Теорії грошей

      У звітному році з обігу вилучено підроблених 702 шт. банкнот доларів США на суму 67.9 тис. дол. США, 80 шт. банкнот євро на суму 10.2 тис. євро та 134 шт. російських рублів на суму 185.5 тис. рублів. Більшість вилучених  підроблених банкнот доларів  США (92.8%) та євро (91.2%) було виготовлено  друкарським способом. Вилучені підроблені російські рублі було виготовлено  з використанням лазерних (17.9%) та струменевих (81.3%) принтерів.

      Відповідно  до Плану випуску пам'ятних монет України та сувенірної продукції протягом 2010 року було введено в обіг 39 видів (33 найменування) пам'ятних монет України, у тому числі 22 срібні, 4 золоті та 13 монет із недорогоцінних металів загальним тиражем 721.5 тис. штук.

      За  звітний казiK реалізовано 594.6 тис. шт. монет на загальну суму 73.7 млн. грн. Плановий потник доходу від продажу  пам'ятних монет і сувенірної продукції за 2010 рік виконаний  на 102 6% і становив 59.5 млн. грн.

      За  результатами Четвертого міжнародного конкурсу пам'ятних монет "Монетне  сузір'я-2010" у м. Санкт-Петербург (Росія), в якому взяли участь 24 країни світу, монетою року визнано монету Національного банку України "За твором Миколи Гоголя "Вечори на хуторі біля Диканьки". У номінації "Срібна монета року" диплом отримала монета - "Мжнародний рік астрономії".

      У рамках реалізації Концепції вдосконалення  організації роботи з готівкою в  Україні на 2008-2012 роки (далі - Концепція), компанією "Productivity Systems International, Inc." розроблено Комплексну програму виконання  завдань, визначених Концепцією, яка  визнана Експертною комісією Національного  банку України і рекомендована  до прийняття Національним банком України.

     У ході реалізації концепції протягом останніх років Національним банком та органами виконавчої влади було вжито ряд заходів, спрямованих на зменшення готівкових платежів поза банками,  підвищення зацікавленості населення у ористуванні платіжними картками,  зменшення витрат, пов’язаних з підтримкою готівково-грошового обігу,  шляхом впровадження безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток у сфері торгівлі та надання послуг.

6.Особливості розвитку грошового ринку та грошової політики в економіці України

     Головним  суб'єктом грошово-кредитної політики в нашій державі є Національний банк. Крім нього, у виробленні грошово-кредитної політики  беруть участь органи державного регулювання економіки,а саме:

     · 1)Miнicтеpcтво фінансів

     · 2)Міністерство економіки

     · 3) Уряд

     · 4)Верховна Рада 

     Органи  виконавчої та законодавчої влади визначають основні макроекономічні показники, які є opiєнтирами для формування цілей грошово-кредитної  політики (обсяг ВВП, розмір бюджетного дефіциту, платіжний та торговий баланси, piвeнь зайнятості та ін.). Верховна Рада також регулярно заслуховує доповіді Голови НБУ та одержує інформацію банку про стан  грошово-кредитного ринку в Україні 

     Проте головну роль у розробленні та реалізації монетарної політики належить НБУ, оскільки він несе відповідальність перед суспільством за стан монетарної сфери. Як передбачено Конституцією України (ст. 100), Рада НБУ самостійно розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведениям. 

     Політика  у сфері грошового обігу та кредиту має велике значення для  кожної країни, оскільки шляхом регулювання  пропозиції грошей вона спрямована на забезпечення ефективного функціонування економіки,а її ключовими цілями є цінова стабільність, стабільність обмінного курсу, зростання економіки, забезпечення зайнятості, збалансування платіжного балансу, зростання добробуту населення тощо.

     Грошово-кредитна політика є основною складовою системи  загальнодержавної економічної  політики, її роль у розвитку економічних  процесів дуже важлива. Грошово-кредитна політика базується на прогнозній економічній та фіскальній політиці. На підставі прогнозних макроекономічних показників на відповідний період НБУ розробляє основні засади грошово-кредитної політики на відповідний рік.

