Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Мая 2014 в 23:51, курсовая работа
Актуальність теми. Кондитерська промисловість України розвивається високими темпами, на сьогоднішній день за насиченістю та широтою асортименту кондитерських виробів, ринок України не відрізняється від ринків європейських країн. Ринок кондитерських виробів дуже великий, він має близько 1000 найменувань різних ласощів і асортимент розширюється, налагоджуються зовнішньо – економічні зв`язки, підвищується якість вітчизняного виробництва.
Вступ
Розділ І. Сучасний ринок печива в Україні
1.1 Аналіз ринку печива в Україні
1.2 Особливості виробництва печива галетного. Вимоги до якості сировини, пакування, маркування та зберігання печива галетного
1.3 Класифікація та загальна характеристика кондитерських виробів, харчова та енергетична цінність печива
1.4 Показники якості печива галетного і сучасні проблеми щодо якості
1.5 Висновки з розділу
Розділ ІІ. Товарознавча оцінка якості зразків галетного печива
2.1 Маркування та упакування
2.2 Органолептичні показники
2.3 Фізико-хімічні показники
Розділ ІІІ. Виробництво цукрового печива на підприємстві «Харківська бісквітна фабрика»
3.1 Характеристика підприємства
3.2 Сировина і її якість для виробництва
3.3 Технологія виробництва цукрового печива
3.4 Продуктовий розрахунок
3.5 Підбір технологічного обладнання
3.6 Технохімконтроль на виробництві
3.7 Висновки і пропозиції до розділу
Висновки
Список використаних джерел
Токсичні елементи не перевищують допустимого рівня відповідно до "Медико-біологічних вимог і санітарних норм якості продовольчої сировини і харчових продуктів" №5061-89.
Вміст радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90 не перевищують рівнів, допустимих вимогами ДУ-97.
Відповідність борошняних кондитерських виробів всім обов’язковим вимогам МБТ і СН №5061-89, ДУ-97 систематично контролюється акредитованими лабораторіями Харківської ОблСЕС, Харківського регіонального центру стандартизації, метрології і сертифікації, а також Харківською обласною лабораторією по контролю за якістю харчових продуктів Госпотребстандарта України.
Сертифікація кондитерських виробів в системі УкрСЕПРО підтверджується сертифікатами відповідності:
Таблиця сертифікатів відповідності для груп кондитерських виробів
Найменування групи кондитерських виробів / Реєстраційний номер / Термін дії сертифікату відповідності
Печиво цукрове, затяжне і здобне в асортименті / UA1.007.X028002-03 / 04.12.2003 27.11.2007
Бісквіти «Фірмові» в асортименті / UA1.007.X026998-02 / 27.12.2002 27.11.2007
Рулети «Фірмові» в асортименті / UA1.007.X026997-02 / 27.12.2002 27.11.2007
Крекер (сухе печення) в асортименті / UA1.007.X026995-02 / 27.12.2002 27.11.2007
Вафлі, вафельні трубочки і корнетики з жировими начинками в асортименті / UA1.007.X026996-02 / 27.12.2002 27.11.2007
Торти шоколадно-вафельні і вафельні в асортименті / UA1.007.X026983-02 / 27.12.2002 27.11.2007
Цукерки, глазуровані шоколадною глазур'ю в асортименті / UA1.007.X028604-05 / 12.10.2005 26.04.2010
Галети "Здоров'я" / UA1.007.X007468-04 / 1.04.2004 27.11.2007
Вироби кондитерські.
