Організація та методи податкового контролю в системі справляння податків

підприємницької діяльності. Таке широке коло відносин, які контролюються  податковою службою, потребує постійного підвищення ефективності податкового контролю та удосконалення прийомів і методів його проведення, що зумовлює актуальність теми дослідження.

Контролюючими органами з  питань дотримання податкового законодавства є органи державної податкової служби і митні органи. Інші ж державні органи, як зазначає О.М. Бандурка , не мають права проводити перевірки достовірності, повноти та сплати податків,навіть на запит правоохоронних органів.

Більш того, органи служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури і  їх службові (посадові) особи не можуть проводити перевірки суб’єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування та брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами.

В Україні сьогодні особливої  актуальності набула проблема ефективної організації податкового контролю, що є важливим засобом захисту  майнових інтересів як приватних  власників, так і держави.

Під організацією податкового  контролю розуміється координація  і оптимізація всіх матеріальних і трудових елементів контрольної  діяльності з метою досягнення у  визначені строки найбільшого результату з найменшими затратами.

Здійснюється податковий контроль шляхом: ведення обліку платників  податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів податкової служби; проведення перевірок і звірок відповідно до вимог податкового  законодавства.

Але відповідно до глави 8 розділу  ІІ Податкового кодексу України, органи державної податкової служби можуть проводити лише камеральні, документальні (планові та позапланові; виїзні та невиїзні) і фактичні перевір-

ки, а також зустрічні  звірки.

У нашому випадку контролюючі органи перевіряють лише таку ділянку діяльності як правильність нарахування, повноту та своєчасність сплати податків і зборів. Відповідно до ст.77 Податкового кодексу України, забороняється проведення документальних планових перевірок за окремими видами зобов’язань, і з цієї точки зору, такі податкові перевірки можуть бути умовно віднесені до «комплексних», які   є «дослідженням дій (бездіяльності) контрольованого суб’єкта за певний період з усіх питань та напрямків його діяльності».

Відповідно до Лімської декларації керівних принципів фінансового  контролю визначено, що метою будь-якого  контролю є виявлення порушень принципів законності.

В.П. Отенко  наводить такі типові види порушень податкового законодавства:

помилки, шахрайство, маніпуляція  обліковими даними, фальсифікація бухгалтерських документів і записів, невідповідне відображення записів у реєстрах обліку. У міжнародній практиці часто використовують термін «не-

коректність», який охоплює  усі види порушень чинного законодавства, незаконні дії та помилки, оскільки остаточну кваліфікацію вчинків, виходячи із принципу презумпції невинності, може бути надано тільки судом. Також з порушеннями податкового законодавства можуть бути пов’язані і так звані «незвичайні операції» – угоди та господарські операції, платежі, котрі, на розсуд контролера, є зайвими, недоречними або надмірними за певних обставин.

Всі такі порушення практично  можна встановити за допомогою прийомів документального контролю. Основу розподілу прийомів на документальний і фактичний, за твердженням , становлять джерела, що використовуються при здійсненні контрольних дій. Зокрема, джерелами для документального контролю є: первинні облікові документи (включаючи технічні носії інформації); облікові регістри; дані оперативно-технічного обліку; податкова, фінансова та статистична звітність; планова, нормативна,технологічна й інша документація. . 

     Неодмінною умовою чіткого функціонування всієї системи організації податкового контролю є ефективність роботи податкових органів, які забезпечують формування дохідної частини бюджету країни. Отже, з метою забезпечення наповнення дохідної частини бюджету постає питання

поліпшення системи адміністрування  податків, що передбачає постійний  контроль за своєчасністю та повнотою їх сплати суб'єктами підприємницької діяльності. Основним джерелом наповнення бюджету повинна бути добровільна сплата податків, а основною функцією податкових органів — моніторинг цього процессу.

Ефективний податковий контроль - необхідна умова успішного функціонування самої податкової системи в цілому, оскільки він охоплює всю систему оподаткування, а також здійснюється в розрізі кожного окремого податку, податкових груп, груп платників податків і територій.

