Організаційні засади розвитку зелених екологічних маршрутів у Закарпатській області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Закон України «Про туризм».

2.Нудельман М.С. Социально-экономические проблемы рекреационного природопользования. /

М.С. Нудельман. – К.: Наук. думка, 1987. – 129 с.2. Генсирук С.А. Рекреационное  использование лесов. /С.А. Генсирук, М.С. Нижник, Р.Р. Возняк. – К.: Уро-

жай, 1987. – 246 с.

4.Гетьман В.І. Екотуризм чи екологічний туризм: те-орія і реальність / В.І. Гетьман // Рідна природа. –2002. – № 3. – С. 24–29.

5.Олійник Я.Б. Екологічний туризм на теренах націо-нальних природних парків і біосферних заповідниківУкраїни в міжнародний рік екотуризму та гір. /Я.Б. Олійник, В.І. Гетьман // Вісник. Географія. – К.:ВПЦ ”Київський університет”, 2002. – Вип. 48. – С. 5–11.

6.Гетьман В.І. Рекреаційна діяльність у межах при-родно-заповідного фонду / В.І. Гетьман // Заповіднасправа в Україні / під заг. ред. М.Д. Гродзинського іМ.П. Стеценка. – К.: Географіка, 2003. – С. 162 – 175.

7.Гетьман В.І. Основні завдання і проблеми розвиткуекотуризму в національних природних парках і біос-ферних заповідниках України / В.І. Гетьман // Гори ілюди (у контексті сталого розвитку): Матерiали Між-нар. конф. присвяченої Міжнар. року гір (м. Рахів,14–18 жовтня 2002 р.). Т.1. – С. 304–313.

8. Екологія і закон: Екологічне законодавство Украї-ни. − У 2-х кн. / відповід. ред. д-р юрид. наук, проф.,засл. юрист України, акад. УЕАН В.І. Андрейцев. –

К.: Юрінком  Інтер, 1997. – Кн. 2. – 576 с.

Стаття надійшла до редакції 11.12.08

9. Hall C.M. The Geography of Tourism and Recreation. Environment, place and space / C.M. Hall and S.J. Page. - London, New York: Routledge Taylor and Francis Group, 2006. – p. 283-284.

10. Сільський туризм - що це таке [Електронний ресурс] / Чернівецька обласна державна адміністрація. – Режим доступу: http://www.bucoda.cv.ua/tour/1/2_1.html

11. Розпорядження Закарпатської облдержадміністрації ―Про стратегію розвитку екологічного туризму та еколого-освітньої діяльності на території Закарпатської області‖ №83 від 28 лютого 2007.

12. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Закарпатській області за 2009 рік.

13. Карпатський біосферний заповідник. Туристична привабливість Карпатського біосферного заповідника [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cbr.nature.org.ua/ecotur_u.htm

14. Ужанський національний природний парк. Загальна інформація [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unpp.com.ua/

15. Національний природний парк ―Синевир‖. Загальна інформація [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://synevir.karpat.org

16. Антал А.Ю. Бучко Ж.І. Екотуризм у Закарпатській області: тенденції, проблеми, перспективи // Екотуризм і сталий

розвиток у Карпатах: Матеріали  міжнар. наук.-практ. конф. – Рахів, 2007. – С. 11-

17. Борщук Є.М. Проблеми соціального обґрунтування критеріїв сталого розвитку гірських територій // Екологічні та

соціально-економічні аспекти  збереження етнокультурної та історичної спадщини Карпат: Матеріали міжнар. наук.-

практ. конф. – Рахів, 2005. – С. 257-264.

18. Бундзяк Й.Й. Особливості розвитку екотуризму на природоохоронних територіях (на прикладі Карпатського

біосферного заповідника) // Екотуризм і сталий розвиток у  Карпатах: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Рахів,

2007. – С. 32-35.

19. Гетьман В.І. Екотуризм на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду // Екотуризм і сталий розвиток у

Карпатах: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Рахів, 2007. –  С. 54-63

20. Дмитрук О. Ю. Екологічний туризм: Сучасні концепції менеджменту і маркетингу. Навчальний посібник. – 2-е вид.,

перероб. і доп. – К.: “Альтерпрес”, 2004. – 192 с.

21. Довганич Я.О., Покиньчереда В.Ф. Особливості планування розвитку екотуризму на природоохоронних територіях //

Екотуризм і сталий розвиток у Карпатах: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Рахів, 2007. – С. 100-107

22. Зінько Ю.В., Брусак В.П., Дзядик Б.М. Сучасний стан та перспективи розвитку сталого туризму в Ужанському НПП //

Екотуризм і сталий розвиток у Карпатах: Матеріали  міжнар. наук.-практ. конф. – Рахів, 2007. – С. 122-128.

23. Бучко Ж.І. Естетичні якості ландшафтів у контексті використання та збереження гуманістичного ресурсного потенціалу

регіону / Ж.І. Бучко// Дис. канд. геогр. наук: 11.00.01 / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. -

Чернівці, 2001. - 178арк. - Бібліогр.: арк. 151-169.

24. Гетьман В.І. Національні природні парки Українських Карпат: туристичні обрії та реалії/ В.І.Гетьман. // журнал

“Зелені Карпати” №1-2, м.Рахів: 2004.

25. Гетьман В.І. Гуманістика науково-пізнавального освоєння рекреаційних ресурсів природно-заповідних територій та

об'єктів [текст]/ В.І. Гетьман // “Персонал”: електронне періодичне видання.– 2007.–Вип. № 7.– Електрон.дан (1файл)

– Режим доступу: http://www.personal.in.ua/article.php?ida=543

26. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і маркетингу / О.Ю. Дмитрук // Навчальний

посібник 2-е вид., перероб. і доп.– К.:”Альтпрес”, 2004– 192с.іл, с. 9-18,103,138-141, 155-160.

