Психолого-педагогiчна корекцiя уваги молодших школярiв з затримкою психiчного розвитку

3. Методика «Запам’ятай і розстав крапки» (в адаптації Р.С. Нємова).

Мета: дослідження обсягу уваги молодших школярів.

Матеріал і устаткування: стимульний матеріал (набір карточок із вісьмома малими квадратами, на яких зображені крапки) та бланкові карточки (набір порожніх карточок із вісьмома малими квадратами) (див. Додаток 6), секундомір, протокол, простий олівець.

Хід виконання роботи.

Дитина працює за інструкцією із вісьмома малими квадратами, на яких зображені крапки. Квадрати складені на купку у порядку зростання зображених на них крапок (від 2 до 9). Дитині послідовно зверху вниз показують (на 1-2 секунди) кожну із восьми карточок із крапками. Після кожного демонстрування пропонується відтворити побачені крапки - нанести їх на порожній квадрат за 15 секунд. Цей час дається дитині для того, щоб вона могла пригадати, де знаходилися побачені крапки, і відмітити їх у порожній картці.

Надається інструкція: «Зараз ми пограємося з тобою у гру на увагу. Я буду показувати тобі одну за одною карточки, на яких зображені крапки, а потім ти сам (сама) будеш малювати ці крапки в порожніх клітинках у тих місцях, де ти бачив(ла) їх на карточках».

Обробка та аналіз результатів.

Обсягом уваги дитини вважається максимальна кількість крапок, яку вона змогла відтворити на будь-якій одній із восьми карток.

Шкала оцінювання результатів дослідження обсягу уваги:

4. Коректурна проба за таблицями кілець Ландольта.

Мета: визначити продуктивність і стійкість уваги молодших школярів.

Обладнання: бланк методики Ландольта, секундомір.

Хід виконання роботи.

Експериментатор надає дитині інструкцію: «Зараз ми з тобою пограємо у гру. У ній ти будеш змагатися з іншими дітьми, потім ми побачимо, якого ти результату домігся, змагаючись з ними. Я думаю, що у тебе це вийде так само добре, як у решти дітей».

Далі дитині показують бланк методики Ландольта і пояснюють, що вона повинна, уважно переглядаючи кільця по рядах, знаходити серед них такі, у яких є розрив у строго визначеному місці, і закреслювати їх.

Робота триває упродовж п’яти хвилин. Щохвилини експериментатор вимовляє слово «стоп». За цією командою дитина повинна поставити риску у тому місці бланка з кільцями, де застала її ця команда. Після того, як минула остання п’ята хвилина, експериментатор вимовляє слово «стоп» і просить дитину поставити у тому місці бланку, де застала її ця команда, дві риски.

Обробка та аналіз результатів.

При обробці результатів експериментатор визначає кількість кілець, переглянутих дитиною за кожну хвилину роботи й за всі п’ять хвилин разом. Також обраховується кількість помилок, допущених нею у процесі роботи на кожній хвилині, з першої по п’яту, і в цілому за всі п’ять хвилин.

Продуктивність і стійкість уваги обраховується за формулою:

а) для кожної із п’яти хвилин роботи:

де: S - показник продуктивності і стійкості уваги дитини;

N - кількість кілець, переглянутих дитиною за хвилину;

n - кількість помилок, допущених дитиною за хвилину. Помилками вважаються неправильно викреслені або пропущені кільця.

б) для усіх п’яти хвилин разом:

де: S - загальний показник продуктивності і стійкості уваги дитини за усі п’ять хвилин;

N - кількість кілець, переглянутих дитиною за п’ять хвилин;

n - кількість помилок, допущених дитиною за п’ять хвилин.

Таким чином, обчислюють п’ять щохвилинних показників S (S1, S2, S3, S4, S5) та один загальний показник Sзаг, що стосується усіх п’яти хвилин роботи, разом узятих.

Показники продуктивності уваги переводяться у бали за десятибальною шкалою. За десятибальною шкалою переводяться у бали також показники стійкості уваги.

Шкала оцінювання показників продуктивності уваги:

Шкала оцінювання показників стійкості уваги:

2.2. Хід, результати експериментального дослідження та їх аналіз

Експериментальне дослідження проходило в три етапи на базі КЗО «Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр» Дніпропетровської обласної ради та в СШ № 10  м. Дніпропетровська.

Далі нами буде детально описана процедура проведення всіх етапів дослідження.

Перший етап експериментального дослідження – констатувальний

Проводився на початку навчального року. На цьому етапі дослідження було проведено первинну діагностику початкового рівня властивостей уваги молодших школярів у всіх групах, яка ґрунтувалась на використанні комплексу зазначеного вище психодіагностичного інструментарію.

Отже, для дослідження нами було використано методику «Дослідження розподілу та переключення уваги» (П’єрона-Рузера в адаптації Р.С. Нємова) з молодшими школярами усіх груп дітей.

Результати дослідження представлені в таблиці 2.2.1.

Таблиця 2.2.1.

Результати відсоткового співвідношення учнів за показниками розвитку переключення та розподілу уваги

З числа респондентів не виявилось жодної дитини з дуже високим рівнями розвитку зазначених властивостей уваги. Тільки в контрольному класі на високий рівень завдання виконало 20,2% учнів. Як бачимо, переключення та розподіл уваги у молодших школярів експериментального класу розвинуті недостатньо.

Вони повинні були розподіляти свою увагу, по перше, між різними геометричними фігурами, по-друге, між різними знаками, що їх потрібно проставляти у ці фігури, по-третє, між дотриманням встановлених правил заповнення бланку (просування рядочками, одночасна робота з усіма фігурами та ін.). Їм було надто важко водночас контролювати дотримання усіх умов виконання завдання та свідомо переключати увагу з одних об’єктів на інші.

Учням постійно потрібно було звірятися зі взірцем, поданим унизу бланку. А у деяких дітей при виконанні завдання десь у середині відведеного часу (наприкінці першої хвилини) ми спостерігали своєрідний збій, що полягав у тому, що вони забували або саме завдання експериментатора, або те, які знаки потрібно ставити і у які фігури, або ж порушували встановлені правила, проставляючи якісь окремі знаки, а інші ігноруючи. Можливо, це спричинено зростаючою утомою від виконання такої одноманітної роботи.

Серед дітей обох класів були такі (приблизно 9%), що потребували постійного схвалення з боку експериментатора, а якщо його не отримували, то не виконували наступного етапу роботи. Без підкріплення їхньої уваги через певні проміжки часу відповідними оціночними судженнями у них різко змінювалась інтенсивність уваги. Учні, що увійшли до груп із низьким та дуже низьким рівнем розвитку вказаних властивостей, хоча і виконували завдання правильно, але надто повільно. Вони не могли і не уміли швидко переключати увагу з одних фігур на інші, що і відобразилось в отриманих низьких показниках переключення та розподілу уваги.

За пробою переплетених ліній Рея визначено ступінь стійкості та концентрації уваги молодших школярів в умовах напруженої діяльності. Результати дослідження представлені в таблиці 2.2.2.

Таблиця 2.2.2.

Результати відсоткового співвідношення учнів за показниками розвитку стійкості уваги