Біологічні особливості бурякових довгоносиків та система захисних заходів в умовах ТОВ агрофірми „Вікторія” Білопільського району ”

В господарстві розроблений план заходів направлених на боротьбу з ерозією. Згідно з цим планом схили, які мають крутизну 3^о були виведені з землекористування і засіяні багаторічними травами. Для боротьби з водною ерозією обробка ґрунту і сівба в господарстві проводяться впоперек схилів, у напрямку горизонтального рельєфу.

Для боротьби з вітровою ерозією у господарстві створені полезахисні лісосмуги. Вони не тільки захищають ґрунту від ерозії, але  й створюють сприятливий мікроклімат.

Використання добрив веде до підвищення родючості ґрунтів. Але брак коштів привів до того, що добрива використовуються недостатньо. Замість цього сіють сидерати (редька олійна, гірчиця біла, ріпак).

Важливою умовою збереження родючості ґрунту в господарстві є збереження його щільності при застосуванні мінімального обробітку, безперервності в проведенні технологічних операцій.

Також великого впливу на забруднення ґрунтових ресурсів завдають при використані пестициди. Найстійкіші з них накопичуються в ґрунті і є причиною його хімічного забруднення.

Рослинний склад лук  та пасовищ представлений багаторічними  злаковими, бобовими травами та різнотрав’ям. Для забезпечення відновлення і відтворення комплексу рослинних угруповань на пасовищах здійснюється поперемінне випасання великої рогатої худоби. На сіножатях проводиться скошування рослин в оптимальні строки на певну висоту для забезпечення їх нормального відростання. Територія ТОВ агрофірми „Вікторія” добре озеленена. У селищі є газони, квітники, лісопарки.

 

7.2. Раціональне використання  і охорона водних ресурсів

 

До джерел забруднення  водоймищ належать, в основному, стічні води промислових підприємств, господарсько-побутові стоки, змиті з сільськогосподарських  угідь добрива, пестициди.

На території ТОВ агрофірми „Вікторія” знаходяться ставки.

В господарстві для очищення стічних вод влаштовують відстійники  і поля фільтрації. Такі води використовують в землеробстві на полях зрошення, при цьому відбувається їх очистка.

 

7.3. Охорона навколишнього  середовища від забруднення відходами тваринництва

 

Серйозним забруднювачем  навколишнього природного середовища є сільськогосподарські тварини. При  їхньому утриманні утворюється  велика кількість відходів. Гній та стічні води забруднюють ґрунт та водойми, а аміак та сірководень надходять до атмосфери. Якісний склад тваринницьких відходів залежить від виду та віку тварин [76].

В господарстві велику увагу  приділяють запобіганню забруднення  навколишнього середовища відходами  тварин. Гній з ферми своєчасно  вивозять і зберігають деякий час в гноєсховищах. Забруднені стоки з тваринницьких ферм не потрапляють у ставки і балки.

7.4. Охорона атмосферного  повітря

 

Головним забруднювачем  атмосферного повітря у господарстві є спецмашини і автомобілі. Велика кількість кисню витрачається на спалювання палива, натомість у атмосферу надходить вуглекислий газ і метали. Дизельні двигуни є постачальниками сажі та часток копоті. Неподалік від полів розташована заправка транспортних засобів, тому в повітря надходять ще й пари бензину та солярки. В більшості техніки господарства вийшов термін експлуатації, тому збільшується забруднення повітря.

В ТОВ агрофірмі „Вікторія” використовують спеціальні майданчики для мийки і заправки сільськогосподарської техніки. Відпрацьовані масла збирають і відправляють на спецпункти для їх регенерації.

 

7.5. Охорона диких тварин  і рослин

 

Значення рослинного світу у біосфері було екологічно важливим протягом усіх періодів її еволюції. Виділяють наступні функції рослинного світу: газову, ґрунтоутворюючу, економічну, екологічну. Природні умови України сприяли розвитку дуже багатої та різноманітної флори. Тут зростає близько 5 тис. видів рослин природної флори [75].

На території ТОВ агрофірми „Вікторія” знаходяться такі види рідкісних рослин, як материнка звичайна, звіробій звичайний, конвалія, барвінок, велика кількість лікарських рослин. Тут не зустрічаються види тварин і рослин занесені до Червоної Книги. Одним з складових екосистеми є тваринний світ. Дикі тварини мають велику наукову, культурну, матеріальну цінність. Тварини сприяють утворенню ґрунту, запиленню та поширенню рослин, розкладу органічних залишків. Кореневі зміни ландшафтів та інтенсивний промисел негативно відобразилися на ресурсах тварин. Одні з них повністю зникли з Землі, інші стали рідкісними і опинилися на межі вимирання, запаси третіх підлягли сильному скороченню.

Завдяки різноманітним  ландшафтам фауна України відзначається значним видовим багатством. В лісах нашої області зустрічаються такі дикі тварини як: лисиця, вовк, дикий кабан, лось, заєць. Заповідників та заказників в межах ТОВ агрофірми „Вікторія” немає. На території прилеглих районів контролюються строки полювання та відлову риби. Зимової підгодівлі тварин і охорони гніздування птахів в господарстві не проводять.

