Педагогічні засади роботи з інтелектуально обдарованою студентською молоддю

 Незаконно для "Золотої рибки":

- виконувати бажання без врахування  законів природи, тобто чудеса  повинні мати реальний спосіб реалізації.

Інструкція «Золотій рибці»: зараз ви «Золота рибка», яку спіймала людина.

Для отримання свободи ви повинні виконати три бажання рибака, викликавши у нього при цьому найбільші сильні емоційні переживання (не позитивні чи негативні, а саме сильні; що для людини добре, а що погано, вирішувати не вам, а їй). За вашою роботою будуть слідкувати незалежні експерти, які визначатимуть законність чи незаконність ваших дій (зачитуються вищеназвані закони для «Золотої рибки»). Головне – не порушувати Законів гри і природи. Якщо при цьому людина залишиться чимось незадоволеною, хоча її бажання в точності виконане, – це проблема людини. Наприклад, якщо людина хоче, щоб «мені не заважали»: а) її можна відправити по виграному лотерейному білету в морську подорож, у результаті якої вона потрапить на безлюдний острів, де їй ніхто не буде заважати, тому що там немає ні флори, ні фауни; б) її можна покласти в закритий психоневрологічний диспансер по невірному діагнозу або посадити в одиночну камеру за фальшивим звинуваченням і т.д. Емоції при цьому, напевно, будуть сильними.

Інструкція людині: надається в останню чергу при всіх і вголос. Після закінчення інструкції дається команда: «Почали!» – і людина протягом 3-х секунд повинна вимовити своє перше бажання.

 За вами слідкують незалежні експерти. Ви можете загадати «Золотій рибці» три бажання, дотримуючись Законів (зачитуються Закони для людини). По шкалі від –100 до +100 ви повинні оцінити і записати на аркуші, яку емоцію викликало у вас виконання бажання.

 Після виконання (не виконання) трьох бажань людина і експерти відкривають свої бланки, виносять рішення про законність виконання бажання і про їх емоційну оцінку. Якщо всі бажання виконано без порушення законів природи, «Золота рибка» отримує свободу.

 Якщо під час виконанні  бажань вона витратила більше 10 секунд на обдумування способів реалізації, їй вказується на недостатність професіоналізму. При отриманні «Рибкою» високої бальної оцінки (по модулю) за шкалою «емоцій», вона отримує звання «Заслужений чарівник».

 Якщо людина під час загадування бажання використала більше часу, ніж передбачено Законом, їй вказується на те, що необхідно навчитися бути людиною. Якщо ж рибаком було порушено моральний кодекс, то він оголошується «не достойним носити ім’я Людина».

 Гра закінчується обговоренням. Групова дискусія з приводу гри, взаємна оцінка і самооцінка гравців є обов’язковим її етапом.

 

13. Образна розминка «Асоціації» (5 хв.)

 Після короткого пояснення  групі, що таке асоціації, тренер  пропонує слова-стимули в такому  порядку, щоб шаблонні (установчі) асоціації чергувалися зі словами-стимулами, здатними викликати різноманітні нестандартні асоціації.

 Наприклад:

 Квітка (частіше за все: троянда).

 Дитинство.

 Пора року (зима, весна, літо, осінь).

 Радість.

 Сонце (найчастіше: тепло, світло).

 Любов.

 Домашня тварина (найчастіше: собака, кішка).

 Страх.

Інструкція групі: я буду називати вам пронумеровані слова, наприклад: «Один – квітка, два – дитинство і т.д.». Ви повинні якомога швидше записувати в стовпчик першу думку, яка вам прийшла. Прочитане слово записувати не треба, ставте тільки його номер.

 Після того, як кожен запише свої вільні асоціації, тренер називає слово-стимул і кожен з учасників почергово повідомляє, яку асоціацію у нього викликало це слово.

Дискусія за результатами гри є обов’язковим елементом комплексу психопрофілактичних заходів по попередженню конфліктів.

 Запитання, які пропонуються  учасникам тренінгу:

• Чи вважаєте ви, що відмінності асоціацій викликані тим, що не всі мене правильно зрозуміли?
• Чи думаєте ви, що асоціації залежать від того, як людина налаштована емоційно – «позитивно», «негативно» чи «нейтрально»?
• Чи вважаєте ви, що асоціації можуть бути «правильними» і «неправильними»?
• Чи можете ви оцінити людину, «погана» вона чи «хороша» по її асоціаціях?

