Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Декабря 2012 в 15:06, курсовая работа
Метою цього курсового проекту є аналіз діяльності підприємства і розробка пропозицій по поліпшенню ефективності його діяльності.
Завданням курсової роботи є :
- Дати загальну характеристику підприємства, його нормативно-законодавче регулювання;
- Провести аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами;
- Провести аналіз продуктивності праці та використання робочого часу на підприємстві;
- Розглянути пропозиції з приводу поліпшення трудових і соціально-трудових показників на підприємстві;
- Розробити рекомендації щодо поліпшення трудових показників на підприємстві.
Звідси середньоквартальне вироблення продукції одним працівником підприємства можна представити у виді добутку наступних факторів (формула 1.10):
де Др – кількість відпрацьованих днів одним робочим за квартал;
Вчр – середньогодинний об’єм реалізації (вироблення) одним працівником;
D – питома вага робочих;
Пр – середня тривалість робочого дня.
ВI= 60∙1∙8∙350,11=168052,80
BII=60∙1∙.7,5∙350,50=157725,00
Середньоквартальне вироблення одним працівником зросло на 1,46%.
У таблиці 1.8 приведений розрахунок впливу факторів на середньорічну виробітку (за чотирма факторами).
Таблиця 1.8 – Розрахунок впливу факторів на величину середньорічного вироблення одного працівника (за чотирма факторами)
Фактор |
Алгоритм розрахунку |
Вплив фактору, грн. |
1. Кількість
відпрацьованих днів одним |
ΔВп(Др) = ΔДр · Вчрз · Dз · Прз, (1.11) |
0 |
2. Середньочасове вироблення продукції одного робочого |
ΔВп(Вч) = Дрз · ΔВчр · Dз · Прз, (1.12) |
175,5 |
3. Питома вага робітників у загальній чисельності |
ΔВп(D) = Дрз · Вчрз · ΔD · Прз, (1.13) |
0 |
4. Середня тривалість робочого дня робочого |
ΔВп(П) = Дрз · Вчрз · Dз · ΔПр, (1.14) |
-10515 |
Разом |
|
-10327,8 |
Отже,з даної таблиці ми можемо зробити висновок, що два фактори (кількість відпрацьованих днів одним робочим та питома вага у загальній чисельності) ніяк не впливають на величину середньорічного вироблення, на відміну від незначного позитивного впливу середньочасового вироблення, та негативного фактору середньої тривалості робочого дня.
Балансова перевірка (формула 1.15):
-10327,8=-10327,8
де і - фактори, що впливають на продуктивність праці.
Сумарний вплив всіх 4-х факторів на величину середньоквартального вироблення одного працівника склав -10327,8грн. в ІІ кварталі.
Розрахунок впливу факторів на середньорічну виробітку може бути розглянутий більш спрощено за трьома факторами (як альтернатива попередньому розрахунку впливу факторів) – тобто два фактори об’єднані в один, що представлено наступною моделлю середньорічного вироблення продукції одним працівником підприємства (формула 1.16):
Вп = tчр · Вчр · D (1.16);
де tчр – відпрацьовано одним працівником годин за квартал.
∆Вп=157725-168052,8=-10327,8(
Середньоквартальний виробіток збільшився на 1,46% в ІІ кварталі порівняно з І кварталом.
У таблиці 1.9 приведений розрахунок впливу факторів на середньорічну виробітку (за трьома факторами).
Таблиця 1.9 – Розрахунок впливу факторів на величину середньорічного вироблення одного працівника (за трьома факторами)
Фактор |
Алгоритм розрахунку |
Вплив фактору, тис. грн. |
1. Відпрацьовано одним робочим годин за квартал |
ΔВп(tч) = Δtчр · Вчрз · Dз, (1.17) |
-10515 |
2. Середньочасове вироблення продукції одного робочого |
ΔВп(Вч) = tчрз · ΔВчр · Dз, (1.18) |
175,5 |
3. Питома вага робітників у загальній чисельності |
ΔВп(D) = tчрз · Вчрз · ΔD, (1.19) |
0 |
Разом |
|
-10327,8 |
Сумарний вплив всіх 3-х факторів на величину середньорічного вироблення одного працівника склав -10327,8грн. в ІІ кварталі.
Порівняння фактично середньочасової вироблення з плановим середньочасовим виробленням показує вплив інтенсивності праці (формула 1.20):
ΔВч(ΔИТ)=350,5-350,11=0,39 (грн.)
Завдяки порівнянню середньочасового вироблення з плановим середньочасовим виробленням визначили вплив інтенсивності, що склав 0,39 грн.
Таким чином можна зробити висновок, що загальне вироблення у ІІ кварталі порівняно з І кварталом збільшилось на 1,46%. Середньоквартальне вироблення одним працівником зросло на 12,89%. Сумарний вплив всіх факторів на величину середньоквартального вироблення одного працівника склав -10327,8 грн. в ІІ кварталі, а вплив інтенсивності склав 0,39 грн.
Аналіз використання трудових ресурсів, ріст продуктивності праці необхідно розглядати в тісному зв’язку з оплатою праці. З ростом продуктивності праці створюються реальні передумови збільшення його оплати. В свою чергу, збільшення рівня оплати праці сприяє росту його мотивації та продуктивності.[10, c.152-153]
У зв’язку з цим аналізом розхід засобів на оплату праці має винятково велике значення. В процесі його необхідно здійснити систематичний контроль за використанням фонду заробітної плати (ФЗП), виявити можливості його економії за рахунок росту продуктивності праці.
