Маргариновый завод

Значення групового параметричного індексу за технічними параметрами визначається з урахуванням вагомості (питомої ваги) кожного параметра:

    (3.2)

За нашими даними груповий параметричний  індекс для майонезу ВАТ «Київський маргариновий завод» дорівнюватиме:

І_тп = 0,25 х 80 + 0,3 х 60 + 0,45 х 80= 20 + 18+ 36 = 74

Так як І_тп > 1, то рівень конкурентоспроможності товару за технічними показниками вищий за товар конкурента.

Груповий параметричний індекс за економічними параметрами (за ціною споживача) розраховується за формулою (3.3):

                                                                  (3.3)

Оскільки економічний параметр у нашому випадку лише один – ціна, груповий параметричний індекс за економічним показником дорівнюватиме:

І_еп = 4,5/ 4,3= 1,05

Виріб за цією ціною порівняно  з ідеальною майонезом є дорожчим, отже, неконкурентоспроможним.

На основі групових параметричних індексів за технічними та економічними показниками розраховують інтегральний показник конкурентоспроможності (К_інт) (3.4):

К_інт =

1                                                               (3.4)

Розраховуємо інтегральний показник конкурентоспроможності товару майонез ВАТ «Київський маргариновий завод» (порівняно з товаром-еталоном):

К_інт = 0,74 / 1,05 = 0,7

Оскільки значення розрахованого  показника менше 1, майонез ВАТ  «Київський маргариновий завод» можна вважати неконкурентоспроможним порівняно з еталоном. Отже, це означає, що його рівень не відповідає вимогам ринку (К<1).

Щоб підвищити конкурентоспроможність майонезу необхідно вдосконалити її шляхом покращення упаковки, а також  звернути увагу на стимулювання збуту, підвищивши проінформованість споживачів про продукцію ВАТ «Київський маргариновий завод». Не завадило б покращити якість виробленої продукції.

Після оцінки конкурентоспроможності товару можна зазначити такі заходи, що повинні будуть враховуватись при виготовленні нової продукції. Це такі як:

• підвищення якості товару;
• стимулювання збуту продукції;
• покращення  упаковки;
• зменшення витрат виробництва.

 

 

3.8. Характеристика  стратегій зростання підприємства 

 

Проаналізувавши зовнішнє та внутрішнє середовище, визначивши місію та цілі ВАТ «Київський маргариновий завод», можна сформувати стратегію маркетингу. Розробка стратегії – це приведення можливостей і цілей підприємства у відповідність з існуючою ситуацією на ринку.

Приймаючи рішення щодо виходу на ринок, можливостей його сегментації, фірма може застосовувати три стратегії охоплення ринку:

• стратегію диференційованого маркетингу;
• стратегію недиференційованого маркетингу;
• стратегію концентрованого маркетингу.

ВАТ «Київський маргариновий завод» використовує в своїй діяльності стратегію диференційованого маркетингу, яка відтворює бажання фірми-виробника задовольнити потреби значної ринкової частки й орієнтується на значний ринковий потенціал, заснований на розподіленні (сегментації) ринку за певними ознаками та виході на декілька ринкових сегментів.

Використовуючи диференційовану  стратегію маркетингу, ВАТ «Київський маргариновий завод» вирішує охопити декілька сегментів відразу із спеціально для них розробленими товарами та маркетинговими програмами, що дає змогу задовольняти запити різних груп споживачів. Завдяки спеціально розробленим маркетинговим програмам і товарам для підприємства зменшується рівень ризику й негативні економічні наслідки в разі невдачі на якомусь сегменті.

ВАТ «Київський маргариновий завод» має достатні ресурси й можливості для виробництва та маркетингу двох торгових марок та товарів. Пропонуючи різні товари, підприємство прагне збільшити збут і глибоко проникнути на досліджуваний ним сегмент. Укріпивши свої позиції в декількох сегментах ринку, ВАТ «Київський маргариновий завод» розраховує, що йому пощастить ідентифікувати у свідомості споживачів фірму з даною товарною категорією. Більш того, ВАТ «Київський маргариновий завод» розраховує на ріст повторних покупок, оскільки саме його товар відповідає прагненням споживачів, а не навпаки.

Переваги даного методу полягають у швидкому пристосуванні  до ситуації на ринку, спроможності проводити цінову політику в залежності від можливостей різних груп клієнтів, при можливості невдачах в якомусь сегменті швидко переключити свою увагу на інші.

Слабкими сторонами  стратегії диференційованого маркетингу є значні витрати на маркетинг та постійну конкурентну боротьбу за кожний ринковий сегмент.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4

РОЗРОБЛЕННЯ ПРОПОЗИЦІЇ І МАРКЕТИНГОВИХ ЗАХОДІВ, ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

4.1. Основні напрями удосконалення  маркетингової діяльності і розроблення  стратегії зростання підприємства

 

Під стратегією "зростання" розуміється розширення масштабів діяльності обсягів збуту та прибутку даного підприємства. Якщо підприємство займає стійкі ринкові позиції, має стабільний розвиток і обирає за мету зростання обсягів збуту, ринкової частки чи прибутку та розширення масштабів своєї діяльності, то воно може використовувати такі стратегічні напрямки досягнення цієї мети, як:

• інтенсивне зростання при збереженні масштабів виробництва – інтенсивний ріст;
• об’єднання зусиль з іншими підприємствами – інтегративний ріст;
• вихід в інші сфери бізнесу, які не пов’язані з основною діяльністю підприємства – диверсифікаційний ріст.

