Усі працівники, щойно прийняті
на Полтавське виробниче підприємство
теплового господарства «Полтаватеплоенерго»,
повинні бути ознайомлені з колективним
договором начальником відділу кадрів.
Повідомна реєстрація колективного
договору
Адміністрація у відповідності
до Постанови Кабінету Міністрів України
від 5 квітня 1994 року № 225 бере на себе зобов’язання
у встановлені строки зареєструвати в
органах виконавчої влади цей колективний
договір.
2 Виробничо-економічна діяльність
та розвиток підприємства
Основним видом діяльності
підприємства відповідно Статуту є забезпечення
тепловою енергією житлового фонду, комунально-побутових
та інших об’єктів. Законодавством України
визначено, що тарифи на житлово-комунальні
послуги, в тому числі і на послуги теплопостачання,
встановлюють органи місцевого самоврядування.
Тобто, в умовах регульованих тарифів,
сума отриманих доходів, а відповідно
і прибутковість підприємства, залежать
від рівня відшкодування затвердженими
тарифами фактичної вартості виробництва,
транспортування та розподілу теплової
енергії.
Враховуючи викладене, витрати
на розвиток виробництва та соціальні
потреби колективу, передбачені зазначеним
договором, здійснюються лише в межах
фінансових можливостей.
Адміністрація підприємства
зобов’язується.
Організовувати господарські
відносини з іншими суб’єктами господарювання
на основі договорів, здійснювати фінансові
та кредитні відносини, нести відповідальність
за порушення договірних зобов’язань.
Здійснювати контроль за забезпеченням
відповідної якості послуг з теплопостачання
структурними підрозділами підприємства
згідно положення. (Додаток 2.1)
Своєчасно та в повному обсязі
забезпечувати працівників матеріально-технічними
ресурсами, необхідними для виконання
трудових завдань, норм праці, створення
належних умов праці та отримання прибутку
підприємства.
Здійснювати контроль за використанням
матеріально-технічних ресурсів підзвітними
особами при виконанні трудових завдань.
Проводити систематичну роботу
щодо технічного переобладнання виробництва,
підвищення його технічного рівня, впровадження
нової техніки, прогресивних технологій,
автоматизації і механізації виробничих
процесів.
Конкретний перелік розвитку
теплового господарства наведений в додатку
№ 2.2 до колективного договору.
Інформувати трудовий колектив
про результати фінансово-господарської
діяльності підприємства та перспективи
його розвитку за підсумками роботи за
перше півріччя і рік на профспілковій
конференції, або на розширених зборах
адміністрації і профспілкової сторони,
чи в структурних підрозділах.
Забезпечити умови для розвитку
технічної творчості працівників, сприяти
раціоналізаторській діяльності працівників
(додаток № 2.3 до колективного договору).
Брати участь в заходах профспілкової
сторони щодо захисту трудових і соціально-економічних
прав працівників на її запрошення.
Профспілкова сторона зобов’язується:
Сприяти зміцненню трудової
і технологічної дисципліни в колективах
структурних підрозділів підприємства,
збільшенню прибутку, підвищенню продуктивності
праці.
Проводити роботу з найманими
працівниками стосовно раціонального
та бережливого використання обладнання,
матеріальних і виробничих ресурсів, збереження
майна підприємства.
Організовувати збір та узагальнення
пропозицій працівників з питань поліпшення
діяльності підприємства, доводити їх
до адміністрації, інформувати колектив
про вжиті заходи.
2.2 Видання інструкцій
Інструкція – це правовий документ,
який створюють органи управління для
встановлення правил, що регулюють організаційні,
науково-технічні, технологічні, фінансові
та інші спеціальні сторони діяльності
установ, підприємств, окремих їх підрозділів
і служб, а також посадових осіб або громадян.
Розрізняють інструкції за
наступними напрямками:
- посадові;
- з регулювання якогось виду
діяльності (з діловодства, з порядку оформлення
документів щодо пенсійного забезпечення,
з порядку ведення та оформлення трудових
книжок, з порядку ведення касових операцій
тощо), тобто роз’яснення порядку застосування
законодавчих актів, державних стандартів,
наказів;
- з техніки безпеки;
- експлуатації різного
устаткування та ін.
Інструкція затверджується
вищими органами або керівником організацій.
Інструкції є організаційно-правовими
документами тривалої дії, які визначають
науково-технічні, фінансові й інші сторони
діяльності організації, служб і підрозділів.
Посадова інструкція – локальний
організаційно-правовий документ, що встановлює
для працівника організації конкретні
трудові обов’язки відповідно до посади.
На підставі посадової інструкції укладається
трудовий договір з працівником. Трудовий
договір і посадова інструкція використовуються
при вирішенні конфліктних ситуацій між
керівництвом організації і працівником
[9; с. 44].
В Додатку Б наведено копію
посадової інструкції секретаря керівника
підприємства «Полтаватеплоенерго», яка
складається з 3 аркушів формату А4, береги
документа відповідають стандарту. На
першому аркуші в правому верхньому куті
знаходиться гриф затвердження, потім
назва виду документа (посадова інструкція
секретаря керівника).
