Вплив рівня тривожності підлітка на успішність навчальної діяльності

 
 
 

Міністерство  освіти і науки  України

Київський Славістичний Університет

Інститут  Славістики та міжнародних  відносин

Кафедра психології 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Курсова робота

З дисципліни «Психологія»

Тема : « Вплив рівня  тривожності підлітка на успішність навчальної діяльності.» 
 

                     
 
 
 

                                                                      Виконала :

      Студентка 3 курсу

      Заочної форми навчання

      Спеціальність «Психологія»

                                                                                             Група 01-Б.07.Пс (З)

      Грищенко  М.О.

      Науковий  керівник:

      Чудакова  Ольга Володимирівна 
 
 
 
 

Київ 2010 р. 

Зміст 
 

  Вступ                                                                                                   3

  Частина І. Тривожність у підлітковому віці.

1.1.Особливості підліткового віку                                                  6

1.2. Поняття тривожності та причини її виникнення               9

Частина ІІ. Причини шкільної не успішності.

2.1.Характеристика навчальної діяльності                                15

2.2. Успішність навчання                                                              17

Частина ІІІ. Практична.

3.1. Практична частина                                                                   20

  Висновок                                                                                            25

  Список використаної  літератури                                                28

Додаток                                                                                               30 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

     Сьогодні  досить актуальним є дослідження  такої особливості, як тривожність. Особливе занепокоєння викликає прояв цієї риси у підлітків. Цей віковий період характеризується бурхливим психофізіологічним розвитком і перебудовою соціальної активності дитини. Підліток вже не дитя, але і не дорослий, хоча вважає себе таким. Але відношення дорослих до підлітка залишається на колишньому, "дитячому рівні". Це призводить до суперечок, а також може стати причиною розвитку у підлітків певних психічних порушень, у тому числі і порушень в інтелектуальній сфері.

     У психологічному періодичному друці  все частіше з'являються публікації, що стосуються проблеми шкільної тривожності.

     А.Н. Фомінова (2002) встановила, що більше половини дітей в початковій школі випробовують підвищену і високу міру тривоги по відношенню до перевірки знань і до 85 % зв'язують це із страхом покарання і боязню розладнати стосунки батьків. Друга причина тривоги - "труднощі в навчанні".

     За  даними Андреєвой А.Д.  (1999), найбільш значним чинником, що викликає негативні емоції у молодших підлітків, продовжує залишатися шкільне життя. Причому цей чинник виражений сильніше у дівчаток, ніж у хлопчиків. Тривогу часто випробовують не лише двієчники, але і школярі, які добре і навіть відмінно вчаться, відповідально відносяться до навчання, громадського життя, шкільної дисципліни. Проте це видиме благополуччя дістається їм невиправдано великою ціною і в багатьох випадках наслідками, є зриви, особливо при різкому ускладненні діяльності. У таких школярів відзначаються виражені вегетативні реакції, неврозоподібні і психосоматичні порушення.

     Тривога в цих випадках часто породжується конфліктністю самооцінки, наявністю  в ній протиріччя між високими домаганнями і досить сильною невпевненістю в собі. Подібний конфлікт, примушуючи цих школярів постійно досягати успіху, одночасно заважає їм правильно оцінити його, породжуючи почуття постійного незадоволення, нестійкості, напруженості.

     Про зростання тривожності і страхів у дітей свідчать і спеціальні дослідження. Так, за даними Прихожан А.Н., кількість дітей із стійкою тривожністю (1-3 класи) в 1990-93 гг склала від 72% до 75%, для порівняння в 1980-93 гг таких дітей було від 12% до 16%. Хоча за даними багаторічних досліджень, що проводяться як в нашій країні, так і за кордоном, кількість тривожних людей незалежно від статевовікових, регіональних характеристик зазвичай буває близько до 15%. Іншими словами, якщо в 80-х рр кількість тривожних дітей серед молодших школярів було близьке до вікової норми, то зараз воно майже в п'ять разів більше.

     Змінилася і "якість" тривожності. Нині значно зросла вираженість форм тривоги, що має глибинний характер, тобто  найбільш важкий, і, в найменшій мірі, що піддаються подоланню.

     Важливість, актуальність цієї проблеми і визначило  вибір теми нашого дослідження.

     Метою дослідження: стало вивчення впливу рівня тривожності на успішність навчальної діяльності підлітка. Ми виявляли розподіл за гендерними ознаками та у сукупності по всій вибірці.

     Об'єктом  роботи є  успішність навчальної діяльності.

     Предмет дослідження - вплив тривожності на успішність навчальної діяльності.

     Гіпотеза. Тривожність грає велику роль в успішності навчальної діяльності. Чим вище рівень тривожності, тим меньш успішна навчальна діяльность. Ми виявляли розподіл за гендерними ознаками та у сукупності по всій вибірці.

     Грунтуючись на висуненою мною гіпотезою і певною метою роботи я поставила перед собою наступні завдання:

      1.Вивчити праці психологів і педагогів з досліджуваного нами питання про вплив тривожності на успішність навчальної діяльності;

     2.Проаналізувати основні поняття тривожності, види, особливості прояву, вплив на шкільну успішність;

   3.Підібрати і апробовувати методики по виявленню рівня тривожності у групи школярів;

     4.Проаналізувати отримані в ході експериментального дослідження результати і з'ясувати, який ж вплив рівня тривожності на успішність навчальної діяльності.

