Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Октября 2014 в 12:40, курсовая работа
Високоефективний аграрний сектор - основа матеріального та соціального благополуччя суспільства, без котрого неможливо його стабільний розвиток, це свого роду гарант забезпечення и збереження національної безпеки країни. Не випадково сільське господарство є пріоритетною галуззю в всіх розвинених країнах світу. У ці галузі дуже рідко експериментують, його оберігають та розвивають, використовують нові досягнення науково-технічного прогресу. І потому сільське господарство находиться під державним контролем США, Франції, Германії, Великобританії, Японії, Італії, Швеції та інших країнах світу, у котрих внутрішній національний продукт дорівнює приблизно від 15 до 60%.
Вступ……………………………………………………………………………….3
1. Теоретичні основи підвищення продуктивності праці…………...………….5
1.1. Поняття продуктивності праці, значення її підвищення…………….…….5
1.2. Основні показники продуктивності праці………………………………….9
2. Стан сільськогосподарського виробництва в аграрних підприємствах Красноградського району…..…………………………………………………13
2.1. Розміри сільськогосподарських підприємств і їх спеціалізація………….13
2.2. Обсяги виробництва продукції рослинництва і тваринництва…………..18
2.3. Витрати виробництва і ціни реалізації продукції…………………….…...24
2.4. Фінансові результати та ефективність господарювання…………………31
3. Шляхи підвищення продуктивності праці.………………………………….37
3.1.Підвищення родючості землі і врожайності сільськогосподарських
культур …………………………………………………………….…………….37
3.2. Впровадження досягнень науково-технічного прогресу …..…………….41
3.3. Впровадження індустріальних методів праці (сучасних технологій, автоматизація виробництва та інші).…………………………………………...46
Висновки і пропозиції…………………………………………………………...51
Список використаних джерел…………………………
Природна родючість ґрунтів у поєднанні з сучасними технологіями вирощування дозволяє отримувати високі врожаї. Це довели своїм багаторічним досвідом підприємства агропромислового холдингу KSG Agro SA Наприклад, в Дніпропетровському регіоні озима пшениця може давати урожай 5т / га, озимий ячмінь - 4 т / га, ярий ячмінь - 3 т / га, озимий ріпак - 2,8 т / га, соняшник-2,5 т / га, кукурудза -7т / га, а соя-3 т / га. І це при тому, що сільськогосподарські сезони 2011-2012 років характеризувалися тривалою посухою, яка негативно відбилося на показниках врожайності.
У листопаді 2012 року сходи озимих змушували нервувати
сільгоспвиробників. Боялися, що більшу
частину посіяного пізньої осені доведеться
пересівати навесні через несприятливі
погодні умови, а це ще витрати в наш непростий
час. Існували ризики пересіву на рівні
60%. Якби ми працювали за старою технологією
і попередньо готували землю і висушуються
її для посівів, то все б ці ризики отримали.
Але ми використовували прямий посів за
допомогою високоефективної техніки,
не висушує землю, що й дало можливість
отримати хороший результат сходів. Зараз
наші сходи в хорошому стані, і розвиваються
під сніговим покривом. Планування врожаю
сільськогосподарських культур включає
в себе широкий спектр арифметичних розрахунків
і практичних дій, спрямованих у кінцевому
підсумку на отримання запланованих результатів.
Що необхідно робити для отримання
високого кінцевого результату:
- Проводити регулярний
- Посівний матеріал підбирати
строго з урахуванням
- Для підвищення врожайності
і збільшення якості зерна
у схемі догляду за посівами
передбачена дворазова
- Застосування сучасних
- Активно застосовувати у вигляді позакореневих підживлень органо-мінеральні добрива, які виробляються на основі екологічно чистої сировини - низинного торфу. Вони підвищують водоутримуючі властивості ґрунтів, стимулюють діяльність різних груп мікроорганізмів, мобілізуючих поживні речовини ґрунту, поліпшують водно-фізичні властивості грунтів, їх тепловий режим і таким чином збільшують стійкість рослин до несприятливих погодних умов (посух, заморозків тощо) та істотно знижують їх негативний вплив на кінцевий урожай
У той же час весь комплекс агротехнічних заходів не здатний гарантувати хороший урожай, якщо землю обробляти по-старому: сохою і кіньми. Такі методи - це вже давня історія. Сьогодні не обійтися без коней загнаних під капот сільгосптехніки. На відповідній енергоозброєності с / г підприємств неодноразово заявляло і керівництво країни, і профільний міністр.
