Теоретичні основи фінансової політики держави

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Февраля 2013 в 15:41, курсовая работа

Краткое описание

Основною метою даної курсової роботи є розкриття теми «Грошові потоки підприємства», аналіз і оцінка фінансового стану підприємства та проведення комплексного фінансово-економічного аналізу підприємства на матеріалах ВАТ «Миргородський хлібзавод». Для досягнення мети курсової роботи поділимо її на 2 основні частини: теоретичну і розрахункову.
В теоретичній частині дамо відповідь на 3 основні запитання: 1) в чому суть грошових потоків підприємства, його види та значення для підприємства; 2)детально вивчаємо «форму 3» фінансової звітності; 3)яким чином планувати та управляти грощовими потоками.
Розрахункова частина включає фінансово-економічні розрахунки за основними напрямами фінансового менеджменту підприємства

Содержание

Вступ
1. Теоретичні основи фінансової політики держави
1.1.Фінансова політика як складова частка економічної політики
1.2. Принципи та види фінансової політики, характеристика її складових
1.3. Фінансова політика України на сучасному етапі
2. Аналіз і оцінка фінансового стану підприємства:
2.1. Призначення, зміст і методи аналізу фінансового стану підприємства
2.2. Аналіз і оцінка стану ліквідності підприємства
2.3. Аналіз і оцінка стану ділової активності підприємства
2.4. Аналіз і оцінка процесів формування і розподілу прибутку підприємства
2.5. Аналіз і оцінка рентабельності підприємства
2.6. Аналіз і оцінка структури капіталу підприємства
2.7. Аналіз і оцінка стану ринкової активності підприємства
2.8. Комплексний аналіз і оцінка фінансового стану підприємства
3. Фінансова сутність оборотних коштів підприємства, обгрунтування норми і нормативу оборотних коштів по елементам та підприємству в цілому, визначення їх структури та ефективності використання.
Висновок
Список використаної літератури

Вложенные файлы: 1 файл

курсова!! - копия.docx

— 249.43 Кб (Скачать файл)

 

 

План

 

Вступ

1. Теоретичні основи фінансової політики держави

1.1.Фінансова  політика як складова частка  економічної політики

1.2. Принципи  та види фінансової політики, характеристика її складових

1.3. Фінансова політика України на сучасному етапі

2. Аналіз і оцінка фінансового стану підприємства:

2.1. Призначення,  зміст і методи аналізу фінансового  стану  підприємства

2.2. Аналіз  і оцінка стану ліквідності  підприємства

2.3. Аналіз  і оцінка стану ділової активності  підприємства

2.4. Аналіз  і оцінка процесів формування  і розподілу прибутку підприємства

2.5. Аналіз  і оцінка рентабельності підприємства

2.6. Аналіз  і оцінка структури капіталу  підприємства

2.7. Аналіз і оцінка стану ринкової активності підприємства

2.8. Комплексний  аналіз і оцінка фінансового  стану підприємства

 3. Фінансова сутність оборотних коштів підприємства, обгрунтування норми і нормативу оборотних коштів по елементам та підприємству в цілому, визначення їх структури та ефективності використання.

Висновок

Список використаної літератури

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

На сьогодні важливе місце в  системі господарських відносин займає управління фінансами. У зв’язку  з цим у структурі фінансової системи найбільш важливе місце  належить фінансам підприємства.

Фінанси підприємства – це грошові  відносини, пов’язані із формуванням  і первинним розподілом грошових доходів і накопичень суб’єктів  господарювання, використання цих доходів  і накопичень підприємствами на виконання  зобов’язань перед бюджетом і  банківською системою, на фінансування витрат та підтримку господарської  діяльності.

Об’єктом фінансів підприємства є  економічні відносини, пов’язані з  рухом коштів, з формуванням і  використанням фондів грошових засобів. Суб’єктами таких відносин є підприємства, банки, страхові компанії та ін.

Основною метою даної курсової роботи є розкриття теми «Грошові потоки підприємства», аналіз і оцінка фінансового стану підприємства та проведення комплексного фінансово-економічного аналізу підприємства на матеріалах ВАТ «Миргородський хлібзавод».

Для досягнення мети курсової роботи поділимо її на 2 основні частини: теоретичну і розрахункову.

В теоретичній частині дамо відповідь  на 3 основні запитання: 1) в чому суть грошових потоків підприємства, його види та значення для підприємства; 2)детально вивчаємо «форму 3» фінансової звітності; 3)яким чином планувати та управляти грощовими потоками.

Розрахункова частина включає  фінансово-економічні розрахунки за основними  напрямами фінансового менеджменту  підприємства.

 

 

 

 

 

Отже, основними  завданнями даної курсової роботи є:

  • Визначити і проаналізувати показники ліквідності;
  • Провести аналіз ділової активності підприємства;
  • Оцінити процеси формування і розподілу прибутку;
  • Проаналізувати стан і структуру капіталу;
  • Провести аналіз стану ринкової активності підприємства;
  • Зробити комплексний аналіз і оцінити фінансовий стан підприємства;
  • Обгрунтувати норми і нормативи оборотних коштів по елементам та підприємству в цілому;
  • Визначення їх структури та ефективності використання.

