Дослідження механізму функціонування будівельного підприємства

Для досягнення високих виробничих показників необхідно,  щоби кожна підрядна організація залежно від спеціалізації й особливостей будівництва обґрунтувала потребу основних засобів інженерно-економічними розрахунками у функціональній,  технологічній,  типорозмірній і відтворювальній структурах.

Особливої уваги заслуговує розвиток нових форм забезпечення будівельних  організацій засобами механізації:  лізинг будівельної техніки,  продаж машин і механізмів у кредит,  розвиток вторинного ринку засобів механізації, прокат будівельної техніки, її ремонт та виробництво запасних частин для машин,  що знаходиться в експлуатації.  В регіонах країни доцільно створити машино технічні підприємства з сервісного технічного обслуговування, ремонту і прокату будівельних машин та засобів малої механізації.  Будівельним організаціям необхідно розширити та укріпити,  а за необхідності і створити заново базу ремонту засобів малої механізації. 

Для фінансування робіт з переоснащення будівельних підприємств новими засобами механізації важливо,  на нашу думку,  організовувати спеціальний фонд нової будівельної техніки, наприклад,  у формі консорціуму.  Зобов’язати користувачів будівельних машин,  а також тих,  які їх використовують у власній технології,  незалежно від форм власності і кількості таких машин, відраховувати у фонд розвитку цієї галузі у розмірі 0,5-1%. Крім того, тут повинно бути передбачене часткове державне фінансування такої програми.

Дослідження динаміки плинності  робочих кадрів свідчить,  що це складний соціально економічний процес, на який впливають різноманітні фактори. Якщо розглядати трудовий потенціал підрядних будівельних організацій за кваліфікаційно- професійною ознакою, то тут помітна тенденція щодо його погіршення. Це насамперед відбивається на якості будівельного виробництва.

Поки що залишається невирішеною проблема скорочення питомої ваги затрат ручної праці на основних видах будівельних робіт, яка становить в середньому 50-60 % [2].

Суттєво на ефективність використання персоналу впливають системи  оплати праці, тому що для багатьох людей це є головний стимул в їх праці.  Ще недостатньо застосовуються прогресивні системи, виплата заробітної плати не завжди здійснюється своєчасно. Частка преміальних доплат у загальній сумі витрат на оплату праці становить до 20%, що суттєво не впливає на зростання продуктивності праці,  зниження плинності кадрів та скорочення термінів спорудження об'єктів.

З переходом  до ринкової економіки простежується тенденція щодо поліпшення структури будівельних матеріалів і конструкцій,  розширюється застосування ефективних видів металопрокату, пластмас,  смол,  полімерів,  професійних виробів з деревини,  керамічних та інших видів матеріалів. Ефективний розвиток підприємств будівельної галузі можливий на його інноваційній основі.

Форма організації  матеріально-технічного постачання будівництва,  яка будується переважно на прямих зв'язках з постачальниками,  є найбільш ефективною і дозволяє досягти мінімальних витрат при вирішенні питань поставки матеріалів.

У 90-х роках минулого століття найбільш широке застосування при спорудженні  об'єктів виробничого і невиробничого призначення належало збірним залізобетонним конструкціям.  Однак, якщо порівнювати 1990 р. з 2007 р., то їх обсяг скоротився майже в 10 разів (з 9,3 млн. м. до 2,4 млн. м.). Науково-технічний прогрес вніс якісні зміни у технологію виготовлення залізобетонних конструкцій.

Намітилися  такі прогресивні напрямки у виробництві  залізобетонних конструкцій,  як збільшення питомої ваги виробів за рахунок застосування легких бетонів; вдосконалення конструктивних рішень; підвищення якісних характеристик вихідних матеріалів (цементу,  заповнювачів,  арматурної стіни); збільшення монтажних одиниць, підвищення їх заводської готовності [2].

Ефективний розвиток підприємств  будівельної галузі можливий на його інноваційній основі (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Пріорітетні напрями  інноваційного розвитку будівельной  галузі

 

