Формування бізнес-плану інвестиційного проекту.

- повних витрат;

- усереднених витрат;

- граничних витрат;

- стандартних витрат виробництва; 

- прямих витрат (цільової  норми прибутку).

 Розділ, що описує потенційні  ризики особливо важливий, так  як фактор ризику має великий  вплив на фінансово - господарську  діяльність підприємства.

 Слід враховувати, як  мінімум, такі види ризиків: 

- виробничі, пов'язані  з різними порушеннями у виробничому  процесі або процесі поставок  сировини, матеріалів і комплектуючих; 

- комерційні, пов'язані з  реалізацією продукції на ринку  не в повному обсязі;

- фінансові ризики, які  викликаються інфляційними процесами,  неплатежами, коливаннями валютних  курсів тощо;

- ризики, пов'язані з форс - мажорними обставинами, які можуть  бути викликані непередбаченими  обставинами (від зміни політичного  курсу до стихійних лих);

- Методи зниження впливу  ризиків різні, однак найбільш  дієвим є комерційне страхування,  створення резервного фонду і  функціонування підприємства з  великим запасом фінансової міцності.

 Важливою частиною  практично будь-якого бізнес - плану  є фінансовий план.

 Мета фінансового плану  визначити ефективність пропонованого  бізнесу. 

 У даному розділі  необхідно відобразити: 

- загальну потребу в  інвестиціях; 

- джерела фінансування;

- план доходів і витрат;

- баланс грошових витрат  і надходжень;

- потреба в оборотному  капіталі;

- термін окупності проекту; 

- звіт по прибутку 

- необхідні фінансові  показники. 

 Особливе місце у  фінансовому плані слід приділити  розрахунку беззбитковості і  запасу фінансової міцності.

Отже, за сучасних умов господарювання бізнес-план практично є робочим інструментом, що використовується в усіх сферах підприємництва. Його бажано розробити у разі організації нової фірми; об'єднання існуючих підприємств і створення на базі цього інтегрованого організаційно-правового утворення; трансформації власності; започаткування зовнішньоекономічної діяльності. Процес планування пов`язаний, з одного боку, із запобіганням помилкових дій, а з другого – зі зменшенням числа невикористаних можливостей.

 

1.2 Структура бізнес-плану інвестиційного проекту

 

Одним з основних документів, що потрібні для роботи, є бізнес-план. Його можуть складати окремі підприємці чи управлінський персонал фірми  або групи фірм, які планують здійснювати  інвестиційну діяльність, а також  спеціалізовані консультаційні фірми. Останні можуть виконувати весь обсяг  робіт зі створення зазначеного  документа або надавати спеціалістам підприємств конкретну допомогу у формуванні структури бізнес-плану, розрахунку окремих показників тощо.

У країнах з розвиненою ринковою економікою бізнес-план складається  за певними стандартами й правилами  і вважається типовим документом. Розробка й виклад бізнес-плану підпорядковані певній логічній структурі, яка в  більшості країн має уніфікований характер. У зарубіжній і вітчизняній  літературі, у нормативних документах рекомендується загальноприйнята структура  бізнес-плану, яку показано на рис. 1.

Рис. 1 - Структура бізнес –  плану інвестиційного проекту

Разом з тим загальна схема  й порядок викладу бізнес-планів можуть різнитися залежно від  характеру інвестиційного проекту. Так, для великих інвестиційних  проектів, які потребують великих  капітальних затрат, а також призначені на довгий час, пов´язані з випуском і впровадженням на ринок нових  видів продукції, товарів, послуг, має  бути розроблений повний варіант  бізнес-плану. Він передбачає врахування й деталізацію всіх сторін майбутньої діяльності, аналіз можливих ризиків  і шляхів їх уникнення. Окремі висновки, пропозиції підтверджуються необхідними розрахунками, графіками, таблицями.

Для невеликих інвестиційних  проектів (наприклад, для обґрунтування  одержання позик) допускається складання  скороченого варіанта бізнес-плану, який ставить тільки загальні цілі та шляхи їх досягнення.

Крім того, порядок заповнення бізнес-планів залежить також від  багатьох інших факторів, питань, особливостей.

Розробка бізнес-плану  пов´язана з використанням великої  кількості інформації, її повнота  і якість істотно впливають на можливість досягнення тих цілей, які  стоять при складанні бізнес-плану. Недостатнє висвітлення окремих  його розділів через обмеженість  інформації може викликати в інвесторів сумніви щодо доцільності виділення  коштів. Тому важливо знати, які дані потрібні для складання бізнес-плану  і де їх можна знайти.