Інформаційною базою розрахунків даної курсової роботи є дані річної звітності ВАТ  «Миргородський хлібозавод»: Ф1 «Баланс» і Ф2 «Звіт про фінансові результати».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

Суть фінансової політики держави

 

1.1.Фінансова політика як складова частина економічної політики

 

Вплив фінансів на економічний і соціальний розвиток суспільства не можна зрозуміти  без вивчення фінансової політики.

Політика  як узагальнююче поняття охоплює  всі напрямки діяльності держави [24]. Залежно від сфери суспільних відносин, яка є об’єктом політичного  впливу, виділяють економічну, бюджетну, кредитну, внутрішню і зовнішню політику.

Фінансова політика має самостійне значення і  водночас є важливим засобом реалізації політики держави в будь-якій сфері, військовій реформі, в міжнародних  відносинах.

Західні економісти – Кемпбелл Р. Макконнелл і Стенлі Л. Брю ототожнюють поняття  фінансово-бюджетної і фінансової політики, визнаючи їх як зміни, які  вносяться урядом у порядок державних  витрат і оподаткування і спрямовані на забезпечення повної зайнятості і  неінфляційного національного продукту [15].

Більш структурованим є визначення фінансової політики як сукупності заходів, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх раціональний розподіл і використання, які держава здійснює через фінансову  систему.

Фінансова політика відображає суб’єктивну сторону  функціонування фінансів. Самі по собі фінанси і фінансова система  є об’єктивними явищами. Вони існують  незалежно від окремих суб’єктів  фінансових відносин і загалом відбивають об’єктивні закономірності розвитку. Але механізм функціонування фінансів, організація фінансових відносин і рух грошових потоків, хоча і підпорядковані цим об’єктивним закономірностям, не спрацьовують самі по собі. Їх організовують конкретні суб’єкти, які керуються багатьма чинниками політичного, економічного і гуманітарного характеру, поєднуючи при цьому як загальносуспільні, так і власні інтереси. Тому фінансова політика завжди є переплетінням широкої гами різноманітних інтересів окремих політичних партій і владних структур, центральних і місцевих органів влади та управління, різних верств населення тощо [19].

Незважаючи  на це, фінансова політика повинна  враховувати потреби суспільного  розвитку, реальні економічні і фінансові  можливості держави, тому вона залежить від конкретних історичних умов і  завдань, які стоять перед суспільством. Вивчаючи вимоги, які теорія і практика господарювання ставлять до фінансової політики, слід усвідомити дуже важливий висновок – фінансова політика має  бути адекватною закономірностям суспільного  розвитку. Порушення цієї важливої вимоги призводить до значних втрат  у народному господарстві [24].

Фінансова політика – спосіб впливу фінансових відносин на економічний і соціальний розвиток суспільства; знаходиться  в попередній залежності від характеру  виробництва і сутності фінансових відносин; проявляється в системі  форм і методів мобілізації фінансових ресурсів та їх розподілу [20].

Фінансова політика – це цілеспрямована діяльність держави з використанням фінансової системи, що направлена на мобілізацію  фінансових ресурсів, їх розподіл і  використання для виконання державою свої функцій [32].

Головне завдання фінансової політики – забезпечення відповідними фінансовими ресурсами  для реалізації тої чи іншої державної  програми економічного і соціального  розвитку, тобто збереження в даній  державі системи суспільних відносин.

Дія фінансової політики на економіку і соціальний розвиток суспільства потребує, щоб  фінансова політика здійснювалась  на основі науково-обґрунтованої теорії. Досвід економічного розвитку показав, що відрив фінансової політики від економіки стримує реалізацію тих задач, які необхідно вирішувати для розвитку суспільства.

Науковий  підхід передбачає [33]:

1. Відповідність  фінансової політики об’єктивно  закономірному розвитку виробництва,  тому важливе значення має  наявність достовірної інформації.

Основний  напрямок фінансової політики повинен  орієнтуватися на підвищення економічної  ефективності і мати своєю метою  ріст обсягу та ефективності використання фінансових ресурсів. Ріст показника  фінансовіддачі свідчить про дієвість фінансової політики. При виробці  фінансової політики враховуються умови  і заходи, які проводились із врахуванням  специфіки кожного конкретного  етапу розвитку економіки країни. Якщо не враховувати фінансові ресурси, то це приведе до бюджетного дефіциту. При розробці фінансової політики необхідно  враховувати досвід і використовувати  умови конкретні для даної  ситуації, оскільки копіювання чужого досвіду не дає дієвих результатів  в кожній конкретній ситуації.

2. Рішення  повинні прийматися на основі  розрахунку і конкретного та  чіткого передбачення наслідків  заходів, що будуть проводитися.

