Маргариновый завод

У національному складі населення області переважна більшість українців, чисельність яких становила 1684,8 тис. осіб, або 92,5 % від  загальної кількості населення. За роки, що минули від перепису населення 1989 року кількість українців зменшилось на 2,6 %, разом з тим їх питома вага у загальній кількості населення зросла від 89,3 % у 1989 році до 92,5 % у 2001 році. Друге місце за чисельністю посідали росіяни. Їхня кількість порівняно з переписом 1989 року зменшилась на 35 % і налічувала на дату перепису 109,3 тис. осіб. Питома вага росіян у загальній кількості населення зменшилась на 2,7 відсоткового пункта і становила 6,0 %.

Українську  мову вважали рідною 92,3% населення  області, а за даними перепису 1989 року— 88,4%. Російську мову визначили як рідну всього 7,2% населення. Тоді  як за минулим переписом цей показник становив 10,9%. Частка інших мов, які були вказані як рідні, становила  лише 0,5%.

За  даними Всеукраїнського перепису населення  кількість чоловіків та жінок, які  перебували у шлюбі, склала 904,0 тисячі осіб.

Всі ці дані дають змогу краще організувати систему збуту підприємства, обрати категорію споживачів на яку буде зорієнтовано підприємство, а знання мовного складу населення дає можливість правильного вибору мови в разі проведення дегустації тощо.

ВАТ «Київський маргариновий завод» досить уважно стежить за розвитком НТП: розвитком техніки, обладнання інструментів, процесів обробки та виготовлення продуктів матеріалів та технологій, а також ноу-хау. Прогрес науки і техніки несе в собі величезні можливості і не менше величезні загрози для фірм. Багато організацій не в змозі побачити нові перспективи, що відкриваються, тому що технічний потенціал для здійснення корінних змін переважно створюється за межами галузі, у якій вони функціонують. Запізнившись із модернізацією, вони втрачають свою частку ринку, що може привести до вкрай негативним наслідкам. На ВАТ «Київський маргариновий завод» йде постійне оновлення техніки більш сучасними обладнаннями, постійна заміна ручної праці механізованою, що призводить до зниження витрат виробництва, вкладаються великі кошти у модернізацію.

Політична складова макросередовища  повинна вивчатися в першу  чергу для того, щоб мати ясне уявлення про наміри органів державної  влади по відношенню до розвитку суспільства  та про засоби, за допомогою яких держава має намір проводити в життя свою політику. Вивчення політичної компоненти повинно концентруватися на з'ясуванні того, які програми намагаються провести в життя різні партійні структури, які групи лобіювання існують в органах державної влади, як уряд відноситься до різних галузей економіки і регіонам країни, які зміни в законодавстві і правовому регулюванні можливі в результаті прийняття нових законів і нових норм, що регулюють економічні процеси. При цьому важливо усвідомити базові характеристики політичної системи: яка ідеологія визначає політику уряду, наскільки стабільний уряд, наскільки він в змозі проводити свою політику, яка ступінь суспільного невдоволення і наскільки сильні опозиційні політичні структури.

До політичного середовища відноситься законодавство про  захист конкуренції та прав споживачів. Приймаючи рішення про розробку нового виду продукції маркетологи  керуються законами «Про захист прав споживача», «Про ціни і ціноутворення», «Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини», щоб продукція відповідала всім вимогам стандарту, була екологічно безпечною, конкурентоздатною.

Вивчення економічної  компоненти макрооточення дозволяє зрозуміти те, як формуються і розподіляються ресурси. Вивчення економіки передбачає аналіз ряду показників: розміри валового національного продукту, темпів інфляції, рівня безробіття, процентної ставки, продуктивності праці, норм оподатковування, платіжного балансу, норм нагромадження і т.п. При вивченні економічної компоненти важливо звертати увагу на такі чинники, як загальний рівень економічного розвитку, наявність природних ресурсів, клімат, тип і рівень розвитку конкурентних відносин, структура населення, рівень освіченості робочої сили і розмір заробітної плати.

Мікросередовище - сукупність відносин, які складаються у середині фірми, і ті зв'язки, які на мікрорівні забезпечують одержання прибутку в результаті реалізації на ринку певного товару.

Суб’єктами мікросередовища  є постачальники, посередники, споживачі, конкуренти, контактні аудиторії.

Постачальників сировини слід вибирати дуже уважно,бо від них залежить якість запропонованого товару, надійність поставок, гарантії, ціни придбання та споживання, умови кредиту тощо.

Постачальниками сировини є сільськогосподарські підприємства, що спеціалізуються на вирощуванні  соняшника, сої, рапсу. Основною сировиною для виробництва маргаринової продукції є модифіковані жири, постачальником яких є Кіровоградський завод модифікованих жирів.

