Управление потенциалом прадприятия

Комп'ютерна реалізація моделі управління MRP - це система MRP. Основною перевагою системи MRP є формування послідовності виробничих операцій з матеріалами і комплектуючими, що забезпечує своєчасне виготовлення вузлів (напівфабрикатів) для реалізації основного виробничого плану випуску готової продукції.

Складові системи MRP, за функціональними ознаками, поділяються на три основні частини, які, відповідно, забезпечують подання вхідної інформації, оброблення інформації та надання вихідної інформації - результатів роботи системи.

Система MRP порівнює сумарну потребу у кожному виробі у кожному тимчасовому періоді чи інтервалі планування, з очікуваним надходженням того ж виробу в тому ж інтервалі часу.

Якщо сумарна потреба  у будь-якому виробі у будь-якому  інтервалі часу перевищує очікуване реальне надходження, система MRP використовує процес у два кроки, щоб встановити відповідність.

Універсальна мова подання моделі управління ресурсами -це балансові моделі, які підтримуються широким спектром прикладного програмного забезпечення, найбільш поширеними з яких є бухгалтерські системи. Інформаційними технологіями підтримки цієї моделі управління є різні системи управління базами даних (СУБД).

 Розвиток систем MRP здійснюється  в декількох напрямах: управління  складними виробничими проектами,  інтегроване управління дрібносерійним  виробництвом, управління складними фінансово-збутовими та виробничими структурами, холдингове управління. Крім того, з їхньою допомогою можливе вирішення й самостійних завдань (наприклад, управління складським господарством і відвантаженням товару). До систем MRP-класу належать: MRP-1 (Material Requirement Planning) – планування потреби в матеріальних ресурсах, CRP (Capacity Requirement Planning) – планування потреби у виробничих потужностях, DRP-1 (Distribution Requirement Planning) – планування розподілу продукції, MRP-2 (Manufacturing Resource Planning) – планування потреб виробництва, DRP-2 (Distribution Resource Planning) – планування розподілу ресурсів, СР (Constraint Planning) - планування в умовах обмежень, RBR (Rules based reorder) – точки перезамовлення, QR (Quick response) – швидке реагування, CR (Continuous replenishment) – безперервне поповнення, AR (Automatic replenishment) – автоматичне поповнення, LP (Lean Production) – занедбане виробництво; ОРТ (Optimized production technologу) – оптимізована виробнича технологія.

Однією з  найбільш поширених, (у західних компаніях), моделей управління, яка дозволяє ефективно управляти матеріальними та фінансовими ресурсами виробництва, є модель управління класу MRP II (Manufactory Resource Planning), комп'ютеризований варіант якої має назву система MRP II, що обслуговує інформаційні потреби менеджерів середньої та нижчої ланок.

Спільне планування матеріальних потоків і виробничих потужностей дозволяє підняти всю систему планування на новий рівень, тому що вона дозволяє визначити фінансові результати сформованого виробничого плану досить точно, що неможливо при "частковому" плануванні, тобто стає можливим порівняння планових фінансових надходжень від продажів з необхідними для організації виробництва прямими фінансовими витратами. Це найважливіше досягнення методології MRP II, що і привело до її всесвітньої популярності.

Під час використання моделей функціонального управління в системі MRP II, процес бюджетування - це специфічна методика, яка включає планування руху коштів, платежів і надходжень та деякі інші випадки, що належать до управління фінансами. Більшість функцій бюджету, які часто використовуються в практиці процесу бюджетування, мають функціональні еквіваленти в методиці MRP. Наприклад, бюджет продажів - це звичайний бізнес-план чи прогноз продажів. Залежно від виробничої моделі; бюджет закупівель - це залежний обсяг потреб в закуповуваних матеріалах і компонентах, який розраховано в результаті роботи системи MRP, або за допомогою спеціальних розрахункових методів.

Бюджети накладних  виробничих витрат і бюджет заробітної плати формуються у результаті перерахування отриманих профілів завантаження робочих центрів за нормативами накладних витрат і заробітної плати.

Класична  система MRP-II розглядає планування продукту і його собівартість тільки з погляду внутрішнього виробництва. Ця проблема частково усувається шляхом залучення методів проектного планування, однак вони звичайно недостатньо гнучкі та інтегровані в основну систему планування.

Сучасні підприємства, крім виробничих витрат, мають враховувати і планувати витрати на маркетинг, передпродажну підготовку і витрати на післяпродажний цикл, аналізуючи структуру цих витрат у собівартості виробленої продукції, але це завдання більш складних ІСМ.