У період загальних для кожної зони оптимальних термінів посіву і хімічних обробок у кожної рослини є свої обмежені, найбільш ефективні терміни посіву і обробок, що дозволяють найбільш повно використовувати природний потенціал вологи і механізми управління рослинами через позакореневі обробки. Інтенсифікація, а отже, і підвищення фондо - і енергоозброєності праці дозволяють в першу чергу заощаджувати живу працю, знижувати його витрати. На практиці це виражається в зростанні оброблюваних площ на одного працівника, у зниженні витрат праці на одиницю земельної площі. Підвищення рівня технічної оснащеності сільськогосподарського виробництва сприяє не тільки скороченню потреби в праці, але й зростанню врожайності с/г культур.
Для того щоб найбільш точно вкластися в оптимальні строки посіву, проводити хімобробки в стислі терміни в певні фази розвитку рослин, господарства агрохолдингу зробили ставку на придбання функціональної, широкозахватної високопродуктивної техніки виробництва компанії John Deere.
Особливості пневматичних посівних комплексів John Deere 1890 - якісний посів без обробки ґрунту. Ця машина поміщає насіння і стартове добриво в одну борозну. Це дозволяє істотно зменшити втрати продуктивної ґрунтової вологи і отримати своєчасні сходи, а збереження пожнивних залишків попередньої культури дозволяє мінімізувати негативний вплив повітряної ерозії ґрунтів. Помилково вважати, що якщо модель 1890 була розроблена для роботи у великій кількості пожнивних залишків, то її можна використовувати лише таким чином. Леміш може вільно ходити на висоту 13 см, що дозволяє копіювати рельєф ґрунту без надмірного притиску. Як би це пафосно не звучало, але покупка пневматичних посівних комплексів John Deere 1890 - це серйозний крок на шляху збільшення врожайності с/г культур.
Також на озброєнні агрохолдингу є широкозахватні самохідні обприскувачі John Deere 4720. Вони можуть виконати необхідну кількість хімобробок та позакореневих підживлень при мінімальній кількості проходів, що значно зменшує травмування рослин. Цього ніяк не могли гарантувати ще радянські причіпні комплекси. До речі, техніка комфортна не тільки для рослин, але і для людини ... Самохідний обприскувач може розвивати швидкість до 47 км / год, а в кабіні машиніста є кондиціонер і аудіосистема.
Ще якихось 10-20 років тому селяни мріяли, щоб у їхньому розпорядженні була техніка, яка дозволяла б посіяти швидко і захопити якомога більше поля. Сівалка DB 55 - це здійснила. Висока продуктивність цього апарата забезпечується за рахунок великої ширини захвату, яка досягає 24 метра. Більше того конструкція рами дозволяє не звертати увагу на нерівності поля. За допомогою 24-рядних просапних сівалок буде проведений якісний своєчасний посів різних за термінами вегетації гібридів соняшнику і кукурудзи, що дозволить найбільш повно використовувати їх високий генетичний потенціал.
Ми плануємо, що використання новітньої с / г техніки, елементів передових прогресивних агротехнологій в поєднанні зі сприятливими погодними умовами дозволить агрохолдингу вже в 2012 році вийти на рівень стабільної врожайності озимої пшениці в 4,5 т / га, а до 2015 підвищити цей показник до 5 т / га [9].
Сільське господарство є найважливішою галуззю народного господарства. Для розвитку його прискореними темпами велику роль повинна зіграти не лише механізація виробничих процесів, але і механізація обліково-обчислювальних робіт. Виділення значи - тільних фінансових і матеріальних ресурсів на розвиток сільського господарства вимагає підвищення ефективності роботи сільськогосподарських підприємств, забезпечення контролю за раціональним раз - щень та використанням цих коштів. При цьому повинна бути значно поліпшена економічна робота, яка є важливим елементом управління сільськогосподарським виробництвом. Виконання поставлених завдань вимагає систематичного виявлення в кожному сільськогосподарському підприємстві резервів зростання врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тваринництва, підвищення продуктивності праці.
3.2. Впровадження досягнень науково-технічного прогресу
Основою економічного зростання аграрного виробництва є науково-технічний прогрес, складовими якого є: інтеграція науки та виробництва, новітні технології, високий рівень кадрового потенціалу. Багатоукладність економіки та розвиток способів господарювання на засадах приватної власності викликає необхідність удосконалення системи науково-технічного прогресу у сфері АПК.
Без впровадження досягнень науково-технічного прогресу неможливо підвищити конкурентоспроможність виробництва продукції та здійснити ринкові перетворення.
