Теоретичні основи фінансової політики держави

Фінансовий  аналіз – це процес дослідження  фінансового стану і основних результатів фінансової діяльності підприємства з метою виявлення  резервів, підвищення ринкової вартості підприємства.

Фінансовий  стан підприємства – сукупність виробничо-господарських  факторів, що характеризується системою показників, які відображають наявність, розміщення і використання капіталу підприємства.

В господарській  практиці використовуються різні методи і прийоми фінансового аналізу. По організаційним формам проведення виділяють внутрішній і зовнішній  аналіз.

Внутрішній  фінансовий аналіз проводять фінансові  служби підприємства. Зміст визначається рішеннями вищого керівництва підприємства у відповідності із задачами, які  повинні бити вирішені на конкретному  етапі діяльності підприємства.

Зовнішній фінансовий аналіз проводять, як правило, представники податкової інспекції, аудиторські фірми, банки, страхові компанії з метою вивчення достовірності, правдивості наданих або опублікованих даних про результати фінансової діяльності підприємства, зокрема його фінансової стійкості і кредитоспроможності.

Для вирішення  конкретних задач фінансового аналізу  використовують спеціальні методи, які  дозволяють одержати кількісну числову  оцінку окремих аспектів, окремих  сторін в фінансовій діяльності підприємства.

У практиці фінансового управління виділяють  такі методи фінансового аналізу:

1) горизонтальний (трендовий);

2) структурний  (вертикальний);

3) порівняльний;

4) аналіз  фінансових коефіцієнтів;

5) інтегральний.

Трендовий фінансовий аналіз базується на вивченні динаміки окремих фінансових показників протягом певного періоду часу. В  процесі такого вивчення визначаються загальні тенденції, тренд або закономірності зміни показника.

Структурний аналіз базується на структурному розкладанні  окремих агрегатних за змістом показників. В процесі цього аналізу визначається питома вага окремих складових елементів  показника.

Порівняльний  аналіз використовується у випадках наявності подібних за обсягом і  характером діяльності підприємств  з метою виявлення факторів, що забезпечують ефективність використання наявних на підприємстві ресурсів.

Інтегральний  аналіз передбачає виявлення впливу окремих груп факторів на величину результуючого показника фінансової діяльності  підприємства.

                                                             

2.2. АНАЛІЗ І ОЦІНКА СТАНУ ЛІКВІДНОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА

Показники ліквідності характеризують здатність  підприємства погасити (сплатити) свої короткострокові зобов’язання протягом звітного періоду.

Ліквідним підприємство є, якщо воно здатне виконати всі свої короткострокові поточні  зобов’язання, реалізуючи свої поточні  оборотні активи.

Для попередньої  оцінки ліквідності підприємства використовують дані Форми 1(Ф1) „Баланс”. Зокрема дані 2-го і 3-го розділів активів Ф1 характеризують величину пасивів-активів на початок  і кінець звітного періоду. Дані про  короткострокові зобов’язання – 4-ий і 5-ий розділи пасиву.

В практиці аналітичної роботи найбільш часто  використовують такі показники ліквідності  підприємства:

 

1.Коефіцієнт загальної ліквідності  підприємства розраховується як відношення суми всіх поточних активів до суми короткострокових зобов’язань. Коефіцієнт ліквідності розраховується по даним балансу підприємства на початок і на кінець року:

К_зл =

де   Кзл – коефіцієнт загальної ліквідності;

       ПА – поточні активи;

       ПЗ – поточні зобов’язання.

Коефіцієнт  загальної ліквідності характеризує стан ліквідності підприємства за даними результатами річної діяльності.

Для забезпечення нормальних умов фінансової діяльності підприємства коефіцієнт загальної  ліквідності повинен знаходитися  у межах 2-3 грн. Це означає, що на кожну  гривню поточних зобов’язань підприємство має 2-3 грн. оборотних поточних активів.

Якщо  коефіцієнт загальної ліквідності  знаходиться у межах 1, то можна  говорити про стан фінансового ризику господарської діяльності підприємства.Якщо коефіцієнт загальної ліквідності  має значення більше 3 – це є свідченням високого рівня кредитоспроможності  підприємства.