Пироги пісочні «Чудо» в асортименті / UA 1.007.X028768-06 / 02.07.2006 24.07.2008
Цукерки глазуровані і неглазуровані, шоколадні «Асорті», відформовані з шоколадної або кондитерської маси для формування з начинками або без начинок. / UA1.007.X027272-03 / 18.11.2005 17.11.2007
«Зефір глазурований» і «Зефір в шоколаді» / UA1.007.X023596-05 / 1.09.2005 31.08.2007
Мармелад желейний і желейний-фруктовий в асортименті / UA1.007.X027951-05 / 06.10.200530.09.2007
Шоколад звичайний і десертний з додаванням і без додавання, з начинками в асортименті / UA1.007.X009013-06 / 13.03.200610.03.2008
Карамель відпливна в асортименті / UA1.007.X010600-06 / 21.03.200620.03.2008
Драже цукрове, ядерне і ягідне в асортименті / UA1.007.X027693-04 / 19.11.200418.11.2006
Торти шоколадно-вафельні в асортименті / UA1.007.X030692-04 / 21.12.2004 20.12.2006
Карамель з додаванням і без додавання какао-порошку з начинками і льодяникова згідно додатку (6 груп) / UA1.007.X003090-06 / 01.02.200631.01.2008
Ірис напівтвердий, м'який в асортименті / UA1.007.X018648-05 / 12.07.2005 01.07.2007
Мармеладний батон «Схід» з помадною начинкою / UA1.007.X027752-05 / 04.10.2005 03.10.2007
Зефір неглазурований в асортименті / UA1.007.X023597-05 / 01.09.2005 31.08.2007
Продукція Харківської Бісквітної Фабрики включає більше 100 найменувань, з них:
Затяжне печиво – 4 найменувань;
Цукрове печиво - 22 найменування;
Здобне печиво – 17 найменувань;
Крекер – 14 найменувань;
Вафлі – 25 найменувань;
Вафельні трубочки – 6 найменувань;
Бісквіт – 5 найменувань;
Рулет – 10 найменувань;
Торт шоколадно-вафельний – 9 найменувань;
Цукерки глазуровані – 4 найменування.
Вся продукція сертифікована у системі УкрСЕПРО.
Як сировина застосовуються: мука, цукор, крохмаль, рослинні жири, сухе і згущує молоко, яйцепродукти, спирт етиловий, харчові кислоти, натрій двовуглекислий і ін., все вітчизняного виробництва. До імпортних відносяться: какао-порошок, кокосова стружка, мак, кунжут, ароматизатори натуральні і ідентичні натуральним.
Виробництво крекеру, бісквітів і рулетів здійснюється на італійському устаткуванні фірм «ORLANDI» і «SASIB BAKERY», де весь процес від завантаження інгредієнтів до упаковки повністю автоматизований і комп’ютеризований. Також на імпортному автоматизованому устаткуванні виготовляються вафлі, вафельні торти і вафельні трубочки (фірма HAAS Австрія), здобні сорти (фірма POLIN), печення з шоколадом на устаткуванні фірми «Бенке-Люкао» (Німеччина). Решта продукції виробляється на вітчизняному устаткуванні.
Продукція кондитерської фабрики «Харків"янка» включає близько 150 найменувань. Це:
Цукерки в коробках – 50 найменувань, вагових – 60 найменувань;
Драже – 5 найменувань (2 – діабетичні);
Карамель – 40 найменувань;
Ірис – 5 найменувань;
Мармелад – 10 найменувань;
Зефір – 5 найменувань;
Шоколад – 8 найменувань;
Торт шоколадно-вафельний – 2 найменування.
3.2 Сировина і її якість для виробництва
Для виготовлення печива використовують такі основні види сировини:
- пшеничне борошно згідно з ГОСТ 26574 чи іншою чинною нормативною документацією;
-цукор-пісок згідно з ДСТУ 2316 (ГОСТ 21);
- кукурудзяний крохмаль згідно з ДСТУ 3976;
- соняшникову олію згідно з ГОСТ 1129;
- маргарин згідно з ГОСТ 240;
- кондитерські жири згідно з ГОСТ 28414;
- вершкове масло згідно з ГОСТ 37;
- пастеризоване коров’яче молоко згідно з ДСТУ 2661;
- згущене молоко з цукром згідно з ГОСТ 2903;
- курячі яйця згідно з ГОСТ 27583;
- продукти яєчні згідно з ГОСТ 30363;
- кухонну сіль згідно з ДСТУ 3583 (ГОСТ 13830);
- вуглеамонійні солі згідно з ГОСТ 9325 і чинною нормативною документацією;
- припаси і підварки згідно ДСТУ 3984;
-какао-порошок згідно
з чинною нормативною
- глазур згідно з чинною нормативною документацією;
- барвники та ароматизатори згідно з чинною нормативною документацією;
- рослинні жири згідно з чинною нормативною документацією;
- родзинки згідно з чинною нормативною документацією;
- пюре плодове та ягідне згідно з чинною нормативною документацією;
- крохмаль картопляний згідно з ГОСТ 7699;
- кислота лимонна згідно з ГОСТ 908;
- арахіс згідно з чинною нормативною документацією;
- мак згідно з ГОСТ 12094;
- кориця згідно з ГОСТ 29049;
- какао терте згідно з чинною нормативною документацією;
-какао-масло згідно з
чинною нормативною
- молоко сухе незбиране згідно з ГОСТ 4495;
- ферменти згідно з чинною нормативною документацією;
- лецитин згідно з чинною нормативною документацією;
- бікарбонат натрію згідно з чинною нормативною документацією.
