В умовах України основними
напрямами державної інформаційної
політики
можна вважати:
- створення сучасної
інформаційної структури;
- підготовка кадрів, які
були б здатні забезпечити функціонування систем
і сприяти розповсюдженню інформаційної
культури у суспільстві. Головним інструментом
політики стає оптимізація основних складових
підсистем і, в першу чергу, бібліотек.
Реформування БП повинно базуватися на знання стану,
рівня розвитку бібліотечної сфери України.
Гарантією успішного виконання завдань
з реформування у сфері бібліотечної практики
слід вважати потенційні можливості резерви
систем і бібліотек за умови їх використання.
Системи програм: міжнародні,
державні, регіональні, локальні.
Слід усвідомлювати, що
еволюційний розвиток бібліотек
продовжується, а тим часом наша держава не має розвинутого
інформаційного середовища.
Управління
бібліотекою. Підвищення кваліфікації
бібліотечних працівників
Необхідність у навчанні й
підвищенні кваліфікації керівників
бібліотек обумовлена особливістю
управлінської праці сьогодні - роботою
в умовах постійно мінливого
середовища. Зміни у законодавстві, непередбачувана поведінка постачальників
інформаційних ресурсів, нові запити споживачів
інформації, невідповідність кваліфікації
персоналу запитам нової ситуації, - це
й багато чого іншого змушує сучасного
керівника бібліотеки міняти підходи
в роботі, управлінські схеми. Найбільшими
шансами домогтися успіху володіють керівники,
яких не лякають зміни, які швидко опановують
нові ідеї й методи роботи, швидко перебудовуються
в нових умовах і наполегливо шукають
шляхи кращого виконання дорученої їм
роботи.
Відповідно до цього визначаються
цілі Школи директорів республіканських,
вузівських та обласних наукових
бібліотек Білорусі: підвищити рівень
професійної й управлінської
компетентності директорів бібліотек;
ознайомити їх з управлінськими
технологіями й новими підходами до організації
розвитку персоналу бібліотеки; допомогти
виявити організаційно-психологічні основи
інноваційної діяльності керівників;
навчити вирішувати конкретні управлінські
завдання; ознайомити з технологіями впровадження
інновацій у діяльність бібліотеки; створити
умови для професійного спілкування керівників
бібліотек різних систем і відомств і
ін.
Постановка навчальних цілей
впливає на визначення особистостей
тренерів і вибір методів навчання.
Як тренери Школи виступають досвідчені викладачі, що професійно
займаються навчанням дорослих, і провідні
спеціалісти бібліотечної справи, що володіють
такою кваліфікацією й професійним досвідом,
які б відповідали освітнім і практичним
потребам директорів бібліотек.
При навчанні директорів бібліотек пріоритет
віддається активним методам навчання
(майстер-класам, семінарам-майстерням,
семінарам з елементами тренінгу й ін.),
а також використанню інтерактивних освітніх
технологій. Це обумовлено тим, що керівники
віддають перевагу таким освітнім заходам,
у ході яких вони можуть реалізувати які-небудь
додаткові цілі, наприклад, поспілкуватися
з колегами свого рівня, обговорити найбільш
важливі проблеми, вирішити певні питання,
установити нові зв'язки, домовитися про
співробітництво й т.п.
Робоча програма Школи директорів
почалася із Круглого столу
"Взаємодія видавничих і книготорговельних
організацій з бібліотеками Білорусі:
нові проекти й ініціативи".
У рамках Школи були організовані два
відкритих заходи, на які були запрошені
фахівці й керівники республіканських
і вузівських бібліотек Мінська: відкрита
лекція "Нове в сфері каталогізації
й класифікації: 2 роки потому" і відкритий
семінар "Сучасна бібліотека й нові
інформаційні технології".
Обговорювалися найголовніші напрямки діяльності керівника:
порядок у справах і документах; обов'язки,
відповідальність і компетенція; формування
штату й створення колективу; прийом на
роботу; навчання й підвищення кваліфікації;
оперативне управління без конфліктів
і стресів та ін. Тренер ділився досвідом,
пропонував несподівані шляхи вирішення
проблем, демонстрував наочні приклади
"від противного".