Невід’ємним елементом  системи маркетингу є конкуренти. У конкурентному середовищі підприємство повинно пильно відслідковувати зміни.

Головними конкурентами ВАТ «Київський маргариновий завод» є ЗАТ «Харківський жировий комбінат», ЗАТ «Львівський жировий комбінат», ЗАТ «Запорізький олійно-жировий комбінат», ВАТ «Одеський олійно-жировий комбінат», ЗАТ «Кіровоградський завод модифікованих жирів», ЗАТ "Дніпропетровський олійно-екстракційний завод", ВАТ "Мелітопольський олійно-екстракційний завод", ВАТ "Ніжинський жировий комбінат" та ВАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат".

Як і всі підприємства, ВАТ «Київський маргариновий завод» має своїх посередників, які допомагають підприємству просувати, розподіляти та продавати товари на ринку. Такими посередниками є: фірмові магазини при підприємстві, ПП «Oxigen Advertising'», ПП «Васильконов», ТОВ «Пост Експрес Україна».

Ще одними елементом  мікросередовища заводу є споживачі.  Маркетологи підприємства постійно вивчають смаки та уподобання своїх  споживачів, працюють над розробками якісної, дешевої і водночас конкурентоспроможної продукції. Географією збуту є вся територія України.

Маркетингове середовище товариства включає в себе контактні  аудиторії. Позитивне ставлення  передається від однієї контактної аудиторії до іншої, що допомагає створити сприятливу атмосферу для діяльності підприємства на ринку. По місцевому телебаченню можна побачити прес-конференції, які організовують співробітники підприємства, щоб дати відповіді на питання стосовно продукції; час від часу в пресі з’являються вичерпні інтерв’ю директора ВАТ «Київський маргариновий завод» Бутенко В.М., що знайомлять широкий загал з виробництвом підприємства. Особливе місце серед контактних аудиторій потрібно віддати місцевим жителям, якщо їхні потреби і побажання будуть враховані, то це призведе до збільшення обсягів продажу продукції, позитивного іміджу заводу далеко за межами області.

Внутрішні контактні  аудиторії, які складаються з  власних робітників підприємства, управителів, членів ради директорів, іншого персоналу, також потребують уваги до себе. Це досить важливий чинник мікросередовища  підприємства, тому ВАТ «Київський маргариновий завод» завжди прислуховується до своїх робітників, створюючи сприятливі робочі стосунки.

На діяльність товариства впливають такі законодавчі органи: Міністерство охорони здоров’я України,  Міністерство промислової політики України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерство праці та соціальної політики України та Міністерство аграрної політики України (стосовно питань сировини).

 

 

3.2. Дослідження  споживачів продукції підприємства

 

З метою дослідження відповідності продукції ВАТ «Київський маргариновий завод» вимогам споживачів було проведено опитування. Для дослідження була розроблена анкета, яка на сьогодні є найбільш розповсюдженим методом для отримання первинної інформації. В ході проведеного дослідження було опитано 10 респондентів - потенційних споживачів продукції підприємства.

Однією з головних переваг маркетингових досліджень є те, що з їх допомогою можна  отримати об’єктивну інформацію про  ринок, про споживачів, конкурентів, тощо. Це дозволяє приймати управлінські рішення, при необхідності корегувати тактичні і стратегічні плани підприємства, оперативно і адекватно реагувати на зміни в ринковій ситуації.

Мета проведеного дослідження – отримати відповіді на ряд питань, згідно з якими можна, в першу чергу, оцінити загальні смаки споживачів відносно майонезу,маргарину. По-друге, дізнатися думку споживачів стосовно продукції, що випускається підприємством ВАТ «Київський маргариновий завод».

Метод анкетування досить універсальний і дозволяє:

- розділити досліджувану  проблему на декілька уточнюючих  питань і таким чином забезпечити  об’єктивність отриманої інформації, її повноту;

- при необхідності  формувати так звані «закриті»  питання, що дозволяє уникнути  суб’єктивізму у відповідях респондентів чи ускладнень, пов’язаних із небажанням відповідати на прямо і недвозначно поставлене питання.

Формування питань в  анкеті, їх послідовність дозволяє враховувати особливості опитуваної  аудиторії (демографічна група, соціальний і професійний статус, психологічне сприйняття тощо), що також спрямовано на максимальну об’єктивність інформації.

