Розвиток пізнавальних інтересів дошкільників у процесі медіаосвіти

Запропонований підхід включав знайомство з різними  комунікативними ситуаціями, їх аналіз під різними точками зору (канали, носії, процеси формування і передачі сенсу), відтворення цих ситуацій. Проект був направлений не стільки на те, щоб дати дітям якусь конкретну суму знань про комунікацію, скільки на розвиток їх здібностей до цієї самої комунікації, до спілкування за допомогою самих різних засобів. Другою метою проекту було визначити, як можна впливати на систему комунікації, що склалася в самій системі освіти, з тим, щоб удосконалити учбовий процес. Тобто, за допомогою медіаосвіти спробували вирішувати вже не тільки соціокультурні, але і дидактичні задачі.

В даний час, проте, цілі соціально-культурної освіти продовжують  домінувати. Отримали подальший розвиток ідеї З. Френе. Виходячи з його твердження, що мислення дитини визначається формулою: "мислити — означає робити", багато фахівців вважають, що діти неодмінно самі повинні брати участь в створенні аудіовізуальних матеріалів. Використовуючи ці положення, французькі педагоги наполягають на активнішому застосуванні аудіовізуальних засобів, на використанні аудіо-, і відеотехніки для підготовки репортажів, проведенні анкетних опитів, інтерв'ю. Прагнення педагогів захопити дітей технікою (інструментарієм ЗМІ) диктується перш за все бажанням надати дітям різноманітні засоби самовираження.

З позицій наших підходів до медіаосвіти, саме це може допомогти дітям осягнути "механізм" виникнення інформації в тій або іншій формі, її цілеспрямованість, контекст і інші параметри.

У 90-і роки Британський  інститут кіно виділив шість ключових аспектів соціокультурної освіти в області аудіо- і відеопродукції.

Перший аспект під  умовною назвою "категорія" передбачає навчання умінням визначати види продукції (документальний фільм, "мильна опера" і т.п.) і види засобів  інформації ( кіно, друк і т.п. ), специфіку їх дії на аудиторію;

другий аспект — "мова" (візуальний і звуковий ряд);

третій — "агент" (хто проводить, стадії виробництва, терміни, вартість);

четвертий — "технології";

п'ятий — "аудиторія" ;

шостою — "сприйняття зображення" (складання враження і порівняння продукції).

По суті, соціокультурна освіта, мета якої — залучення людини до світової культури, зокрема до таких  його компонентам як телебачення  і радіо, друк і кіно, можна вважати  такими, що склалися. Проте сьогодні багато в чому змінилися і самі засоби масової інформації, і їх роль в суспільстві. Змінилося, на наш погляд, і сам зміст поняття "медіаосвіта". Ці зміни частково відбилися у відповідній статті в Українській педагогічній енциклопедії: "Медіаосвіта (англ. media education від латинської. media — засоби) — напрям в педагогіці, виступаючий за вивчення дітьми закономірностей масової комунікації (преси, ТБ, радіо, кіно, відео, комп'ютер і ін.). Основні завдання медіаосвіти: підготувати нове покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різної інформації, навчити людину розуміти її, усвідомлювати наслідки її на психіку, опановувати способами спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів» (Українська педагогічна енциклопедія. 1993. Т.1. – З. 555).

Медіаосвіта повинна стати складеним чинником дошкільного освітньо-виховного процесу. Більш того, чинником обов'язковим, оскільки використання медіаосвіти є ефективним чинником розвитку пізнавальних інтересів дітей в процесі їх дошкільної підготовки.

Система медіаосвіти, що забезпечує ефективний розвиток пізнавальних інтересів дошкільників включає наступні блоки:

• Змістовний блок. Організація дошкільної медіаосвіти: теоретичні основи медіаосвіти, сучасні медіазасоби, періодичні видання для дітей, підготовка і випуск власної газети.
• Потребністно-мотиваційний блок. Розвиток пізнавальної мотивації: етапи розвитку мотивації, педагогічне забезпечення розвитку мотивації.
• Знання, уміння, навички дітей. Набуття нового досвіду, розвиток знань, умінь, навичків: дидактична підготовка дитини до школи, креативні, комунікативні, пізнавальні уміння, робота з книгами, словниками, періодичними виданнями і т.д., розвиток пам'яті, уяви, сприйняття, допитливості, мислення, уваги, спостережливості.
• Організаційно-діяльнісний блок. Організаційно-діяльнісне забезпечення розвитку пізнавальних інтересів дошкільників: групові форми пізнавальної діяльності, постійна практична пізнавальна діяльність, ігри, тренінги, вікторини, екскурсії.
• Діагностико-коректувальний блок. Діагностичне забезпечення розвитку пізнавальних інтересів дошкільників: тестування, спостереження, бесіда, інтерв'ю, анкетування, математична обробка даних.

