Социальни аспекти освити людей з обмеженими можливостями здоровя

Щодо шляхів подолання  таких труднощів, то 70% викладачів сказали, що це можуть бути додаткові заняття з учнями обмеженими функціональними можливостями здоров`я, 25% сказали, що потрібно адаптувати під таких учнів навчальні програми, 35% - висловилися за диференціацію навчальних задань для таких учнів, 40% шляхом подолання труднощів назвали закріплення за учнем з обмеженими функціональними можливостями здоров`я одногрупниками з високими показниками навчальної діяльності, для того, щоб він допомагав першому у виконанні навчальних завдань (навчальне волонтерство). (див. рис. 3.4.)

Рис. 3.4. Розподіл відповідей викладачів щодо шляхів подолання труднощів у навчанні учнів з обмеженими функціональними можливостями здоров`я

 

На питання чи потребують діти з обмеженими функціональними можливостями здоров`я допомоги у навчанні з боку одногрупників, 70% учні відповіли, що «ні», 25%  відповіли, що тільки у випадку частих пропусків занять, 5% - вважають, що такі учні потребують їх допомоги (див. рис. 3.5.)

Рис. 3.5. Розподіл відповідей учнів на запитання чи потребують учні з обмеженими функціональними можливостями здоров`я допомоги з боку одногрупників

 

90% учнів надають допомогу одногрупникам з обмеженими функціональними можливостями здоров`я, всі вони вказали, що це допомога у навчанні (виконання домашніх завдань, роз`яснення навчального матеріалу і т.п.).

10% сказали, що надають  допомогу тільки, якщо їх про  це попросить сам  учень  з обмеженими функціональними  можливостями здоров`я. Серед видів такої допомоги булдо названо – матеріальна допомога та допомога у навчанні. Під матеріальною допомогою учні розуміють допомоги у наданні додаткових коштів дитині з обмеженими функціональними можливостями здоров`я. Так у коледжі є традиція раз на місяць надавати матеріальну допомогу дітям-сиротам та дітям з обмеженими функціональними можливостями здоров`я, причому ці кошти надає фонд групи із власних стипендій – кожен студент відраховує на користь дитини з обмеженими функціональними можливостями здоров`я та дитини-сироти по п’ять грн. щомісячно. Потім ці кошти розподіляються за потребою між дітьми вказаних категорій.

Потрібно зазначити, що всі опитані учні, сказали, що у  них не виникає ніяких труднощів  у спілкуванні з однолітками  з обмеженими функціональними можливостями здоров`я. Це свідчить про позитивне, відкрите ставлення  у молодіжному середовищі до дітей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я.

Альтернативними методами та формами навчання учнів з обмеженими функціональними можливостями здоров`я  у коледжі, викладачами були названі  такі (див. рис. 3.6.):

• навчання за індивідуальним планом – 60% викладачів;
• дистанційне навчання – 40%;
• диференціація навчальних завдань – 70%;
• надання додаткової спеціальності у рамках навчання у коледжі  (наприклад, вихователь дошкільного закладу дітей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я) – 10%.

Рис. 3.6. Альтернативні методи та форми навчання учнів з обмеженими функціональними можливостями здоров`я у коледжі

 

Як бачимо, більшість  викладачів (70%) надають перевагу диференційованим завданням як альтернативному способові  навчання молоді з обмеженими функціональними можливостями здоров`я, 60% викладачів обрали навчання за індивідуальними планом.

Таким чином, можемо зробити  висновок, що у коледжі як серед  викладачів, так і серед учнів  сформоване позитивне ставлення  до інтегрованого навчання молодві з обмеженими функціональними можливостями здоров`я у вищому навчальному закладі І-ІІ рівня акредитації, проте за відсутності відповідного матеріально-технісного забезпечення таке навчання поки що не можливе.

3.3. Модель дистанційного  навчання учнів з обмеженими функціональними можливостями здоров`яна прикладі вищого навчального закладу І-ІІ рівня акредитації

 

Мета кожного навчального  закладу – дати учням освіту такого рівня, який дозволив би  їм посісти  гідне місце в суспільстві. Коли ж мова йде про навчання дітей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я, то, щоб забезпечити їм належний рівень освіти, потрібно відшукувати нові шляхи та сучасні технології для забезпечення їх якісними знаннями в межах державного стадарту освіти та  рекомендованих навчальних програм.

За результаттами нашого дослідження ми виявили потребу  у запроваджені нових форм навчання учнів з обмеженими функціональними  можливостями здоров`я у педагогічному  коледжі. Адже отримання знань звичним  шляхом для учнів з обмеженими функціональними можливостями здоров`я є проблемним, через пропуски занять по хворобі. Це, на нашу думку, віддаляє від вищої освіти і професійної діяльності велику частину здібних дітей, посилюючи їх соціальну відірваність від суспільного життя.

