Товарознавча оцінка мінеральних вод

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Екологічна ситуація вимагає наукового підходу до використання природних багатств, зокрема питної, мінеральної та інших видів вод. Здоров’я людини на 70% залежить від якості води. Вода самий необхідний для споживачів, проте зручний для фальсифікації та дешевий у виробництві товар. Рівень фальсифікації мінеральної води на українському ринку продовольчих товарів сягає 20%, російського – 30% від усього об’єму, що виробляється.

Сучасний підхід до вирішення цих проблем полягає в підвищенні рівня поінформованості громадян та виховання екологічної культури та культури споживання. Цьому сприяють такі телевізійні проекти, як „Знак якості”. Жодна програма не обходиться без експертизи. Дослідження якості товарів та послуг відіграє важливу роль в багатьох галузях господарства, але найбільш актуальною є в харчовій галузі .

Проблемами класифікації мінеральних вод займалися такі вчені як В.Иванов., Г.Невраєв, В.Шестопалов, Г.Негода, М. Набока, Н. Овчиннікова; проблемами оцінки якості мінеральних вод - Ю. Шварцман, А.Ясевич, В.Нацик та ін.

Як вже згадувалося, мінеральні води, особливо в тому асортименті, який наявний в Україні, – це справжнє бальнеологічне багатство. І оскільки технологічний прогрес не стоїть на місці, досліджуються нові властивості мінеральних вод, відкриваються нові методи забезпечення кращих характеристик якості кінцевого продукту, то з усього вище сказаного можна зробити висновок, що тема користування природними питними мінеральними водами вимагає подальшого вивчення і періодичного оновлення нормативно-технічної бази.

Метою нашої роботи було удосконалення  організації маркетингової діяльності заводу на основі  товарознавчих та ринкових досліджень асортименту та якості його продукції.

Об’єкт дослідження – ПрАТ  «Муровано-Куриловецького заводу мінеральної води «Регіна»».

Предмет дослідження –асортимент та якість мінеральної води «Регіна» та система маркетингу заводу.

Основними завданнями роботи є наступні:

1)  дати загальну характеристику мінеральних вод;

2)  охарактеритизувати основні види мінеральної води та вимоги до її якості;

3)  здійснити товарознавчу оцінку асортименту та якості мінеральної води «Регіна» та її конкурентів;

4)  провести аналіз  вмісту основних хімічних показників  в мінеральній воді «Регіна»;

5) дослідити маркетингову діяльність ПрАТ «Муровано-Куриловецького заводу мінеральної води «Регіна»»

6) розробити шляхи удосконалення  організації маркетингової діяльності  заводу в розрізі його стратегічних  перспектив та результатів оцінки  його продукції.

7) зробити висновки.

В ході дослідження використовувалися наступні методи: експертний під час оцінки якості продукції, статичний з під час моніторингу ринку; експресні методи аналізу, наприклад, іонна хроматографія та кондуктометрія – під час перевірки хімічного складу зразків води; кондуктометричний метод під час експрес-аналізі фасованої води на предмет її електропровідності (мінералізації), хімічні та фізико-хімічні інструментальні методи, економічні методи.

Для проведення дослідів застосовували іонний хроматограф Metrohm IC 792 з кондуктометричним детектором та аналітичними колонками для визначення катіонів та аніонів; кондуктометр HI-3877 фірми Hanna Instruments для визначення рівня електропровідності води.

 

Інформаційною базою для написання дипломної роботи були  монографії,  результати анкетування, спостережень, статистичні дані, довідники, стандарти, результати проведених досліджень, опубліковані в періодичних виданнях.

Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел 87, додатків та викладена на 90 сторінках з 16 рисунками, 34 таблицями.

 

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ОЦІНКИ МІНЕРАЛЬНИХ ВОД

 

1.1.Аналіз ринку мінеральних вод в Україні

 