Результативним компонентом  даної системи медіаосвіти є забезпечення пізнавальної активності дітей, їх готовності до навчання в школі.

Одним з найдієвіших  засобів медіаосвіти в сучасних дошкільних виховних закладах є комп’ютери. Комп'ютеризація, поступово проникаюча практично у всі сфери життя і діяльності сучасної людини, вносить свої корективи і в підходи до виховання і освіти дітей дошкільного віку. Вітчизняні і зарубіжні дослідження по використанню комп'ютера в дитячих садах переконливо доводять не тільки можливість і доцільність цього, але і особливу роль комп'ютера в розвитку інтелекту і в цілому особистості дитини (З. Новоселова, Р. Петку, І. Пашеліте, З. Пейперт, Б. Хантер і ін.).

І дійсно, комп'ютер, володіючи  величезним потенціалом ігрових  і повчальних можливостей, надає  значну дію на дитину, але, як і будь-яка  техніка, він не самоцінний, і лише у взаємодії педагога (вихователя), дитини і комп'ютера можна досягти позитивного результату. То, які цілі ставить перед собою вихователь, якими шляхами добивається їх рішення, визначає і ту дію, яку надає комп'ютер на дитину.

Використання комп'ютерної техніки в навчально-виховному процесі позитивно впливає на загальний розвиток дітей. Тож комп'ютер має входити в життя малечі через гру, конструювання, художню творчість та інші види символіко-моделювальної діяльності. Як показують дослідження Л.А. Венгера, Л.С. Виготського, П. Я. Гальперіна, В. В. Давидова, М. М. Поддякова, у дитини до п'яти років повністю розвивається символічна функція наочно-образного мислення, що є основним показником рівня розумового розвитку малюка в цьому віці. Саме тому, вже починаючи із середнього дошкільного віку, дитина здатна свідомо обирати спосіб дії, сприймати особливі умови, пропоновані комп'ютерною технологією.

Працюючи на комп'ютері, малюк має справу з наочними екранними образами, які він наділяє символічним, ігровим значенням, переходячи в такий спосіб від звичних практичних дій з предметами до дії з ними в образному (модельному, символічному) плані. Засвоєння комп'ютерної техніки формує в дошкільнят передумови теоретичного мислення, що характеризується усвідомленим вибором способу дії для розв'язання поставленого завдання. До того ж діти, які володіють комп'ютерною технологією, більше підготовлені до мислительної діяльності, розвиток якої є запорукою успішного навчання в школі.

Застосування в дошкільному  вихованні медіаосвіти в органічному поєднанні з традиційними засобами виховання сприяє підвищенню загальної якості виховання, розвитку творчої особистості. Але тут визначальними є компетентність вихователя щодо предмета навчання й застосовуваних ним методів та засобів, а також розвивальний зміст комп'ютерних програм.

Комп'ютер сам собою  не відіграє жодної ролі за відсутності  загальної концепції його використання в дошкільній освіті, програмно-методичного  забезпечення, яке відповідає завданням розвитку, виховання і навчання дитини та її психофізіологічним можливостям.

В Україні уже кілька років проводиться активна робота з пошуку комп’ютера у процесі медіаосвіти, створено ряд комп’ютерних програм для навчання дітей старшого дошкільного віку математики, граматики, ознайомлення з довкіллям, розвитку мовлення, формування вимови тощо. Накопичений досвід використання спеціальних комп’ютерних ігор загально розвиваючого характеру – електронних кросвордів. Пройдений уже і певний шлях підготовки спеціалістів для роботи у цій галузі.

Медіаосвіта несе в собі широкі можливості для здійснення корекційно-компенсаторної роботи. Це новий стимул  для активізації  пізнавальної діяльності дітей. У процесі  взаємодії  дітей з комп’ютером створюються сприятливі умови  для переходу з наочно-практичного на логічно-абстрактний рівень мислення, що дозволяє значно інтенсифікувати розумову діяльність дітей, сприяти розвиткові творчого потенціалу кожної дитини, реалізації її нахилів і здібностей.

Упровадження комп’ютерів в медіаосвіті  вимагає фундаментального осмислення. Застосовуючи комп’ютер в дошкільному закладі, необхідно стежити за тим, щоб дитина не перетворилася в автомат, що вміє мислити і працювати лише за запрограмованим їй алгоритмом. Для розв’язання цієї проблеми необхідно поряд з медіаосвітніми засобами навчання, застосовувати і традиційні. З іншого боку, навчальні і контролюючи програми  повинні надавати дітям можливість побудови власного алгоритму дій, а не нав’язувати уже готовий, створений іншими. Завдяки побудові власного алгоритму дій в процесі медіа освіти, дитина починає мислити, застосовувати наявні у неї знання до реальних умов, що дуже важливо для її особистого розвитку.