Розробка (технологія)	Коротке обґрунтування
1	2
Стандартизація  та нормування у будівництві	Удосконалення діючої законодавчої та нормативної  системи; адаптація до міжнародної  нормативної бази
Підготовка  наукових кадрів вищої кваліфікації у сферах будівництва, архітектури, містобудування та промисловості будівельних матеріалів	Підвищення  рівня вирішення науково-технічних  та технологічних проблем у зазначених сферах
Розробка нових  та удосконалення існуючих проектів будівельних конструкцій для  будинків і споруд різного  призначення ДІЯ звичайних та складних інженерно-геологічних умовах	Створення умов для безпечного проживання населення  та технологічної безпеки будівель та споруд
Надійність  та безпека будинків і споруд	Забезпечення  моніторингу на всіх життєвих станах з метою створення безпечних умов для проживання населення та виконання ним виробничих функцій
Вирішення питань, пов'язаних з економікою розробки і  виробництва будівельних конструкцій	Підвищені конкурсні вимоги і нездатність вітчизняного виробника  їх виконувати
Розробка новітніх технологій ремонту та відновлення  підземних мереж. Нові матеріали  та конструкції для ремонтно- відновлювальних  робіт вітчизняного виробництва	До 50%  підземних  мереж знаходяться в аварійному та незадовільному стані
Вирішення науково-технічних проблем будівельної теплотехніки	Забезпечення  енергозбереження як у житлово-комунальному господарстві,  так і у промисловому;  забезпечення комфортних умов для  проживання населення та виконання  ним виробничих функцій
Науково-методичне  забезпечення застосування бетонів і добавок до цементу і бетонів,  а також арматурного прокату  дня залізобетонних конструкцій	Забезпечення  виходу вітчизняних виробників на закордонні ринки збуту,  підвищення якості залізобетонних і бетонних конструкцій
Науково-методичне забезпечення застосування нового арматурного прокату для залізобетонних конструкцій	Забезпечення  виходу вітчизняних виробників на закордонні ринки збуту,  підвищення я кості  залізобетонних і бетонних конструкцій
Всі розробки в  галузі інформатики в будівництві	Дешева робоча сила,  можливість реалізації на місцях,  висока мобільність
Проектування,  виготовлення і монтаж зварних будівельних  конструкцій різного призначення	Світовий науковий рівень розробок Інституту електрозварювання імені Патона НАНУ,  великий досвід вітчизняних проектних інститутів і вищих навчальних закладів у даній проблемі,  потужна база по виготовленню металоконструкцій в Україні
Розробка технологій переробки крейди та виготовлення фарб та інших матеріалів і напівфабрикатів	Наявність в Україні запасів крейди. Експорт крейди за кордон та імпорт фарби та інших матеріалів, виготовлених у неї

 

Дослідження джерел фінансування наукової та науково-технічної  діяльності в будівництві показує,  що основним джерелом розвитку та впровадження інновацій служать кошти замовників – підприємств та організацій України (табл. 1.2). Так,  позитивна тенденція спостерігалась у 2008  році – фінансування наукових та науково-технічних робіт за рахунок коштів замовників складало 158828,5 тис. грн. із 226601,8 тис. грн. загального обсягу фінансування.

Таблиця 1.2.

Фінансування  наукової та науково-технічної діяльності в будівництві

за джерелами  фінансування

 

Показник	Рік
	2004	2005	2006	2007	2008	2009
1	2	3	4	5	6	7
Всього, тис. грн.	55630,7	83363,3	125069,7	191470,3	226601,8	193346,9
у т.ч. за рахунок
коштів Державного бюджету	3389,1	8640,2	9821,6	23057,8	40825,5	30436,7
коштів місцевих бюджетів	2171,7	2685,3	2166,5	5414,7	4940,3	4789,4
засобів бюджетних  фондів	293,3	160,5	95.3	80.7	277,5	60,4
власних коштів	851,4	445,3	348,0	3993,4	7387,8	5547,9

 

Продовження таблиці 1.2

1	2	3	4	5	6	7
підприємств та організацій України	10326,3	64268,5	103993,8	150992,1	158828,5	143555,7
іноземних держав	7835,7	6491,6	8057,6	6504,9	7652,2	6746,9
інших джерел	763,2	671,9	586,9	1426,7	6678.9	2209,9

 

Найбільша частина  витрат спрямовується на придбання  машин,  обладнання та програмного забезпечення. Це свідчить про те, що підприємства прагнуть, у першу чергу, покращити матеріально - технічну базу.  Залучення нового інтелектуального капіталу на вітчизняні підприємства,  насамперед, потребує їх переоснащення та модернізації для суміщення технічного оснащення і наукових розробок.

 

 

1.2. Основні напрямки  вдосконалення діяльності будівельного  підприємства

Десять основних напрямів діяльності. Десять напрямків поліпшення роботи мають бути складовою частиною основної діяльності всіх підприємств і організацій. Їх перелік є результатом вивчення багаточисельних успішних процесів поліпшення діяльності в організаціях і на підприємствах в розвинених країнах, а також узагальненням досвід передових українських підприємств. Ці напрями такі:

1. Зацікавленість  вищого керівництва. 

2. Створення  колегіального керівництва поліпшенням  діяльності.