Після завершення робіт засновник  оцінює їх якість, вносить додаткові  корективи до попередньо поставленого завдання, приймає й оплачує виконані роботи. Розроблений сторонньою організацією бізнес-план підписує керівник консультаційної  фірми і затверджує керівник підприємства-замовника.

Регулювання економічних  процесів на рівні підприємства забезпечується шляхом розробки бізнес-планів його розвитку. Основою для формування плану  підприємства є, з одного боку, дані стосовно кон´юнктури ринку і  попиту на його продукцію, реальних можливостей  матеріально-технічного забезпечення виробництва, з іншого — наміри уряду  щодо обсягів державного контракту (обов´язкового як для державних, так і недержавних підприємств).

Таким чином  в остаточному варіанті матеріал інвестиційного проекту може складатися з бізнес-проспекту, основне призначення якого - представлення гранично стислій аналітичної інформації, необхідної інвестору для прийняття рішення про доцільність подальшого розгляду даного проекту, а також для керівництва верхнього рівня підприємства з метою формування пакету проектів організації;  короткого бізнес-плану інвестиційного проекту, що дає досить детальну оцінку пропозицій, подання структурованої інформації інвестору і відбір проектів для подальшого опрацювання; повного бізнес-плану інвестиційного проекту, що надає необхідне для остаточного рішення комплексне, детально пророблена обґрунтування використання інвестицій і формування робочого плану дій з реалізації проекту.

 

 1.3 Методика розробки бізнес – планів

 

У цьому розділі курсової роботи  були розроблені та сформовані основні етапи бізнес-планування інноваційних проектів, були розглянуті основні критерії відбору інноваційних проектів. Також буда надана оцінка інноваційних бізнес проектів.

 В даному розділи  було представлене детальне поетапне  складання бізнес-плану. Були  детально розроблені чотири розділи бізнес-плану.

 Для зниження ризику  інноваційної діяльності підприємницькій  фірмі необхідно в першу чергу  провести ретельну оцінку пропонованого  до здійснення інноваційного проекту.

 Оцінка проекту –  найважливіша процедура на початковій  стадії проекту, але вона також  є безперервним процесом, що припускає  можливість зупинки проекту у  будь-який момент у зв'язку  з додатковою інформацією, що з'являється.

Оцінка інноваційного  бізнес-проекту включає наступні критерії:

• Маркетингові критерії.
• Науково-технічні критерії.
• Фінансові критерії.
• Виробничі критерії.
• Інші критерії.

 До переходу до ринкових  відносин у вітчизняній практиці  знайшли широке застосування  програмно-цільові методи управління  в галузі науки і техніки.  Ці методи передбачають формування  й організацію виконання цільових комплексних програм [7, с. 19].

 В економіку сучасної  України інтенсивно входить відносно  нова для неї концепція управління  проектами (Project Management). Основу цієї концепції становить погляд на проект як на цілеспрямовану зміну вихідного стану кожної (не обов'язково соціотехнічної) системи, пов'язану з витратою часу і засобів. А процес цих змін, здійснюваних за заздалегідь розробленими правилами в рамках бюджету і тимчасових обмежень – це управління проектами. Управління проектами стало визнаною в усіх розвинутих країнах методологією інвестиційної діяльності, частиною якої є й нововведення.

 Реалізація задуму  інноваційного проекту забезпечується  учасниками проекту. Залежно від  виду проекту в його реалізації  можуть брати участь від однієї  до кількох десятків (іноді сотень) організацій. У кожної з них  свої функції, ступінь участі  в проекті й міра відповідальності  за його долю. Разом з тим  усі ці організації залежно  від виконуваних ними функцій  прийнято поєднувати в конкретні  групи (категорії) учасників проекту

 Замовник – майбутній  власник і користувач результатів  проекту. В ролі замовника може  виступати і фізична і юридична особа.

 Інвестор – фізичні  чи юридичні особи, що вкладають засоби в проект.

 Проектувальник –  спеціалізовані проектні організації,  що розробляють проектно-кошторисну  документацію. Відповідальною за  виконання всього комплексу цих  робіт звичайно є одна організація,  названа генеральним проектувальником.

 Постачальник – організації,  що забезпечують матеріально-технічне  забезпечення проекту (закупівлі і постачання).

 Виконавець (організація-виконавець, підрядчик, субпідрядник) – юридичні  особи, що несуть відповідальність  за виконання робіт відповідно до контракту [8, с. 37].

