Експериментальне дослідження системи роботи з агресивними підлітками

   Для отримання достовірнішої інформації щодо агресивної поведінки  кожного з учнів, була проведена методика С. Дайхоффа на визначення внутрішньої поведінки. Дана методика складається з 40 запитань, з можливими варіантами відповідей «Так» або «Ні», підраховувались лише варіант відповіді «Так», кожна відповідь оцінювалась в 1 бал.

   Результат тесту внутрішньої агресивності описують за такими шкалами:

Не більше 10 балів – особистість або дуже добре контролює своє почуття гніву, або не може його усвідомити та прийняти;

Від 11 до 20 балів - агресивність в межах норми, але бажано усвідомлювати свій гнів та навчитись поводитись з ним ;

Від 21 до 30 балів – цілком очевидно, що є наявність багатьох проблем, над якими варто попрацювати. Можливо життя не є настільки задовільним, наскільки хотілося б .

Від 31 - до 40 балів – гнів контролює життя , заважаючи повноцінно та активно жити. Подолання соціальної тривоги інших труднощів в спілкуванні буде залежати від того, наскільки добре навчитись технікам, які допомагають усвідомлювати своє почуття гніву.

       Отже, узагальнюючи все вище сказане, можна зробити висновок, що за допомогою зазначених методик можливим стає визначення рівня прояву агресії, в якій мірі проявляються схильності до агресивної поведінки, а також ступень внутрішньої агресії.

 

 

2.2  Аналіз та інтерпретація  результатів дослідження

      Дослідження було проведено на базі Голенищівської  ЗОШ І – ІІІ ступенів.

    Методика А.Басса і А.Даркі проводилася з учнями 8 класу, в опитуванні брало участь  12 респондентів,  з них 7 дівчат і 5 хлопців.

    Мета дослідження: встановити розподіл у зазначеній групі рівня та форм агресії. Результати опитування  занесені до таблиці та подані у діаграмі. Зразок методики подано в Додатку А.

      За цією методикою були отримані такі А.Басса і А. Даркі результати

Табл. 2

№ п/п.	Прізвище, ім'я	Стать	Форми агресії
			Фізична агресія (1)	Вербальна агресія (2)	Непряма агресія (3)	Негативізм (4)	Роздратування (5)	Підозрілість (6)	Образа (7)	Почуття провини (8)
1	Праскунас Яна	жін.	88	72	39	80	45	40	13	77
2	Корольчук Андрій	чол.	55	56	65	80	63	66	65	77
3	Ящук Ірина	жін.	77	56	26	60	36	44	91	55
4	Совчук Любов	жін.	66	48	65	40	36	66	91	55
5	Майтвійчук Сергій	чол.	66	56	91	40	45	66	65	66
6	Кревіцька Богдана	жін.	33	56	65	60	36	44	78	88
7	Демянюк Крістіна	жін.	44	64	65	60	54	66	65	88
8	Пукас Лариса	жін.	44	40	91	60	54	33	26	55
9	Рикун Андрій	чол.	66	32	52	40	54	55	78	66
10	Антонюк Микола	чол.	55	48	52	20	72	55	78	88
11	Палій Юрій	чол.	55	40	78	100	36	44	39	66
12	Каланієць Ольга	жін.	66	56	52	60	63	55	26	11

Кількісний розподіл вибірки дослідження  рівня агресії за методикою Басса-Дарки

Табл 3.

