Біологічні особливості бурякових довгоносиків та система захисних заходів в умовах ТОВ агрофірми „Вікторія” Білопільського району ”

Матеріал досліджень – гібрид цукрових буряків Український 70 ЧС.

Добре відомий  однонасінний диплоїдний ЧС гібрид урожайно-цукристого напрямку, який відрізняється високою  екологічною пластичністю. Створений філіалом Інституту цукрових буряків (м. Умань) і Львівським опорним пунктом Інституту цукрових буряків методом гібридизації чоловічо-стерильної уманської форми з багатонасінним диплоїдним запилювачем Львівського опорного пункту. Середня урожайність коренеплодів – 525 ц/га, цукристість – 17,8%, потенціал цукристості – 20,7%, збір цукру – 100-110 ц/га.

Схема досліду:

1. Контроль.

2. Обприскування сходів  актара 25 WG, в.г., 0,08 кг/га.

3. Обприскування сходів  актеллік 500 ЕС, к.е., 2,0 л/га.

4. Обприскування сходів  базудин 600 EW, в.е., 2,0 л/га.

Спостереження за розвитком  бурякових довгоносиків та обліки проводили на протязі вегетаційного періоду на стаціонарних ділянках, виділених на старих бурячищах, посівах буряка поточного року ті інших угіддях, куди жуки попадають в період розселення із місця зимівлі і де в подальшому розвиваються.

Співвідношення фаз  розвитку і залягання довгоносика  перед виходом на зимівлю визначали методом ґрунтових розкопок в другій половині вересня – на початку жовтня. Глибина взяття проб для звичайного бурякового довгоносика становила 50 см. При обстеженні копали ями розміром 50x50 см (0,25 м²). Всього на обстеженому полі викопували 8 ям. Землю ретельно переглядали. Кількість знайдених при розкопках жуків, а також личинок фіксували у спеціальну бланку і визначали середню кількість жуків на 1 м². Проби відбирали по двох діагоналях поля.

В зоні масового і значного поширення шкідника брали до уваги динаміку виходу жуків із ґрунту весною, динаміку „пішого ходу” з місць зимівлі, появу і динаміку чисельності довгоносика на посівах буряка і їх літ, пошкодження рослин жуками, ефективність хімічних обробок посівів, динаміку розвитку нового покоління довгоносика, ступінь заселеності полів, а також кількісне співвідношення фаз шкідника перед виходом на зимівлю.

Навесні проводили обстеження з метою встановлення стану перезимівлі  та фактичної чисельності живих  жуків. Динаміку виходу жуків довгоносика із ґрунту визначали із ранньої весни і до закінчення виходу. В місцях залягають жуків на зимівлю спостерігали за переміщенням жуків у ґрунті. Обліки проводили методом пошарових розкопок на глибину 0 – 5, 5 – 15, 15 – 25, 25 – 35, 35-45 см. Ями розміром 0,25 м² (50x50 см) копали в такій кількості, щоб можна було мати повне уявлення про ступінь виходу жуків (8 шт.). При підрахунку визначали відсоток живих і загиблих довгоносиків, відмічаючи причини загибелі і пошарове залягання (у %). Розкопки проводили через п’ять днів до повного виходу жуків із ґрунту [54].

Динаміку „пішого  ходу” довгоносика встановлювали шляхом підрахунку в облікових відрізках ловчих канавок на бурячищах і на посівах буряка поточного року. Обліковий відрізок канави на бурячищах (довжиною 50 м з 10 колодязями) брали із сторони тієї ділянки поля, яка характеризувалася найбільшою кількістю в місцях залягання довгоносика. Якщо на 50 м канавки нараховується за день понад 50 жуків, то їх вихід і розселення вважається інтенсивним, а понад 200-300 жуків – масовим. При масовому виході обліки проводили кожного дня, при слабкому – один раз в 3 дні, починаючи з першого дня обкопки полів ловчими канавками до повного зникнення їх в канавках.

Обліковували жуків під час „пішого ходу” один раз у п’ятиденку, визначаючи співвідношення самок і самців бурякового довгоносика.

Динаміку кількості жуків на бурякових посівах визначали один раз у п’ятиденку не менше ніж на десяти – двадцяти облікових ділянках площею 1 м² кожна, розміщених по двох діагоналях поля. При обліку підраховували живих і загиблих жуків, що знаходилися на поверхні і під грудочками ґрунту.

Заселення посівів буряка довгоносиком найбільш інтенсивно відбувається в період його льоту. Спостереження за льотом жуків проводили на бурячищах, починаючи із другої декади квітня і до третьої декади червня.

Пошкодженість буряка довгоносиками визначали на стаціонарних ділянках у фазі вилочки, при появі першої – другої пари справжніх листків і через 5-10 днів після проріджування. Також проводили додаткові обліки на посівах буряка.