     Грошово-кредитна політика в Україні в різні  періоди розвитку її економіки здійснювалась  адекватно до тих процесів, які  відбувалися в сферах макроекономіки, фіскальної і структурної реформ. Вона сприяла економічному зростанню, зупиненню галопуючої інфляції, а  також спрямовувалася на забезпечення стабільності національної валюти.

     Зараз в Україні продовжує діяти  різноплановий монетарний устрій (визначається декілька цілей проведення грошово-кредитної  політики, які пов’язані з рівнем обмінного курсу, рівнем інфляції, обсягами окремих монетарних агрегатів). Реалізація грошово-кредитної політики забезпечується змішаним методом (частково з використанням  ринкових інструментів, частково -  адміністративних).

     Побудова  майбутньої стратегії грошово-кредитної  політики України повинна базуватися на адекватній оцінці стану економіки, її об’єктивних тенденцій, ступенях розвитку банківської системи, фондового ринку, інституційного забезпечення монетарної політики, розвинутості її інструментів, характеру взаємозв’язків макроекономічних і монетарних параметрів, тощо. Слід також враховувати чинне законодавство і не намагатися його змінити лише з метою ефективного запровадження стратегії, оскільки практика свідчить, що в умовах України закондавчі зміни - це дуже складний, політизований процес,який триває довгий період, наслідки якго можуть суттєво відрізнятися від початкових намірів. З світового досвіду відомо, що існує можливість врегулювання всіх питань, пов’язаних із монетарною стратегією, на рівні нормативно-правових актів і неформальних угод. Тому у майбутньому Національному банку та уряду України слід частіше звертатися саме до цих методів.

     Враховуючи  специфіку України щодо розподілу  повноважень у сфері грошової влади,  в процесі розроблення грошово-кредитних стратегій  необхідна тісна взаємодія уряду і НБУ, а якщо точніше - взаємодія Ради та Правління НБУ, Кабінету Міністрів, Міністерства економіки та Міністерства фінансів України.

     Майбутня  монетарна стратегія має сприяти  підвищенню рівня довіри до національної грошової одиниці, інститутів її забезпечення, створити умови для довгострокової стабільності. Важливою передумовою  її ефективної  реалізації є незалежність Національного банку. НБУ у процесі взаємодії з іншими органами монетарної влади, політичними силами і суспільством мусить знову і знову доводити спроможність приймати професійні рішення, яківідповідають завданням підтримання стабільності грошової одиниці незалежно від впливу політичних сил, , що є однією із передумов стабільного розвитку фінансової сфери та економіки. Також займатися  створенням достатньої наукової бази для вироблення і проведення монетарної політики, оволодіти всіма досягненнями у відповідній сфері світової науки і практики, здійснювати підготовку наукових кадрів, здатних провадити власні дослідження з урахуванням  умов України, створювати центри, які спроможні координувати в масштабах суспільства цю роботу, створити надійну систему комунікації Національного банку з громадськістю, підвищувати рівень монетарних знань журналістів, широких верств населення, змістовий рівень фахових і науково-популярних публікацій, формувати навички зваженого і відповідального підходу політиків до проведення різного роду заяв стосовно монетарної сфери та інше.

     Формування  ефективної монетарної  стратегії потребує також усунення суперечностей стосовно інтерпретації пріоритетної цілі Національногобанку Радою НБУ в щорічних “Основних засадах грошово-кредитної політики” та статусу кількісних прогнозних змінних, які у них наводяться. Складаючи план на майбутнє слід врахо вувати специфіку взаємозв’язку макроекономічних і монетарних параметрів, притаманну економіці на даному етапі її розвитку, пам’ятати, що розвиток економіки органічно пов’язаний із певним рівнем інфляції, поєднувати підтримання динамічного розвитку і структурної перебудови економіки з підвищенням життєвого рівня і добробуту населення.

     Проводити заходи які б забезпечували стабільність гривні як монетарної передумови і фактора економічного зростання на інвестиційно-інноваційній основі з урахуванням можливих коливань зовнішньої та внутрішньої кон’юнктури і змін в інституційному середовищі, тому що стабільність грошової одиниці включає як  внутрішню так і зовнішню стабільність, яка відобра жається у динаміці інфляції та обмінного курсу.