Відмінною рисою систем ERP-класу  є інтегрованість та універсальність. Повнофункціональні пакети прикладних програм ERP-класу використовують загальну систему управління базами даних (СУБД), яка дозволяє поєднувати дані різних служб – фінансових відділів, відділів реалізації, складів і т.д. для створення загальної бази, одержання та спільного використання клієнтських даних. Ці програми містять інформаційно-пошукову систему; набір аналітичних інструментів та інших засобів підтримки прийняття рішень; засоби моделювання, прогнозування, довгострокового планування, аналізу бізнесу і стану справ у бізнес-процесах, управління структурою бізнес-процесів і організаційних одиниць. Рішення, інтегровані в ERP-системах, спрямовані на регулювання операційних процесів (автоматизація прийому й обробки замовлень, електронний документооборот, облік продажів та ін.) і оптимізацію подальших процесів (прогнозування попиту, розрахунок оптимальних схем постачання, аналіз і планування збутової діяльності).

Еволюція систем ERP-класу  знайшла своє відображення в технологіях ERP (Enterprise Resource Planning) – планування потреб підприємства і SCRP (Supply Chain Resource Planning) – планування потреб уздовж ланцюгів продажу, тобто планування логістичних ланцюгів реалізації.

Якщо розглянуті вище класи систем орієнтовані на внутрішню організацію підприємства, то основою методології CSRP є інтегрування замовника або покупця в КІС і забезпечення повного життєвого циклу товару — від проектування до післяпродажного обслуговування. Її сутність полягає в тому, що інформація про клієнтів та їхні запити включається у процеси виробничо-збутового планування підприємства, внаслідок чого відбувається перехід від планування виробництва до планування задоволення потреб клієнтів. З зазначеною системою тісно пов'язана технологія управління взаєминами з клієнтами – CRM (Customer Relationship Management).

У центрі уваги CRM-системи знаходяться клієнти підприємства, а не його бізнес-процеси. ERP-системи - це ІСМ, що використовують методологію ERP (Enterprise Resource Planning) - планування ресурсів підприємства, також допомагають організувати маркетинг, налагодити систему продажу і підтримати функції логістики, необхідні організації. Головна задача ERP-системи - допомагати менеджерам управляти організацією як системою.

Системи ERP є результатом подальшого спільного розвитку управлінської науки та інформаційних технологій, однак варто зауважити, що для промислових підприємств, упровадження системи ERP без підтримки концепції MRPII є недоцільним.

Існує кілька визначень ERP, з яких найбільш точним є таке: ERP - це метод ефективного планування і управління всіма ресурсами, необхідними для закупівель, виробництва, відвантаження та обробки замовлень клієнтів у компанії, що займається виробництвом, продажем чи наданням сервісу.

Інформаційні  продукти, що надаються ERP-системами, дозволяють керівництву приймати більш обгрунтовані управлінські рішення. У практику використання ERP-систем входить електронний обмін даними організації з постачальниками і споживачами. ERP-система стежить за фінансовими потоками, за кадровою інформацією про співробітників, а в деяких випадках і за інформацією, що належить до виробничого процесу, наприклад, за відомостями про поповнення матеріальних запасів чи за інформацією щодо необхідності відправити деталі зі складу в цех.

Концепція ERP передбачає забезпечення виконання інтегрованої сукупності таких функцій:

• функції системи MRP II;
• повний набір фінансових функцій;
• надання всієї необхідної звітності;
• автоматизація продажів;
• функції управління якістю;
• функції надання сервісу;
• функції управління персоналом;
• інженерні функції;
• функції продажу і логістики.

Ідея ERP- систем полягає в тому, що програмне забезпечення для підтримки різних функцій підприємства має взаємодіяти одне з одним.

ERP-системи дозволяють контролювати діяльність різних підрозділів і стан справ у різних бізнес-процесах, вчасно інформувати відповідальних осіб про можливі і наявні збої всередині виробничих ланцюгів. Інформаційні системи менеджменту класу ERP, маючи широкий набір можливостей, дозволяють досить швидко реагувати на зміни, що відбуваються всередині компанії - зміни бізнес-процесів і зміни в зовнішньому середовищі, що, безпосередньо, і є причинами внутрішніх змін.