Великий інтерес учасників Школи
викликав семінар "Проектна
діяльність бібліотек як ефективна
технологія бібліотечного менеджменту" (тренер - Володіна
Оксана Борисівна). Знання головної формули
проектної діяльності "криза - мотивація
до змін - амбіції - ідея - проект", що
становлять життєвий цикл проекту, стадії
його підготовки, а ще - бажання керівника
й колективу щось змінити на краще, становлять
головний ресурс розвитку бібліотеки.
Віртуальна екскурсія по університетських
і національних бібліотеках Польщі, Німеччини,
Франції, Скандинавських країн дала можливість
подивитися на організацію бібліотечного
простору іншими очами.
Практично корисними для учасників
Школи стали й два майстер-класи:
"Створення персональних баз
даних керівника бібліотеки" (тренер
- Шандора Сергій Вікентійович) і
"Ваша чарівна презентація,
або PowerPoint для керівника" (тренер
- Стрєлкова Ірина Борисівна). Майстер-класи складалися
з теоретичної частини-презентації й творчого
практикуму в Електронній бібліотеці
БДУКІ. Директори бібліотек стали активними
учасниками творчої семінар-майстерні
"Управління персоналом: бар'єри й механізми
впровадження інновацій". Як виявилося,
у кожному колективі можна виділити п'ять
різних стилів прийняття персоналом інновацій:
• інноватори (8%) -
готові відразу впроваджувати
все; незручні в колективі,
але можуть у першу чергу
скласти команду; затяті революціонери, що не замислюються про наслідки
рішень і дій;
• лідери (17%) - легко
переносять зміни в житті; більш
вдумливі, ніж інноватори;
• рання більшість
(29%) - обережні й зважені; починають
працювати по-новому тільки тоді,
коли є позитивний досвід і
приклад; не прагнуть бути лідерами, готові
приєднуватися;
• пізня більшість
(29%) - скептики, негативно ставляться
до нового (".. .нас і тут непогано
годують"); вимушено приймають
інновації;
• непіддатливі (17%)
- не підлягають перевихованню;
часто залишаються осторонь від руху змін (незалежно від
віку!).
Як директорові бібліотеки правильно
підібрати стратегію управління
до різних людей; які адміністративні
або інші важелі впливу використати;
як навчитися виявляти причини
опору колективу впровадженню інновацій, - рішення цих і багатьох інших
питань управління намагалися знайти
учасники Школи директорів під час роботи
в парах, вивчення тексту, обговорення
в групі й презентацій.
Чотири важких, інформаційно й
емоційно насичених робочих дня
Школи директорів завершилися зовсім незвичайно:
створенням власного ділового стилю під
час лекції з елементами майстер-класу
"Мода проходить, а стиль залишається:
дресс-код керівника" (тренер - Валевич
Олена Костянтинівна). SWOT-аналіз дозволив
виявити сильні й слабкі сторони заходу,
можливості, які надані учасникам, труднощі,
з якими вони зіштовхнулися.
До сильних сторін можна віднести
актуальність тем; високий рівень
професіоналізму тренерів; оригінальність
викладу матеріалу; розмаїтість
форм навчання; високий рівень організації Школи;
можливість спілкування учасників один
з одним.
У той же час були відзначені
такі слабкі сторони організації
заходу, як: недолік часу на практичні
заняття й зустрічі із психологом,
соціологом; відсутність програми відвідування бібліотек і культурно-дозвільної
програми.
Новий освітній проект Некомерційного
фонду "Пушкінська бібліотека" представляє
собою ініціативу, яка направлена
на зміну місця та ролі бібліотеки
та бібліотекаря у місцевому товаристві
та використовує як основу АТО ("Активні технології
освіти")
Включити бібліотеки в соціально-культурний
простір регіону, зробити їх
центрами місцевого життя - от
ті завдання, що стоять перед
бібліотекарями. Бібліотеки - це не
просто стіни, книги, фонди,
устаткування, організації. Це, насамперед,
люди, які в них працюють. Бібліотекар
покликаний стати творчою, креативною
особистістю, новатором, генератором змін,
здатним змінити на краще навколишню реальність,
сучасним бібліотечним лідером. Для цього
у світі відпрацьовані прості, але ефективні
технології.
