Національний характер, свідомість і самосвідомість як феномен культури

 

а) (науковість) введення в науковій обіг нових історичних матеріалів, документів, маловідомих джерел, використання тільки перевірених посилань на публікації, які мають під собою історичні  факти; застосування найновіших педагогічних технологій;

 

б) (об’єктивність) відхід від штампів, ідеологічних стереотипів, політичної кон’юнктури, відображення історичних діячів, політичних рухів без фальсифікацій  і міфотворень;

 

в) (демократизм) широкий простір  для творчої роботи вчителя, вибір  педагогом різноманітних форм, методів  і прийомів викладання, педагогіка співробітництва, формування критично-аналітичного мислення учнів;

 

г) (гуманізм) виховання у молоді в процесі викладення високих  моральних і духовних цінностей, досягнення розуміння, що найвищим ідеалом  суспільства є життя людини, її права і свободи, добробут, зростаючі  матеріальні і духовні потреби; заперечення воєн, расової чи національної виключності;

 

д) (національний компонент) постійне звернення до великої історичної, культурної спадщини українського народу, його демократичних та гуманістичних  традицій, споконвічного прагнення  до незалежності; вивчення історії  своєї країни, рідного краю;

 

е) (цивілізаційність) усвідомлення особливих  та загальних закономірностей розвитку суспільних процесів, підхід до вивчення історії за планом: історія рідного  краю – національна історія –  історія Європи – історія Американського континенту, Азії і Африки; розгляд  і аналіз історичних явищ без ідеологічних догм, враховуючи політичний, економічний, теологічний, географічний і психологічні фактори.

 

Національна самосвідомість є інтегральним показником усвідомлення історичного  досвіду та суспільного інтересу - чинників, що відіграють вирішальну роль у процесі самоорганізації людей  у переломні моменти буття. У  сучасній школі викладання історії  поділено на два окремі предмети - історію  України і загальну історію. Вони вивчаються паралельно і синхронно, але за різними підручниками. Проект не має такого поділу, вітчизняну історію  в ньому подано на тлі всесвітньої.[45,C.7]

 

Добре відомо, що навчання історії  має виховний аспект. І якщо вивчення всесвітньої історії має сприяти  формуванню загальнолюдських, гуманістичних  поглядів, то вивчення вітчизняної  історії формує ще й громадянина, патріота, з яким держава і суспільство  пов'язують перспективи свого подальшого розвитку.[42,C.31]

 

Перед тим, як писати про формування національної свідомості на уроках історії  в сучасній школі, автор детально знайомиться з програмою для  загальноосвітніх навчальних закладів з історії України (5-11 класи).

 

Головною метою сучасного загальноосвітнього навчального закладу в Україні  є виховання громадянина України, соціально зрілої, працелюбної, творчої  особистості. Виходячи з цього, головними  цілями навчання історії є:

 

- формування історичних знань;

 

- розвиток історичного мислення  учнів;

 

- виховання в учнів особистісних  рис громадянина України;

 

Ознайомившись детально з програмою, автор дипломної роботи старається простежити, як проходить формування національної свідомості на уроках вітчизняної  історії в сучасній школі у 5 - 11 класах, використовуючи при цьому  досвід роботи з учнями під час  проходження педагогічної практики.[39,C.6]

 

Пропедевтичний курс історії України  в 5 класі має на меті підготувати  учнів до успішного засвоєння  історичних знань у наступних  класах. В цей період у школярів формуються початкові уявлення про  найважливіші сторінки історії українського народу. Учні захоплюються минулим  України і бажанням більше знати  про нього, прищеплюється школярам любов до історії як науки про  минуле людства.

 

Початковий курс історії органічно  поєднується з іншими шкільними  предметами та розв'язує не лише спеціальні, але й загально педагогічні завдання: розвиває творчу уяву, збагачує активний словник, розширює кругозір, формує естетичні  смаки - тобто є розвивальним.

 

Разом з цим відбувається також  і формування національної свідомості. Хоча це ще проходить не на такому рівні, як у старших класах, але все - таки закладаються початки. Під час  вивчення курсу історії України у 5 класі є теми, що сприяють формуванню національної свідомості: «Найвидатніші історики України. М.Грушевський та інші", "Заснування Києва. Становлення Київської держави. Перші князі", "Виникнення козацтва", "Розбудова Богданом Хмельницьким Української держави", "здобуття Україною незалежності..." та багато інших.

 

Починаючи з сьомого класу, учні детальніше вивчають історію України.