Параметр	Фізична агресія (1)		Вербальна агресія (2)		Непряма агресія (3)		Негативізм (4)		Роздратування (5)
	<50	>50	<50	>50	<50	>50	<50	>50	<10	>10
Всього	4	8	2	10	2	10	4	8	6	6
%	33,3	66,7	16,6	83,4	16,6	83,4	33,33	66,64	50	50
Юнаки	0	5	0	5	0	5	3	2	2	3
%	0	100	0	100	0	100	60	40	40	60
Дівчата	4	3	2	5	2	5	1	6	4	3
%	57	43	29,6	71,4	29,6	71,4	14,2	85,8	57	43

Параметр	Підозрілість (6)		Образа (7)		Почуття провини (8)
	<50	>50	<50	>50	<50	>50
Всього	5	7	4	8	1	11
%	41,6	58,34	33,32	66,64	8,33	91,7
Юнаки	1	4	1	4	0	5
%	20	80	20	80	0	100
Дівчата	4	3	3	4	1	6
%	57	43	57	43	14,2	85,8

  Порівняльна діаграма видів агресивних реакцій та їх домінування

      За допомогою даної методики можна визначити в якій мірі виражені ті чи інші форми агресії, визначити як дані форми агресії проявлені окремо в хлопців та в дівчат. За результатами дослідження найвираженішими  формами агресії в дівчат є негативізм, почуття провини(по 85,8). У хлопців – фізична агресія, непряма агресія, вербальна(по 100%).

       Наступною в ході дослідження була використана анкета «Пізнай себе», яка проводилась з учнями 8 класу, кількість респондентів – 12.

       Мета анкетування: скласти уявлення про агресивні схильності учнів.

       Результати опитування  занесені до таблиці та подані у діаграмі. Зразок методики подано в Додатку Б.

Табл.4

№	респондент	бал	характеристика
1	Кревіцька Б.	2	агресивні схильності не проявляються
2	Рикун А.	7	агресивні схильності виявляються помірно
3	Корольчук А.	4	агресивні схильності виявляються слабо
4	Палій Ю.	4	агресивні схильності виявляються слабо
5	Антонюк М.	2	агресивні схильності не проявляються
6	Пукас Л.	8	агресивні схильності проявляються сильно
7	Совчук Л.	5	агресивні схильності виявляються слабо
8	Дем’янюк К.	2	агресивні схильності не проявляються
9	Праскунас Я.	4	агресивні схильності виявляються слабо
10	Ящук І.	2	агресивні схильності не проявляються
11	Матвійчук С.	6	агресивні схильності виявляються слабо
12	Каланієць О.	5	агресивні схильності виявляються слабо

За даними, які зведені  у таблиці, результати у % співвідношені можна зобразити так.

        За результатами цієї анкети можна зробити висновок, що в загальному в учнів не виявлено схильності до агресивності, лише у одного учня, Пукаса Любомира, сильно проявляється схильність до агресії. Але остаточних висновків стосовно цієї дитини робити не можна, оскільки дана методика не дає 100 %- кових результатів, з учнем потрібно провести ряд методик аби отримати точні результати. В класі здебільшого учні з слабо вираженою схильністю до агресії- 50%, половина класу.

     Щоб більш загально розглянути суть цієї проблеми, проаналізуємо результати опитувальника внутрішньої агресії С.Дайхоффа, що проводився на базі Голенищівської ЗОШ І-ІІІ ступенів на учнях 8 класу.

     Мета: визначення внутрішньої поведінки. Кількість респондентів – 12.

Дана таблиця містить  інформацію про кожного учня, його набрані бали та характеристику цих балів. Зразок методики подано в Додатку В.

