Інтерактивні методи навчання на уроках хімії

Але інтерактивне заняття – це не лише презентація в традиційному розумінні, де можна було просто застосувати проектор. В процесі використання інтерактивної дошки потрібно працювати з навчальним матеріалом, наприклад, щось викреслювати, компонувати, демонструвати роботу одного учня всім іншим у класі, використовувати групові форми роботи, здійснювати спільну роботу з , таблицями або зображеннями і т. ін.

Переваги  використання інтерактивних дошок:

• економія часу на заняттях за рахунок часткової відмови від малювання схем, діаграм і конспектування;
• підвищення ефективності подачі навчального матеріалу. Поєднання інтерактивної дошки з мультимедійним проектором дозволяє розв’язати низку завдань підвищення якості навчального процесу. Мультимедійний проектор виводить на поверхню інтерактивної дошки заздалегідь підібране фонове слайд шоу. Акустичні системи створюють в аудиторії потрібний фоновий звук, а вчителю залишається потурбуватися про змістовну частину матеріалу – писати або малювати на інтерактивній дошці (на будь-якому фоні).
• сприяє організації під час групової роботи (або групових ігор) навичок, які принципово важливі для успішної діяльності в багатьох галузях. Тут потрібне гнучке програмне забезпечення і, бажано, інтерактивна дошка, заснована на аналого-резистивній технології, щоб учні мали можливість писати і малювати пальцем, не думаючи про те, як поділити між собою електронні маркери.
• допомагає в організації зворотного зв’язку і забезпечують нелінійність викладу навчального матеріалу, дозволяє учителю підтримувати евристичну бесіду та її високий темп.
• дозволяє відразу контролювати роботу студентів і закріплювати навчальний матеріал, проводячи опитування та контрольні роботи.
• підвищує зацікавленість учнів у навчанні. 

Сучасні методи навчання потребують відповідних засобів їх реалізації, саме тому обов’язковою складовою  навчального середовища є сучасні  інтерактивні засоби навчання. Використання їх у процесі навчання дозволяє значно підвищити рівень взаємодії між учителем і учнями. Однак, педагогічно доцільним, дидактично обґрунтованим є застосування сучасних засобів навчання тільки тоді, коли вчитель знає особливості засобу навчання, має навички управління цим засобом.

Отже, в сучасному інформаційному суспільстві головною діючою особою при проведені аудиторних занять залишається викладач який володіє  сучасними активними методиками , а всі  інформаційно-комунікаційні засоби є тільки допомогою в його діяльності.

2.3.Специфіка використання інтерактивних  методів при вивченні хімії

 Профільне навчання є сучасною  проблемою середньої освіти. У сучасних умовах розвитку суспільства знання про речовини залишаються одними з основних складників змісту хімічної освіти, проте вони визнаються потрібними не самі по собі, а для розв'язування важливих життєвих проблем особистості. Засвоєння знань пов'язується передусім зі здатністю учня свідомо використовувати їх у повсякденному житті. Саме тому, складаючи урок, учителеві необхідно передбачити повний цикл пізнавальних дій учнів від первинного сприйняття об'єктів пізнання, логічного осмислення знань про них до закріплення знань та вмінь, їх застосування, встановлення зв'язків з раніше засвоєними знаннями з різних предметів. Робота вчителя – це постійний пошук. Саме тому з багатьох методів і прийомів, форм і засобів навчання потрібно вибирати найбільш ефективні для кожного класу. На уроках хімії в учнів розвиваються здібності до хімії, формуються специфічні вміння, стійкий інтерес до профільних предметів, що створює основу для свідомого вибору професії, пов'язаної з використанням хімічних знань. Викладання хімії в школі підпорядковується загальній меті сучасної школи й формуванню наукового світогляду учнів, вихованню моральності й гуманістичних поглядів, готовності до праці.

