Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Марта 2014 в 14:50, курсовая работа
Предметом дослідження є сучасний стан правової освіти та державні заходи у сфері подолання правового нігілізму в Україні.
Зазначена мета курсової роботи зумовила постановку та розв’язання таких завдань:
– проаналізувати і систематизувати основні теоретико-методологічні підходи до розуміння поняття і змісту соціального, зокрема правового, нігілізму в українському суспільстві та визначити його вплив на стан законності та правопорядку в нашій державі, забезпеченість прав та свобод людини і громадянина;
– розглянути історичний генезис становлення правового нігілізму в Україні та визначити основні фактори, що спричинили його виникнення та розвиток;
3.2 Шляхи подолання правового нігілізму
Дані причини правового нігілізму можуть бути подолані наступним:
Підвищення загальної і правової культури громадян, їх правової і моральної свідомості. Слід проводити комплекс виховних, навчальних, профілактичних, ідеологічних заходів попередження правового нігілізму. Необхідно запровадити кваліфіковану правову освіту у навчальних закладах.
Вдосконалення законодавства. З часів незалежності України досі не було прийняте законодавство, яке відповідало б усім вимогам правової держави. Через недосконале законодавство існують різні недоліки в праві, що дає змогу діяти певному колу осіб протизаконним чином.
Профілактика правопорушень, і насамперед злочинів. Це одне із основних завдань, яке покладається на органи внутрішніх справ. Необхідно проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до вчинення злочинів (осіб, які підлягали різного роду відповідальності, неповнолітніх з неблагополучних сімей тощо).
Зміцнення законності і правопорядку, державної дисципліни. Слід покращити систему соціального захисту державних службовців, підняти їм заробітну плату до рівня, що забезпечує гідне існування, з тим, щоб уникнути корупції, встановити контроль за їхньою діяльністю з метою уникнення правопорушень у даній сфері.
Повага і всілякий захист прав особистості - це один із основних принципів демократії. Важливим є те, що всі люди повинні бути рівні в своїх правах. На жаль, доки в нашій державі рівність всіх людей перед законом не буде виконуватись, ми не зможемо назвати Україну насправді демократичною державою.
Масова освіта і правове виховання населення. На сьогоднішній день необхідно підвищити рівень освіти в сільській місцевості, довести її до рівня міської.
Якнайшвидше проведення правової реформи. В Україні дотепер не прийнято ряд нормативно-правових актів, що були б адаптовані до ринкових умов, до того ж ряд законів та підзаконних актів суперечать один одному.
Зрештою, всі форми боротьби з нігілізмом пов´язані з виходом суспільства з глибокої системної кризи соціального, економічного, політичного, духовного, етичного життя суспільства. Однак багато що залежить і від активної позиції самої особи.
Як це не прикро, але правовий нігілізм є таким явищем, яке завжди буде існувати у суспільстві, оскільки викоренити його неможливо. Отож мова йде лише про зменшення його рівня до мінімуму, до такої позначки, коли пересічний громадянин не буде замислюватись над проблемою, що досліджується. Звести правовий нігілізм до мінімуму, погоджуючись з О.Волешенюком [11], можна лише шляхом застосування комплексу заходів: комплекс спеціально-юридичних заходів, спрямованих на формування якісно нової, ефективної правової системи; комплекс загально соціальних заходів, спрямованих на поліпшення об'єктивних умов життя суспільства, на формування нового соціального середовища; комплекс виховних заходів, спрямованих на виправлення деформацій правосвідомості і підвищення рівня правової культури населення.
Керівництву нашої держави та кожному громадянину потрібно чітко усвідомити, що таке явище як правовий нігілізм є значною перепоною на шляху державно-правових та соціально-економічних реформ. Воно відтерміновує момент досягнення Україною таких реальних явищ, як підвищення економічного благополуччя та рівня життя населення, зменшення безробіття, вступ до Європейського союзу, так і ефемерних явищ, як створення справді правової, демократичної, соціальної висококультурної держави та громадянського суспільства.
ВИСНОВОК
Правовий нігілізм – крайній прояв правового невігластва, відкидання або ігнорування права, юридичних норм і загальноприйнятих правових цінностей, зневажливе ставлення до правових принципів і традицій. Як антипод правової культури правовий нігілізм породжує правопорушення навіть кримінального характеру.
Однією із цілей правової освіти є подолання правового нігілізму — антипода правової культури.
Правовий нігілізм — це деформований стан правосвідомості особи, суспільства, групи, який характеризується усвідомленим ігноруванням вимог закону, цінності права, зневажливим ставленням до правових принципів і традицій, однак виключає злочинний намір.
