Розвиток пізнавальних інтересів дошкільників у процесі медіаосвіти

Гармонійне поєднання  кольорів стін, штор, меблів і комп'ютерів — важлива передумова психологічного комфорту дитини під час роботи за комп'ютером.

Кімнату слід систематично провітрювати або обладнати її системою кондиціювання; щодня тут треба робити вологе прибирання: витирати пил із системних блоків, зокрема з екранів моніторів, а також двічі на тиждень прибирати за допомогою пилососа. До речі, неприпустимо покривати підлогу комп'ютерної зали "ковдрою", оскільки вона сприяє накопиченню статичної електрики. Поверхня підлоги має бути рівна, неслизька, зручна для очищення, з антистатичними властивостями.

Обладнання

КІК включає 5-7 комп'ютерів з індивідуальними місцями для  дітей (ІМД) і один комп'ютер з індивідуальним місцем педагога (ІМП). Площа комп'ютерної зали визначається з розрахунку 5-6 м² на одне комп'ютерне місце (30-48 м²).

Для встановлення комп'ютерів потрібні спеціальні меблі: для ІМД — стіл і стілець, які відповідають просторовим характеристикам приміщення, а для ІМП — один або два столи спеціальної конструкції.

Використовувати замість стільців куби, табуретки та лави без опори для спини неприпустимо, адже під час роботи за комп'ютером в дитини має зберігатися правильна постава.

Робочі місця слід розмістити під кутом 40° до віконних отворів. В такий спосіб діти зможуть працювати з природним освітленням, а сонячні промені та відблиски не потраплятимуть в їхнє поле зору та на екрани моніторів.

Системний блок комп'ютера  встановлюється на поверхні столу або  на нижню полицю (залежно від конструкції  столу). Перед монітором кладеться клавіатура, яка жорстко не закріплюється. Перед нею має лишатися вільне місце, щоб дитина змогла спертися руками, коли треба зняти статичну напругу м'язів плечового поясу або покласти аркуш паперу. Стілець, сидіння і підніжку столу ІКМД треба відрегулювати так, щоб центр екрана монітора був на рівні очей дитини.

Спеціальним дизайн-проектом, що його розробили московські вчені (Л.Д. Чайнова, Ю. М. Горвіц, С.Л. Новосьолова), передбачено кілька варіантів організації індивідуальних комп'ютерних місць, призначених для дошкільнят.

Перший варіант —  для пасивно-спостережного режиму діяльності дітей. Індивідуальні місця розташовані так, щоб діти були звернені обличчям до центрального екрана (робочого місця педагога), який за допомогою комп'ютера чи слайд-проектора демонструє вихованцям певні зображення. ІКМД при цьому до комунікаційних кабелів не підключається. Цей варіант використовується здебільшого для колективних навчальних ігор, коли діти усно розв'язують одне або кілька дидактичних завдань. Довго працювати з дітьми в такому режимі не варто. Через якийсь час цей вид діяльності треба змінити на більш активний.

Другий варіант передбачає введення не лише навчальних, а й розвивальних комп'ютерних ігор відкритого типу. Діти швидко переміщають свої місця до зон кабельного зв'язку, де педагог під'єднує їх до комунікаційних шин і розеток живлення. Заняття з комп'ютером відбувається у присутності керівника. В таких іграх мета не визначається, вони є інструментом для творчості, самовираження дитини.

Існує і третій варіант розміщення ІКМД з підключенням їх до центральної комунікаційної шини. Особливість цього варіанта полягає в тому, що результати діяльності дітей візуалізуються не тільки на їхніх комп'ютерах, а й на центральному екрані. Зазначений варіант використовується насамперед на колективних заняттях (колективно-сюжетних, режисерських та іграх-змаганнях). Він потребує спеціально розробленого програмового забезпечення та особливої методики проведення.

Організація занять

Тривалість перебування  дитини перед комп'ютером не має перевищувати 15 хв. (Загальний час перебування дитини в КІК становить 40-45 хвилин). Під час заняття в залі може перебувати не більше восьми дітей. Якщо їх у групі більше, варто поділити малюків на підгрупи. Неприпустимо також, щоб біля одного комп'ютера працювало водночас двоє-троє дітей. В кожного вихованця має бути індивідуальне місце з комп'ютером (ІКМД). Відстань між столами ІКМД становить не менше 60 см, між столами та опалювальними приладами — 1 м, відстань від столів до стін — 80 см.