 

14. Вправа «Картинна галерея»

Мета: розвивати навички творчого самовираження, креативне мислення, вміння співпраці та конструктивну взаємодію в малих групах.

Час: 10 хв.

Матеріали: крупи: рис, манка, гречка; фарби, маркери, нитки, клей, кольоровий папір.

 Кожна група отримує однаковий набір матеріалів для роботи.

Інструкція: учасникам групи потрібно створити за допомогою наявних матеріалів картину, на якій буде зображено креативність усієї групи в образах та символах (груповий автопортрет). Дати назву своєму груповому портрету. Після завершення відбувається презентація картин і розміщення їх в імпровізованій картинній галереї.

Інформаційне повідомлення тренера: поняття «креативність» походить від слова «create» (створювати) – створювати нове. Цим новим може бути новий продукт, нова властивість, нове рішення, новий напрямок, нове бачення.

Обговорення:

- Які були відчуття під час  роботи?

- Чи складно було працювати  у групі?

- Які виникали образи та символи?

 

15. Вправа «Коло вражень»

Мета: зворотній зв’язок, завершення тренінгу.

Час: 10 хв.

Процедура проведення: всі учасники сідають у коло, згадують «Дерево сподівання», де кожен написав на листочках сподівання від тренінгу, кожен по черзі висловлює свої враження від тренінгу.

Обговорення:

- Що нового я відкрив для  себе, чого навчився?

- Які почуття викликала в  мене співпраця з іншими учасниками  заняття?

- Які висновки про обдарованість ви для себе зробили?

Заключні слова тренера (5 хв.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

1.Здійснений ретроспективний аналіз понять «обдарованість», «інтелектуально обдарована особистість» дозволив з’ясувати, що дослідженню проблеми обдарованості надається належна увага вітчизняних та зарубіжних вчених таких як: Б. Ананьєв, Л. Виготський, С. Рубінштейн, Б. Теплов, Дж. Гілфорд, Ж. Піаже, В. Сиервальд, К. Перлет, Б. Скіннер, К. Тейлор, К. Хеллер, Р. Уайт, О. Кульчицька, В. Паламарчук, В. Штерн.

На сьогодні не існує універсального, визнаного і прийнятого всіма дослідниками визначення поняття «обдарованість». Найвідомішим і найпоширенішим у західній науці є визначення, запропоноване В. Штерном, який розумів обдарованість як загальну здатність індивіда свідомо орієнтувати своє мислення на нові вимоги, як загальну здатність психіки пристосовуватися до нових завдань і умов життя. І хоча цей підхід зазнав критики ще на початку ХХ століття, запропоноване В. Штерном визначення залишається одним із провідних у сучасному трактуванні проблеми обдарованості.

«Інтелектуальна обдарованість» являє собою високий рівень розвитку інтелектуальних здібностей, що дозволяє особистості швидко оволодівати поняттями, легко запам’ятовувати та зберігати інформацію, встигати у багатьох галузях знань. Свого розвитку інтелектуальні здібності набувають у процесі навчання. Так, інтелектуально обдарована особистість вирізняється міцною пам’яттю, жвавим мисленням, допитливістю, добре розв’язує різні задачі, зв’язано викладає свої думки, може мати здібності до практичного застосування знань. Ця молодь, як правило, має дуже значні, глибокі знання, часто вміє самостійно їх отримувати – шляхом опрацювання додаткової інформації.

Аналіз наукового доробку вітчизняних та зарубіжних вчених дозволив нам обґрунтувати низку положень, які складають теоретичне підґрунтя для подальшої дослідницької роботи.

2. Проаналізувавши досвід роботи  з обдарованою молоддю за кордоном ми дійшли висновку, що проблемі обдарованості приділяють велику увагу у ВНЗ таких розвинутих країн, як : США, Ізраїль, Японія, Франція, Німеччина та країни Західної Європи.

Підсумовуючи досвід роботи з обдарованою молоддю в розвинутих країнах, можна виділити три основні підходи, які широко використовують:

- перший підхід полягає в тому, що обдаровані діти навчаються і виховуються в умовах звичайного класу, однак за індивідуальними програмами, які містять елементи «збагачення» і «прискорення».

- другий підхід – створення для обдарованих дітей особливих класів у структурі звичайної школи.

- третій підхід – організація для цього контингенту учнів спеціальних шкіл.