3. Важливою  умовою є використання комплексного  підходу до проведення і вироблення  фінансової політики. Координація  повинна бути направлена на  вирішення основних завдань. Важливо  також враховувати цінову, зарплатну  та кредитну політики. Якщо нема  згоди, то й неможливо досягнути  позитивних результатів. Фінансова  політика є складовою економічної  політики і має специфічні  для неї способи і методи  вирішення поставлених завдань.  Можуть використовуватися різні  шляхи досягнення результатів:  прогнозування і вивчення результатів  проведених заходів.

Зміст фінансової політики держави включає такі ланки [12]:

- вироблення науково-обґрунтованих  концепцій (системи поглядів) розвитку  фінансів. Вони формуються на  основі вивчення вимог економічних  законів, усестороннього аналізу розвитку господарства, перспектив розвитку економічних відносин, потреб населення;

- визначення  основних напрямків використання  фінансів як на перспективу,  так і на поточні потреби.  при цьому виходять із шляхів  досягнення поставлених цілей,  передбачених економічною політикою,  враховують міжнародні фактори,  можливості росту збільшення  фінансових ресурсів;

- здійснення  практичних дій, направлених на  досягнення поставлених цілей.

Єдність цих трьох основних ланок і  визначає зміст фінансової політики.

Слід розрізняти фінансову політику і економічну політику. Фінансова  політика – це самостійна сфера  діяльності держави в галузі фінансових відносин. Вона є важливим засобом  реалізації політики держави в будь-якій сфері суспільної діяльності – чи то економіка, соціальна сфера, чи міжнародні відносини.

Політика, політичний вплив, політичне  керівництво зводяться до трьох  основних елементів:

- по-перше, визначення і постановка  основних цілей та конкретизація  перспективних і головних завдань,  які необхідно вирішувати для  досягнення поставлених цілей  та за певний, визначений період  життя суспільства;

- по-друге, розробка методів,  засобів і конкретних форм  організації відносин, з допомогою  яких дані цілі досягаються  в найкоротші строки, а найближчі  і перспективні завдання вирішуються  оптимально;

- по-третє, підбір і розміщення  кадрів, які здатні вирішувати  поставлені завдання, організовувати  їх завдання.

В основі розподілу і перерозподілу  лежать:

  • вибір суб’єктів-власників і розподілювачів фінансових ресурсів;
  • вибір пріоритетних напрямків використання фінансових ресурсів;
  • вибір джерел і напрямків формування фінансових ресурсів та ступінь централізації їх в руках держави.

Ці завдання вирішуються залежно  від змісту і функцій держави.

Фінансова політика держави залежить від багатьох як зовнішніх, так і  внутрішніх факторів. Зовнішніми є, зокрема, фактори залежності держави від  економічних взаємовідносин з іншими державами щодо поставок сировини, матеріалів, інших ресурсів, обміну технологіями, експортних можливостей  самої держави, її інтеграції до світових економічних систем тощо.

Внутрішні фактори, які суттєво  впливають на фінансову політику, - це форма власності на основні  засоби виробництва, структура економіки, соціальний склад населення, рівень добробуту народу, інтелектуальний  рівень населення, стан розвитку економіки  і організація грошового обігу, стабільність грошової одиниці, розвиток форм кредитування тощо. На фінансову політику держави впливають також інші фактори, що диктуються тими економічними умовами, які склалися на цьому етапі господарського розвитку. З огляду на це фінансова політика змінюється і коригується з урахуванням практичної потреби [8].

 

1.2.Принципи та види  фінансової політики, характеристика  її складових

 

Фінансова політика повинна бути підпорядкована одній меті – досягненню підвищення суспільного добробуту. Але для цього фінансова політика повинна також сприяти зростанню ефективності виробництва і насамперед підвищенню продуктивності праці, впровадженню матеріально- та ресурсозберігаючих технологій, побудові раціональної структури економіки тощо. Тому першим принципом фінансової політики є неухильне сприяння розвитку виробництва, підтримання підприємницької активності та підвищення рівня зайнятості населення.

Звісно, в умовах ринкової економіки  діють саморегуляційні фактори, які забезпечують приплив і перерозподіл капіталів у сфері виробництва. Механізм ринку робить усіх учасників  виробничого процесу зацікавленими  у збільшенні виробництва й одержанні  доходу на капітал. Це головна рушійна  сила ринку. Ринок не всесильний, але  він дає можливість успішніше  розв’язувати головні проблеми економіки  порівняно з іншими господарськими системами і насамперед заснованими  на централізованому плануванні.

Проте в умовах змішаної чи перехідної економіки помилково недооцінювати  роль держави в проведенні фінансової політики. Адже на тлі реформ, що потребують величезних затрат фінансових ресурсів, мобілізувати ці кошти й визначити  напрямки їх використання можна лише на державному рівні [8].

Информация о работе Теоретичні основи фінансової політики держави