Інтерактивні методи навчання на уроках хімії

Існують різні форми навчання. І  вчитель, свідомий того, що більшість  учнів потребують різних методів  навчання, для досягнення успіху повинен  пам’ятати про це. Від уроків, де в центрі уваги перебуває вчитель, в епоху інформації слід переходити до уроків, де учні діють і самі доходять висновків з допомогою вчителя.

За таких умов учні прагнуть бути почутими, намагаються висловлюватися з порушеної теми, пропонувати, не боячись помилитися, свої варіанти.

На сучасному уроці доцільно використовувати різноманітні форми і методи організаційної роботи учнів, що дозволяють розкрити зміст їх суб’єктивного досвіду із запропонованої теми. Ретельно продумувати чергування видів робіт, типів завдань для уникнення стомлюваності учнів, прагнути до створення ситуації успіху для кожного школяра.

Важливе місце в особистісно-орієнтованому  навчанні посідають інтерактивні технології.

Формування в учнів основних пізнавальних і громадянських умінь, а також навичок і зразків  поведінки в суспільстві. Розвиток ініціативи, незалежності, уяви, самодисципліни, співпраці з іншими учнями. Сучасна методика має багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших («Робота в парах», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозаїка», «Мозковий штурм», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати.

Використання  інтерактивних технологій не самоціль, а засоби створення атмосфери  доброзичливості  й порозуміння, зняття з душі дитини  почуття  страху, зробити її розкутою, навіяти  впевненість у своїх силах, налаштувати  на успіх, виявити здібність до творчості.

Систематичне  засвоєння інноваційних форм роботи  дасть змогу вчителеві успішно  розв`язати порушені проблеми. Для  цього треба:

• визначити рівень підготовленості класу до сприйняття того чи іншого методу;
• провести достатню попередню підготовку;
• забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;
• дати учням інструктивні матеріали.

О. Пометун  і Л. Пироженко об'єднують форми  інтерактивного навчання у чотири групи, залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

• кооперативне навчання (робота в парах, трійках, карусель, робота в малих групах, акваріум тощо);
• колективно-групове навчання (мікрофон, незакінчені речення, мозковий штурм, «навчаючи — вчуся», «ажурна пилка» та ін.);
• ситуативне моделювання (імітаційні ігри, рольова гра, драматизація та ін.);
• опрацювання дискусійних питань (метод ПРЕС, «займи позицію», «дискусія» тощо)[12].

Розглянемо найбільш ефективні інтерактивні методи, що організовані за допомогою різних форм навчання.

1.«Робота в парах». Особливого ефективна на початкових етапах навчання учнів  роботи у малих групах . Робота  в парах дає час  подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучити свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок  спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння вести дискусію й переконувати співрозмовника. Під час роботи в парах можна швидко виконувати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу:

• обговорити короткий текст, завдання;
• узяти інтерв`ю і визначити ставлення партнера до тої чи іншої навчальної діяльності;
• зробити  редагування письмової роботи  один одного;
• сформулювати підсумок уроку;
• протестувати та оцінити один одного;
• дати відповіді на запитання вчителя;
• порівняти записи, зроблені в класі.

2.«Карусель». Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний  для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань. Ця форма роботи застосовується:

• для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій ;
• для збирання інформації з певної теми;
• для інтенсивної перевірки  обсягу й глибини наявних знань (напрямку, термінів);
• для розвитку вмінь аргументувати власну позицію.(Додаток А)

3.«Ротаційні (змінювані) трійки. Діяльність  учнів  у цьому випадку є  подібною до роботи в парах.  Цей варіант кооперативного навчання  сприяє активному, ґрунтовному  аналізу та обговоренню нового  матеріалу з метою цього осмислення, закріплення та засвоєння.

4. «Акваріум». формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малих групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички гру роботи.

5. «Ажурна пилка». Технологія використовується  для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати  разом для засвоєння  великої  кількості інформації за короткий  проміжок часу. Ефективна і може  замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна  бути донесена до учнів перед  проведенням основного(базисного)  уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один  одному вчитися навчаючи.

6. «Навчаючи – навчаю». Метод   використовується при вивченні  блоку інформації або при узагальненні  та повторенні вивченого. Він  дає можливість учням узяти  участь у передачі своїх знань   однокласникам. Використання цього  методу дає загальну картину  понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає  певні запитання та підвищує інтерес до навчання.

7. «Незакінчене речення». Цей прийом  часто поєднується з методом  «Мікрофоном» і дає можливість  працювати над формою висловлення  власних ідей, порівнювати їх  з іншими. Дає присутнім змогу  долати стереотипи, вільніше висловлюватися  щодо запропонованих тем, відпрацьовувати  вміння говорити коротко, але  по суті й переконливо [22].

Швидкий розвиток і використання інформаційно-комунікаційних технологій у всіх сферах життя сприяв відповідним змінам в освіті. Розвиток засобів навчання визначається загальним  розвитком навчальної техніки. Поява  інтерактивних дошок, графопроекторів, мультимедійних проекторів, комп’ютерної техніки, сучасних засобів відтворення  цифрових носіїв, розвиток глобальної мережі Інтернет, використання її в  навчальних закладах сприяли прискореному наповненню освітніх інтернет-ресурсів, актуалізували весь арсенал засобів навчання.

Розвиток мультимедіа, використання мультимедійних продуктів у навчальному  процесі привели до необхідності розвитку технологій, що сприяють підвищенню якості підготовки фахівців, відповідаючи власним вимогам ринку праці.