Проте використання комп’ютера та сучасних технологій у навчальній діяльності дає змогу донести  до категорії учнів з особливими потребами необхідний обсяг знань. Крім того, систематичне використання комп’ютера дозволяє їм отримати початкову  допрофесійну підготовку як основу майбутньої спеціальності, сприяє розвитку їхніх творчих здібностей, активізаціі навчального процесу, надає можливість навчатися в зручному для них місці за індивідуальним розкладом, використовуючи інформаційні ресурси навчального закладу, спілкуватись через мережу з викладачем та іншими учнями, а в майбутньому і працювати.

Тому ми пропонуємо до системи навчання педагогічного коледжу з вересня 2010 року включити ситему дистанційного навчання для дітей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я.

Дистанційна освіта –  це нова форма освіти для учнів  і викладачів України, тому важливо  дослідити переваги і недоліки цієї системи та знайти шляхи подолання  певних проблем. Саме це й буде метою  описуваного дослідження, крім того необхідно порівняти сучасний стан дистанційного навчання в Україні (його зародження) і в Росії (країні, у якій є дуже результативні експерименти в цій галузі). [22]

Головною перевагою  дистанційної освіти є її екстериторіальність (тобто немає прив’язки до певної території). Крім того, дистанційне навчання (ДН) пропонує оновлені знання, останні теорії, що забезпечують світові інформаційні ресурси.

Головним завданням  ДН є розвиток творчих та інтелектуальних  здібностей людини за допомогою відкритого і вільного використання всіх освітніх ресурсів і програм, у тому числі, доступних в Інтернеті. А оскільки Інтернет – це світова інформаційна мережа, то вона може бути одним із засобів ДН, тому що її дані допоможуть учням (і викладачам) створити повну інформаційну картину з питань, що їх цікавлять.

Одним із найбільш динамічно  розвинутих напрямів відкритої освіти є дистанційна освіта (ДО), яка  дозволяє реалізувати такі принципи:

• доступність навчання, а саме подолання фізичних обмежень людини, розширення аудиторії учнів;
• індивідуальна спрямованість навчання, створення комфортних умов для школярів і вчителів, урахування індивідуальних психологічних особливостей (сприйняття, пам’яті, мислення), індивідуальний темп навчання;
• розвиток інформаційної культури, навичок роботи із сучасними засобами інформатизації і телекомунікації;
• соціалізація навчання, урахування особистісно-комунікативних особливостей учнів [62].

Разом із викладачами інформатики та психології Коростишівського педагогічного коледжу, ми розробили експериментальну програму «Про організацію дистанційного навчання учнів з обмеженими функціональними можливостями здоров`я» на базі навчального предмету «Психологія». Даний предмет був обраний тому, що є оним із профілюючих у педагогічному коледжі.

Формою дистанційного  навчання ми обрали класно-дистанційну форму. Учні однієї групи коледжу вивчають предмет за дистанційною формою. Вони мають можливість спілкуватися зі своїм викладачем. Кількість очних занять зменшується, вони перетворюються на очні консультації. У ролі тьютора виступає викладач навчальної дисципліни колдежу. Дана форма навчання передбачає, що учні з обмеженими можливостями здоров`я можуть самостійно працювати над навчальними завданням курсу, отримуючи лише від викладача консультації. Перевірка занань відбувається за допомогою ком`ютерного тестування (даний блок знаходиться зараз у розробці). Основою курсу став електронний ресурс Українського інститут інформаційних технологій в освіті (див. дод. 3)

Модель диистанційного навчання для учнів педагогічного  коледжу має таких вигляд (див. рис. 3.5.). Для її реалізації потрібно:

• створити та модернізувати матеріально-технічну базу коледжу;
• створити лабораторію дистанційного навчання, комп’ютерний клас, інтернет-класи, забезпечити ПК такі служби школи: робочий кабінет психолога, робоче місце бібліотекаря, методичний кабінет;
• створити доступ до мережі Інтернет та обмінний фонд ПК;
• на базі лабораторії дистанційного навчання коледжу створити авторську оболонку для організації дистанційного навчання та розміщення ВЕБ-ресурсів.

З метою кадрового  забезпечення реалізації експериментальної  програми потрібно ввести додаткові  штатні одиниці:

1.Методисти дистанційного навчання - 2 штатні одиниці:

3. Лаборант лабораторії дистанційного навчання (1 штатна одиниця).