 

Висновки та пропозиції

 

В цілому, стан охорони  і використання водних, земельних  ресурсів і атмосферного повітря  на території ТОВ агрофірми „Вікторія” можна вважати задовільним. Для поліпшення екологічної ситуації господарства необхідно виконувати наступні заходи:

- більш ефективно запроваджувати інтегрований захист рослин, який передбачає зниження обсягів використання хімічних засобів (вирощування сортів, стійких до шкідників і збудників хвороб, дотримання сівозміни і технологічної схеми обробітку ґрунту; хімічний метод використовувати як останній);

- дотримуватися строку  використання пестицидів і своєчасно  проводити обробку посівів ними (згідно “Переліку пестицидів  і агрохімікатів, дозволених для  використання в Україні”);

- використовувати в  сівозмінах чисті або зайняті пари;

- раціонально використовувати  сільськогосподарську техніку та пальне;

- для підвищення вмісту  гумусу та зменшення переущільнення  орного шару ґрунту використовувати  сидерати, багаторічні бобові трави  та солому;

- обладнати спеціальну  площадку для знищення залишків пестицидів;

- для попередження  запилення рослин створити захисні  лісосмуги вздовж доріг.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

Висновки

 

В результаті проведених досліджень в умовах ТОВ агрофірми  „Вікторія” Білопільського району в 2004-2005 рр. можна зробити наступні висновки:

1. На посівах цукрового  буряка основними шкідниками  були звичайний та сірий бурякові  довгоносики. Звичайний буряковий  довгоносик має однорічну генерацію  і зимує в стадії імаго, лялечки  та личинки. Сірий довгоносик  має двохрічну генерацію і зимує в стадії імаго та личинки.

2. Зимуючий запас звичайного бурякового довгоносика перевищував чисельність сірого довгоносика. В 2005 р. зимуючий запас бурякових довгоносиків був вищий ніж в 2004 р. З підвищенням температури повітря і ґрунту бурякові довгоносики поступово піднімалися у верхні шари ґрунту.

3. В 2004 р. вихід бурякових довгоносиків з ґрунту спостерігався 21 квітня. Жуки почали заселяти і пошкоджувати посіви цукрового буряка. Вони об’їдали сім’ядолі, перегризали стеблинки у ґрунті, обгризали листки буряка під час появи сходів і до утворення 3-4 пар справжніх листків.

4. Чисельність бурякових довгоносиків в 2004 р. була нижча, ніж в 2005 р. Вихід жуків з місць зимівлі відбувся 21 квітня, а максимальної чисельності на посівах буряків довгоносики досягли 6 травня. В 2005 р. жуки вийшли з місць зимівлі 25 квітня, а збільшення їх чисельності відбувалося поступово. Найвища щільність довгоносиків була відмічена 20 травня.

5. В 2004 р. в результаті проведених обліків було встановлено, що в середньому було пошкоджено 33% рослин. З 66 пошкоджених рослин 43 було пошкоджено на 1 бал, 19 – 2 бали, 4 – 3 бали.

6. В 2005 р. в середньому було пошкоджено 28% рослин. Рослини були пошкоджені в слабкому, середньому та сильному ступені. Так, з 56 пошкоджених рослин 39 пошкоджено на 1 бал, 11 – 2 бали, 6 – 3 бали.

7. В результаті проведення захисних заходів чисельність бурякових довгоносиків в 2004 р. була знижена з 2,0 екз./м² до 0,2-0,3 екз./м². Біологічна ефективність інсектициду актеллік 500 ЕС, к.е. була найвищою і становила 90,0%. Низьку біологічну ефективність забезпечило використання інсектициду актара 25 WG, в.г., яка становила 85,0%.

8. В 2005 р. використання інсектицидів на посівах цукрових буряків забезпечило зниження чисельності бурякових довгоносиків з 2,5 екз./м² до 0,3-0,45 екз./м². Найвищою була біологічна ефективність інсектициду актеллік 500 ЕС, к.е. і склала 88,0%. При обприскуванні посівів інсектицидом базудин 600 EW, в.е. біологічна ефективність становила 84,0%, а інсектицидом актара 25 WG, в.г. – 82,0%.

9. При проведенні захисних заходів значно підвищується продуктивність цукрових буряків. У 2004 році на контролі було отримано 188,3 ц/га коренеплодів. При обприскуванні посівів в період максимальної чисельності довгоносиків інсектицидом актара 25 WG, в.г. в порівнянні з контролем урожайність коренеплодів підвищилась на 111,5 ц/га, базудин 600 EW, в.е. – 126,4 ц/га, актеллік 500 ЕС, к.е. – 142,2 ц/га коренеплодів.