Цілі й методика реалізації
проекту.
Основна мета програми
полягає у формуванні у слухачів
системних уявлень про бібліотечне
лідерство, тобто комплексу технологій,
спрямованих на позитивні зміни
як власної ролі й позиції, так і положення бібліотеки.
Проект покликаний
сприяти:
• активізації
лідерського капіталу бібліотечного
співтовариства й удосконаленню
сучасних професійних навичок
бібліотекарів;
• позиціюванню
бібліотек як точок росту, інформаційних
і освітніх центрів місцевих співтовариств
і "кластерів" економіки знань;
• створенню й
зміцненню механізмів партнерства
між бібліотеками різних рівнів,
органами місцевого самоврядування,
бізнесом і некомерційним сектором,
тиражуванню вже існуючого успішного
досвіду;
• впровадженню
нових сервісів у практику
роботи бібліотекарів;
• сучасним підходам
до комплектування бібліотечних
фондів як ресурсній базі реалізації
системи бібліотечного лідерства;
• переходу бібліотек
до "клієнтоорієнтованого" режиму
діяльності.
Проект став одним з переможців
конкурсу на одержання державних
грантів у номінації "Культура
й освіта". Навчання здійснюється
в очно-заочній формі, по закінченню
навчання видається свідоцтво
про підвищення професійної кваліфікації
державного зразка. Очна частина програми припускає
проведення чотириденного інтенсивного
семінару-тренінгу, що включає як лекції
й презентації, так і групову діяльність,
анкетування, ділові ігри, колективну
роботу над бібліотечними проектами.
Кожний день - тематичний: перший день присвячений
бібліотечному лідерству й новим ролям
бібліотеки; другий - комунікаційному
менеджменту й PR у бібліотеці; третій і
четвертий - роботі над бібліотечними
проектними ідеями для місцевого співтовариства
й ресурсам. За-вершується семінар презентацією
яскравих, різноманітних проектних ідей,
які, безсумнівно, мають всі шанси бути
втіленими в реальність.
За підтримкою регіональних бібліотек
і органів культури вже проведена
серія семінарів-тренінгів у Північно-Західному, Приволзькому, Південному, Уральському,
Центральному федеральних округах, Московській
області. Навчання пройшли більше 150 бібліотекарів
із різних типів бібліотек, що обіймають
різні посади й живуть у різних регіонах.
У більшості з них за результатами анкетування
зафіксоване безсумні-вне зростання лідерських
якостей і засвоєння нових технологій.
Крім цього, запущений освітній
веб-ресурс "Школа бібліотечного
лідерства: бібліотеки як центри
стійкого розвитку місцевих співто-вариств
Росії" www.biblider.ru, на якому проводяться відео-лекції
(заочна частина проекту), розміщається
інформація про стипендії, гранти й конкурси,
кращі проектні ідеї й реалізовані проекти,
працює два форуми.
У сьогоднішніх російських умовах
позначилися не тільки життєва необхідність, але і явна тенденція
перетворення бібліотек (у тому числі
шкільних і дитячих) у центри комунікації,
у центри життя місцевого співтовариства,
в одну із ключових ланок сучасного освітнього
процесу.
Для цього потрібно спільно
спромогтися змінити звичні ролі й сприйняття
й сформувати нову пропозицію, що буде
затребувана місцевим співтовариством,
і, насамперед, його найактивнішими, - дитячою
і батьківською - частинами. Всі вони, по
суті, базуються на вже описаній комунікаційній
або плюралістичній моделі, "бібліотеки
"без стін", відрізняються лише форми
або способи пред'явлення й комунікації
з місцевим співтовариством.
Особливо важливо впровадити
ці нові ролі, або "формати"
діяльності бібліотеки на муніципальному
рівні малого міста або району. "Вивернути" бібліотеки
назовні, включити їх у зовнішній простір,
причому включити ефективно, зробивши
їхніми центрами, лідерами місцевого життя,
змінити звичний спосіб життя співтовариства,
як зсередини, так із зовні - от те завдання,
що стоїть перед нами. Інакше в недалекому
майбутньому бібліотекам буде складно
вижити.
Лисицкий А. В. Скажем
"нет" "образованной импотенции":