2.Коефіцієнт миттєвої ліквідності характеризує здатність підприємства погасити свої поточні зобов’язання протягом оперативного періоду діяльності підприємства в межах 30-40 діб. В зв’язку з цим в складі оборотних активів підприємства враховуються високоліквідні активи, які

К_{мл =}

де ВА – високоліквідні активи;             ПЗ – поточні зобов’язання.

Фінансовий  стан вважається достатнім, якщо коефіцієнт миттєвої ліквідності знаходиться  в межах 1. Це означає, що протягом оперативного періоду часу підприємство за рахунок  високоліквідних активів може повністю сплатити всі свої поточні зобов’язання.

3.Коефіцієнт абсолютної ліквідності  (коефіцієнт терміновості) характеризує (показує), яка частина поточної заборгованості підприємства може бути сплачена (погашена) на конкретну дату. Цей коефіцієнт визначається як відношення суми грошових коштів до суми короткострокових зобов’язань:

К_ал =

де ГК – грошові кошти;

     ПЗ – поточні зобов’язання.

Фінансовий  стан підприємства є достатнім, якщо коефіцієнт абсолютної ліквідності  дорівнює 0,2 - 0,3грн./грн.

4. Чистий оборотний (працюючий)  капітал підприємства визначається як різниця між сумою поточних активів підприємства і сумою його поточних зобов’язань:

ЧОК =

= (р.260 + р.270) – (р.620 + р.630)

де ПА – поточні активи;

     ПЗ – поточні зобов’язання. 

Підприємство  вважається ліквідним до того часу, доки воно має чистий оборотний капітал.

5. Коефіцієнт маневреності підприємства визначається як відношення чистого оборотного капіталу до суми власного капіталу підприємства:

К_м =

 

де ЧОК  – чистий оборотний капітал;

      ВК – власний капітал.

Він характеризує, яка частина власного капіталу підприємства сформована за рахунок ресурсів найбільш мобільних власних оборотних  активів підприємства.

Фінансовий  стан підприємства вважається стабільним, якщо коефіцієнт маневреності дорівнює 0,3 – 0,4грн./грн..

 

За допомогою  показників ліквідності з’ясуємо, чи ліквідне ВАТ «Миргородський хлібозавод» в 2009 році:

1. Коефіцієнт загальної ліквідності

К_зл =

Визначимо цей показник на початок і на кінець року:

Кзл ^п.р.=

( )

Кзл ^к.р. =

( )

    За  результатами проведених розрахунків  встановлено, що коефіцієнт загальної  ліквідності на початок року  складає 0,8 грн. / грн., а на кінець  року – 1 грн. / грн. Це означає,  що на кожну гривню поточних  зобов'язань підприємство має  в розпорядженні на початок  року – 0,8 грн. активів, а  на кінець – 1 грн. активів.  Отже відбулося зростання активів  підприємства, що є позитивною  тенденцією.

2. Коефіцієнт  миттєвої ліквідності

К_мл =

Кмл^п.р. =

( )

Кмл^к.р. =

( )

Так як коефіцієнт миттєвої ліквідності визначає, скільки  в складі оборотних активів підприємства високоліквідних активів, які протягом 30 – 40 днів можуть трансформуватися в  грошові кошти для сплати поточних зобов’язань, то коефіцієнт миттєвої ліквідності повинен приблизно  дорівнювати 1грн./грн. Отже можно зробити висновок, що підприємство не досить високоліквідне. Адже  проявляється тенденція до зменшення на кінець року, що є негативним.

3. Коефіцієнт  абсолютної ліквідності

К_ал =

де ГК –  грошові кошти. 

Кал^п.р. =

( )

Кал^к.р. =

( )

Коефіцієнт  абсолютної ліквідності повинен  дорівнювати 0,2 – 0,3 грн./грн.. Отже, за цим  показником ліквідність даного підприємства на  низькому рівні.