 

Будучи на практиці у школі с. Клекотини, я спостерігала, як учні вчать тему "Давня історія України  в історичних джерелах". Зокрема, як відбувалось залюднення території  сучасної України, школярі більше взнають  про минуле нашої Батьківщини. Розповідаючи про столиких первісних людей, вчитель  пропонує конкретно вивчити одну з - них (Кирилівську, Мізинську, Каїк - Кобинську чи іншу) і підкреслює, що на Україні таких стоянок відкрито вже багато, створює в учнів  уявлення про значне поширення первісних  людей на Україні. Основні засади сучасного уроку

 

Сучасний стан навчально-методичного  комплексу загалом дає змогу  вирішувати різноманітні освітні завдання: навчальні, розвиваючі, виховні. Водночас гострою залишається проблема щодо методичного забезпечення уроку, оволодіння ефективними педагогічними технологіями. Значно розширюється критерії оцінювання самого уроку, які, на наш погляд, можуть бути такими:

 

Визначення теми уроку відповідно з програмою.

 

Постановка завдань уроку.

 

Виділення основних понять та ідей уроку.

 

Роль учителя на уроці.

 

Роль учнів на уроці.

 

Міжпредметні, міжкурсові та внутрішньокурсові  зв’язки.

 

ТЗН.

 

Наочність.

 

Раціональне використання робочого часу.

 

Педагогічні технології та їх доцільність.

 

Диференційований підхід до роботи з учнями.

 

Знання, вміння і навички учнів.

 

Виховний потенціал уроку.

 

Диференційований підхід до оцінювання знань учнів.

 

Коментована подача домашнього завдання.

 

Окреслимо також деякі проблеми щодо викладання історії в школі. Велике значення під час вивчення курсу історії мають вступні  уроки. Вчитель не лише ознайомлює школярів зі змістом і завданням курсів, підручниками, а знаходить можливість для національного і патріотичного  виховання. Обов’язково слід розповісти про становище українських земель у той чи інший історичний період, споконвічне прагнення українського народу до свободи, незалежності, власної  держави. Неабияке значення мають героїчні теми. Робиться наголос на тому, що на кожному історичному етапі українці вели боротьбу із зовнішніми ворогами, виборювали своє право на існування. Перед учнями постає велична галерея  історичних образів: князів, гетьманів, керівників народних повстань, політичних діячів, борців за українську справу.

 

Учням 5-7 класів важливо пояснити, щоб вони зрозуміли, що таке історія  і чим займаються історики. Під  час викладання історичних дисциплін  на цих паралелях передусім потрібно сприяти тому, щоб учні мали можливість дізнатися більше про різні історичні  факти, які визначають епоху і  є основними, найсуттєвішими; постійно розвивати вміння і навички учнів  щодо праці з історичними фактами, що дають узагальнену картину  минулого; формувати розуміння історичної хронології, причинно-наслідкових зв’язків, відчуття епохи, неминучість руху суспільства  до історичного прогресу. Важливим інструментарієм історичного пізнання на цьому етапі вивчення історії  стануть шкільні підручники, посібники, хрестоматії з історії, історичні  атласи, контурні карти, збірники дидактичних  вправ, зошити з історії тощо. Велика увага приділяється наскрізним історичним поняттям, таким як: історичні джерела, держава, монархія, республіка, демократія, релігія, матеріальна та духовна культура.

 

Практикою доведено, що високу ефективність мають уроки, на яких використовуються прийоми коментованого читання  підручника, робота з текстами підручників  та посібників, історичними документами, малюнками, дидактичними вправами. Зустрічі з історією не можуть обійтись без  звернення до історії рідного  краю. Діти повинні розуміти не лише загальні історичні процеси, а й  уміти локалізувати їх. Запропонована  нами модель вивчення історії рідного  краю може мати такий вигляд:

 

Історична доба 

Головні події в історії України 

Основні події в історії рідного  краю

 

 

 

 

 

 

 

Знання, які здобувають учні, переходять із класу до класу, повинні розширювати  їхнє логічне мислення, розвивати  вміння та навички до історичного  пізнання. Цей новий етап роботи потрібно реалізувати під час  викладання історичних курсів у 8 та 9 класах. Розкрити перед учнями великий шлях, пройдений українським народом, від гетьманської держави, національно-державницьких  ідей другої половини ХIХ ст. до початку української революції 1917 р. – одна із основних проблем, яку має реалізувати вчитель. Вивчення історії України збігатиметься із загальним контекстом Всесвітньої історії. Для обох курсів буде логічним звернутися до таких історичних понять: індустріальне суспільство, соціальна структура суспільства, національно-визвольна війна, соціальна революція, технічний прогрес, гуманізм, національно-культурне відродження. Зростають і вимоги до ЗУН учнів. Школярі повинні навчитись аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, визначати суть, причини, значення історичних подій, вміти самостійно працювати із різноманітними джерелами інформації, готувати доповіді та виступати перед однокласниками.