3. Залучення  всього керівного складу.

4. Забезпечення колективної участі.

5. Забезпечення  індивідуальної участі.

6. Створення  груп по вдосконаленню систем  і процесів.

7. Залучення  по стачальників.

8. Забезпечення  якості функціонування систем  управління.

9. Формування  стратегії і тактики поліпшення діяльності.

10. Створення  системи заохочення і визнання  заслуг.

1. Зацікавленість  вищого керівництва. Щира упевненість  вищого керівництва в тому, що  підприємство, організація здатні  на більше в порівнянні з  минулим, абсолютно необхідна  для початку процесу поліпшення роботи. Цей процес починається з вищого керівництва, розвивається у міру зацікавленості, що проявляється їм, і припиняється при втраті до нього інтересу з боку керівників.

2. Створення  колегіального керівництва поліпшенням  діяльності. Колегіальне керівництво необхідне і може здійснюватися радим або комісією з поліпшення діяльності. Керівна рада або комісія є групою з вищих керівників або їх представників, а також службовців і робітників. Раду вивчає процес вдосконалення діяльності, і пристосовує його до умов організації. Досвід показує, що немає універсальних конкретних рекомендацій, які відповідають потребам підвищення якості для всіх підприємств, організацій і навіть підрозділів однієї організації.

Керівний радий  з поліпшення роботи грає роль розробника процесу поліпшення діяльності, готує підприємство до його впровадження і направляє реалізацію цього процесу.

3. Залучення  всього керівного складу. Весь  керівний склад несе відповідальність  за реалізацію процесу поліпшення  діяльності. Це вимагає активної практичної участі кожного керівника і керівника середньої ланки в рамках організаційної структури - від генерального директора до головного бухгалтера. Кожному керівникові потрібна особлива підготовка для розуміння нових вимог до стандартів діяльності і пов'язаних з ними методів поліпшення діяльності.

4. Участь службовців  і робітників. Після залучення  до процесу поліпшення діяльності  всього керівного складу настає  пора залучення службовців і  робітників. Це здійснюється начальником  кожного підрозділу, що формує «групу поліпшення роботи» у складі підрозділу. Як керівник такої групи, начальник відповідає за вчення її членів використанню тих методів поліпшення роботи, яким він вже виучений. Завдання групи поліпшення роботи - визначення результатів діяльності свого підрозділи і впровадження системи, безперервно удосконалювальної діяльність.

5. Індивідуальна  участь. Як би не були важливі  колективні дії, не можна забувати  про окремо взяту людину. Необхідно  розробити систему, сприяючу особистій  участі, оцінці і визнанню результатів такої участі і вкладу, що вноситься кожним працівником в підвищення ефективності і якості.

6. Групи по  вдосконаленню систем і процесів. Кожна повторювана дія в будь-якому  підрозділі є процесом, яким можна  управляти тими ж методами, що застосовуються при управлінні звичайним технологічним процесом. Необхідно скласти схему послідовності операцій, а потім організувати виміри, перевірки, забезпечити канали зворотного зв'язку. При здійсненні кожного процесу, хоча він може охоплювати багато ділянок, і навіть різні функціональні підрозділи, повинно одна особа, відповідальна за успішне функціонування даного процесу.

Група по вдосконаленню  систем складається з окремих  представників що кожного бере участь в процесі підрозділу. Така група  забезпечує впровадження найбільш ефективної системи взаємодії підрозділів і таке вдосконалення частини процесу, яке б не робило негативного впливу на весь процес.

7. Залучення  постачальників. У сучасних умовах  майже всі підприємства і організації  хоч би частково залежать від аутсайдерів, перш за все постачальників. Жоден успішний процес поліпшення діяльності не може здійснюватися без сприяння постачальників.

8. Забезпечення  якості функціонування систем  управління. Протягом багатьох років  на підприємствах, в організаціях діяли підрозділи, що займалися в основному виміром показників якості і складанням звітів про стан забезпечення якості в процесі виробництва. Такі підрозділи, як служби забезпечення якості і надійності, направляли свої ресурси на виявлення проблем і виправлення помилок; в результаті сформувалася система управління «по відхиленнях», яка реагувала на виниклі помилки і нехтувала важливішими профілактичними заходами, недооцінювала важливість відмінних результатів роботи в підрозділах, не пов'язаних з процесом виробництва. Засоби, що виділяються на вирішення проблем по забезпеченню якості продукції, мають бути перерозподілені так, щоб система управління регулювала поточні операції і не допускала виникнення проблем. Потрібно лікувати хворого, а не займатися хворобами. В більшості випадків хворобою уражені системи управління.