Рівень науково-технічного прогресу в АПК оцінюється за наступними показниками:
– ступінь механізації та автоматизації технологічних процесів;
– продуктивність та надійність тракторів, сільськогосподарських машин та знарядь;
– продуктивність та стійкість до умов зовнішнього середовища сортів сільськогосподарських культур та порід тварин;
– якість мінеральних добрив, хімічних засобів захисту рослин і тварин, біопрепаратів, стимуляторів росту;
– комплексність та ефективність технологій вирощування сільськогосподарських культур;
– приріст обсягів та якість сільськогосподарської сировини та продуктів харчування;
– раціональне використання природних, матеріальних і трудових ресурсів;
– поліпшення умов праці;
– безпечність та зручність в експлуатації;
– забезпечення охорони навколишнього середовища, створення сприятливих умов для людей і тварин.
Агропромисловий комплекс України має значний науковий потенціал.
У його склад входять науково-дослідні заклади, проектні, конструкторські та інші організації, більше 20 вищих навчальних закладів.
Українська академія аграрних наук разом з міністерствами та відомствами визначає основні напрями науково-технічного прогресу, розробляє державні програми розвитку аграрного виробництва, здійснює науково-технічне співробітництво із зарубіжними державами, організовує підготовку та підвищення кваліфікації наукових кадрів. На вирішення цільових завдань по виведенню високопродуктивних сортів сільськогосподарських рослин та порід тварин спрямовані зусилля селекційних центрів. Розробкою інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур займаються технологічні центри.
За останні роки науково-дослідний селекційний центр Полтавської державної аграрної академії вивів і передав у виробництво високопродуктивні сорти сільськогосподарських культур. Серед них сорти озимої пшениці Коломак 3, Коломак 5, Українка полтавська, Левада, Манжелія та Диканька з потенційною продуктивністю 70-120 ц/га. З’явились принципово нові високоврожайні короткостеблові стійкі проти вилягання сорти гороху Норд, Полтавець 2, Олеко та Зіньківський. Ці сорти при дотриманні оптимальної технології в умовах Лісостепу України забезпечують врожай зерна 40-60 ц/га. Для умов Лісостепу та Полісся створені сорти проса Полтавське золотисте та Золушка з потенційною врожайністю 25-30 ц/га [10].
Необхідність підвищення ефективності аграрної науки викликана ще і тим, що в аграрному секторі відбуваються радикальні перетворення виробничих відносин на основі рівноправного розвитку різних форм власності та господарювання. Створюються об’єктивні умови для відродження селянина, вибору ним найбільш раціональних способів ведення виробництва на основі приватної власності на землю та майно, що сприяє самостійності та зацікавленості. На це спрямовані прийняті закони по землі, власності, оренді.
На сучасному етапі розвитку агропромислового комплексу науково-технічний прогрес має бути спрямований на здійснення комплексу заходів по розвитку фундаментальних та прикладних наукових досліджень, проектно-конструкторських розробок, які б сприяли підвищенню родючості ґрунтів, інтенсифікації землеробства, тваринництва та харчової промисловості, виведенню високопродуктивних сортів рослин та порід тварин, вдосконаленню технологій та форм організації праці.
Один з важливих напрямів підвищення технічного рівня сільського господарства та харчових галузей – перехід до маловідходних та безвідходних технологій, ресурсо- та вологозберігаючих, ґрунтозахисних технологій.
Слід зауважити, що у підприємствах їх засновники та власники, не маючи основи їх діяльності – прогресивної науково-обґрунтованої техніко-технологічної бази виробництва будь-якого виду сільськогосподарської продукції, недооцінюють функціональне значення головних спеціалістів і використовують їх як керівників виробничих підрозділів, в обов’язки яких не входить система вивчення, узагальнення і освоєння новітностей науково-технічного прогресу, а також інтеграція їх у системне освоєння. По суті, усунута системна спрямованість освоєння новітностей підприємствами. Більше того, традиційна система оплати головних спеціалістів не стимулює їх для досягнення економічного ефекту від впровадження новітностей.
Аграрними підприємствами мають бути створені на кооперативних засадах служби освоєння досягнень науково-технічного прогресу, що співпадає із сучасною тенденцією розвитку обслуговуючих кооперативів в Україні та набутим світовим досвідом (США, Канади, Німеччини, Швеції та ін.).
Надходження від економічного ефекту освоєння новітностей НТП стануть фінансовою основою функціонування відділу НТП і адресної зарплати його працівників. Зарплата кожного працівника залежатиме від економічної ефективності його роботи, а її абсолютна величина не обмежена. При цьому, у разі незабезпечення економічного ефекту за договором, відділ науково-технічного прогресу відшкодовує підприємству різницю між договірною і фактичною сумою ефекту. Запропоновані підходи базуються на дійсно ринкових засадах, що забезпечуватимуть чітко визначену спрямованість аграрного підприємства на забезпечення власної конкурентоспроможності [11].