Щоб досягнути цієї мети, готуючись  до уроку, учителю потрібно планувати  використання різноманітних форм і  методів навчальної діяльності учнів:

створення атмосфери зацікавленості кожного  учня в роботі всього класу;

• стимулювання учнів до висловлювань;
• використання різних способів виконання завдань;
• моделювання життєвих ситуацій;
• створення педагогічних ситуацій спілкування, обміну думками, які дозволяють кожному учневі проявити ініціативу, самостійність, винахідливість у способах роботи;
• створення ситуацій взаємного навчання;
• застосування дидактичних ігор, інтерактивного спілкування, рольових ігор;
• стимулювання самостійної діяльності учнів;
• передбачення роботи учнів з підручником, додатковою літературою виконання дослідів, ведення спостережень;
• створення ситуацій для застосування учнями здобутих знань у їх життєдіяльності.

Усі вищевказані форми роботи можна  віднести до інтерактивних методів  навчання, які допомагають зробити  учня активним учасником навчального  процесу, бо його робота має результат.

2.3.1.Урочна діяльність

Під час проведення уроків хімії  слід намагатися поєднати традиційні та інноваційні методи навчання. При цьому, враховуючи, основні дидактичні принципи Я.А.Коменського: науковість, цілісність, послідовність, наочність, особистісно-доступність, принцип  повноцінної освіти та основні ознаки особистісно-орієнтованого навчання, зокрема:

• про фізичне та емоційне благополуччя учнів;
• зосередження уваги на потребах учня;
• діагностична основа навчання;
• перевага навчального діалогу;
• співпраця, співтворчість між учнями та вчителем;
• турбота пристосування методики до навчальних можливостей учня;
• стимуляція розвитку і саморозвитку дитини.

     Без урахування цих  ознак ефективність уроку хімії  значно знижується. З метою підвищення ефективності навчання слід використовувати  технологію модульного навчання, метод  проблемного навчання, форми колективної, індивідуальної та самостійної роботи учнів, надаю перевагу розв'язуванню задач логічного, навчального, пошукового характеру [16].

Розвитку пізнавальної активності учнів на уроках хімії сприяють лабораторні  досліди, практичні роботи, семінарські  заняття.

Отже, чіткість і глибина розгляду навчального матеріалу, щоурочна самостійна робота над розглядом блоків інформації стає звичкою для учнів, допомагає  їм здобути міцні знання. А радість  успіху формує у наших вихованців пізнавальні можливості і бажання  розширювати й поглиблювати рівень своїх навчальних досягнень.

Окрім використання різних інтерактивних  методів  для активізації пізнавальної діяльності учнів можна використовувати на уроках технології ситуативного моделювання, а саме дидактичні ігри. Гра – це не лише творчість, але й велика праця. Така модель навчання сприяє не лише реалізації дидактичних цілей, але й розвитку зосередженості й самостійного мислення. Кожна гра відбувається за визначеною схемою.  Сюжетно-рольові ігри поєднують у собі знання не лише з хімії, але й з інших предметів. Прикладами таких ігор є судові слухання, як, наприклад, «Суд над Етанолом» (конспект уроку додається), «Суд над Нітрогеном», «Суд над антропогенними факторами», диспути, прес-конференції, ділові ігри.

Урок «Мозкова-атака». Уроки такого типу проводять після завершення теми чи розділу. Зміст цього методу в тому, щоб за мінімум часу дати максимум ідей.

Перший етап – вступне слово вчителя. Формулюється проблема, яку необхідно вирішити. Потім комплектуються бригади, призначаються експерти.

Другий етап – ознайомлення з умовами і правилами проведення «мозкової атаки».

Третій етап – сесія, де учням задають запитання у швидкому темпі, а вони знаходять на них відповіді.

Четвертий етап – «штурм» поставленої проблеми. Кожна бригада одержує індивідуальне завдання. Протягом 15 хвилин учні повинні знайти неординарне розв’язання даної проблеми. Перед усіма бригадами ставлять одну умову: висунута ідея повинна відрізнятися новизною, простотою, надійністю, доступністю.