Оскільки на ПАТ «МетаБанк» з усіма працівниками укладено контракти, в яких зазначена сума місячних окладів кожного працівника, (табл. 1.10).
Таблиця 1.10 – Штатний розклад ПАТ «МетаБанк» [15, c.1-2]
Категорії персоналу |
Чисельність персоналу |
Місячний оклад, грн. |
Місячний фонд з/п, грн. |
Відхилення місячного фонду | ||||
І кв. |
ІІ кв. |
І кв. |
ІІ кв. |
І кв. |
ІІ кв. |
абс. |
відн. | |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
1.Працівники основної діяльності, із них: |
||||||||
завідуюча |
1 |
1 |
4000 |
4000 |
4000 |
4000 |
0 |
0 |
сп.по кредитам |
1 |
1 |
2500 |
2500 |
2500 |
2500 |
0 |
0 |
економіст |
1 |
1 |
3000 |
3000 |
3000 |
3000 |
0 |
0 |
кассир |
1 |
2 |
1800 |
1800 |
1800 |
1800 |
0 |
0 |
2.Неосновної діяльності, із них: |
||||||||
–охоронець (0,5 окладу) |
1 |
1 |
900 |
900 |
900 |
900 |
0 |
0 |
–прибиральниця (0,5 окладу) |
1 |
1 |
900 |
900 |
900 |
900 |
0 |
0 |
Сума |
6 |
7 |
- |
- |
14900 |
14900 |
- |
- |
З табл. 1.10 можна зробити висновок про те, що місячний фонд заробітної плати в звітному періоді порівняно з плановим не змінився і склав 14900грн. Тож більш конкретної картини оплати праці у філії, розрахуємо середню заробітну плату :
СЗ=14900/7=2128 грн.
З цього можна зробити висновок, що середня заробітна плата, у працівників не така вже й висока, на це впливає заробітні плати охоронця та прибиральниці.
Між продуктивністю праці і її оплатою існує зв'язок, тому важливе значення в процесі аналізу використання трудових ресурсів має оцінка співвідношення темпів зростання продуктивності праці і оплати праці.
Для аналізу випередження продуктивності праці над оплатою праці розрахуємо наступні індекси:
де ДПзв – дохід підприємства у звітному періоді;
ДПбаз – дохід підприємства у базовому періоді;
де ОПзв -витрати на оплату праці у звітний період,
ОПбаз -витрати на оплату праці у базовому періоді.
Індекс зміни оплати праці працівників менше за індекс зміни продуктивності праці на 0,17, таким чином коефіцієнт випередження дорівнює 1,17.
де Іінфл – індекс інфляції;
Іцін – індекс цін;
.
Таким чином, індекс продуктивності праці працівників підприємства зростає швидше індексу оплати праці і випереджає його в 1,12 разів.
Для визначення суми економії або перевитрати фонду заробітної плати у зв'язку із зміною співвідношень між темпами зростання продуктивності праці і оплати праці визначають за формулою 1.25:
де Е – сума економії або перевитрати фонду оплати праці;
Дані, приведених вище розрахунків індексу продуктивності прац, індексу оплати праці та коефіцієнтів випередження, заносимо в таблицю 1.11
Таблиця 1.11 – Аналіз співвідношення темпів росту продуктивності праці і заробітної плати
Показники |
|
1 |
2 |
Індекс продуктивності праці: |
|
Продовження табл 1.11 | |
1 |
2 |
одного працюючого (Іпп) |
1,17 |
Індекс оплати праці: |
|
одного працюючого (Іоп) |
1 |
3. Коефіцієнт випередження по: |
|
працюючим (Квип) |
1,17 |
4. Коефіцієнт випередження скоригований: |
|
по працюючим (Квип.ск.) |
1,12 |
5. Сума економії фонду оплати праці, грн. |
–2533 |
Згідно табл. 1.11 аналіз співвідношення темпів росту продуктивності і оплати праці показав, що індекс зміни продуктивності праці працівників більший за індекс зміни оплати праці і складає 1,17, тому сума економії заробітної плати склала 2533грн.
Щоб виявити атмосферу, що
Керівництво реалізувало ряд заходів для покращення роботи працівників. До цих заходів можна віднести: створення для кожного працівника свого окремого обладнаного всім необхідним місця роботи, встановлено кондиціонер для покращення умов перебування робітників на робочих місцях, в приміщенні розміщено дистильовану воду для потреб працівників і таке інше.
Можна зробити висновок, що керівництво прагне зробити умови праці своїх працівників найбільш придатними для роботи. Так як на підприємстві працює невелика кількість людей, то товариство не має профспілки. У разі потреби робітники звертаються безпосередньо до керівництва. Тип соціально-трудових відносин, що мають місце на ПАТ «Метабанк» – партнерство, тобто працівники та керівництво підприємства при рішенні соціальних питань розглядають один одного як партнерів.
Попри все на підприємстві все ж таки існує негатив працівників щодо оплати праці, так як заробітна плата зростає досить низькими темпами і не систематично, як цього прагнуть працівники банку.
Висновок по І розділу:
Информация о работе Аналіз трудової та соціально-трудової сфери філії ПАТ «МетаБанк»