4. Чистий  оборотний капітал

ЧОК = ПА – ПЗ = (р.260 + р.270) – (р.620 + р.630)

ЧОК ^п.р. = (1110+2) – 1396 = -284 (тис. грн.)

ЧОК ^к.р. = 1012 – 1031 = -19 (тис. грн.)

Від’ємне значення даного показника є свідченням про відсутності на підприємстві чистого оборотного капіталу.

5. Коефіцієнт  маневреності 

К_м=

=

Км^п.р. =

( )

Км^к.р. =

( )

Фінансовий  стан підприємства вважається стабільним при коефіцієнті маневреності 0,3 – 0,4грн./грн.. В даному випадку стабільність низька.

 

Отже, загальний  стан ліквідності підприємства низький, але воно здатне погасити всі свої короткострокові зобов’язання протягом звітного періоду, реалізуючи свої поточні (оборотні) активи.

Показник  чистого обороту  дорівнює від’ємному числу, що є негативним для даного підприємства.

Але такі коефіцієнти як коефіцієнт загальної  ліквідності, абсолютної ліквідності  і коефіцієнт маневреності на низькому, критичному рівні. Для їх підвищення потрібно збільшувати суму грошових коштів та їх еквівалентів і поточних активів, а свої поточні зобов’язання зменшувати.

 

 

 

2.3. АНАЛІЗ І ОЦІНКА СТАНУ ДІЛОВОЇ  АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Фінансовий  стан підприємства залежить від того, наскільки швидко його засоби, що вкладені в активи, в економічний потенціал  трансформуються в грошові кошти. Основним джерелом надходження грошових коштів на підприємстві є виручка  від реалізації продукції (чистий дохід). Цю сторону фінансової діяльності підприємства характеризують показники ділової  активності – це, головним чином, показники  обігу окремих частин активу і  пасиву балансу підприємства. У практиці аналітичної роботи використовуються такі показники ділової активності:

1. Коефіцієнт трансформації (або  коефіцієнт обігу всіх наявних  на підприємстві активів) характеризує, з якою швидкістю середньорічна сума активів підприємства перетворюється в грошові кошти, отримані як результат виробничо-комерційної діяльності підприємства.

К_т =

де ЧД – чистий дохід;

     А – середньорічна сума активів  підприємства.

Зростання цього показника характеризує позитивні  обставини підприємницької ділової  активності даного підприємства.

Паралельно  із коефіцієнтом обігу активів розраховуються також показники тривалості обігу (або циклу) наявних на підприємстві активів:

Т_т =

 

Цей показник характеризує, скільки потрібно часу, щоб середньорічна сума активів  трансформувалася в чистий дохід. Скорочення цього показника характеризує позитивні  зміни на підприємстві, що призводять до поліпшення фінансового стану  підприємства.

2. Коефіцієнт обігу поточних (оборотних)  активів характеризує швидкість перетворення оборотних активів в грошові кошти від реалізації продукції.

К_опа =

де ЧД – чистий дохід;

     ПА – середньорічна сума поточних  активів підприємства.

Тривалість  обігу поточних оборотних активів

Т_опа =

3. Коефіцієнт обігу дебіторської  заборгованості характеризує, з якою швидкістю середньорічна сума дебіторської заборгованості погашається і перетворюється в обсяги чистого доходу від реалізації продукції.

де ЧД – чистий дохід;

     ДЗ – середньорічна сума дебіторської  заборгованості підприємства.

Фінансовий  стан підприємства може бути достатнім  або високим, якщо в період інкасації, або погашення дебіторської заборгованості не перевищує 30 – 40 діб.

Тривалість  обігу дебіторської заборгованості

Т_одз =

4. Коефіцієнт обігу поточних  зобов’язань характеризує, скільки підприємству потрібно зробити оборотів, щоб сплатити в повному обсязі свої короткострокові поточні зобов’язання.

К_опз =

де ЧД – чистий дохід;

     ПЗ –середньорічна сума  поточних  зобов’язань.

Тривалість  обороту поточних зобов’язань визначається умовами діяльності підприємства, при цьому сплачувати свої зобов’язання потрібно в останній день, визначений відповідним документом.