     5.Обробити отримані в ході усієї роботи результати і зробити висновки.

     Методики дослідження по виявленню рівня тривожності у школярів:

     1.Тест "Дослідження тривожності" (опитувач  Спилбергера);

     2".Шкала особитстої тривожності"  (опитувач А.М. Прихожан, форма Б від 13-16 років).

               Данні про успішність навчання  кожного учня були отримані з класного журналу.

           База  дослідження: загальноосвітня школа № 69, 9-Б клас міста Києва.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Частина І. Тривожність у підлітковому віці. 

    1.1.Особливості підліткового віку 

    У цей період завершується дитинство та починається перехід до дорослості. Відбувається перебудова особистості, стикаються стосунки з дорослими, підліток засвоює нові суспільні норми поведінки. Для перехідного віку характерна невідповідність між новими потребами “напівдитини-напівдорослої людини” і застарілим ставленням до неї оточуючих. У цей час виникає криза, що виявляється у різному протиставленні себе дорослим, внутрішній дисгармонії, потягу до самостійності.

    У підлітковому віці провідною потребою стає вибіркове спілкування з  однолітками, які мають певні якості особистості. Спілкування знову, як і в немовляти, стає провідною діяльністю, замінюючи в цьому плані навчальну діяльність.

    Центральним психічним новоутворенням підліткового віку є почуття дорослості. В підлітковому віці підліток протиставляє себе дорослим виявляючи при цьому "максималізм самостійності", це суб’єктивно приводить його до відмежування від навколишнього світу, усвідомлення себе, відкриття власного "Я" і як наслідок до зацікавленості власним внутрішнім життям та внутрішнім світом інших людей.

    Інтенсивно  формується власна особистість. Підліток стає суб’єктом саморозвитку здійснює цілеспрямований процес самовдосконалення  на основі обраного ідеалу, який може бути завищеним і нереалістичним але  він надає саморозвитку, самоорганізації  особистості, значного поштовху в "саморусі". Зміни в особистості підлітка є такими помітними і значущими, що свідчить про друге народження особистості. У перехідний вік відбувається перетворення  підлітка на зрілу особистість.

    Підлітковий вік, або середній шкільний вік привертає до себе увагу своїми анатомо-фізіологічними змінами в організмі дитини, особливо пов’язаними зі статевим дозріванням. Ці зміни впливають значною мірою на пізнавальну діяльність та поведінку, впливають на стосунки в колективі.

    У підлітків підвищується рівень пізнавальної активності і розумового розвитку, зростає допитливість, виникає прагнення пізнати невідоме, зазирнути в майбутнє . Учні середнього шкільного віку посильно вивчають і виявляють прагнення до самостійності. Але це прагнення за умови неправильного виховання може виявитись у викривлених формах - негативному ставленні до доручень, порад учителів і батьків, невмотивованих вчинках у поведінці. Це трапляється, коли підліток не залучається до життя колективу, не виконує суспільно корисної праці, доручень, не бачить і не переживає результатів своєї діяльності, а вчителі і батьки не заохочують до цього, не враховують вікових особливостей його розвитку.

    Усі підлітки відчувають потребу мати у  колективі гідне місце і це стає провідним мотивом їхньої поведінки. Якщо хлопчики для досягнення мети використовують перевагу у силі, то дівчата, успіхами у навчанні.

    Для досягнення якоїсь мети дівчата використовують значно більше впертості, ніж хлопчики. В них є своєрідний "жіночий  патріотизм" який їх об’єднує. Розум і вроду цінують усі підлітки. Хлопчики - п'ятикласники часто небайдужі до своїх однокласниць, але взаємність у цьому віці рідкість. Дівчатка більш емоційні, виявляють значний інтерес до своєї зовнішності, як хлопчики байдуже. У цей період дівчатка розвиваються швидше ніж хлопчики.

    Підлітковий вік - це найбільш складний та бурхливий  період у формуванні особистості дитини, який характеризується глибоким змістом зовнішніх і внутрішніх факторів розвитку. Це насамперед пов"зано з фізіологічною перебудовою організму, зміною становища дитини у відносинах з дорослими й однолітками з високим розвитком пізнавальних процесів. Це досить відповідальний період, оскільки в цей час формуються ціннісні орієнтації, в основному закріплюються риси характеру і форми міжособистісною взаємодією, розвивається рефлексія, яка змінює перебіг і характер відносин з іншими людьми та ставлення до самого себе.

    На  початку підліткового віку посилюється, проявляється бажання бути схожим на старших, це бажання може бути настільки сильним, що прискорюючи події підліток передчасно відчуває себе дорослим[11; 273].

    Це  почуття дорослості є суперечним, з одного боку він є дорослим, а  з іншого ні. Цей розрив підліток долає в основному за рахунок зовнішніх атрибутів дорослості, (зачіска, слідування дорослій людині, манерам, способом проведення дозвілля, засвоєння шкідливих звичок).Прагнення стати дорослим вимагає і породжує зміну всієї системи стосунків підлітка з дорослими, а також ставлення до самого себе.