Українській ринок мінеральних вод знаходиться на стадії насичення, з досить жорсткою конкуренцією. Незважаючи на труднощі, цей ринок є досить привабливим. Тому що випуск мінеральних вод є одним з найбільш рентабельних (середня норма рентабельності 12%) та перспективних видів продукції. Порівняно з ринком безалкогольних напоїв він є слабо насиченим якісною продукцією як вітчизняного, так і закордонного виробництва. Останнім часом на українському ринку мінеральних вод з‘явилась тенденція до швидкого розширення меж ринку, з`являються нові, поки що не охоплені на українському ринку сегменти. Це було викликано цілим переліком причин (привабливість галузі, низькі витрати на виробництво, прагнення населення вести здоровий образ життя, погіршення якості питної води, особливо в великих містах), але найвагомішою вважається різке погіршення якості питної води в містах. Споживання мінеральних вод складає приблизно 17 літрів в рік на душу населення (потенційний обсяг ринку 4,5 млрд. літрів з урахуванням середньоєвропейського рівня споживання, що складає 30 літрів в рік на душу населення) . Таким чином на сьогоднішній день потенційна ємність національного ринку освоєна лише на 33%. Аналогічна ситуація складається й на просторі постсоціалістичних країн, а тому ці напрямки є найбільш перспективними, щоб займатися їх розробкою для більшості підприємств галузі. Такий висновок підкріплюється ще й тим фактом, що жодна компанія з виробництва мінеральних вод не займає провідного положення на ринку країни в цілому (що дає можливість для іноземних компаній прорватись на ринок). Це можна пояснити тим, що в світі існує велике розмаїття видів природних мінеральних вод, більшість з яких за своїм складом є унікальними в світі. До того ж існують штучно мінералізовані мінеральні води, на які також припадає велика частка конкуренції. [20]

На території України виявлено понад 500 джерел різноманітних мінеральних вод, головним чином у межах Українських Карпат (Нафтуся, Свалява, Поляна Квасова та ін.), Українського щита (Хмільник, Миронівка та ін.), Дніпровсько-Донецької западини (Миргород). Основні родовища Мінвод в Україні [12]:

Вінниччина: Хмільницьке (радонові джерела), Тульчинське, «Регина» (Муровані Курилівці), «Подольска» (Вінниця);

Дніпропетровщина: Лиманське (кур. «Солоний лиман»), Нікопольське, «Криворіжська», «Дніпропетрівська», «Царичанська», «Знаменівська» (Новомосковськ);

Донеччина: «Золотий колодязь» (Добропілля), Велико-Анадольське (радонове; Волноваха), Слов’янське;

Житомирщина: «Житомирська»;

Закарпаття (бл. 360 джерел);

Запорізька обл.: Мелітопольське (мінвода «Мелітопольська»), Приазовське, Акимівське (кур. Кирилівка), Бердянське;

Івано-Франковщина: Осмолодівське (Рожнятовський р.), Слободське і Коршевське (Коломия), Делятинське (Надвірна), Долинське (розсольні), у Придністров’ї [с-ще Більшівці, Городенка, курорт «Черче» (у т.ч. сульфідні)], Завадівське (Калуш), мін. води – «Верховинська», «Перегинська», «Роксоляна», а також найвідоміша «Буркут» (Буркут Верховинського р-ну; аналог кисловодського «Нарзану»);

Київщина: Миронівське (також у Владіславовці), Білоцерківське, у курортній місцевості Конча-Заспа, поблизу Броварів, столові мінводи – «Київська», «Оболонь», «Бориспільська», «Березаньська», «Чорнобильська» (у минулому), «Курортна», «Софія Київська», «Каліпсо»; та ін.

Виробництво мінеральної води натуральної негазованої протягом січня-червня 2012 року зменшилося на 24,6% до 14 млн. дал, а газованої натуральної – на 12,8% до 66,9 млн. дал. [12]

 Саме бюджетні обмеження  українських споживачів багато  у чому і визначають структуру  споживання того чи іншого  товару, а також саме витрати  споживачів безпосередньо формують  загальну місткість того чи  іншого ринку. Разом з тим поширеність споживання різних напоїв серед населення регіону дозволяє говорити про важливість чи схильність до заміни одних видів напоїв іншими. Загальна структура споживання напоїв населенням України оцінена на основі опитування компанією «TNS Group» населення міст із чисельністю мешканців понад 50 тис. (рис. 2.1):

Рис.1.1. Структура споживання напоїв українським населенням протягом 2010-2011 рр. [15]

 

У загальній структурі споживання слід вказати на незначні коливання у частці мінеральних вод, а саме, збільшення споживання у весняно-літній період та скорочення у осінньо-зимовий. Разом з тим кількість населення, що стабільно споживає мінеральні води, приблизно така сама, як і частка споживачів чаю, соків, пива та слабоалкогольних напоїв, молока та кисломолочних напоїв. Такий розподіл свідчить про те, що мінерально-столові води входять до числа традиційних напоїв на рівні з базовими калорійними, вітамінізованими та слабоалкогольними напоями. Споживання напоїв в Україні виявляє тенденцію до скорочення різноманітних видів і поступове їх зведення до основних груп. Крім того, спостерігається довгострокова тенденція до зростання обсягів споживання негазованих вод як наслідок піклування населення за власне здоров'я та відходу від стереотипів споживання газованих вод. Додатково до цього слід додати і зростання споживання соків та інших «здорових» напоїв з одночасним скороченням «нездорових» напоїв[12].

