Шляхи підвищення продуктивності праці

Характер та соціальний зміст кінцевих результатів господарської діяльності зумовлені системою виробничих відносин, насамперед формами власності на засоби виробництва та відповідними економічними інтересами. Вони відображають рух суспільного виробництва, характеризують рівень задоволення суспільних потреб у його продукції та ефективність і раціональне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Залежно від економічного змісту і цільового призначення економічних результатів розрізняють такі їх види: валова продукція, товарна продукція, кінцева продукція, чиста продукція і прибуток.

Валова продукція — це статистичний показник, який характеризує в грошовому вираженні загальний обсяг виробництва продукції окремими підприємствами, галузями, сферами і регіонами, а також народним господарством загалом за певний період часу. 

Валова продукція відображає обсяг витрат як живої, так і уречевленої у засобах виробництва праці.

Валова продукція сільського господарства – це частина валового суспільного продукту, створена в сільському господарстві, тобто, обсяг продукції землеробства і тваринництва, який вироблений за певний часовий проміжок (як правило за рік) і вираженої у вартісній формі. Валова продукція складається із вартості спожитих засобів виробництв і новоствореної вартості – чистої продукції сільського господарства.

Таблиця 2.3.

Динаміка виробництва продукції рослинництва (з розрахунку на одне господарство)

Показники	2 010р.			2 011р.			2 012р.			2012 р. в % до 2010 за
	посівна площа, га	урожайність, ц/га	валовий збір, ц	посівна площа, га	урожайність, ц/га	валовий збір, ц	посівна площа, га	урожай-ність, ц/га	валовий збір, ц	посівною площею	урожайністю	валовим збором
Зернові культури	1603,64	23,9	38327,0	949,85	19,3	18332,0	1229,83	38,0	46733,7	76,7	159,0	121,9
в тому числі:
пшениця	873,28	28,0	24451,8	305,88	19,6	5995,3	641,83	39,4	25288,2	73,5	140,7	103,4
ячмінь	411,80	16,1	6630,0	268,46	13,7	3677,9	154,57	27,0	4173,3	37,5	167,7	62,9
кукурудза на зерно	157,00	29,9	4694,3	286,38	25,8	7388,7	302,87	46,8	14174,2	192,9	156,5	301,9
Соняшник	578,12	16,4	9481,2	856,88	16,8	14395,7	685,60	20,8	14260,5	118,6	126,8	150,4
Соя	66,64	11,5	766,4	116,65	8,4	979,9	64,27	13,0	835,5	96,4	113,0	109,0
Ріпак	33,44	9,7	324,4	0,00	0,0	0,0	20,20	26,4	533,3	60,4	272,2	164,4
Цукрові буряки	75,28	184,6	13896,7	46,35	104,8	4857,1	19,13	234,6	4488,7	25,4	127,1	32,3
Картопля	0,00	0,0	0,0	0,00	0,0	0,0	0,23	5,7	1,3	0,0	0,0	0,0
Овочі	0,00	0,0	0,0	0,00	0,0	0,0	0,30	3,6	1,1	0,0	0,0	0,0
Баштанні продовольчі	0,00	0,0	0,0	0,00	0,0	0,0	0,13	50,0	6,7	0,0	0,0	0,0

Проаналізувавши показники таблиці, можна сказати, що валовий збір зерна збільшився на 21,9 % (в тому числі, ячменю – зменшився на 37,1 %, кукурудзи на зерно – зріс на 210,9 %), соняшника – збільшився на 50,4 %. Також збільшився валовий збір ріпака – 164,4 % від валового збору 2010 р., найбільш істотно знизився валовий збір цукрових буряків  – на 67,7 %.

Валову продукцію сільського господарства обчислюють як суму вартостей продукції землеробства і продукції тваринництва, вироблених за певний період. Валова продукція землеробства складається: з вартості валового збору усіх сільськогосподарських культур (зерно, овочі тощо); вартості садивного матеріалу; продукції квітникарства і декоративних культур, багаторічних насаджень (крім лісу); різниці між вартістю залишків незавершеного виробництва на кінець і на початок року. Незавершене виробництво у землеробстві визначається витратами на підготовку ґрунту і сівбу озимих культур, а також витратами під посів ярих культур, зроблених у поточному році під урожай майбутнього року. До продукції землеробства відносять продукти, одержані внаслідок вирощування сільськогосподарських культур: зернових, технічних, овочево-баштанних, картоплі тощо, а також вирощування плодово-ягідних, технічних та інших багаторічних сільськогосподарських насаджень, крім культури лісових порід (лісівництва). 