ERP-система дозволяє приймати замовлення і направляти його виконання у виробництво і фінансові підрозділи, координувати дії структурних підрозділів від моменту прийому замовлення до моменту його відвантаження покупцю, оптимізувати механізми роботи зі складами і транспортними службами, а також організувати прийом замовлень і виробництво з урахуванням наявності напівфабрикатів і готової продукції на складах.

Ґрунтуючись на зазначених принципах, система CRM являє собою  шлях змін у стратегії, бізнес-процесах, організації та технічній інфраструктурі з метою поліпшення управління підприємством з акцентом на поводженні клієнта. Фактично використання зазначеної системи CRM дозволяє надати клієнтові більше товарів і послуг, базуючись на знаннях того, чого він дійсно хоче.  Концепція управління CSRP (customer synchronized resource planning) - планування ресурсів синхронізоване зі споживачем - є більш сучасною. Вона охоплює майже цілком увесь життєвий цикл продукції. Це дуже важливо з погляду управління вартістю продукції. Концепція CSRP, використовуючи перевірену часом інтегровану функціональність ERP, розширює поняття планування від виробництва до покупця. Система CSRP містить необхідні інструменти для проектування, планування, та інформаційного забезпечення виробництва продукції, модифікованої для конкретного покупця.

Причому клієнт може не усвідомлювати своїх потреб доти, поки йому не буде надана можливість їхнього задоволення.

Продовженням розвитку концепції CSRP є система ефективного  відгуку на запити споживачів – ECR (Efficient Concumer Responce) у логістичних каналах. Система ECR сприяє подоланню бар'єрів на шляху переміщення товарів від виробника до роздрібних посередників або організацій-споживачів, виключенню марних дій, скороченню часу реакції на реальний попит, а завдяки цьому — підвищенню рівня обслуговування клієнтів.

Розвиток  методів і засобів управління підприємствами привело до появи систем нового покоління – APS. Системи APS являють собою узагальнену модель і модулі, а не інтегровану систему. Вони використовуються разом з ERP і CSRP.

Виділяються такі напрями, у яких відбувається перехід від ERP і CSRP до APS:

1. Підвищення рівня  деталізації при плануванні потужностей, що дозволяє приймати більш обґрунтовані планові рішення;

2. Нові інформаційні  технології, що дозволяють одночасно  підвищувати ступінь деталізації і вирішувати в реальному часі задачі аналізу та моделювання;

3. Включення в системи спеціальних засобів, пристосованих до роботи вищої ланки управління;

4. Розгляд завдань  з одночасними обмеженнями матеріальних  ресурсів і потужностей;

5. Формування планових  рішень одночасно для багатьох  підприємств; 

6. Поліпшення зворотного зв'язку через урахування фактичного стану процесів за рахунок підвищення точності й оперативності;

7. Широке застосування  методів оптимізації планових  рішень;

8. Динамічний підхід  до збору інформації про виробничі  цикли.

У сучасних системах APS застосовується широкий спектр методів оптимізації, заснованих на лінійному програмуванні, алгоритмах типу випадкового пошуку, алгоритмах теорії обмежень і евристичних алгоритмів. Одним з основних засобів APS є моделювання і підтримка прийняття рішення. Діапазон можливостей APS досить широкий – від ведення численних копій планів для покрокового порівняння до можливості аналізу витрат для різних планів.

4.4. Впровадження  сучасних інформаційних систем  на підприємстві.

Запровадження сучасної інформаційної системи можливе на основі одного з двох підходів:

поетапна розробка системи  власними силами,

закупівля й адаптація готової  системи до умов діяльності підприємства. 

Найбільш привабливим  є перший підхід, який передбачає розробку якісно нової програмно-апаратної  бази з урахуванням потреб, особливостей і специфіки роботи підприємства. При цьому можливість поетапного фінансування розробок виглядає більш привабливою порівняно з ризиком одночасних витрат на придбання та впровадження готових систем. Однак самостійна розробка системи, яка б відповідала сучасним вимогам управління, потребує особливої уваги, збільшення штату програмістів, злагодженості й ефективності технології розробки ІС. Наслідком цього може стати залежність підприємства від конкретних розроблювачів, оскільки створеної ними системи на ринку ніхто знати не буде. Крім того, для самостійної розробки необхідно не менше двох-трьох років і витрати можуть перевищувати вартість готових систем.

Вибір другого шляху, тобто закупівлі  і впровадження готової інформаційної системи, вимагає врахування широти автоматизації системи управління та постачальників цих систем.