Розглянемо, яким же торгівельним маркам мінеральної газованої води віддають перевагу українці (рис.2.3.):

Таблиця 1.1

Рейтинг торгівельних марок мінеральної газованої води

по регіонам в 2011 р. [19]

Рейтинг	Україна в цілому	Центральний регіон	Донецько-придніпровський регіон	Південний регіон	Західний регіон
1	«Миргородська	«Біола Знаменівська»	«Миргородська»	«Оболонь»	«Трускавецька»
2	«Bon Aqua»	«Миргородська»	«Bon Aqua»	«Bon Aqua»	«Збручанська»
3	«Біола Знаменівська»	«Bon Aqua»	«Біола Знаменівська»	«Біола Знаменівська»	«Поляна квасова»
4	«Оболонська»	«Оболонська»	«Царичанська»	«Миргородська»	«Лужанська»
5	«Моршинська»	«Софія Київська»	«Оболонська»	«Поляна квасова»	«Карпатська джерельна»
6	«Поляна квасова»	«Трускавецька»	«Березовська»	«Кивоозерська»	«Моршинська»
7	«Софія Київська»	«Лужанська»	«Золотий колодязь»	«Моршинська»	«Шаянська»
8	«Трускавецька»	«Талновська»	«Моршинська»	«Кримська»	«Миргородська»
9	«Лужанська»	«Збручанська»	«Софія Київська»	«Трускавецька»	«Кришталева гірська»
10	«Царичанська»	«Поляна квасова»	«Дніпропетровська»	«Куяльник»	«Bon Aqua»

 

Що ж до негазованої мінеральної питної води, то на рис. 1.3 зображено частку продажу негазованої мінеральної води (натур. пок.) у % протягом 2008-2012 рр.

Рис.1.3. Частка продажу негазованої мінеральної води протягом 2008-2012 р.р., % [12]

 

Загалом обсяг виробництва мінеральної столової та питної води (не враховуючи питну для доставки в офіс чи дім) протягом 2005-2012 рр. за даними Держкомстату був наступним:

Таблиця 1.2

Виробництво мінеральної столової та питної води в Україні протягом 2005-2012 рр., млн.л [20]

2008р.	2009р.	2010р.	2011р.	2012р.(січень-березень)
1230	1470	1896	1816	220

 

На ринку мінерально-столових вод остаточно сформувалася тенденція до відходу від споживання терапевтичних мінеральних вод і перехід до споживання столових вод. На рис.1.4 показано місткість тарованих вод України у вартісному(вище) та натуральному (нижче) показниках.

 

Рис.1.4. Місткість українського ринку тарованих вод 2009-2011 рр., млн.л, млн. грн. [15]

 

Бачимо, що протягом 2009-2011 рр. місткість у натуральному показнику збільшилася на 21,4 %, а вартісному – на 5,4%.

Найбільш містким регіональним сегментом ринку мінеральних вод України виступає Центральний регіон, який формує близько 32% загального споживання вод (рис. 1.5):

Рис. 1.5. Регіональна структура ринку мінерально-столових вод України у 2009-2011 рр. [19]

 

Причому, як видно з представленого рисунка, спостерігається тенденція до зростання частки Центрального регіону у структурі загального споживання мінерально-столових вод в Україні, а також скорочення у Східному та Південному регіонах. Місткість Західного регіонального ринку тарованих вод залишається невеликою і порівняно стабільною, що слід пояснювати наявністю широкого спектра регіональних брендів і вод місцевого розливу, а також схильністю місцевого населення споживати воду з природних джерел (особливо у сільській місцевості). [12]

Для розробки успішних маркетингових стратегій на ринку мінерально-столових вод України особливе значення має частка окремих каналів збуту у структурі забезпечення загальних обсягів споживання вод. Зазначимо, що у розрізі газованих і негазованих вод спостерігаються певні відмінності у каналах збуту, а саме, у першому близько 40% вод продається через супермаркети і магазини великого масштабу, а у другому вказаний канал забезпечує тільки 21,5-22%. Загальна структура важливості каналів збуту за двома сегментами представлена на рис. 1.6.