Валова продукція тваринництва складається з: вартості продуктів тваринництва (молоко, яйця, вовна, мед тощо), в тому числі й побічної продукції (гній, вовна від линяння та ін.); вирощування тварин (приплід, приріст живої маси тварин); кролівництва; бджільництва; звірівництва; шовківництва; ставкового рибництва та інших галузей тваринництва; змін незавершеного виробництва.

До валової продукції сільського господарства не відноситься продукція промислового рибництва і мисливства, зібрані дикі плоди, ягоди тощо. Вартість забою худоби та інші продукти первинно-промислової обробки сільськогосподарської сировини (м’ясо, сало, шкіра тощо) відносять до продукції промисловості.

До складу продукції сільського господарства входить продукція, яка вироблена державними і колективними підприємствами, підсобними господарствами несільськогосподарських підприємств, селянськими (фермерськими) господарствами, а також особистими підсобними господарствами селян, робітників і службовців.

Валову продукцію сільського господарства варто відрізняти від валової продукції аграрних підприємств. Остання – поняття більш широке і включає продукцію сільського і лісового господарств, рибництва, звірівництва, підсобних господарств, а також різні доходи за роботи і послуги, виконані на стороні. 
Розрахунок обсягу валової продукції аграрних підприємств у натуральних показниках здійснюють для:

• визначення потреби в транспортних засобах, складських приміщеннях для перевезення і зберігання продукції;
• визначення потреби аграрних підприємств у власній продукції виробничого спрямування (корми, насіння і т.п.);
• визначення окремих натуральних показників ефективності виробництва окремих видів продукції (собівартість продукції, трудо- і енергомісткість).

Оцінка валової продукції сільського господарства у вартісній формі (у порівнянних цінах) здійснюють з метою:

• визначення обсягу виробництва валової продукції на мікро- і макрорівні;
• аналізу стану, рівня й ефективності сільськогосподарського виробництва.

Одним із найважливіших таких показників є показник валової продукції сільського господарства в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, на душу населення. Також розраховують низку інших показників економічної ефективності аграрного виробництва – продуктивність праці, фондовіддачу основних і оборотних засобів, фондомісткість виробництва продукції тощо; визначення темпів зростання валового виробництва продукції як в окремому господарстві так і в цілому по сільському господарству країни.

Таблиця 2.4.

Динаміка виробництва продукції тваринництва (з розрахунку на одне господарство)

Показники	2 010р.			2 011р.			2 012р.			2012 р. в % до 2010 за
	поголів'я худоби, гол.	продуктивність, ц, кг, шт.	обсяг виробництва, ц, тис. шт	поголів'я худоби, гол.	продуктивність, ц, кг, шт.	обсяг виробництва, ц, тис. шт	поголів'я худоби, гол.	продуктивність, ц, кг, шт.	обсяг виробництва, ц, тис. шт	поголів'ям	продуктивністю	обсягом вироб-ництва
Молоко	53	3626,0	1927,58	52	3775,0	1957,19	55	4289,0	2347,5	103,0	118,3	121,8
Приріст: ВРХ	94	0,426	146,91	85	0,401	125,03	80	0,455	133,6	85,2	106,8	91,0
свиней	114	0,317	132,04	119	0,308	134,00	95	0,429	148,1	82,9	135,3	112,2
овець	5	0,089	1,48	6	0,057	1,16	5	0,038	0,7	111,1	42,7	47,4
птиці	258329	0,010	9429,01	44482	0,054	8767,35	43520	0,033	5241,9	16,8	330,0	55,6
бджоли	3	13,000	134,76	2	26,000	186,15	2	15,000	96,7	62,2	115,4	71,8

Порівняно з 2010 р. показники в 2012 р. змінилися так: за обсягом виробництва молоко зросло на 21,8 % (за рахунок збільшення продуктивності і кількості голів). Приріст ВРХ – зменшився на 9,0 %, овець – на 52,6 % (за рахунок зменшення продуктивності на 0,051 кг), приріст свиней – збільшився на 12,2 % (за рахунок збільшення продуктивності на 0,112 кг).