27. Збереження та сталий розвиток Карпат //за ред. Катсакіорі М., Алемпакі М., Джеракіс П // Грецький центр вивчення

біотопів/боліт—К.:2009.,60с, с.4

28. Зінько Ю. Туризм в національних парках України / Ю.Зінько, В.Гетьман // Туристичне використання національних

парків: збірник статей,–  Ойцов, 2000,с. 467-482.

29. Зінько Ю. Ще раз про сільський туризм, агротуризм, екотуризм і зелений туризм/ Ю.Зінько., Г.Кінаш, Я. Дідик та ін //

Туризм сільський зелений (спецвипуск) – 2002.– №2-с.2-7.

30. Зінько Ю. Природоохоронні геоморфологічні об’єкти у струкурі геотуризму Західної України/ Ю.Зінько,О.Шевчук //

Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. – 2008. – Вип. 35. – С. 93-94.

31. Кушніренко М.М. Збереження ландшафтів прирічкових територій як умова сталого розвитку міста/ М.М. Кушніренко //

Науковий вісник НЛТУ України. – 2008. – Вип. 18.12. с.29-31

32. Смаль В. Туризм і сталий розвиток/ В.Смаль, І.Смаль // Вісник , Серія географічна. Вип. 32, – Львів.: 2005–163–173 с.

33. Оптимізаційний ландшафтно-екологічний аналіз природоохоронних територій (на прикладі Державного парку-

пам`ятки садово-паркового  мистецтва “Качанівка).- автореф. дис. канд. геогр. наук: 11.00.11 / О.В. Аріон; Київ. ун-т ім.

Т.Шевченка. Геогр. ф-т. —  К., 1999. — 19с.

34. http://www.forest.ru/tovtry/en/info/articles/press_npp/23.html

35. http://www.slv.com.ua/darom/ekologia/003.html .

36. www.sustdev-politics.org.ua ,

37. www.panda.org

38. Гідромінеральні ресурси Карпатськогорегіону. – Довідник. – Львів, 2008. – 80 с.

39. Національний стандарт України. Водимінеральні питні фасовані. – К.: ДержспоживстандартУкраїни, 2006. – 31 с.

40. Туризм та санаторії в Закарпатській області.Статистичний збірник. Ужгород, 2010 р. – 95 с.

ДОДАТКИ

Екологічний туризм доступний кожному.  
Фото: Pixland/photos.com

Знайомство  із красою незайманої природи, самобутністю культури того чи іншого регіону; підвищення екологічної культури мандрівників і місцевих жителів; сприяння останнім в економічній користі від охорони навколишнього середовища — ось три кити, на яких тримається таке популярне останнім часом явище, як екологічний туризм. «М'який» туризм — ще одна назва цього виду відпочинку — привабливий тим, що не вимагає від учасників посиленої фізичної підготовки. Найчастіше пропоновані «зелені» маршрути до снаги кожному мандрівнику. Займаючись екотуризмом, ви з мінімальним ризиком отримаєте максимум приємних вражень і задоволень.

 

 

 

Рафтинг — один із екстремальних видів екологічного туризму.  
Фото: Jupiterimages/photos.com

Існують різні види екологічного туризму: піший, кінний, водний, сільський  і т.п. Сюди ж можна віднести спостереження  за флорою і фауною, фото- і кінозйомку тварин, екосафарі, спелеотуризм, ботанічні  екскурсії, археологічний туризм, етнографічні тури, риболовлю, збір грибів та ягід.

 

Основне джерело  прибутку Коста-Ріки — екологічний  туризм.  
Фото: Matt Tilghman/photos.com

Кожна країна по-своєму приваблива для екологічного туризму. Найбільш екзотичними і улюбленими для бувалих екотуристів є країни Африки, Середньої Азії, Нова Зеландія і Австралія. Деяким із цих держав вдалося підняти рівень і якість життя своїх громадян завдяки прибутку від зеленого туризму. Ось як природа може винагородити за дбайливе і розумне ставлення до себе! У Європі також активно пропагують екотуризм. Італія, Іспанія, і Франція пропонують здійснити екологічні тури дослідного, пізнавального або спортивного типу.

 

 

Село Великі Сорочинці — об'єкт екологічного туризму в Україні.  
Фото: Loportek/еn.wikipedia.org

Що стосується України, то в нашій країні можна знайти чимало об'єктів екологічного туризму. Переважно цей новий для нас вид подорожей розвинений у західній частині держави, а саме у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській та Чернівецькій області. Тут прокладено багато пішохідних і велосипедних маршрутів по лісах, горах, практикуються сплави по річках. Трохи менше зелений туризм розвинений у Криму, Київській, Полтавській та Дніпропетровській області. Приміром, дуже пізнавальною буде подорож у найбільше в Європі скіфське городище — Більськ, що на Полтавщині. Або село Великі Сорочинці, яке зберегло колорит гоголівських часів.

 

 

Сафарі — один із найцікавіших видів екологічного туризму.  
Фото: Eduardo Sortica/ru.wikipedia.org

Екологічний туризм — це щось середнє між звичайним походом і екстремальним активним відпочинком. Який би спосіб відпочинку ви не обрали — програму сприяння розведенню морських черепах, африканське сафарі або тихе полювання, — головне пам'ятати про відповідальність перед тим краєм, який вас прихистив. Одного разу гуморист-афорист І. Герчиков сумно пожартував: «Ми мріємо про відпочинок на природі, природа мріє про відпочинок від нас».