 

Рис. 3.5. Модель дистанційного навчання для учнів педагогічного коледжу

Очікуваними результатами моделі можуть стати:

1. Зростання готовності викладачів до роботи з учнями з обмеженими функціональними можливостями здоров`я
2. Зростання показників успішності учнів з обмеженими функціональними можливостями здоров`я.
3. Розвиток творчих здібностей учнів з обмеженими функціональними можливостями здоров`я.

Для організації і  правильного функціонування системи дистанційного навчання виконуються такі головні функції:

–   підтримка викладачами  дистанційних курсів (виправлення, оновлення, удосконалення тощо);

–   доставляння  навчального матеріалу студентам;

–   підтримка довідкових матеріалів (бібліотеки);

–   надання консультацій;

–   контролювання  знань;

–   організація  спілкування студентів (колективні форми навчання).

Ми вважаємо, що дистанційне навчання є одним з найважливіших і найбільш ефективних напрямків розвитку освіти учнів з особливими потребами педагогічного коледжу. Саме воно створює передумови для інтенсифікації навчального процесу, стимулює самостійну роботу, сприяє підвищенню якості знань.

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок до розділу  ІІІ

Отже, проаналізувавши  результати анкетування викладачів та учнів Коростишівського педагогічного  коледжу, ми прийшли до висновку, що у навчальному закладі сформоване цілком позитивне ставлення до спільного  навчання учнів з обмеженими функціональними можливостями здоров`я та здорових дітей.

Як викладачі, так і  учні не мають суттєвих труднощів  у спілкуванні з такими дітьми, у разі потреби завжди надають  їм допомогу.

У ході дослідження ми підтвердили нашу гіпотезу, що бар`єрами  соціальної інтеграції учнів з обмеженими функціональними можливостями здоров`я у навчальний простір коледжу є відсутність адаптованих навчальних програм та обладнання. Крім цього, ми з`сували, що таких бар`єрів учні відносять ще й матеріальні труднощі сім`ї учня з обмеженими функціональними можливостями здоров`я.

Подоланням вказаних бар`єрів, на думку викладачів та учнів  може стати адаптація навчальних програм, диференціація навчальних завдань та навчання за індивідуальним планом учнів з обмеженими функціональними можливостями здоров`я.

Саме з метою успішної інтеграції молоді з функціональними  обмеженнями здоров`я в освітній простір вищого навчального закладу  І-ІІ рівня акредитації ми запропонували  до реалізації модель дистанційного навчання з курсу «Психологія», яка покликана сприяти підвищення рівня засвоєння знань учніми з обмеженими можливостями здоров`я з профілюючого предмету. Ми вважаємо, що саме така модель є найбільш ефективною при формування інтегративного середовища учнівської молоді з обмеженеми функціональними можливостями здоров`я за умови не достатнього забезпечення матеріально-технісної бази навчального закладу.

 

 

 

Висновок 

 

Темою мого диплому є  «Соціальні аспекти освіти людей  з обмеженими функціональними можливостями здоров`я». Дана робота написана на базі Коростишівського педагогічного коледжу ім.. І.Я.Франка.

На нашу думку, досліджувана проблема є досить актуальною для  України, тому що останнім часом активізувалася увага науковців до проблем соціальної інтеграції дітей з обмеженими функціональними  можливостями здоров`я.

Взагалі термін «інвалідність» є дискусійним у науці. Зокрема, О.М.Дікова-Фаворська на його позначення використовує термін «людина з функціональними обмеженнями здоров'я».

М.А. Вігдорчік визначає інвалідність як стійку втрату працездатності.

В.С.Андреєв як засвідчений медичним органом стан припинення професійної діяльності у наслідок порушення здоров`я.

І.М. Сирота визначає інвалідність як розлад функцій організму, які викликають соціальні наслідки.

Всі ці науковці говорять також  про те, що система освіти є надзвичайно важливим чинник соціалізації людей, адже саме за її допомогою людина отримує професійні навички, необхідні їй для повноцінного входження у суспільство. Дитина з обмеженими функціональними можливостями здоров`я тривалий час була позбавлена можливості отримувати повноцінну освіту. Це визначалося пануючою моделлю інвалідності у суспільстві. Ми з`ясували, що тривалий час такою моделлю була медична, яка формувала у суспільстві думку, що дитина з обмеженими функціональними можливостями здоров`я у силу своєї хвороби не може отримувати повноцінної освіти. Для таких дітей будувалися спеціальні реабілітаційні заклади або інтернати, подекуди такі діти виховувался тільки у сім’ї. Такий стан речей створював штучне середовище навколо дитини, створюючи суспільну думку про неспроможність дитини з обмеженими функціональними можливостями здоров`я.