Особливість ефективної організації  податкового контролю – це взаємозв’язок  елементів контрольно-перевірочної діяльності і вибір таких методів і умов їх використання, які в найбільшій мірі відповідають меті податкового контролю. Загалом, перед податковим контролем як складовою податкової системи стоять завдання подолання нерівномірного розподілу податкового навантаження в економіці, вдосконалення неефективної на сьогодні контрольно-перевірочної роботи, зменшення заборгованості зі сплати податків і зборів до бюджету, сприяння розробці та запровадженню стабільного, прозорого законодавства, з метою детінізації української економіки та легалізації доходів юридичних і фізичних осіб.

Як відомо, організація  податкового контролю являє собою  інструмент координації основних контрольних складових, таких як : виявлення і облік платників податків, перевірка правильності обчислення податків і податкових платежів та контроль за своєчасністю надходжень нарахованих сум у бюджет. Щоб бути успішною впродовж тривалого часу та досягти своїх цілей,

організація податкового  контролю має бути ефективною та результативною (рис.2.1). 

Отже, результат організації  податкового контролю – це спосіб поєднання безпосередніх контрольних процедур із засобами податкового контролю з метою створення сприятливих умов для одержання високих результатів.

Для підвищення ефективності організації податкового контролю доцільно запропонувати вдосконалення діючих процедур податкових перевірок. Необхідними ознаками будь-якої дієвої системи організації податкового контролю є :

- наявність ефективної  системи відбору платників податків  для проведення

документальних перевірок, що дає можливість вибрати найбільш оптимальний

напрямок використання обмежених  кадрових і матеріальних ресурсів податкової

інспекції, досягти максимальної результативності податкових перевірок  при

мінімальних витратах зусиль і коштів, завдяки відбору для  перевірок таких платників

податків, імовірність виявлення  податкових порушень у яких є найбільшою;

- застосування ефективних  форм, прийомів і методів податкових  перевірок, заснованих  як на розробленій податковим відомством єдиній комплексній стандартній процедурі  організації контрольних перевірок, так і на міцній законодавчій базі, що надасть

податковим органам широкі повноваження у  - сфері податкового контролю для впливу на недобросовісних платників податків;

- використання системи  оцінки роботи податкових органів,  що дозволяє ефективно  розподілити навантаження при плануванні контрольної роботи.

З огляду на це доцільно запропонувати  такі прийоми відбору платників  податків для виїзних  перевірок:

- концентрація основних  ресурсів податкових органів  на роботі з великими платниками податків, на які перепадає значна частина податкових надходжень;

- відбір тих платників  податків (або категорій платників  податків), в яких у минулому були виявлені порушення;

- порівняння деяких показників  роботи платників податків, що  вказані у конкретних деклараціях, із середнім значенням цих показників, розрахованих для усіх платників податків даної категорії. Ті платники, у деклараціях яких значення цих показників особливо сильно відхиляються від середнього значення, відбираються для перевірки;

- застосування експертних  підходів, нейронних мереж, статистичних  методів,

регресійно-кореляційного  аналізу.

Усі ці методичні підходи  у більшості випадків мають спільні  рису, дають відповідь на запитання - чи доцільно здійснити перевірку даного підприємства (або групи підприємств) та які донарахування слід очікувати. Але якщо кількість таких підприємств велика і ресурси податкових органів не дають можливість здійснити перевірку усіх цих підприємств, знову постає питання відбору. Отже, необхідно мати єдиний методичний підхід, який, по-перше, давав би конкретний

список платників податків, перевірку яких доцільно проводити  у відповідності з наявними технічними і кадровими ресурсами податкових органів; по-друге, перевірка давала б найбільш ефективні результати, а значить, по-третє, такий методичний підхід має бути реалізований у комп’ютерній програмі.

Отже, для ефективного  процесу відбору платників податків для проведення податкових перевірок доцільно виділити такі завдання:

- скорочення трудомісткості  аналітичної роботи при відборі  платників податків;

- використання більш повної  інформації про платників податків  при плануванні

контролю та зменшення  ймовірності помилки в розрахунках;

- зниження ризику корумпованості  працівників податкових органів  та вірогідності прийняття суб'єктивних рішень;

- зниження кількості проведення  вищими органами перевірок щодо  адекватності

відбору;

- створення умов для  подальшої автоматизації контрольної  роботи податкових органів.