Дана посадова інструкція містить
7 розділів, а саме:
1 Загальні положення: сфера
діяльності фахівця; порядок його призначення
і звільнення з посади, заміщення під час
його відсутності; кваліфікаційні вимоги;
підлеглість фахівця, також в цьому розділі
перераховуються нормативні документи,
якими повинен керуватися секретар у процесі
здійснення своєї діяльності.
2 Завдання і обов’язки:
визначено конкретні види робіт,
що виконуються секретарем та перераховується
основні напрямки діяльності секретаря.
3 Права: встановлено права,
необхідні фахівцю для виконання
покладених на нього обов’язків.
4 Відповідальність: зазначено,
за що конкретно несе відповідальність
секретар.
5 Повинен знати: визначено,
що саме повинен знати секретар
керівника.
6 Кваліфікаційні вимоги:
7 Взаємовідносини (зв’язки)
за посадою: встановлено коло
службових зв’язків, порядок надання
інформації необхідної для забезпечення
адміністративної діяльності підприємства.
Посадова інструкція секретаря
керівника підписана завідувачем канцелярії
та ознайомлені особи.
2.3 Оформлення Акту
Акт – офіційний документ, складений
для підтвердження встановлених фактів.
В акт включаються тільки ті факти, що
встановлені особами, які його підписали.
У деяких випадках акт складається однією
або декількома посадовими особами і не
тільки фіксує встановлені факти, але
й уміщує висновки, що визначають повноваження
осіб, які складали акт.
Акт оформлюють на загальному
бланку. Він містить наступні реквізити
та інформаційні елементи:
- назва організації;
- назву виду документа;
- дата, індекс, місце складання;
- гриф затвердження;
- заголовок до тексту;
- підстава;
- склад комісії;
- присутні;
- текст;
- відомість про кількість
примірників акту, їх місцезнаходження;
- перелік додатків;
- підписи членів комісії
(та присутніх).
Текст акта складається із вступної
та констатуючої частини. У вступній частині
вказуються підстави для складання акта
й особи, які склали акт та були присутніми
при цьому.
У констатуючій частині акта
викладаються сутність, характер, методи
та строки проведеної роботи, встановлені
факти, а також висновки та пропозиції.
У кінці тексту розміщуються
дані про кількість ідентичних екземплярів
акта, місце їх знаходження або в адресатах,
котрим вони направлені. Акт звичайно
складають у трьох примірниках. Перший
із них спрямовують до вищої організації,
другий – курівнику організації, третій
– підшивають до справи.
Акт підписують усі особи, які
брали участь у його складанні, без зазначення
посади. Особа, яка має зауваження до змісту
акта, підписує його із зауваженням своєї
незгоди і викладає свою думку на окремому
аркуші, який додається до акту. Невеликі
за змістом зауваження можна навести після
підписів осіб, які склали акт.
Якщо висновки та пропозиції
в акті викладаються у розпорядчій формі
з зазначенням строків виконання приписаних
дій, то акт надасться керівнику, котрий
розписується в тому, що він ознайомлений
з його змістом [].
У Додатку В наведено копію
акта який являє собою трафаретну форму
акту про перевірку системи теплопостачання,
які широко використовуються на даному
підприємстві.
Документ формату А4 в лівому
верхньому куті розміщено штамп підприємства,
на якому зазначено назву підприємства,
назву структурного підрозділу, номер
телефону та адресу. 10 реквізит та заголовок
до тексту документа розміщений по центру.
У трафаретній формі зазначається
комісія у складі працівників, яка оформлюється
безпосередньо під час складання документа.
Присутні, які також заповнюються під
час оформлення документа. Яку перевірку
та якої системи провели та, що встановлено
перевіркою. Нижче розміщуються підписи
членів комісії але наявні недоліки. Невідомо
що означає дата та прізвище в правому
нижньому куті.
2.4 Складання протоколу
Протокол – це документ, що
фіксує хід обговорення питань і ухвалення
рішень на зборах, нарадах, конференціях
і засіданнях колегіальних органів, а
також документ який складається офіційною
особою для засвідчення якогось факту
[7; с. 93].
Протокол – один з найпоширеніших
документів діяльності колегіальних органів.
У ньому фіксується місце, час і мета проведення
зборів, конференцій, засідань, нарад,
склад присутніх, зміст заслуханих доповідей,
виступів, ухвали з обговорених питань
[11; c. 161].
За обсягом фіксованих даних протоколи
можна поділити на З групи;
1 Стислі, у тексті яких записано лише
ухвали.
2 Повні, у тексті яких, крім ухвал, стисло
записують виступи доповідачів та інших
учасників зборів, нарад, засідань.
3 Стенографічні, де всі виступи записують
дослівно. Протоколи ведуть посадові особи
(секретарі, діловоди) або вибрані на засіданні
секретаріати чи секретарі. Протоколи
складають на основі рукописних, стенографічних,
магнітофонних записів, що зроблені під
час засідання: Крім того, при оформленні
протоколу використовуються надані до
засідання матеріали: тексти, тези доповідей
та виступів, довідки, проекти рішень тощо.
Протокол повинен відрізнятись повнотою
і точністю викладення виступів і ходу
зборів. У протоколі необхідно відображати
всі висловлені в процесі обговорення
думки, точки зору і заяви, а також усі
прийняті рішення, і протокол містить
наступні реквізити:
- найменування організації або структурного
підрозділу;
- назва виду документа;