 

Плануючи роботу з учнями 10-11 класів, учитель орієнтується на розвиток логічного  мислення старшокласників, їхні вміння і навички щодо самостійної роботи. Уроки – шкільні лекції, семінари, конференції, диспути, практикуми, міжпредметні уроки – повинні посісти в  навчальному процесі пріоритетне  місце.

 

На наш погляд, буде доцільним  проводити конференції старшокласників  за темами, які найбільше за обсягом  містять навчального матеріалу  і є соціально-політичне важливими. В Х класі: “Українська революція  і боротьба за збереження державної  незалежності України1917-1920 рр.”.

 

Епіграфом до цієї конференції можуть стати слова із пісні “За Україну” (Слова М,Вороного. Мелодія Ярославенка).

 

 

Ганебні пути

 

Ми вже порвали

 

І зруйнували царський трон!

 

З-під ярем,

 

Із тюрем,

 

Де був гніт,

 

Ми йдемо на вільний світ!

 

За Україну, за її долю,

 

За честь і волю, за народ!

 

 

Орієнтовні питання цієї конференції  можуть бути такими:

 

Початок української революції.

 

Центральна рада та її суспільно-політична  діяльність (1917 р.).

 

Проголошення незалежності України.

 

ЗУНР – українська держава в  Східній Галичині.

 

Держава П.Скоропадського та українська революція.

 

Діяльність урядів Директорії УНР.

 

Проголошення Соборності України.

 

Видатні політичні діячі та герої  визвольної боротьби українського народу.

 

Історичне значення української революції  та національно-визвольної боротьби в 1917-1920 рр.

 

У ХI класі буде цікаво провести учнівську конференцію на тему: “Україна в роки другої світової війни”. Епіграфом цієї конференції повинні стати слова Президента України Л.Д.Кучми: “ Ми можемо сказати, що в українського народу два головні національні свята – День Перемоги і День Незалежності. Свята великі, світлі і взаємопов’язані”.

 

Питання для обговорення старшокласниками можуть бути такі:

 

Радянсько-німецькі договори 1939 р. й  українські землі.

 

Напад нацистської Німеччини на СРСР. Оборонні бої літа-осені 1941 р. на території України.

 

Плани нацистської Німеччини щодо України, Гітлерівський “новий порядок”.

 

Рух Опору Нацистському режиму в  Україні: його багатоскладовий та суперечливий характер.

 

Визволення України від німецько-фашистських  загарбників.

 

наші земляки – видатні учасники II світової війни.

 

Роль і внесок українського народу в розгром нацистської Німеччини.

 

Історичне значення перемоги над нацизмом для майбутнього України.

 

Під час вивчення курсів історії  України та Всесвітньої історії  важливо сформувати у старшокласників  національні, міжнаціональні та загальнолюдські  цінності. У зв’язку з цим потрібно звернутися до історичних понять та термінів: крах тоталітаризму і перемога демократії, тенденція посилення європейської інтеграції, еволюційне просування демократичних  країн до соціально-орієнтованого  громадянського суспільства.

 

В поєднанні з історичним поняття  “Державність України” все це дає  можливість сформувати у старшокласників  цивілізаційний погляд на історію і  суспільство, яке може бути визначено  такою оцінкою: “Я – громадянин України, Я – громадянин Європи, Я – громадянин Світу”.

 

Формування цілісності історичних знань

 

Однією із проблеми викладання історії  є комплексний підхід до засвоєння  історичного матеріалу. Як правило  більшість учнів в цілому володіють  історичними факторами, можуть викладати  їх в хронологічній послідовності  та знають найважливіші історичні дати. В той же час проблемою залишається  формування у школі загального історичного  світогляду. Учні досить абстрактно уявляють історичний процес, як єдине ціле. Викликає труднощі оперування та використання понятійного апарату. Започаткована  дванадцятибальна система дає можливість і систематизувати знання школярів. Учні повинні знати в яку історичну  епоху відбувається та чи інша історична  подія, в чому полягає її сутність та історичне значення. Теоретичні та фактологічні знання суміщують з  знаннями про історичну добу (тисячоліття, століття, дата). У загальному вигляді  це зображення у вигляді таблиці.