Рівень розвитку сільського господарства в цілому по країні певною мірою характеризує такий показник як структура валової продукції. Вона показує частку в ній продукції рослинництва і тваринництва. Частка окремої галузі залежить від спеціалізації окремого підприємства.

Валова продукція сільського господарства також характеризується тим, що вона включає в себе повторний розрахунок. За економічний змістом він являє собою валовий оборот аграрного підприємства. Розмір повторного розрахунку прямо залежить від обсягу продукції власного виробництва (садивний матеріал, насіння, корми, органічні добрива тощо), яка виробниче спожита у відтворювальному циклі.

Загальний обсяг валової продукції сільського господарства визначається як в поточних (фактичних) так і в порівняльних (постійних) цінах. Розрахунок у цінах поточного року необхідний для обчислення валового суспільного продукту, валового внутрішнього продукту і національного доходу. Визначення товарної і нетоварної частин продукції за цінами поточного року здійснюється окремо. Товарна продукція сільського господарства – це частина валової продукції, яка реалізована або призначена для реалізації. Нетоварна – це продукція, що залишається у господарстві на виробниче споживання (насіння, корми, тощо). Товарну частину продукції оцінюють за фактичними цінами реалізації, а нетоварну (в аграрному секторі) – за собівартістю.

Для забезпечення порівняльної вартості продукції в динаміці оцінку сільськогосподарської продукції дають у порівняльних, або незмінних, цінах. Порівняльними цінами при визначенні продукції сільського господарства були ціни 1926–28, 1951, 1956, 1958, 1965, 1973, 1983, 1996. Нині за прийнято користуватися постійними цінами 2011 року.

Основними джерелами для визначення валової продукції сільського господарства є статистичні звіти, річні звіти сільськогосподарських підприємств, а також матеріали одноразових і бюджетних обстежень, які містять дані про продукцію сільського господарства населення.

Показник валової продукції тривалий час був одним із головних показників оцінки роботи підприємства. На його основі діленням загального обсягу валової продукції на середньорічну кількість працюючих розраховують показник продуктивності праці. Якщо зважити на те, що до вартості валової продукції зараховують витрати предметів і засобів праці, то стає зрозумілим – їх нарощування створювало ілюзію зростання продуктивності праці. Це призвело до нарощування сільськогосподарськими господарствами витрат, зростання фондо- і матеріаломісткості продукції, гальмування впровадження досягнень науково-технічного прогресу тощо.

 

2.3. Витрати виробництва  і ціни реалізації продукції

 

Формування інформації про витрати підприємства всіх форм власності та їх розкриття у фінансовій звітності регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати". Теоретично складові витрат, що відображають собівартість продукції, а саме - витрати уречевленої (знос основних засобів, використання оборотних) і живої праці (оплата праці), на практиці виділяють дещо в інші групи витрат. Відповідно до завдання, що постає, їх групують за двома ознаками: елементами витрат і статтями калькуляції.

Елемент витрат - це економічно однорідний вид витрат незалежно від того, на які види виробів і на якій ділянці вони використані. Він відповідає на запитання, що саме витрачено. За економічним змістом витрати групують за такими елементами:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні  заходи;

- амортизація основних засобів  і нематеріальних активів;

- інші операційні витрати.

Таблиця 2.5.

Виробнича собівартість основних видів с/г продукції, грн/ц

Види продукції	Роки			2012 р. в %    до 2010 р.
	2010	2011	2012
Зерно	78,21	112,27	91,09	116,5
Соняшник	130,38	143,98	162,84	124,9
Соя	181,13	262,02	230,85	127,4
Цукрові буряки	34,45	34,13	25,59	74,3
Ріпак	436,90	0,00	143,63	32,9
Картопля	0,00	0,00	177,50	0,0
Овочі	0,00	0,00	121,88	0,0
Кормові коренеплоди	0,00	0,00	0,00	0,0
Молоко	166,91	193,36	235,55	141,1
Приріст: ВРХ	1668,44	2111,90	2165,57	129,8
свиней	1115,38	1620,87	1462,68	131,1
овець	1883,78	1933,33	1266,67	67,2
птиці	922,91	1033,48	946,38	102,5
Яйця	610,37	414,99	360,16	59,0
Вовна	475,00	250,00	0,00	0,0
Мед	2022,10	2734,25	4090,34	202,3