1.  Інтенсивне зростання можливе у тих випадках, коли не до кінця використано можливості вже існуючих продуктів і виконується за рахунок дієвішого маркетингу.

По-перше, це більш глибоке вторгнення на ринок: пошук шляхом збільшення збуту існуючих товарів на існуючому ринку. Цього можна досягти за рахунок зниження ціни продукту, збільшення витрат на рекламу, надання консультаційних та навчальних безкоштовних послуг, розповсюдження продуктів через більше число торгівельних точок, стимулювання продавців, дилерів і дистриб’юторів продуктів,тобто залучення споживачів до нових продуктів.

По-друге, розширення меж ринку: збільшення збуту існуючих продуктів

 

 

за рахунок виходу на нові ринки. Для цього необхідний аналіз сегментів ринку, зайнятих фізичними особами, необхідний аналіз ринку організацій, географічне розширення ринку, тобто пошук аналогічних ринків у інших регіонах країни та за її межами.

По-третє, вдосконалення товару: збільшення збуту за рахунок вдосконалення існуючих або створення нових продуктів і послуг інформаційного ринку. Це може бути вихід програмних продуктів, нових технічних засобів, використовуваних у виробництві програмних продуктів, нових технологій і послуг, а також удосконалення існуючих продуктів, технологій і послуг.

2. Інтеграційне зростання може проводити підприємство з достатньо стійким становищем у галузі, на ринку, коли воно може отримати додаткові прибутки за рахунок об’єднання з іншими аналогічними підприємствами або технологічно зв’язаними з ними підприємствами зовнішнього середовища. Залежно від того, з ким об’єднується підприємство, виділяють наступні види стратегій:

• стратегія прямої інтеграції, яка передбачає об’єднання виробника з торгівельним посередником;
• стратегія зворотної інтеграції – передбачає об’єднання виробника з постачальником матеріально-технічних ресурсів;
• стратегія інтегральної інтеграції з утворенням каналів розподілу продукції– об’єднуються зусилля виробника, постачальників та посередника;
• стратегія горизонтальної інтеграції, яка передбачає розширення масштабів діяльності підприємства за рахунок об’єднання його зусиль з конкурентним підприємством.

3. Диверсифікаційне зростання доцільне тоді, коли галузь не дає підприємству зростати в її межах або коли знаходиться привабливіший бізнес. Диверсифікація — це пропозиція нових продуктів і послуг на нових ринках. При цьому підприємство повинно вибрати такий новий напрям діяльності, за яким з максимальною ефективністю використовуватимуться вже накопичений досвід, освіта, кадри, технологія при зменшенні недоліків, що заважали підприємству досягти більших успіхів.

Маються на увазі такі види диверсифікації:

Концентрична диверсифікація — це поповнення номенклатури підприємств новими продуктами і послугами, схожими з вже існуючими. В основному такі інформаційні продукти можуть розраховуватись на нових споживачів.

Горизонтальна диверсифікація — це випуск нових інформаційних  продуктів і послуг, що ніяк не пов’язані  з уже існуючими, але можуть зацікавити споживачів-клієнтів підприємства. Ці інформаційні продукти і послуги забезпечують незадоволений попит, поширюють продуктивні можливості клієнта.

 Конгломератна диверсифікація — це випуск нових продуктів і послуг, що не мають ніякого відношення до інформаційної галузі та її ринку.

Стратегія маркетингу повинна точно назвати сегменти ринку, на яких підприємство зосередить свої основні зусилля, тобто ті, які вона можу обслуговувати найкраще. Для кожного з відібраних цільових сегментів потрібно розробити окрему стратегію маркетингу. Кожна з цих стратегій повинна включати весь комплекс маркетингу: нові продукти, організацію продажу на місці, стимулювання збуту, ціни, розподіл продуктів і послуг. Водночас визначається бюджет маркетингу, необхідний для впровадження в життя обраної стратегії. Причому бюджет повинен забезпечити найвищу рентабельність.

На основі стратегії маркетингу розробляють конкретні програми дій, що коригуються протягом року за виникнення нових проблем, зміни становища на ринку, після виконання запланованого контролю за ходом реалізації плану маркетингу, зіставлення зростання прибутку з витратами на маркетинг.

Стратегії зростання ВАТ «Київський маргариновий завод» наведені в табл. 3.12.

 

 

Таблиця 3.12

Стратегії зростання  ВАТ «Київський маргариновий завод»

 

Стратегія зростання	Пропозиції
Інтенсивний ріст стратегія глибокого вторгнення на ринок   стратегія розширення меж ринку      стратегія вдосконалення товару	збільшення збуту існуючих товарів на існуючому ринку; збільшення збуту існуючих товарів за рахунок виходу на нові територіальні ринки; удосконалення існуючої продукції; розробка нової<span class="dash041e_0441_043d_043e_0432_043d_043e_0