Біологічні особливості бурякових довгоносиків та система захисних заходів в умовах ТОВ агрофірми „Вікторія” Білопільського району ”

 

У 2005 році також були проведені ґрунтові розкопки на виявлення зимуючого запасу бурякових довгоносиків. Дані про динаміку зимуючого запасу звичайного бурякового довгоносика приведені на рис. 4.1.2.

Аналізуючи даний рисунок, ми бачимо, що основний запас шкідника 05.04 знаходився на глибині 25-35 см (3 екз.) та 35-45 см – (5 екз.). Розкопки 10.04 свідчать про те, що шкідник ще перебував глибоко в ґрунті. Так на глибині 15-25 см було виявлено 3 довгоносика, на глибині 25-35 см – чотири, та на глибині 35-45 см – два екземпляри. Погодні умови сприяли поступовому переміщенню шкідника ближче до поверхні ґрунту і 15.04 п’ять довгоносиків були виявлені на глибині 15-25 см, та по два на глибинах 5-15 см та 25-35 см. 20.04 основна кількість шкідника знаходилася на глибині 5-15 см (4 екз.) та 15-25 см – (4 екз.). Розкопки 25.04 свідчать про те, що довгоносик уже знаходився у верхніх шарах ґрунту. Так, на глибині 0-5 см було виявлено 7 особин довгоносиків та дві особини на глибині 5-15 см.

Динаміка зимуючого  запасу сірого бурякового довгоносика  у 2005 р. представлена в табл. 4.1.2. За даними ґрунтових розкопок було виявлено 3 екземпляри шкідника, який 05.04 знаходився на глибині 35-45 см. З підвищенням температури повітря і ґрунту, шкідник поступово переміщувався вище, наближаючись до поверхні ґрунту. 10.04 два екземпляри довгоносика перебувало на глибині 25-35 см та один – 35-45 см. 15.04 по одному екземпляру шкідника було на глибинах 5-15 см, 15-25 см та 25-35 см. Розкопки 20.04 свідчать про те, що довгоносик перебував на глибині 5-15 см (1 екз.) та 15-25 см (2 екз.). 25.04 сірий буряковий довгоносик знаходився в верхніх шарах ґрунту: 2 екземпляри шкідника на глибині 0-5 см та 1 екз. – 5-15 см.

Таблиця 4.1.2

Динаміка зимуючого запасу сірого бурякового довгоносика (особин) у 2005 році

Дата проведення розкопок	Глибина залягання зимуючого  запасу шкідника, см
	0-5	5-15	15-25	25-35	35-45
05.04	0	0	0	0	3
10.04	0	0	0	2	1
15.04	0	1	1	1	0
20.04	0	1	2	0	0
25.04	2	1	0	0	0

 

Таким чином, на основі проведених розкопок можна зробити висновок, що зимуючий запас звичайного бурякового довгоносика перевищував чисельність сірого довгоносика. В 2005 році зимуючий запас бурякових довгоносиків був вищий в порівнянні з 2004 роком. З підвищенням температури повітря і ґрунту бурякові довгоносики поступово піднімалися у верхні шари ґрунту.

В результаті проведених досліджень було встановлено, що у 2004 році вихід жуків бурякових довгоносиків із ґрунту спостерігався 21 квітня. Жуки почали заселяти і пошкоджувати посіви цукрового буряка.

Жуки об’їдали сім’ядолі, перегризали стеблинки у грунті, обгризали листки цукрового буряка під час появи сходів і до утворення 3-4 пар справжніх листків. В результаті сильного пошкодження жуки можуть повністю знищити сходи. Личинки пошкоджували коренеплоди буряка з другої половини травня до середини серпня. Вони живилися м’якоттю коренеплодів, вигризаючи повздовжню ямку, інколи досить глибоку, а в молодих рослин або в тих, що відстали в розвитку, зовсім перегризали корінь, сприяючи їх загибелі. В процесі свого розвитку шкідник дає 1 покоління. Зимує в стадії жука, лялечки і личинки.