Анкетування фізичних осіб проводилося в місті Київ. При  опитуванні всі респонденти заявили, що вживають майонези та маргарини. Таким  чином, з певною ймовірністю можна визначити, що 100% населення Києва вживають майонез та маргарин. Вибірка сформована таким чином, щоб врахувати думки населення міста щодо продукції підприємства ВАТ «Київський маргариновий завод». Вибірка сформована таким чином, щоб врахувати думки найбільш активних вікових груп населення, тобто від 18 років. Населення розбито на 4 вікових підгрупи. У вибірці рівномірно представлені всі вікові групи споживачів (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Співвідношення чоловіків  і жінок у вибірці

Рис. 3.1 відображає розподіл респондентів по статевому принципу: жінок – 50%, чоловіків – 50%. Вибірка сформована таким чином, щоб об’єктивно оцінити споживчу мотивацію як серед жінок, так і серед чоловіків, саме тому їх кількість у вибірці пропорційна.

Рис. 3.2. Розподіл респондентів за віком

Віковий параметр розбито  на 4 вікових групи. У виборці рівномірно представлені всі вікові групи споживачів. Як свідчать результати опитування, 24% респондентів віком 18-25 років, 25-35 років –18%, 35-50 років – 34%, старше 50 років –34% опитуваних.

Рис. 3.3. Рід занять респондентів

Цей розподіл показує  присутність у виборці всіх соціальних груп населення: підприємці – по 5%, керівники – 2%, %, домогосподарки – 14%,  %, спеціалісти –9%, службовці  – 12%, пенсіонери – по 19%, робочі –  по 15%, , безробітні – 3%, студенти – 20%.

Рис. 3.4. Доходи сімей респондентів

Як бачимо, сумарний місячний дохід до 700 грн. отримує 1% респондентів, 3% опитаних отримують дохід 700-900 грн, 7% - 900-1500 грн., 89 % - 1500 і більше грн.

 

 

 

 

Дослідження, присвячені думкам респондентів

 

Рис. 3.5. Переваги продукції  підприємства

Рис. 3.5 відображає переваги респондентів в видах продукції  ВАТ «Київський маргариновий завод». Перше місце займають маргарини  – 35%, на другому місці майонези – їх  купують 23% опитаних, потім йдуть гірчиця та соняшникова олія по 21%.

Наступні діаграми (рис. 3.6 – 3.9) відображають кореляції даних  про переваги продукції підприємства, тобто показують, як залежить вибір  продукції від різних соціальних факторів (стать, рівень доходу респондентів, вік, рід занять).

Рис. 3.6. Переваги продукції  ВАТ «Київський маргариновий завод» в розрізі статі респондентів

Як бачимо, перевагу серед  майонезів надає більшість чоловіків – 42%, а жінок 33%, маргарини користуються популярністю в жінок 47%, серед чоловіків їх вживає 39%,  гірчицю вживають  15% чоловіків і 10% жінок, соняшникову олію вживає 10% жінок та 4% чоловіків.

Рис. 3.7. Переваги при виборі продукції ВАТ «Київський маргариновий завод» залежно в розрізі рівня доходів респондентів

Рис. 3.7 показує відання  переваги продукції в розрізі  рівня доходів респондентів. Респонденти, які віддають перевагу майонезом  з наступним сімейним місячним доходом: менше 700 грн. – 8%, 700-900 грн. – 9% від, 900-1500 грн-13%, 1500 грн. і більше – 17%. Отже, майонези користуються найбільшою популярністю серед населення з найбільшим рівнем доходу.

Маргарини користуються найбільшою популярністю серед населення  з середніми  та вищими доходами – по 10%, менше 700 грн. – 2%, респондентів з сімейним бюджетом 700-900 грн. – 5%.

Гірчицю споживають переважно  респонденти з вищими  та середнім рівнями доходу: 900-1500 грн. та 1500 грн. і більше – по 5%, 700-900 грн. – 3%, менше 700 грн. – 1%.

Соняшникова олія не досить популярна серед споживачів: менше 700 грн. – 2%, 700-900 грн. – 2%, 900-1500 грн. – 4%, 1500 грн. і більше – 4%.

Рис. 3.8. Переваги при виборці  продукції підприємства в розрізі  віку респондентів

Рис. 3.8 наглядно відображає переваги у виборі продукції ВАТ  «Київський маргариновий завод» у розрізі  віку респондентів. 19% респондентів у  віці 18-25 років віддають перевагу майонезом  і лише по 2% - маргаринам, гірчиці  та соняшниковій олії. Опитані у віці 25-35 років купують в основному майонези – 15%, 3% - маргарини, 2% - соняшникову олію та 3% - гірчицю. У віці 35-50 років обирають також майонези (8%), трохи менше респондентів, які купують маргарини і гірчицю (по 7%), найменше користується попитом серед цієї вікової групи соняшникова олія - 5% опитаних. Респонденти старше 50 років віддають перевагу маргаринам – 11%, по 5% соняшниковій олії та майонеза, і лише 4% - гірчиці.