10. В 2005 році урожайність цукрових буряків була вища і становила на контролі 261,5 ц/га. В порівнянні з контролем при обприскуванні посівів інсектицидом актара 25 WG, в.г. урожайність коренеплодів підвищилась на 137,1 ц/га, базудин 600 EW, в.е. – 147,8 ц/га, актеллік 500 ЕС, к.е. – 164,2 ц/га

11. В 2004 р. при проведенні захисних заходів інсектицидом актара 25 WG, в.г. в порівнянні з контрольним варіантом вартість збереженої продукції становила 1839,75 грн., інсектицидом актеллік 500 ЕС, к.е. – 2346,3 грн.

12. Сума додаткових витрат при проведенні захисних заходів інсектицидом актара 25 WG, в.г. склала 236,2 грн., базудин 600 EW, в.е. – 326,31грн., актеллік 500 ЕС, к.е. – 419,29 грн. В сумі додаткових витрат вартість інсектициду актара 25 WG, в.г. становила 70,97 грн., базудин 600 EW, в.е. – 141,19 грн., актеллік 500 ЕС, к.е. – 216,24 грн.

13. Розрахунковий прибуток при проведенні захисних заходів інсектицидом актара 25 WG, в.г. був 1603,55 грн., базудин 600 EW, в.е. – 1759,29 грн., актеллік 500 ЕС, к.е. – 1927,01 грн. Окупність додаткових витрат була високою і склала в межах 5,59-7,78 грн., а рівень рентабельності, відповідно, 460-679%.

14. В 2005 р. за рахунок проведення захисних заходів з допомогою інсектициду актара 25 WG, в.г., вартість збереженої продукції становила 2467,8 грн., інсектицидом актеллік 500 ЕС, к.е. – 2955,6 грн.

15. Сума додаткових витрат при проведенні захисних заходів інсектицидом актара 25 WG, в.г. склала 292,29 грн., базудин 600 EW, в.е. – 375,47 грн., актеллік 500 ЕС, к.е. – 471,9 грн.

16. Розрахунковий прибуток при проведенні захисних заходів інсектицидом актара 25 WG, в.г. був 2175,51 грн., базудин 600 EW, в.е. – 2284,93 грн., актеллік 500 ЕС, к.е. – 2483,7 грн. Окупність додаткових витрат була високою і склала 6,26-8,44 грн, а рівень рентабельності – 526-744%.

 

Пропозиції

 

1. Для встановлення зимуючого запасу шкідників на посівах цукрових буряків необхідно проводити осінні та весняні контрольні розкопки.

2. Рекомендувати господарствам для своєчасного проведення захисних заходів постійно проводити обстеження посівів для встановлення заселеності посівів шкідниками та визначення пошкоджуваності рослин.

3. Сівбу цукрових буряків проводити висококондиційним насінням, обробленим захисно-стимулюючими речовинами, що значно підвищує компенсаційні можливості рослин цукрового буряка.

4. Для зниження чисельності бурякових довгоносиків використовувати обробки інсектицидами в період вегетації, що є надзвичайно ефективним захисним заходом.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Бей-Биенко Г.Я. Общая ентомология. М.: Высшая школа, 1966. – 496 с.

2. Bogdanow W. Bothynoderes punctriventris Germ. Cr. /Biologia i gospodarcre znaczenie w Bulgarii. /Nakl. Uniwersyt. Marii-Sklodowskoj. – Ludlin, Polonia, 1959. – 13. – 3. – 83 p.

3. Лукьянович Ф.К. К биологии, географическому распространению и систематике видов подрода Bothynoderes S. Str. (Coleoptera, Curculionidae) //Ентомологическое обозрение, 1958. – Т. 37. – С. 105-123.

4. Петруха О.Й. Свекловодство. Вредители сахарной свеклы и меры борьбы с ними. – К.: Госсельхозиздат, 1959. – 338 с.

5. Бондаренко Н.В., Глущенко А.Ф. Практикум по общей энтомологии. – Л.: Агропромиздат, 1985. – 352 с.

6. Свекловодство. В 3 Т. /Под ред. Е.Н. Житкевича. – К.: Госсельхозиздат УССР, 1959. – Т. 3. Вредители сахарной свеклы и меры борьбы с ними. – 176 с.

7. Зубенко В.Ф. та інш. Цукрові буряки. /В.Ф. Зубенко, М.П. Шаповал, Є.І. Нориця. – К.: Урожай, 1983. – 144 с.

8. Федоренко В.П. Звичайний буряковий довгоносик . – К. – 2002. – 31с.

9. Петруха О.Й., Быстрова В.Л. Обыкновенный свекловичный долгоносик //Защита растений. – 1998. – № 11. – С. 44-45.

10. Федоренко В.П., Дем’янюк М.М. Заселеність агроценозів звичайним буряковим довгоносиком //Захист рослин. – 2004. № 1. – С. 9-10.

11. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений : В 3 Т. /Под ред. В.П. Васильева. – К.: Урожай, 1988. – Т. 2.: Вредные членистоногие позвоночные. – 575 с.

12. Федоренко В.П. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctriventris Germ.). – К.: Світ, 2002. – 29 с.

13. Трибель С.О., Стригун О.О. Загальна поширеність та рівень шкодочинності звичайного бурякового довгоносика //Захист рослин. – 2003. – №4. – С. 11-12.