Можуть бути використані інші види сировини, дозволені Міністерством охорони здоров’я України.
В якості основного виду сировини використовують пшеничне борошно вищого та 1-го ґатунків,яке надходить на підприємство, а також зберігається там, майже завжди, безтарним способом.
Цукор (цукроза)використовують у вигляді рафінованого цукру-піску або водяного розчину (сиропу). Вміст цукрози в цукрі-піску в перерахунку на суху речовину 99,75...99,99%,вміст вологи не більше 0,14%, а для безтарного збереження – 0,05%. Цукровий сироп, який надходить з цукрово-рафінадних заводів, може бути як чистим, так і цукрово-інвертним з різним співвідношенням цукрози та інвертного цукру. На кондитерські фабрики цукор-пісок надходить двома способами: тарним (у мішках) або безтарним (у вагонах або автомашинах). Зберігають його також двома способами: у мішках або в складах для безтарного збереження (силосах). Перед застосуванням на виробництві цукор-пісок просіюють через сито та піддають магнітному очищенню для звільнення від ферродомішок
При виробництві цукрового печива можуть додавати патоку в кількості 2% від маси сировини. Це надає тісту пластичність, а готовим виробам – м’якості та розсипчастості. Патока надходить на підприємство в цистернах та в розігрітому вигляді (40...450 С) перекачується у баки. Перед застосуванням патоку підігрівають до тієї ж температури та проціджують через сито.
В якості рецептурного компоненту, при виробництві печива, використовують крохмаль.
Як структуроутворювачі використовують жири, вершкове масло, маргарин, також додають гідровані жири.
Широко використовують фруктово-ягідну сировину у вигляді напівфабрикатів (пульпи, пюре, підварки,цукати, заспиртовані ягоди). Для надання виробам кислого смаку використовують харчові кислоти: винну, лимонну, молочну, яблучну. В якості ароматичних добавок додають натуральні (природні ефірні масла) та синтетичні (есенції) ароматичні речовини. Крім цього, застосовують такі види сировини, як розпушувачі, драглеутворювачі, харчові барвники, емульгатори, консерванти.
Сировина, барвники, ароматичні речовини, замінники цукру, допоміжні матеріали, які застосовують для виготовлення печива, повинні мати дозвіл для застосування Міністерства охорони здоров’я України. Їхня якість має відповідати вимогам чинної нормативної документації.
Сировина, що надходить для виробництва печива за вмістом токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів, нітратів, не повинна перевищувати норм, передбачених “Медико-биологическими требованиями и санитарными нормами качества продовольственного сырья и пищевых продуктов” №5061, затвердженими Міністерством охорони здоров’я СРСР.
3.3 Технологія виробництва цукрового печива
Як було сказано раніше,цукрове печиво виготовляють з високопластичного тіста, готові вироби відрізняються гарною пористістю, крихкістю та набрякаємістю. Основні стадії отримання тіста: підготовка сировини, заміс тіста, формування, випікання, охолодження, упаковка.
Підготовка сировини для виробництва печива цукрового здійснюється так само, як і для виробництва всіх інших борошняних кондитерських виробів.