Відбір платників податків являє собою збір статистичних даних  про платників та розділення їхньої статистичної сукупності за найбільш значущими ознаками на деякі класи, наприклад, за категоріями уваги на «Добросовісних платників», «Платників податків помірного ризику», «Платників податків високого ризику», «Платників податків високого ризику з ознаками шахрайства».

Необхідність використання такого відбору платників податків пояснюється, перш за все, тим, що він дозволяє розглядати достатньо великий обсяг інформації і різко скорочувати великі масиви соціально-економічної інформації, робити їх компактними та наочними.

Отже, така система відбору  найбільш ефективна, тому що використовує два способи відбору платників податків для проведення документальних перевірок: випадковий і спеціальний відбір, що дозволяє найбільш повно охопити документальними перевірками платників податків, забезпечує профілактику податкових правопорушень завдяки раптовості і непередбачуваності контрольних перевірок, а також проведення цілеспрямованої вибірці платників податків, у яких

імовірність виявлення податкових порушень є найбільш високою.

Дуже корисним у роботі податкових органів пропонується проведення рейдів у вечірній і нічний час, також значно збільшиться результативність контролю при застосуванні перехресних перевірок, сутність яких полягає у виїзді співробітників відділів однієї податкової інспекції на територію іншої.

Саме завдяки оновленому механізму організації податкової роботи щодо контролю за платниками податків можливим стане зменшення видатків на адміністрування податків та збільшення сум податкових надходжень, а отже, й поліпшення самої системи організації податкового контролю.

На жаль, система адміністрування  в Україні сьогодні є тією перепоною, що не дає

ефективно реформувати податкову  систему в державі на шляху  гармонізації партнерських взаємовідносин між податківцями та платниками податків [10, с.52]. Але є й позитивні кроки у цьому напрямі – це створення у межах податкових адміністрацій громадських рад для обговорення проблем оподаткування, де розглядаються питання з приводу реформування та модернізації

податкової системи, оптимального оподаткування, удосконалення організації  податкового контролю.

- зниження кількості проведення  вищими органами перевірок щодо  адекватності

відбору;

- створення умов для  подальшої автоматизації контрольної  роботи податкових органів.

Відбір платників податків являє собою збір статистичних даних  про платників та розділення їхньої статистичної сукупності за найбільш значущими ознаками на деякі класи, наприклад, за категоріями уваги на «Добросовісних платників», «Платників податків помірного ризику», «Платників податків високого ризику», «Платників податків високого ризику з ознакамишахрайства».

Необхідність використання такого відбору платників податків пояснюється, перш за все,тим, що він  дозволяє розглядати достатньо великий  обсяг інформації і різко скорочувати  великі масиви соціально-економічної інформації, робити їх компактними та наочними. Отже, така система відбору найбільш ефективна, тому що використовує два способи відбору платників податків для проведення документальних перевірок: випадковий і спеціальний відбір, що дозволяє найбільш повно охопити документальними перевірками платників податків,

забезпечує профілактику податкових правопорушень завдяки  раптовості і непередбачуваності контрольних перевірок, а також проведення цілеспрямованої вибірці платників податків, у яких імовірність виявлення податкових порушень є найбільш високою.

Дуже корисним у роботі податкових органів пропонується проведення рейдів у вечірній і нічний час, також значно збільшиться результативність контролю при застосуванні перехресних перевірок, сутність яких полягає у виїзді співробітників відділів однієї податкової інспекції на територію іншої.

Саме завдяки оновленому механізму організації податкової роботи щодо контролю за платниками податків можливим стане зменшення видатків на адміністрування податків та збільшення сум податкових надходжень, а отже, й поліпшення самої системи організації податкового контролю.

На жаль, система адміністрування  в Україні сьогодні є тією перепоною, що не дає

ефективно реформувати податкову  систему в державі на шляху  гармонізації партнерських взаємовідносин між податківцями та платниками податків . Але є й позитивні кроки у цьому напрямі – це створення у межах податкових адміністрацій громадських рад для обговорення