У процесі проведення навчальних занять останнім часом значна увага приділяється вибору індивідуальних прийомів, форм і засобів подачі навчального  матеріалу. Особлива увага приділяється інтерактивним методикам та засобам  навчання. Проте готовність викладачів до здійснення інтерактивного навчання поки що дуже низька. Тут є і психологічний аспект, і технічна непоінформованість, а також слабке технічне забезпечення інтерактивними засобами навчання.

Інтерактивні засоби навчання – це засоби організації активної взаємодії студентів і викладачів у навчальному процесі з метою досягнення визначених дидактичних результатів.

На сьогодні значна увага приділяється методам інтерактивного навчання із застосуванням комп’ютерних програм, що реалізують діяльнісний підхід до навчання. Засобами реалізації такого підходу слугують комплекси програмно-апаратних  засобів (комп’ютер, мультимедійний проектор, сенсорна дошка, Веб-камера, графічний  планшет тощо), за допомогою яких здійснюється навчально-пізнавальна  діяльність  студентів у ВНЗ.

Інтерактивні  дошки, комп’ютери та інформаційні технології – це зручні інструменти, які при  розумному використанні здатні привнести  в заняття елементи новизни, підвищити  інтерес  студентів до набуття знань, полегшити викладачу завдання підготовки до занять. За умови систематичного використання мультимедійних навчальних програм у навчальному процесі в поєднанні з традиційними методами навчання та педагогічними інноваціями значно підвищується ефективність навчання студентів з різнорівневої підготовкою.

Комплекс апаратних засобів, необхідних для забезпечення інтерактивного навчання, як правило, складається з комп’ютера, інтерактивної дошки, мультимедійного  проектора та пристроїв зв’язку (Веб-камера, система передачі даних, адаптер тощо). До складу комплексу може також входити пристрій тактильного введення даних (інтерактивний безпровідний планшет; інтерактивний рідинокристалічний дисплей (інтерактивна графічна панель), об’єднуючий в собі функції монітора і цифрового планшета; система інтерактивного опитування – пульти, безпровідні мікрофонні системи) і система звукового супроводу [19]. 

Учитель, стоячи біля інтерактивної дошки, може задавати свої запитання, а учні за допомогою інтерактивних безпровідних планшетів можуть відповідати на запитання викладача, ставити свої запитання, брати участь в процесі обговорення. Таким чином, між суб’єктами навчання виникає інтерактивний діалог, що значно підвищує рівень сприйняття і розуміння матеріалів заняття. Якщо учень працює біля дошки, то вчитель може вільно переміщатися по аудиторії і вносити корективи за допомогою безпровідного планшета.

Для великих аудиторій зручно застосовувати  інтерактивний рідинокристалічний дисплей, який об’єднує в собі функції  монітора і цифрового планшета. Зображення проектується за допомогою мультимедійного проектора на великий екран. Викладач, стоячи обличчям до аудиторії, за допомогою спеціальної ручки пише безпосередньо на екрані рідинокристалічного дисплея. Студенти можуть вносити на екран свої зміни за допомогою безпровідних планшетів.

Для контролю знань зручно використовувати  безпровідні пульти. Під час заняття вчитель ставить запитання, а учні відповідають на них простим натисненням на кнопки пульта. Результати опитування зберігаються і відображаються в режимі реального часу. Після закінчення заняття результати опитування можна експортувати в MS Excel або інший програмний продукт і проводити аналіз.

Використання  безпровідних мікрофонних систем дозволяє учням чути вчителя, що сприяє концентрації уваги на занятті, підвищує ефективність процесу навчання.

Всі компоненти, які входять до складу комплексу апаратних засобів  можуть працювати як єдине ціле, так і незалежно один від одного. Навчальні заклади можуть підібрати  собі будь-який комплект відповідно до освітніх завдань які необхідно  вирішити.

Досить ефективним є новий технічний  засіб з використанням інформаційних  технологій – це інтерактивні дошки, які в майбутньому можуть поступово  витіснити традиційні дошки на основі крейди та маркерів. 

Інтерактивні  дошки інтегрують у собі чотири компоненти:

• комп’ютер;
• мультимедійний проектор;
• програмне забезпечення;
• власне дошка. 

Як  свідчить досвід впровадження інтерактивних  дошок з мультипроектором , їх можна використовувати наступним чином:

• для відображення візуальної інформації. В цьому випадку дошка фактично перетворюється в звичайний екран, на якому відтворюються відеоматеріали, слайди, презентацій тощо;
• для заміни класичної дошки з крейдою. Сучасні інтерактивні дошки мають спеціалізоване програмне забезпечення, яке надає можливість використовувати їх як класичні дошки, але з застосуванням сучасних технологій (кольорові електронні маркери та гумки, заготовки стандартних фігур, інструменти для підсвічування та виділення фрагментів зображення тощо). Як правило, таке програмне забезпечення надає можливість збереження всього, що було написане на дошці з можливістю подальшого повторного відтворення;
• для відображення інтерактивних матеріалів, які передбачають зворотний зв’язок (мають елементи управління з використанням сенсорів дошки). Найефективнішим застосуванням дошки є її використання з поєднанням двох попередніх способів та спеціально розробленого програмного забезпечення [11].

За умови впровадження інтерактивних  дошок у навчальний процес необхідно  знати технічні можливості комп’ютера, добре орієнтуватися в комп’ютерних програмах та програмному забезпеченні інтерактивних дощок, володіти методикою  застосування їх у навчальному процесі. Це потребує попередньої підготовки вчителів. Недосвідчені  вчителі у більшості випадків використовують інтерактивну дошку або як проектор, або як традиційну крейдову дошку, користуючись електронним маркером як крейдою, часто навіть без збереження виконаної роботи.