Діти п'ятирічного –  шестирічного віку швидко освоюють конфігурацію цифри, її відповідність певній кількості предметів (програма CIFRA), уміють виконувати дію складання 5 (деякі до 10) з використанням наочних множин (програма SLOJ5GR). У дітей розвивається естетичний смак, творча уява, координація рухів. Для цього використовуються програми: «Вирости клумбу», «Побудуй будинок», «Створи малюнок».  Дуже цікава програма «Ялиночка», призначена для визначення поняття «Склад числа» і застосування отриманих знань при усних обчисленнях. Так, цифровий матеріал дає можливість «запалити вогники на ялиночці» з числами на кульках 10, 12, 20, 40, 60, 100. Цим матеріалом діти повністю опановують в підготовчій групі дитячого саду.

Для поглиблення і  закріплення знань  по темі «Склад числа» використовується програма «Усний рахунок». Великий інтерес дітей  до цієї програми викликаний новизною і різноманітністю пропонованих завдань. Вказана програма складена таким чином, що дає можливість вносити нові числа  і нові малюнки. що складаються з шести частин. Кожне правильно отримане число замінюється частиною малюнка, який дітям хочеться  скоріше побачити цілком.  І таких «начинок» до програми «Усний рахунок» більше ста.

До кінця свого останнього року перебування в дитячому саду за допомогою медіаосвіти діти повинні знати прямий і зворотний рахунок в межах 100 (і більш), парні і непарні числа, уміти складати рівність і нерівності, виконувати  дії складання і віднімання. Завдяки розробленій  методиці навчання читанню із застосування комп'ютера і використанням графіки, діти повинні навчитися читати з 5-6 років.

Таким чином, запровадження мідіаосвіти у дошкільних навчально-виховних закладах може бути досить корисним для дітей, відігравати позитивну роль в організаційно-пізнавальній діяльності дітей, їхньому особистому розвитку.

Розділ II. Педагогічні умови розвитку пізнавальних інтересів старших дошкільників в процесі медіаосвіти

2.1. Організаційна  робота з медіаосвіти за допомогою комп’ютера

Комп'ютер — це насамперед засіб діяльності дитини. Тому, організовуючи ознайомлення дошкільнят з комп'ютерними технологіями, педагог має ставити в центрі уваги саму дитину та необхідність її гармонійного розвитку. Саме ці орієнтири націлюють педагогів на комплексну реорганізацію умов перебування дитини в дошкільному закладі.

Комплекс комп'ютерно-орієнтованих засобів розвитку дитини включає:

а)  периферійний комп'ютерний пристрій, який полегшує управління комп'ютерною грою;

б)  спеціальні дитячі комп'ютерні меблі;

в)  багатофункціональне  ігрове обладнання.

Ці та інші компоненти становлять розвивальне середовище комп'ютерно-ігрового комплексу (КІК). Сюди входять: комп'ютерна зала, ігрова зала, спортивний комплекс, кімната релаксації (психологічного розвантаження). Усі приміщення знаходяться поряд одне з одним, ізольовано від інших зал з підвищеним рівнем шуму (гімнастичної, музичної).

Комп’ютерна зала

Психологи вважають, що за силою впливу на дитину та яскравістю вражень заняття на комп'ютері можна порівняти з плаванням у басейні. Проте якщо під час занять на комп'ютері не будуть реалізовані вимоги щодо обладнання приміщення, тривалості занять, кількості вихованців у групі та способів подачі матеріалу дітям, "плавання" у комп'ютерній мережі не дасть очікуваної користі, ба навіть може зашкодити психічному і фізичному здоров'ю малюків.

Приміщення

Комп'ютерну залу бажано спроектувати у вигляді круглого простору, зовнішній край якого являє собою заокруглений еркер з вікнами діаметром 10 м (вони мають виходити на північ, північ — захід), а внутрішній — циліндричну прозору стіну, яка відокремлює комп'ютерну залу від кімнати релаксації. Таким чином, малеча не відчуватиме себе у замкненому просторі. Вважається: якщо дитина звикла змалечку бачити навколо себе чотири стіни, в неї може сформуватися стереотип, який обмежуватиме її окомір і заважатиме сприйняттю всього нового, незвичного. Кругла комп'ютерна зала допомагає подолати такий стереотип та налаштовує дитину на творчість.

Стіни в комп'ютерній  залі бажано фарбувати в пастельні  тони. Не допускається використання чорних, червоних та оранжевих кольорів. Розпис стін не має включати великі елементи. Найоптимальнішим є мозаїчний (або розмитий) розпис у спокійних тонах. Для поліпшення мікроклімату в комп'ютерній залі можуть бути квіти й акваріуми.

Штори для кімнати  краще дібрати однотонні, що пасують  до тону стін. Окрім естетичної, вони виконують ще й гігієнічну функцію: в разі необхідності штори мають повністю закривати вікна, щоб розсіяти сонячне світло. До того ж штори, хоча б частково, поглинають зовнішні шуми, а тому вони мають бути вдвічі ширшими за вікна.