Сірий буряковий довгоносик – поліфаг. Жуки живляться багатьма культурними і дикоростучими рослинами, поїдаючи листки на сходах і в перший період вегетації. На посівах цукрових буряків жук пошкоджував сім’ядолі, а також листки до утворення 2-3 пар справжніх листків. Повний розвиток 1 покоління триває два роки. Зимує шкідник у стадії жука і личинками.

 

4.2. Динаміка заселення  посівів та пошкодженість

посівів буряковими довгоносиками

 

Дані обліку чисельності бурякових довгоносиків на посівах буряка приведені на рис. 4.2.1.

Аналізуючи даний рисунок, можна сказати, що чисельність звичайного бурякового довгоносика була вищою ніж чисельність сірого. Так 21.04 цей показник становив для звичайного бурякового довгоносика 0,2 екз./м², а для сірого – 0,1 екз./м² . 26.04 чисельність звичайного бурякового довгоносика зросла до 0,4 екз./м² , а сірого – 0,2 екз./м² . 1.05 щільність звичайного бурякового довгоносика склала 0,7 екз./м², а сірого – 0,3 екз./м², що вище економічного порогу шкідливості. Захисні заходи не були проведені, так як в результаті несприятливих погодно-кліматичних умов шкідник був ще не досить активним і тому значної шкоди посівам цукрових буряків не завдавав. Максимальної чисельності набули довгоносики 6.05. Щільність звичайного бурякового довгоносика досягла 1,5 екз./м², сірого – 0,5 екз./м². Шкідник був дуже активним і завдавав значної шкоди посівам. Це викликало необхідність проведення захисних заходів. Обприскування посівів цукрових буряків інсектицидами знизило чисельність звичайного довгоносика до 0,2 екз./м², сірого – до 0,05 екз./м². Про це свідчать дані обліків чисельності довгоносиків 11.05.

 

Дані про чисельність бурякових довгоносиків у 2005 році приведені на рис. 4.2.2. Аналізуючи даний рисунок можна відмітити, що чисельність бурякових довгоносиків 25.04 на сходах була однаковою і становила 0,1 екз./м². Поступово спостерігалось підвищення чисельності довгоносиків. Так 10.05 щільність звичайного бурякового довгоносика зросла до 0,5 екз./м², а сірого – 0,2 екз./м². 15.05 чисельність звичайного бурякового довгоносика склала 0,7 екз./м², а сірого – 0,3 екз./м², що вище економічного порогу шкідливості. Захисні заходи не були проведені, так як в результаті несприятливих погодно-кліматичних умов шкідник був ще не досить активним і тому значної шкоди посівам цукрових буряків не завдавав.

20.05 щільність довгоносиків  досягла максимального значення. Чисельність звичайного бурякового довгоносика становила 1,9 екз./м², а сірого – 0,6 екз./м², що значно вище економічного порогу шкідливості. Шкідники наносили значні пошкодження рослинам буряка, тому було проведено обприскування посівів інсектицидами. В результаті проведених захисних заходів 25.05 щільність звичайного бурякового довгоносика знизилась до 0,3 екз./м², а сірого – 0,1 екз./м².

Чисельність бурякових довгоносиків у 2004 році була досить високою. Тому вони наносили значні пошкодження посівам цукрового буряка. Дані про пошкодженість посівів буряка довгоносиками приведені в табл. 4.2.1.

Таблиця 4.2.1

Пошкодженість посівів цукрових буряків буряковими довгоносиками у 2004 році

Дата обліку	Номер проби	Кількість рослин у пробі, шт.	З них пошкоджено
			всього		в тому числі по балах
			шт.	%	1	2	3	4	5
06.05	1	20	6	30	4	1	1
	2	20	9	45	6	3
	3	20	4	20	3		1
	4	20	8	40	5	3
	5	20	11	55	6	4	1
	6	20	5	25	5
	7	20	7	35	5	2
	8	20	3	15	2	1
	9	20	8	40	4	3	1
	10	20	5	25	3	2
	Всього	200	66	33	43	19	4

 

Аналізуючи дані таблиці, можна відмітити, що бурякові довгоносики  завдавали відчутної шкоди посівам  цукрових буряків. З 10 обстежених проб найменший відсоток пошкоджених  рослин був у 8 пробі і становив 15%, а найвищий у 5 пробі і склав 55%. В результаті проведених обліків було встановлено, що в середньому було пошкоджено 33% рослин. З 66 пошкоджених рослин 43 було пошкоджено на 1 бал, 19 – 2 бали, 4 – 3 бали.