     Головним  орієнтиром грошово-кредитної політики, що відображає рівень і тенденції  стабільності грошової одиниці, є індекс споживчих цін. Регулювання  обмінного  курсу потрібно  спрямовувати на підтримання цінової  і фінансової стабільності, а показники монетарної бази і грошової маси використовувати як проміжний орієнтир для вирішення поточних завдань монетарного забезпечення макроекономічної рівноваги, а також досягати  довгострокових соціальних, структурних та інституційних цілей.

     Удосконалення системи валютного регулювання  повинно здійснюватися в напрямі  поступового послаблення керованості  валютного ринку та його подальшої  лібералізації забезпечення більшої  гнучкості обмінного курсу, можливого розширення діапазону його середньорічних значень із подальшою відмовою від встановлення такого діапазону.

     Безумовно, для згладжування сезонних коливань і шоків необхідно використовувати  інтервенції  на міжбанківському валютному ринку. Водночас  потрібно  створювати умови для   розвитку інструментів попереджування  валютних  ризиків,  забезпечити  прогнозовану  динаміку обмінного курсу залежно від стану платіжного балансу та уникнути його значних  коливань.

     Формулювання  цілей   підтримання  стабільності  грошової  одиниці як умови  фінансової  рівноваги  та  економічного  зростання  на   інвестиційно-інноваційній   основі  відображає особливості  макроекономічних   умов   2007-2009    років.    Завдання   забезпечення фінансової  рівноваги  значно  актуальніше в цей час у зв’язку з підвищенням цін на енергоносії, погіршенням стану поточного рахунку платіжного балансу, появою в Україні іноземних банків та їх філій, зростанням приватних запозичень іноземної валюти, високим рівнем соціальних виплат із бюджету за недостатнього розширення бази надходжень до нього та іншими ризиками.

     Підтримка інвестиційно-інноваційного зростання  економіки має для України   стратегічне значення,  адже не   впоравшись із  даним    завданням, вона не   зможе   увійти   до   списку   сучасних  цивілізованих  країн.  І  це      має    враховуватися у грошово-кредитній  політиці,  наприклад, у вирішенні питань  рефінансування   державного банку другого рівня, який  ставить  собі за мету кредитування  інноваційних проектів.

     Таким чином, прийняття монетарної політики в наступні роки потребуватиме формування окремого блоку монетарного аналізу  з метою управління перебудовою  емісійного і трансмісійного механізмів монетарної політики.  Це і можна  назвати   першою опорою прийняття монетарних рішень у 2007-2009роках. Другою опорою буде аналіз широкого кола макроекономічних і   фінансових   показників з точки зору їх впливу на   цінову динаміку.

     Проте не слід забувати, що реальним  підґрунтям  для  економічного зростання та стабілізації на   грошово-кредитному ринку є  не лише  правильна   грошово-кредитна політика, а й створення  конкуренто-спроможної економіки і пошук суб’єктами господарювання власних ніш як основи для підвищення попиту економки на гроші, тобто для розширення товарообороту.

     Першочергові завдання грошово-кредитної політики НБУ щодо відновлення економічного зростання в Україні:

     1)відновлення   економічного   зростання  країни за рахунок підвищення внутрішнього попиту на продукцію вітчизняних підприємств;

     2)стримування   інфляції   через  стимулювання  росту  пропозиції    з   боку  вітчизняних  товаровиробників;

     3) забезпечення  зайнятості  населення.

     Основними інструментами грошово-кредитної  політики Національного банку України  на 2010 - 2011 роки є:

     1) здійснення Національним банком  України у 2010 - 2011 роках довгострокового  рефінансування  комерційних банків строком на 5 - 7 років;

     2) зниження процентної ставки за  кредитами Національного банку  України, виданими комерційним  банкам;

     3) збільшення грошової маси у  2010 - 2011 роках за рахунок збільшення  обсягів рефінансування комерційних  банків.

      Висновок