Слід стежити, щоб між  очима дитини та екраном зберігалася  оптимальна відстань — 60-70 см. Необхідно також добре відрегулювати яскравість зображення на моніторі. (Це робиться за допомогою відповідних кнопок на його корпусі).

Оскільки розвивальні заняття за комп'ютером спричинюють швидку втомлюваність очей, вже через 5-7 хвилин роботи варто зробити перерву і запропонувати дітям спеціальні вправи. Виконуються вони з положення стоячи біля робочих місць. Діти мають переключити погляд з близьких об'єктів (екрана монітора) на об'єкти, розташовані далеко та вище рівня очей (іграшки, високо підвішені на стінах).

На початку розвивального  заняття варто провести невеличку бесіду з викладом чітких, конкретних настанов з техніки безпеки. Дітям слід розповісти про призначення всіх приладів на ІКМД, а також пояснити, що під час роботи на ПК вони не повинні:

• приносити в КІК зайві предмети;
• пересувати меблі;
• заходити за задню панель ПК, розташовану в небезпечній зоні, та торкатися кабелів;
• бігати по комп'ютерній залі.

Малим часто хочеться доторкнутися до екрана, коли вони бачать персонажа, який їм сподобався. Треба вчити їх виявляти свої емоції в інший спосіб (поплескати в долоні, пострибати тощо). А щоб діти не водили пальцями по екрану, можна покласти перед ними незастругані олівці, які можна використовувати як указки.

Не варто примушувати  дітей увесь час сидіти на місці, обмежувати їхню потребу в русі. Дисципліну слід регулювати не прямими  вказівками, а переключенням уваги вихованців на інше завдання або проблемну ситуацію. У дитини має бути вибір: з ким і коли працювати. Сидіти за комп'ютером чи взагалі вийти до іншої зали.

Паралельно з навчально-ігровою  діяльністю дітей у комп'ютерній  залі можна проводити комп'ютерну діагностику, результати якої виводяться на екран монітора або на принтер.

Таким чином, комп'ютерна зала є частиною загальної, універсальної інформаційної системи дошкільного закладу. Вона є навчально-ігровим середовищем, де на обмеженому просторі відбувається різноманітна діяльність. Багатоваріантність використання простору комп'ютерної зали дає змогу максимально урізноманітнити дитячу ігрову діяльність, варіювати її, пристосовувати до конкретних умов і оперативно реагувати на зміни в поведінці кожної дитини.

Структура уроку-заняття

1.  Назва уроку-заняття.

2.  Програмовий зміст:

а)  підготовчої частини;

б) основної частини.

3.  Матеріал.

4.  Хід заняття:

а)  підготовча частина (5-15 хв);

б)  фізкультурна хвилинка (3-5 хв);

в) основна частина (15-20 хв);

г)  профілактика втоми зору (3-5 хв);

д)  підсумок заняття (2-5 хв).

Мета занять на комп'ютері:

1.  Розвивати у дітей  логічне мислення.

2.  Вчити пошуку  стратегії у розв'язанні завдань.

3.  Сприяти розвитку  умінь і н.шичок правильно оцінк¹ вати, аналізувати ситуації та події.

4.  Сприяти розвитку умінь і навичок планувати та передбачати результати своїх дій.

5.  Розвивати швидкість  реакції.

6.  Сприяти розвитку  просторових уявлень.

7. Розвивати образні  компоненти мислення, уяву, увагу, зосередженість, кмітливість.

8.  Сприяти вивченню алфавіту.

9.  Сприяти розвитку  умінь і навичок додавання,  віднімання та порівняння чисел.

Програмовий зміст:

1.  Вивчати складові  частини комп'ютера та їх призначення.

2.  Вчити правильно  вимовляти терміни.

3.  Вивчати призначення  клавішів.

4.  Виробити у дітей навички роботи з клавіатурою.

5.  Вчити набирати  текст.

6.  Вчити орієнтуватися  на площині.

7.  Навчити дітей  співвідносити рух об'єкта на  екрані монітора з напрямками, вказаними стрілочками на клавіатурі.

8.  Співвідносити частоту  натискання клавіш зі швидкістю переміщення об'єкта на екрані.

9.  Ознайомити дітей  з ігровими можливостями програми.

10. Вчити управляти  об'єктами за допомогою комп'ютера.

11. Вчити будувати на  екрані монітора прості малюнки. 

Підготовча частина складається з повторення та вивчення матеріалу з математики, мовленнєвого спілкування, художньої літератури, малювання, аплікації, конструювання, природи, валеології, музики, народної творчості, правил дорожнього руху, сенсорики, інформатики тощо.

Фізкультурна хвилинка дозволяє дітям відпочити.

Основна частина заняття може бути продовженням підготовчої частини заняття або доповненням, винагородою. Опис програми:

— Наша гра називається...

— Діти, що треба зробити, щоб почалася гра?

— Натиснути на клавіш...

— Що ви бачите на екрані монітора?

— Головним героєм гри  є...

— Як ви думаєте, яке завдання нам треба виконати?

— А як же його виконати?

Самостійна та індивідуальна  робота

и Самостійна гра дитини за комп'ютером; и Індивідуальна допомога вчителя; -і Допомога товаришів.

Підсумок заняття:

— Діти, що нового ви взнали на занятті?

— Чи сподобалася вам  гра?

— Що треба пам'ятати?

— Хто найкраще справився  із завданням?

— Як називається гра?

— Як звати головного  героя?

— Які пригоди з  ним трапились?

Ігрова зала

До комп'ютерної має прилягати ігрова зала — місце, де дитина може гратися будь-якими підручними засобами: паличками, коробочками, клаптиками тканини.

Площа ігрової зали має  становити не менше 40 м². Розпис стін тут може бути більш динамічним і яскравим, ніж у комп'ютерній залі, а також гармоніювати з її оформленням. Бажано обладнати в ігровій залі 6-8 зручних робочих місць для образотворчої діяльності, конструювання, дидактичних, настільних ігор. Це можуть бути, скажімо, складані мольберти, які не обмежують корисної ігрової площі зали. Для зберігання іграшок в залі мають бути вбудовані шафи і комора.

В ігрову залу бажано також  помістити комплект м'яких модулів або ігрових кубів різної величини. Вони є еталонами таких понять як форма та одиниця кількості. Оскільки елементи в м'яких модулях і куби досить великі (завбільшки з дитину), вони можуть використовуватися не тільки як іграшки, але і як меблі.

Організація занять

В ігровій залі має  здійснюватися підготовка дитини до осмисленої гри на комп'ютері. Комп'ютерні ігри потребують розвитку в дитини певного рівня теоретичного мислення. Щоб керувати комп'ютерною грою, необхідно розуміти, що означають знаки та символи, які в ній використовуються. Тому на підготовчих заняттях в ігровій залі малих навчають узагальнювати, тобто абстрагуватися від форми та конкретних ознак предмета, виділяючи загальні риси, притаманні цілому класу предметів.

Під час таких занять в ігровій залі не повинно бути конкретних іграшок (посуд, лікарські набори, спеціальні ляльки — кухар, медсестра тощо). Натомість бажано мати різні конструктори, предмети замінники (мотузки, стрічечки, дротики, клаптики тканини, пакети, коробочки тощо), саморобні ляльки (особливо добре, якщо вони виконані в національному, фольклорному стилі з урахуванням кращих традицій народної іграшки).

Спортивний   комплекс

До складу КІК входить  невеликий спортивний комплекс. Його призначення — зняти втому дитини після напруженої розумової праці, активізувати та нормалізувати кровообіг і дихання за допомогою спеціальних фізичних вправ. Саме для цього доречні кольорові фанерні куби. Адже щоб підняти такий куб, дитина має широко розвести руки, глибоко вдихнути, нахилитися і випростатися. Особливістю спорткомплексу, важливою для проведені сюжетно-рольових ігор, є можливість використані простору не тільки по горизонталі, а й по вертикалі. Його легко перетворити на "корабель", "джунглі", цирк", "космічний тренажер", що дає педагогові можливість непомітно, в грі поєднати розумову фізичну діяльність дитини.

Після кожного заняття  в КІК треба обов’язково проводити комплекс гімнастики для очей – для профілактики зорової втомлюваності.

Комплекс вправ виконується  протягом 3-5 хвилин після кожної гри-заняття. Ці вправи можуть бути використані після будь-якого заняття, пов'язаного з напруженням зору: малювання, аплікація тощо.

Вправа 1. Виконується сидячи. Міцно заплющити очі на 3-5 секунд. Розплющити очі на 3-5 секунд. Повторити 3 6 разіп. (Зміцнюй м'язи попік, сприяє кращому кровообігу, розслабляє м'язи очей).

Вправа 2. Сидячи. Часто кліпати очима протягом 30 с. (Сприяє поліпшенню кровообігу).