В 2005 році чисельність  бурякових довгоносиків в порівняні  з 2004 роком зросла. Тому це вплинуло і на пошкодженість рослин шкідниками. Дані про пошкодженість посівів буряка довгоносиками приведені в табл. 4.2.2.

Таблиця 4.2.2

Пошкодженість посівів цукрових буряків буряковими довгоносиками у 2005 році

Дата обліку	Номер проби	Кількість рослин у пробі, шт.	З них пошкоджено
			всього		в тому числі по балах
			шт.	%	1	2	3	4	5
20.05	1	20	4	20	1	2	1
	2	20	7	35	7
	3	20	3	15	2		1
	4	20	5	25	2	2	1
	5	20	9	45	6	3
	6	20	4	20	3		1
	7	20	6	30	4	2
	8	20	5	25	5
	9	20	8	40	6	1	1
	10	20	5	25	3	1	1
	Всього	200	56	28	39	11	6

 

В 2005 році довгоносики  з ґрунту почали виходити дещо пізніше, ніж в 2004 році. Незважаючи на збільшення чисельності бурякових довгоносиків в 2005 році, пошкодженість ними посівів  буряка знизилась. Рослини буряка були пошкоджені від 15% до 45%, а в середньому 28%. З 200 обстежених рослин було пошкоджено 56 рослин буряка. 39 рослин мали пошкодження 1 бал, 11 – 2 бали і 6 – 3 бали.

Отже, на основі проведених досліджень можна відзначити, що в 2004 р. чисельність бурякових довгоносиків була нижча, ніж в 2005 р. Вихід жуків з місць зимівлі відбувся 21.04, а максимальної чисельності на посівах буряків жуки досягли 06.05. В 2005 р. жуки вийшли з місць зимівлі 25.04, а збільшення їх чисельності відбувалося поступово. Найвища щільність бурякових довгоносиків була відмічена 20.05. В 2005 р. було пошкоджено 28% рослин, в той час, як в 2004 р. – 33%.

 

4.3. Біологічна ефективність  захисних заходів проти бурякових  довгоносиків на посівах буряка

 

Для зниження чисельності  бурякових довгоносиків використовували інсектициди: актара 25 WG, в.г. з нормою використання 0,08 кг/га, актеллік 500 ЕС, к.е. з нормою використання 2,0 л/га, базудин 600 EW, в.е. з нормою – 2 л/га.

Дані про проведення захисних заходів на посівах цукрового  буряка і їх біологічну ефективність у 2004 р. приведені в табл. 4.3.1.

Таблиця 4.3.1

Біологічна ефективність захисних заходів у 2004 р.

№ п/п	Назва препарату	Норма витрати	Чисельність шкідника, екз./м2		Біологічна ефективність, %
			до обробки	після обробки
1	Актара 25 WG, в.г	0,08 кг/га	2,0	0,3	85,0
2	Актеллік 500 ЕС, к.е	2 л/га	2,0	0,2	90,0
3	Базудин 600 EW, в.е.	2 л/га	2,0	0,25	87,5

 

З даних табл. 4.3.1 можна  зробити висновок, що в результаті проведених захисних заходів чисельність  бурякових довгоносиків була знижена з 2,0 екз./м² до 0,2-0,3 екз./м². Біологічна ефективність інсектициду актеллік 500 ЕС, к.е. була найвищою і становила 90,0%. Низьку біологічну ефективність забезпечило використання інсектициду актара 25 WG, в.г., яка становила 85,0%.