Усі три підходи передбачають надання учням можливості витрачати частину навчального часу на самостійну роботу у бібліотеці, яка має бути забезпечена для цього всім необхідним.

У роботі з обдарованою молоддю беруть участь не лише навчальні заклади. Ця функція покладена також на батьків, розгалужену мережу різних консультаційних агентств і служб, державні освітні  органи, велику роль відіграють громадські організації.

3. До особливостей роботи з обдарованою студентською молоддю нині   можна віднести спеціальні програмами, які акцентують увагу на певних сильних сторонах особистості, або на слабких (коригуючи її), посилювати сильні сторони, щоб компенсувати слабкі. Вибір форми навчання залежить від можливостей викладацького колективу, але найдоцільнішими,  на нашу дуку, є:

1. Введення нових розвивальних курсів.

2. Організація відкритого захисту власних проектів із організації роботи з обдарованою молоддю.

3. Проведення студентських науково-практичних конференції, конкурсів.

4. Розробка авторських програм спецкурсів у системі факультативних занять із врахуванням індивідуальних здібностей обдарованої молодді.

5. Організація і проведення творчих звітів за результатами роботи факультативів, наукових гуртків, студій.

6. Забезпечення участі обдарованої молоді у міських, районних, республіканських конкурсах різного напряму.

7. Розробка пам'яток, алгоритмів для обдарованих студентів, методик самостійної дослідницької діяльності.

8. Створення в навчальних кабінетах картотеки матеріалів підвищеного рівня складності.

Тим самим стимулюючи їх когнітивні здібності, індивідуальні особливості кожної особистості. Розвивальний і соціалізуючий вплив роботи з обдарованою молоддю, насамперед, виявляється в розкритті індивідуальних якостей особистості, розширенні соціального досвіду через набуття додаткових знань, умінь і навичок.

4. Проаналізувавши навчально-методичне забезпечення та практиктичну роботу з обдарованими студентами на базі Коростишівського педагогічного коледжу імені І.Я. Франка можна зробити висновки, що головним завданням програми коледжу є:

1. Виявлення рівня розвитку обдарованого студента та його потенційні можливості.

2.   Допомога молодій людині усвідомити себе.

3. Створення умов мобілізації особистісних ресурсів – допомогти створити себе.

При використанні даних завдань застосовуються такі форми роботи, як:

1. психологічне збагачення молодої людини;

2. евристичні технології;

3. розвиваючі програми, в тому числі міжнародні, які задовольняють;

4. тренінг творчих здібностей;

5. інтелектуальні ігри.

Серед вказаних форм роботи з обдарованими студентами найбільшої популярності у Коростишівському педагогічному коледжі набула евристична технологія, яка реалізується у форму науково-дослідницької роботи. Під час підготовки до написання роботи студент опрацьовує багато наукової літератури, отримує нові знання, аналізує, класифікує, систематизує їх.

 Методичні рекомендації щодо оформлення робіт є розроблені. У кінці навчального року у пед. коледжі проходить науково-дослідницька конференція, де кожен студент презентує та захищає результати пошуково-дослідницької роботи.

Результат роботи з обдарованими студентами педагогічного коледжу засвідчує, що майбутні викладачі привчаються самостійно вирішувати педагогічні та життєві проблеми, навчаються працювати з довідковою літературою, проводити науково-дослідницьку роботу, реалізувати себе як педагоги-дослідники, педагоги-новатори, педагоги-вчені.  

Проаналізуваши роботу коледжу можна зробити наступні висновки, що: навіть при використанні еврестичних технологій, всіляких розвиваючих програм, іграх та проведення творчих тренінгів, не є достатнім переліком заходів, для ефективної роботи обдарованої студентської молоді.

5. Провівши емпіричне дослідження щодо відношення обдарованої молоді до організаційних форм роботи з ними дозволяють зробити висновок про те, що представники обдарованої молоді та їх наставники мають приблизно одинаковий погляд на різні аспекти проблеми обдарованості, вказують конкретні форми та методи, яким вони надають перевагу, одержані дані свідчать про те, що в Україні на сучасному етапі розвитку державна політика щодо підтримки обдарованої молоді потребує докорінних змін та вдосконалення. Адже саме інтелектуальна еліта нації, нова генерація громадського суспільства здатні у найближчому майбутньому покращити соціально-економічний стан нашої держави та істотно змінити її рейтинг у світі.