Необхідна систематична робота з підвищення професійної культури всіх суб'єктів правоохоронної системи, що сприятиме подоланню недовіри населення до правоохоронних органів. Додержання закону стане вигіднішим, ніж його порушення, коли зміцниться надійність права, що означає, з одного боку захист набутих прав, а з іншого — можливість будь-якого громадянина, який не має юридіїчної освіти, знати свої права. Надійність права припускає також стабільність правопорядку і можливість передбачати ж стабільність правопорядку і можливість передбачати зміст конкретних юридичних рішень.
Носії правового нігілізму мають низький рівень правосвідомості і правової культури, з одного боку, і тверду впевненість у вседозволеності і правильності своїх дій - з другого. Право вони вважають лише якоюсь примхою, незначною перешкодою для досягнення власних цілей.
Дослідження даної курсової роботи дозволяє зробити наступні головні висновки:
1. Багатобічність правового нігілізму зумовлює необхідність розглядати це явище у вузькому та широкому розумінні. Правовий нігілізм у вузькому розумінні або абсолютний правовий нігілізм зводиться до повного, абсолютного заперечення права, законів, їх свідомого ігнорування. Правовий нігілізм у широкому розумінні або відносний правовий нігілізм зводиться до скептичного, зневажливого або іншого негативного відношення до права, законів, нормативного порядку.
2. Правовий нігілізм в Україні як соціальне явище має в собі глибоке як історичне так і соціальне коріння. Будучи складовою частиною загальносоціального нігілізму, правовий нігілізм пояснюється історичними звичаями та традиціями Російської імперії (складовою частиною якої була більша частина України), в якій право і закон займали другорядне значення, а прогресивні ідеї відомих мислителів і державних діячів як України, так і Росії не одержували належної підтримки як з боку верхівки російського самодержавства, так і з боку основної маси населення, яке в більшості своїй було малоосвічене, з низьким рівнем правової свідомості та культури.
У період перебування України в складі Радянського Союзу рівень правового нігілізму серед українців продовжував зростати, оскільки радянська держава, навіть приймаючи на перший погляд прогресивні Конституції та законодавчі акти, в кращому випадку намагалась створити лише видимість їх фактичної реалізації, тоді як ряд прав і свобод її громадян суттєво, а в деяких випадках і грубо, порушувались.
3. На підставі зазначених історичних чинників відбувається процес формування сучасного правового нігілізму, джерелами якого стали теперішні проблеми економічного, соціального, політичного, ідеологічного та юридичного характеру, а саме: кризовий стан економіки сучасної України; порушення та неналежне забезпечення прав людини та громадянина; правовий ідеалізм; низький рівень правореалізації; надмірна кількість законів в державі, низька якість та декларативність окремих з них; правовий вакуум; порушення принципів рівності усіх громадян перед законом, взаємної відповідальності особи і держави, презумпції невинності; малоефективна робота правоохоронних органів, включаючи міліцію; низький рівень правової свідомості та правової культури громадян України тощо.
4. Проаналізувавши різні погляди на проблему форм прояву правового нігілізму та вивчивши громадську думку з цього питання, можна зробити висновок, що найбільш розповсюдженими та поширеними формами прояву правового нігілізму в Україні є: пряме, навмисне порушення чинного законодавства; масове недотримання та невиконання, або несвідоме виконання його вимог; порушення прав та свобод громадян; видання суперечливих нормативно-правових актів; протиставлення в процесі юридичної практики законності та доцільності; неузгодженість, а в деяких випадках конфронтація гілок влади у проведенні правової політики; корупція та організована злочинність; популізм політичних лідерів; неповага до правоохоронних органів, песимізм при розгляді реальних можливостей ефективного виконання ними своїх функцій.
5. Проаналізувавши стан та форми прояву сучасного правового нігілізму, автор вважає, що пріоритетними напрямами його подолання є :
а) цілеспрямована правова політика української держави;
б) ефективне проведення державно-правової реформи;
в) підвищення авторитету закону та зміцнення у громадян довіри до нього;
г) зміцнення законності та правопорядку, державної дисципліни;
ґ) боротьба зі злочинністю, профілактика злочинів та інших правопорушень;
д) виховання громадян з високою позитивною правовою активністю, підвищення правової свідомості, правової та естетичної культури населення;
е) підготовка висококваліфікованих кадрів юристів;
є) ефективна робота правоохоронних органів України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
http://human-rights.unian.net/
Информация о работе Правосвідомість як основа правової культури