Рекомендації щодо складання  бізнес-плану інноваційного проекту

 У третьому розділі  надані рекомендації щодо складання  бізнес-плану інноваційного проекту.

 Залежно від того, чи  базується інноваційний проект  на вже існуючій компанії, чи  його планується організувати  на базі новоствореного підприємства, акцент повинен бути зроблений  відповідно на компанії та  її стратегії або на самому  проекті.

В розділі бізнес-плану  були розглянуті такі питання як:

• Проект.
• Бізнес.
• Продукція.
• Ринок.
• Керівництво та персонал.
• Фінансування.

 Також в магістерській  роботі був розглянутий аналіз  та прогнозування основних показників  бізнес-плану інноваційного проекту.

Аналіз основних показників бізнес-плану інноваційного проекту включає наступні розділи:

• Ринок та вимоги ринку до продукції.
• Аналіз сектору ринку.
• Аналіз потреб споживачів.
• Аналіз конкурентів.
• Аналіз сильних та слабких сторін.

 В курсовій роботі був розглянутий вибір джерел фінансування інноваційних бізнес-проектів. Інвестиції для фінансування інноваційних бізнес-проектів поділяють на три групи: прямі, супутні, фінансування науково-дослідних робіт. Прямі інвестиції. Використовуються безпосередньо для реалізації інноваційного проекту. До них відносять інвестиції в основні засоби (матеріальні та нематеріальні активи) і в оборотні кошти. Супутні інвестиції, це вкладення в об’єкти, які пов’язані територіально і функціонально з інноваційним об’єктом і які необхідні для його нормальної експлуатації (під’їзні колії, лінії електропередач, каналізація тощо), а також вкладення невиробничого характеру (охорона навколишнього середовища, соціальна інфраструктура).

 Загальний обсяг фінансових  ресурсів, що залучаються в інноваційний  проект, фіксується у таблиці  інвестиційних потреб, приклад якої  подано в Значення необхідного  обсягу інвестицій і загального  обсягу фінансування повинні  збігатися не тільки в загальному  підсумку, а й за роками. Отже, підприємство може використовувати  різні джерела фінансування для  реалізації інноваційних проектів. Кожне з них має свої переваги  і недоліки, тому прийняття рішень  щодо їх вибору повинно ретельно  обґрунтовуватися.

Розділи бізнес-плану для  інвестиційного проекту 

1. Резюме.

 У цьому розділі  бізнес-плану визначаються всі  напрямки та сфери діяльності  фірми. Межами сфер діяльності  можуть служити вироблені товари, що існують сегменти ринку  і технологічні можливості самої  фірми. Після визначення сфер  і напрямків діяльності по  кожному з них фірма встановлює  цілі, до яких прагнути фірма.  Цими цілями можуть бути збільшення  частки фірми на сформованих  ринках до певної величини  або підвищення загального обсягу  продажів у кілька разів, збільшення  росту чистого доходу, збільшення  частки сервісних послуг або  підвищення якості продукції,  а також зниження терміну освоєння  нових видів продукції, проникнення  на ринки і витіснення старих товарів.

2. Аналіз справ у галузі.

 У цьому розділі  описуються основні напрямки  та цілі діяльності майбутнього  проекту. Дуже важливо піднести  ідею нового проекту в контексті  сформованого на певний момент  стану справ у галузі. Необхідно  продемонструвати глибоке розуміння  відповідності станів підприємства  чи фірми і тій галузі, в  якій воно приблизно буде функціонувати. 

 Крім цього в цьому  розділі рекомендується дати  довідку з нових продуктів  і досягненням у цій галузі, описати нові ринки і покупців, нові потреби цих ринків, нові  компанії і соціально-політичні  тенденції і фактори, які зможуть  зробити позитивний або негативний вплив на реалізацію проекту.

3. Види товарів (послуг).

 З цього розділу  починається основна частина  бізнес-плану. У ньому описуються  ті товари (послуги), які збирається  запропонувати фірма майбутнім  покупцям і заради виробництва  яких замислювався весь проект. При спаді виробництва розумно  поступає той, хто для свого  бізнесу вибирає ті товари (послуги), виробництво яких вимагає мінімальної  кооперації та поставок з боку  і де досяжна широка заміни вихідної сировини і матеріалу. З урахуванням швидких змін у смаках, технології і стані конкуренції фірми не можуть покладатися на існуючі товари, оскільки споживач чекає нових удосконалених товарів. Всебічна розробка товару проводиться з однією метою - забезпечення його стійкої конкурентоспроможності на ринку. Сучасна теорія конкурентоспроможності виділяє 3 типи конкурентних переваг: