Програма
налаштовує педагога на відкриття
дитині великого світу в єдності
та розмаїтті його чотирьох
окремих світів— ПРИРОДИ, КУЛЬТУРИ,
ЛЮДЕЙ, ВЛАСНОГО "Я". Вона спрямована
на формування в дошкільника
цілісної картини світу — уявлення
про середовище навколишнє та
внутрішнє, про душевне життя (власне
та інших людей). Програма актуалізує
проблему формування у дитини
елементарної форми світосприйняття
— реалістичного й оптимістичного,
яке визначає можливості організації
набутих знань і управління
своєю діяльністю.
Базова
програма є першою в Україні
програмою розвитку. Вона реалізує
ідею дитиноцентризму, орієнтує
педагога на визнання пріоритету
розвитку дошкільника як особистості,
зокрема його соціально-моральної
складової як основної. Разом
з тим це не применшує ролі
дорослого, не нівелює значення
ефективно організованого навчально-виховного
процесу. Пропонується лише змістити
акценти з дорослого як організатора
педагогічного процесу на дитину
як об'єкт основної турботи, на
її життєдіяльність.
Програмою
проголошено пріоритет принципу
активності, за яким дошкільник
визнається активним суб'єктом
життєдіяльності зі своїм індивідуальним
досвідом та особливим сприйняттям
світу. Такий підхід передбачає
ставлення педагога до дитини
як до особи, яка має право
на власний вибір, прийняття самостійного
рішення, на свої переваги та
особистий час, на задоволення
основних потреб, можливість усамітнитися,
на відстоювання власної гідності.
Впровадження у практику принципу
активності додає дошкільникові
свободи, актуалізує необхідність
співвіднесення педагогом змісту
й форми подання нової інформації
із життєвим досвідом, суб'єктивною
позицією дитини; привертає увагу
дорослого до створення сприятливих
умов для розвитку креативних
здібностей, творчого ставлення
дитини до життя.
Матеріали
Програми ґрунтуються на принципі
природовідповідності, який має
стати одним із основних в
організації дитячої життєдіяльності.
Вони акцентують увагу педагогів
на необхідності забезпечити
ритмічність у зміні форм, етапів,
інтенсивності буття дошкільника.
Ритмічність як фундаментальний
принцип існування Всесвіту передбачає
врахування дорослим впливу на
самопочуття та життєдіяльність
дошкільника різних природних
чинників (погодних змін, сонячної
активності, магнітних бур, фаз Місяця
тощо). Вона врівноважує буття
дитини, зберігає її психічне
здоров'я, створює комфортні й
корисні для її повноцінного
розвитку умови. Відтак Програма
передбачає право педагога коригувати
послідовність, тривалість та інтенсивність
запланованих заходів за складних
погодних умов та особливих
обставин, які позначаються на
стані дітей.
Базова
програма апелює до педагога
не лише як до наставника
й вихователя, а й як до людини,
яка протягом певного часу
проживає спільне з дитиною
життя, плекає її душу, відповідає
за екологію її особистості, забезпечує
почуття рівноваги й безпеки,
комфорту й затишку. Важлива функція
вихователя — зберігати захисні
сили дитячого організму, пом'якшувати
жорсткі впливи довкілля на
нього; уникати штучної змагальності,
конкурентності, екстремальності в
щоденному бутті; спрощувати процес
соціалізації дошкільника; інтимізувати
його життя; підтримувати безпечну
для нього дистанцію та бажання
визначити своє місце серед
інших.
Провідною
ідеєю Програми є ампліфікація,
тобто оптимальне використання
дорослими можливостей кожного
віку для повноцінного розвитку
дитини. Вона зміщує акценти з
проблеми підготовки до майбутнього
шкільного життя на проблему
забезпечення змістовного сьогодення.
Ідея ампліфікації істотно відрізняється
від нав'язуваної сьогодні ідеї
форсованого, надто раннього навчання,
штучного пришвидшення процесу
дорослішання дитини, небезпечного
для її здоров'я.
У Базовій
програмі підкреслено самоцінність
дошкільного дитинства, визнано
його особливу роль у становленні
особистості та відмінність від
шкільного віку. Дошкільний заклад
названо інститутом соціалізації,
а не школою для малят. Його
основне призначення — навчати
дитину основ науки життя, а
не подавати знання з окремих
предметів. Заняття як наближена
до шкільного уроку форма організації
діяльності дітей не вважається
пріоритетною, особливо в перші
п'ять років життя. Програма наголошує:
збереження дитячої субкультури
— важливе завдання сучасного
дошкільного закладу. А отже, оптимальні
педагогічні умови організації
життєдіяльності дошкільника передбачають
широке розгортання та збагачення
змісту специфічних дитячих форм
діяльності — ігрової, практичної,
образотворчої, спілкування.
Програма
проголошує важливість реалізації
педагогом індивідуального підходу
до розвитку, виховання й навчання
дошкільника. Вона орієнтує освітян
на обов'язкове врахування в
педагогічному процесі індивідуальної
історії життя кожної конкретної
дитини (біографії, умов життя родини,
кількості в ній дітей, освітнього
рівня батьків, їхньої етнічної
належності, віросповідання тощо) та
індивідуальних особливостей зростаючої
особистості (типологічних, ліво (право)
півкульних, характерологічних, статевих,
здібнісних, одно(дво)яйцевих близнюків
тощо).
Побудова Базової програми
Програма складається
з двох частин. У першій визначено
стратегічні підходи до модернізації
змісту та гуманізації цілей і принципів
організації сучасної дошкільної освіти
України, обґрунтовано шляхи реалізації
в педагогічну практику її особистісно
орієнтованої моделі; сформульовано основні
вимоги до розвиненості, вихованості та
навченості дитини раннього і дошкільного
віку; схарактеризовано зрілі форми прояву
базових якостей особистості; визначено
показники компетентності дитини; обґрунтовано
умови оптимізації педагогічної діяльності
та створення розвивального життєвого
простору дошкільника; подано характеристику
компетентної особистості дошкільника
напередодні вступу до школи.
Друга частина містить матеріали тактичного
характеру: вимоги щодо ефективного впровадження
Базової програми; вказівки щодо врахування
специфіки впливу на дошкільника різних
соціальних інститутів; орієнтовні схеми
організації життєдіяльності дитини на
кожному віковому етапі; музичний репертуар;
перелік літературних за жанрами; фізичні
вправи для дітей різного віку; матеріал
щодо використання комп'ютера та вивчення
іноземних мов. У Програмі
виділено сім ліній розвитку дошкільника:
фізичний, соціально-моральний, емоційно-ціннісний,
пізнавальний, мовленнєвий, художньо-естетичний,
креативний. Більшість із них традиційні,
проте дві лінії означено вперше. Це стосується
емоційно-ціннісного та креативного розвитку.
їх введено з огляду на виняткову значущість
для становлення дошкільника, його емоційної
сприйнятливості та творчої уяви. Матеріали
кожної із семи ліній розвитку висвітлюють:
"сутність та специфіку означеного
напряму становлення особистості 'вікову
динаміку 'завдання розвитку 'особливості
організації життєдіяльності дитини.
Лінії розвитку реалізуються через відповідні
форми активності дитини (наприклад, фізичний
розвиток — через фізичну активність;
креативний розвиток— через креативну
активність). Зрілість фізичної активності
характеризується за розвитком м'язово-рухової
та предметно-практичної вправності дитини;
пізнавальної — за розвитком загальної
активності малюка, і такої, що має математичне
спрямування.
Блок "Зміст
та умови оптимізація педагогічної
діяльності" розкриває основні
стратегічні напрями та прийоми
найдоцільнішої для кожного вікового
етапу організації дорослим діяльності,
спрямованої на розвиток, виховання
й навчання дошкільника; актуалізує
необхідність особистісного та
професійного самовдосконалення
педагога, розвитку в нього педагогічної
рефлексії, відкритості до інновацій.
Заключним
блоком, уміщеним у кінці першої
частини Програми, є розділ "Портрет
компетентного випускника ДНЗ".
У ньому узагальнено показники,
які засвідчують оптимальну для
віку модель компетентної особистості,
орієнтують педагога на збалансований
розвиток дитини шести(семи)річного
віку, дають йому змогу оцінити
ефективність своєї педагогічної
діяльності.
У розділі
«Вимоги до створення розвивального
життєвого простору дошкільника»
розкрито важливість забезпечення
єдності природного, предметного, соціального
середовища та середовища внутрішнього
"Я" для повноцінного розвитку
дошкільника; конкретизовано вимоги
до кожного з них на всіх
вікових етапах; визначено умови
ефективного впровадження у практику
особистісно орієнтованої моделі
дошкільної освіти; схарактеризовано
стратегію поведінки дорослого
як організатора життя та діяльності
дитини.
Наявність
у Програмі розділу "Врахування
специфіки впливу різних соціальних
інститутів" пояснюється тим, що
нею можуть користуватися не
лише педагоги дошкільного навчального
закладу, а й батьки, вихователі
дитячого будинку, педагоги позашкільного
закладу, закладу інтернатного типу
тощо. Матеріал цього розділу
конкретизує особливості впливу
на дитячу особистість кожного
з інститутів соціалізації, щоб
дорослі мали змогу враховувати
їх у своїй діяльності, вносити
необхідні корективи, користуватися
запропонованими порадами. Важливе
місце у другій частині Програми
посідає розділ "Умови ефективного
впровадження Програми у педагогічну
практику". Тут визначено основні
вимоги, яких слід дотримуватися
педагогові в процесі роботи
за Програмою "Я у Світі".
Новизна матеріалів
Базової програми
БП є першою в Україні програмою
розвитку: в її центрі — якісні й кількісні
зміни, що відбуваються з ДИТИНОЮ від народження
до шести (семи) років життя і втілюються
в різних формах її активності, в особливостях
поведінки та діяльності на різних вікових
етапах, у різних сферах життєдіяльності;
є органічною складовою комплекту
нормативних документів — Базового компонента
дошкільної освіти в Україні, ґрунтується
на чітких концептуальних засадах, які
відповідають сучасним світоглядним позиціям
та світовим тенденціям;
в основу групування матеріалів
покладено ідею формування в дошкільному
дитинстві наукової картини світу — образу
природного, предметного, соціального
довкілля та внутрішнього життя людини;
реалізує особистісно орієнтовану
модель дошкільної освіти, заявлену Базовим
компонентом; уперше вводить поняття "базові
якості особистості", оперує поняттями
"близнюки", "право(ліво)півкульні",
"нервові","обдаровані" діти;
орієнтує педагога на важливість
виховання в дошкільному віці не стільки
"дитини знання", скільки "дитини
буття" — життєздатної, вправної, гнучкої,
самостійної, природної у своїй поведінці,
свідомої, життєво компетентної;
відкриває дитині світ у єдності
чотирьох світів — Природи, Культури,
Людей, Власного "Я"; налаштовує педагога
на важливість різнобічного та гармонійного
розвитку дошкільника;
орієнтує педагогів на необхідність
формувати у дошкільника основ життєвої
позиції "Я у Світі" як системи ціннісних
ставлень до природи, рукотворного світу,
до людей, які поряд, та до самої себе;
важливе місце відводить формуванню
у дошкільника самосвідомості, підкреслює
важливість розвитку дитячого "Я",
виховання у дитини позитивного ціннісного
ставлення до себе;
містить украй важливі для сьогодення
й відсутні у традиційних програмах лінії
розвитку особистості дошкільника: соціальний,
емоційно-ціннісний та креативний розвиток;
уперше висуває ідею інтимізації
життєдіяльності дошкільника, наближення
атмосфери ДНЗ до сімейної, збільшення
часу на довірчі й щирі розмови з дитиною,
на особистісне спілкування;
актуалізує проблему статевого
виховання дошкільників, наголошує на
необхідності врахування у навчально-виховній
роботі особливостей хлопчиків і дівчаток;
пропонує педагогам розгорнуті
таблиці-вкладки показників розвитку
особистості на різних вікових етапах
та в різних сферах життєдіяльності. Вони
слугують для педагогів орієнтиром в оцінці
динаміки розвитку дитини та збалансованості
планування навчально-виховної роботи
за всіма означеними напрямами;
містить ідеальний портрет
компетентної особистості дошкільника
— випускника ДНЗ, в якому закцентовано
увагу на всіх основних здобутках дошкільного
дитинства;
містить розділ, в якому сформульовано
вимоги до створення розвивального життєвого
простору — природного, предметного, соціального,
простору-Я;
розкриває специфіку впливу
на розвиток особистості дошкільника
різних соціальних інститутів — сім'ї,
ДНЗ загального типу, дитячого будинку,
позашкільного навчального закладу;
пропонує педагогам розділи
з тем: "Дошкільник і комп'ютер", "Навчання
дошкільника іноземних мов", "Обдарована
дитина", "Особливості виховання
нервової дитини".