Обліки проводили відбором 20 проб по 0,25 м рядка (всього не менше 5 м), а після проріджування посівів оглядали 200 рослин у 10 місцях. При цьому встановлювали число і відсоток непошкоджених, пошкоджених і загиблих рослин (у балах). Ступінь пошкодження визначили по такій шкалі:

0 балів – рослина  не пошкоджена;

І бал – пошкоджено до 25% поверхні листків;

ІІ бали – пошкоджено до 26-50% поверхні листків;

ІІІ бали – пошкоджено 51-75% поверхні листків;

ІV бали – пошкоджено 76-100% поверхні листків, проте точка росту жива;

V балів – рослини загинули.

До числа загиблих рослин ми відносили рослини зі з’їденими сім’ядолями і вершиною стебельця (точкою росту) [55].

Встановлюючи середній бал пошкодження, число пошкоджених  рослин множили на показник відповідного балу. Отримані результати підсумовували  і ділили на загальну кількість пошкоджених рослин за формулою:

Н = ∑ ( а х  б ) : К, де

Н – середній бал пошкодження, балів

а – число пошкоджених  рослин, штук,

б – бал пошкодження

К – загальна кількість пошкоджених рослин у пробі, штук.

Для сигналізації і складання  прогнозу розвитку сірого довгоносика першочергове значення мають наступні обліки в ґрунті: обстеження посівів під цукрові буряки на залягання жуків; динаміка „пішого ходу” жуків по обліках у крайових канавах на бурякових посівах; кількість довгоносиків на сходах і пошкодженість останніх; ефективність хімічних обробок. Обліковували жуків один раз в п’ятиденку, починаючи з дня першої появи шкідника і до часу з’явлення у буряка другої – третьої пари справжніх листків. При проведенні на посівах хімічних обробок встановлювали ефективність захисних заходів, враховуючи, крім живих жуків, загиблих і їх відсоток.

Динаміку кількості  жуків у крайових канавках визначали  одночасно із обліком звичайного бурякового довгоносика.

Облік залягання сірого бурякового довгоносика, який іде на зимівлю, проводили шляхом осіннього обстеження полів. При спеціальному обстеженні на раніше виділених ділянках, засмічених осотом, копали ями розміром 50x50 см і глибиною 65 см. Всього на обстеженому полі викопували 8 ям. Землю ретельно переглядали. Кількість знайдених при розкопках жуків, а також личинок фіксували у спеціальному бланку і визначали середню кількість жуків на 1 м², а також відсоток заселення ними площ.

Біологічну ефективність дії препарату для зниженням чисельності шкідників порівняно з чисельністю до обробки, розраховували за формулою:

С= [(А - В) : А] х 100, де

С – біологічна ефективність, %;

А – чисельність шкідника до проведення захисного заходу, екз./м²;

В – чисельність шкідника після проведення захисного заходу, екз./м² [56].

Дисперсійний аналіз є одним із найбільш поширених  у сільському господарстві методів  математичної статистики. Він дозволяє знаходити відповідь на питання: чи вірогідний вплив того або іншого фактора на рослини, які вивчаються, та їх урожай, на результати впровадження тих чи інших технологій. Він також дає можливість порівнювати між собою декілька системно зв’язаних вибірок і визначати, чи є між ними статистично вірогідні відмінності і яка імовірність цих відмінностей.

У всіх моделях дисперсійного  аналізу перевіряється вплив  обробки сходів цукрових буряків  інсектицидами на урожайність коренеплодів.

Для того щоб визначити  чи є істотна різниця між обробкою сходів інсектицидами проводили однофакторний дисперсійний аналіз за показниками урожайності коренеплодів цукрових буряків (додаток А). При однофакторному дисперсійному аналізі визначалася похибка вибірки для подальшого визначення найменшої істотної різниці (НІР₀₅). НІР₀₅ порівнювали із середніми значеннями урожайності коренеплодів. Якщо різниця між середніми значеннями показників менша, ніж НІР₀₅, то істотної різниці між ним немає. Якщо різниця між середніми значеннями показників більша, ніж НІР₀₅, то між ним є істотна різниця. 

Однофакторний дисперсійний аналіз виконували за допомогою табличного процесора Excel 7.0. Похибку вибірки і НІР₀₅. визначали з допомогою даного процесора.

Для представлення результатів  досліджень використовували пакет  програми майстер діаграм електронної  таблиці Excel.

У розділі 4 у вигляді  гістограми представлена динаміка зимуючого  запасу звичайного бурякового довгоносика  та щільність бурякових довгоносиків на посівах буряків (рис. 4.1-4.4).

На основі результатів досліджень встановлено що захисні заходи на посівах цукрового буряка забезпечують істотне збереження урожаю коренеплодів.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

У сучасних умовах вирощування  сільськогосподарських культур, в  тому числі і цукрових буряків, широкого розповсюдження здобули індустріальні  технології господарювання, що дозволяє значно підвищити врожайність цієї культури та одержувати високі економічні показники сільськогосподарського виробництва.