Тісто для цукрового печива замішують в агрегатах неперервної дії. Процес здійснюється шляхом змішування попередньо приготовленої емульсії з борошном та крохмалем. Емульсію готують з води,цукру, кондитерських жирів, інвертного сиропу, яйцепродуктів, солі,розпушувачів,ароматичних речовин. В емульсії жир повинен бути рівномірно диспергіруванним у воді, цьому сприяють емульгуючі речовини – лецетин яєчного жовтка, казеїн молока та фосфатидні концентрати. Тісто, приготоване на емульсії, має більш однорідну консистенцію й краще формується. Емульсію готують у дві стадії: змішування, збивання. Змішування проводять у циліндричному змішувачі. В цей час розчиняються всі компонентні рецептури. Емульсію збивають або у центробіжному емульгаторі безперервної дії, або у гідродинамічному перетворювачі. Центробіжний емульгатор уявляє собою корпус, всередині якого є чотири диска – два нерухомих, два обертаючих. Суміш при обертанні дисків розбивається на маленькі часточки, утворюючи емульсію.
Гідродинамічний перетворювач складається з сопла та розташованого всередині резонатора, який уявляє собою багатостержневий металевий стакан. При витіканні суміші сировини під певним тиском із сопла вона потрапляє на підпірку. В струйці виникає коливання зі звуковою частотою. Резонатор збільшує інтенсивність коливань та передає їх рідині. Під дією цих коливань відбувається перетворення жиру в маленькі кульки. Шляхом багаторазового пропускання суміші сировини через перетворювач отримують дрібнодисперсну емульсію. Одержана емульсія та борошно надходять у камеру попереднього змішування агрегату непереривного замісу тіста. Камера уявляє собою циліндричну ємність, всередині якої обертається вал з лопастями. Тут відбувається перша стадія утворення тіста. Далі маса потрапляє в горизонтальну тістозамішувальну камеру з лопасним валом, де підтримується певна температура. Заміс триває 16...18 хв. Готове тісто з вмістом вологи 16...17% при температурі 25...280 С іде на формування.
Цукрове печиво формується на ротаційних машинах. Формуючий механізм машини складається з рифленого валу та формуючого ротора, які обертаються назустріч один одному. На поверхні формуючого ротора вирізані поглиблення (форми з малюнками). При їх обертанні тісто впресовується в поглиблення ротора. Надлишок тіста зчищають з поверхні ножем. Відформовані заготівки видаляються з ротору за допомогою транспортної стрічки, яка притискується до формуючого ротора ведучим барабаном транспортера. Видаленні заготівки потрапляють на стрічку транспортера та направляються на випікання.
Тривалість випікання цукрового печива 4...5 хв. Випікання відбувається у печах з газовим підігрівом та подом у вигляді стрічкового транспортера. На виході з печі печиво має високу температуру, тому вироби охолоджують до 65...700 С. Потім знімають їх з поду і знову охолоджують до температури 30...350 С на охолоджуючих транспортерах. Охолоджене печиво потрапляє на пакування.
Печиво випускають фасованим і ваговим. Фасують у коробки, металеві банки, пачки і пакети. У коробки печиво фасують рядами на ребро або плазом. Кількістю не менше ніж 100 шт. В 1 кг допускається фасування в коробки насипом. Печиво можна укладати в філейчики з пергаменту, підпергаменту, пергаміну, в корекси з полімерних матеріалів, дозволених для застосування Міністерством охорони здоров’я України. В металеві банки згідно з нормативною документацією печиво фасують насипом чи укладають масою нетто не більше ніж 1,5 кг. Банки з середини вистилають пергаментом, підпергаментом, пергаміном чи целофаном. Вільні місця в коробках, банках поверх паперу заповнюють паперовою чи целофановою стружкою, подушечкою з обгорткового паперу згідно з ГОСТ 8273, гофрованим чи тисненим папером згідно з чинною документацією. В пачки печиво фасують масою нетто не більше ніж 400 г. Печиво загортають послідовно у два шари паперу. Вагове печиво укладають рядами на ребро в ящики дощаті та фанерні – згідно з ГОСТ 10131, ящики дощаті та фанерні багатооборотні – згідно з ГОСТ 11354, ящики з гофрованого картону – згідно з ГОСТ 13512 масою нетто в кг., не більше ніж 15 (для цукрового). Цукрове печиво, що має розмір не більше 30 см. кв., допускається пакувати в ящики з гофрованого картону, фанерні та дощаті насипом масою нетто, що не перевищує 9 кг. Печиво допускається фасувати масою нетто не більшою ніж 500 г у пакети з целофану чи з полімерних плівок.