Табл.5

№	респондент	бал	характеристика
1	Рикун А.	36	гнів контролює життя учня перешкоджаючи  йому жити повноцінним і активним життям. Подолання соціальної тривоги  інших труднощів в спілкуванні  буде залежати від того, наскільки  добре навчитись технікам, які  допомагають усвідомлювати своє почуття гніву.
2	Кревіцька Б.	20	агресивність в межах норми, але бажано усвідомлювати свій гнів та навчитись поводитись з ним.
3	Палій Ю.	13	агресивність в межах норми, але бажано усвідомлювати свій гнів та навчитись поводитись з ним.
4	Праскунас Я.	25	цілком очевидно, що є наявність  багатьох проблем, над якими варто  попрацювати. Можливо життя не є  настільки задовільним, наскільки  хотілося б.
5	Пукас Л.	22	цілком очевидно, що є наявність  багатьох проблем, над якими варто  попрацювати. Можливо життя не є  настільки задовільним, наскільки  хотілося б.
6	Дем’янюк К.	23	цілком очевидно, що є  наявність багатьох проблем, над  якими варто попрацювати. Можливо  життя не є настільки задовільним, наскільки хотілося б..
7	Антонюк М.	23	цілком очевидно, що є  наявність багатьох проблем, над  якими варто попрацювати. Можливо  життя не є настільки задовільним, наскільки хотілося б.
8	Савчук Л.	21	цілком очевидно, що є  наявність багатьох проблем, над  якими варто попрацювати. Можливо  життя не є настільки задовільним, наскільки хотілося б.
9	Ящук І.	32	Гнів контролює життя  учня перешкоджаючи йому жити повноцінним  і активним життям. Подолання соціальної тривоги інших труднощів в  спілкуванні буде залежати від того, наскільки добре навчитись технікам, які допомагають усвідомлювати  своє почуття гніву.
10	Корольчук А.	13	агресивність в межах норми, але бажано усвідомлювати свій гнів та навчитись поводитись з ним.
11	Матвіюк С.	22	цілком очевидно, що є  наявність багатьох проблем, над  якими варто попрацювати. Можливо  життя не є настільки задовільним, наскільки хотілося б.
12	Каланієць О.	21	цілком очевидно, що є  наявність багатьох проблем, над  якими варто попрацювати. Можливо  життя не є настільки задовільним, наскільки хотілося б.

    Результати цієї методики можна також зобразити у %

        Отже, за результатами методики очевидним стає, що немає жодної дитини, в якої не присутня внутрішня агресія(на думку багатьох вчених, це є нормальним явищем). Найбільший результат вийшов за показником «від 21 до 30», в межах цього діапазону відповіло 7 учнів - більша частина класу. Цей показник свідчить про те, що в учнів є багато проблем, не вирішення яких викликає у них внутрішню агресію. Це є вагомою причиною для поглибленої роботи з учнями, їхньої діагностики та вирішення цієї проблеми.

       Отже, аналізуючи інтерпретацію результатів, можна стверджувати, що  учні 8 класу Голенищівської ЗОШ І - ІІІ ступенів мають досить добрі показники. Це стосується, в першу чергу,  анкетувань, за результатами яких в підлітків слабо проявляється схильність до агресії. Також отримані результати по методиці Басса-Даркі свідчать, що найвираженішими формами агресії в учнів 8 класу є фізична сила(у хлопців) та роздратування(у дівчат).

        В загальному можна сказати, що в підлітків даної категорії, агресія як внутрішня, так і зовнішня не сильно виражена, у вирішені своїх труднощів, у спілкуванні з навколишніми в дітей не проявляється агресивна поведінка. Ці висновки зроблені на підставі загальних результатів, якщо ж брати кожного

учня окремо, то необхідна  індивідуальна робота з ними, глибше вивчення

їхніх характеристик.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3  Методичні рекомендації  соціальним  педагогам по організації  роботи щодо подолання агресії  в підлітків.

        Підлітковий період характеризується передусім підвищеною активністю, частим роздратуванням, невдоволенням, змінами настрою та агресивною поведінкою.

    Саме агресивна поведінка є одним із негативних проявів цього періоду. Тому в ході нашої роботи були розроблені методичні рекомендації соціальним педагогам та батькам, оскільки вирішення цієї проблеми потребує не лише одностороннього впливу(окремо батьків, вчителів, соціальних педагогів). Рекомендації соціальному педагогові щодо роботи з агресивними дітьми:

-   розробити програму роботи «Профілактика агресивної поведінки»;

- раз у півроку оцінювати ефективність своєї роботи, застосовуючи опитувальник Баса-Дарки;

- знайомити підлітків з досліджуваної групи з виконаною роботою і отриманими результатами;

- у жодному разі не забувати, що агресивна дитина – то окрема категорія дітей, яка потребує пильної уваги з боку соціального педагога;