Серед виробників цукрової сировини упродовж останніх років визначена тенденція до збільшення використання насіння гібридів цукрових буряків зарубіжної селекції. Для товаровиробників привабливим є використання високоякісного насіння гібридів провідних західноєвропейських фірм, обробленого за сучасними технологіями і реалізованого за пільговими цінами. Проте використання більшості гібридів зарубіжної селекції, не пристосованих до умов України, пов’язано з ризиком втрати значної частини вирощеного врожаю внаслідок ураження рослин хворобами та пошкодження шкідниками. Тому при проведенні досліджень ми використовували насіння гібрида Український 70 ЧС, яке було оброблене захисно-стимулюючими речовинами в ТОВ “Євронасіння”. Компанія готує високоякісне інкрустоване та дражоване насіння за технологією німецької компанії K.B.S., яке відповідає світовим вимогам.

 

4.1. Біологічні особливості  бурякових довгоносиків

 

За роки спостережень найбільш небезпечними шкідниками посівів цукрових буряків були звичайний та сірий бурякові довгоносики.

У звичайного бурякового довгоносика шкоду спричиняють жуки і личинки. Жуки об’їдають сім’ядолі та листя цукрового буряка при появі сходів і до утворення 3-4 пар справжніх листків. Личинки живляться м’якоттю коренеплодів, вигризаючи в них заглиблення. За вегетаційний період розвивається одне покоління. Зимує в стадії жука, лялечки, личинки.

Жук довжиною 10-16 мм і  шириною – 4-6 мм. Уздовж хоботка зверху виступає підвищене реберце –  кіль. Хоботок тупий, витягнутий від  переднього краю очей, головотрубка чотиригранна. Хоботок закінчується отвором з ротовими органами гризучого типу. Біля основи голови під очима розташовані колінчасто-булавовидні вусики. Ноги зігнуті, лапка 4-членикова з двома кігтиками. За кольором нагадує суху землю. Узагалі жук чорний, але поверхня його тіла вкрита численними дрібними щетинками й лусочками, що надають молодим особинам оксамитно-сірого відтінку. Личинка біла, м’ясиста, зі зморшкуватою спиною, дугоподібної форми, безнога, з жовтою чи буро-жовтою трохи сплющеною головою. Лоб трикутний, низький, щоки темні. Вусики ледь помітні, очі у вигляді чорних цяточок.

Жуки сірого бурякового довгоносика живляться сім’ядолями, а потім листками цукрового буряку до утворення 2-3 пар справжніх листків. Повний розвиток 1 покоління триває 2 роки. Зимує в стадії жука і личинки.

Жук довжиною 8-12 мм, надкрила паралельно сторонні і звужуються до вершини. Крила недорозвинені, коротші або на рівні довжини черевця, тому жуки не літають. Голова невелика, з короткою 4-гранною, трохи сплюснутою головотрубкою. Личинка слабозігнута, майже циліндричної форми, з короткими вусиками.

У 2004 році були проведені ґрунтові розкопки на виявлення зимуючого запасу звичайного бурякового довгоносика. Дані розкопок приведені на рис. 4.1.1

Аналізуючи даний рисунок, ми бачимо, що основний запас шкідника 01.04 знаходився на глибині 25-35 см (3 екз.) та 35-45 см – (2 екз.). Розкопки 06.04 свідчать про те, що шкідник ще перебував глибоко в ґрунті. Так на глибині 5-15 см було виявлено 1 довгоносика, на глибині 15-25 см – два та на глибині 25-35 см – три екземпляри. Погодні умови сприяли переміщенню шкідника ближче до поверхні ґрунту і 11.04 три довгоносика були виявлені на глибині 5-15 см, та по одному на глибинах 0-5 см, 15-25 см, 25-35 см. 16.04 основна кількість шкідника знаходилася на глибині 5-15 см (3 екз.) та 0-5 см – (2 екз.). Розкопки 21.04 свідчать про те, що довгоносик уже знаходився у верхніх шарах ґрунту. Так, на глибині 0-5 см було виявлено 4 особини довгоносиків та дві особини на глибині 5-15 см.

 

Динаміка зимуючого  запасу сірого бурякового довгоносика  показана в табл. 4.1.1. За даними ґрунтових розкопок було виявлено 2 екземпляри шкідника. Так, 01.04 по одному екземпляру довгоносика виявлено на глибині 25-35 см та 35-45 см. З підвищенням температури повітря і ґрунту, шкідник поступово переміщувався вище, наближаючись до поверхні ґрунту. 11.04 по одному екземпляру довгоносика було виявлено на глибині 5-15 та 15-25 см. 16.04 сірий буряковий довгоносик знаходився на глибині 5-15 см. Розкопки 21.04 свідчать про те, що довгоносик перебував на глибині 0-5 см та 5-15 см.

Таблиця 4.1.1

Динаміка зимуючого запасу сірого бурякового довгоносика (особин) у 2004 році

Дата проведення розкопок	Глибина залягання зимуючого  запасу шкідника, см
	0-5	5-15	15-25	25-35	35-45
01.04	0	0	0	1	1
06.04	0	0	1	1	0
11.04	0	1	1	0	0
16.04	0	2	0	0	0
21.04	1	1	0	0	0