П’ятий етап – захист бригадирами ідей, запропонованих учнями. Учні сперечаються. доводять, спростовують, переконують. Наприкінці уроку відбувається відбір кращих ідей і оцінка цих ідей, даються рекомендації щодо їх запровадження, підводяться підсумки.

Урок-аукціон. «Товаром» на уроці-аукціоні є знання учнів. «Товар» на аукціоні – це «лот», продавець – «купець».

Ведучим на такому уроці краще бути вчителю. Підготовка до уроку розпочинається за два тижні, призначаються чотири «купці», які готують лоти, а також «банкір», який відповідає за підготовку аудиторії, вільної таблиці результатів аукціону. Аудиторія – учні, які добре встигають з предмета. Інші учні утворюють «акціонерні товариства» (АТ), по шість учнів в кожному. В кожному АТ обирається «президент».

«Президентам» видається перелік запитань для повторення, рекомендована література. Вони організовують повторення матеріалу в своїх АТ і підготовку їх емблеми й девізу.

Біт-урок. Це нетрадиційний інтегрований урок. Урок включає три взаємопов’язаних елементи: бесіду, гру, творчість.

Перша частина уроку – бесіда. Для її успішного проведення вчитель  ставить перед учнями основну  мету уроку і підкреслює, що досягти  цієї мети можна лише під час спільної роботи. На робочому місці учнів знаходиться опорний конспект і конверт з роздавальним матеріалом, з яким вони працюватимуть на уроці. Емоційному настрою і співробітництву на уроці сприяють стимулюючі репліки вчителя: «Правильно, молодці», «Оцінимо відповідь разом», «Давайте поміркуємо». Ці звернення до учнів створюють атмосферу співробітництва. Колективна робота створює ту творчу лабораторію, в якій кожний учень-дослідник, шукає і знаходить відповіді, запрошуючи вчителя як консультанта.

Одержані таким чином знання закріплюються за допомогою гри-естафети. Клас поділяється на команди, кожній з яких видають естафетну картку. Картку починають заповнювати учні з останнього ряду. Кожний із учнів  вписує одну назву і передає картку далі. Виграє та команда, яка заповнила  картку без помилок і швидше за інших.

Цікаво задуманий і організований  кінець уроку, в ході якого учням  пропонують продемонструвати вміння оригінально  застосовувати одержані знання. Розв’язання  поставленого завдання вимагає від  учнів творчого підходу, знання основ  предмету.

Перевага біт-уроку – в його мобільності. Учні не встигають стомитися, їхня увага постійно підтримується  і розвивається. Такий урок завдяки  своєму емоційному напруженню, елементам  змагання є дуже ефективним. Учні на практиці відчувають ті можливості, які  надає творча колективна робота.

Урок «Круглий стіл». Уроки цього типу – це, передусім, слухання доповідей, рефератів, наукових робіт. Ця бесіда повинна бути невимушеною, щоб створити умови для комфортного, неформального спілкування в класі. Цьому сприятиме урок – «Круглий стіл».

Можливість висловлюватися кожному  учневі стимулюється на уроках такого типу не тільки завдяки особливому довірливому тону вчителя, а й  навіть розміщенню парт (у формі  кола), що дозволяє кожному бачити всіх. Під час бесіди учні можуть звертатися безпосередньо  до когось з присутніх, дивлячись на нього і називаючи  його ім’я /на звичайних уроках не прийнято спілкуватися у такий спосіб/. Ведучим “круглого столу” може бути не тільки учитель, а хтось з учнів. Як і на інших уроках, тут можуть виникнути цікаві дискусії. Наприкінці уроку ведучий дякує учасникам “круглого столу” за бесіду.

Такий урок допомагає активізувати пасивних, байдужих учнів, а також  виховати культуру спілкування –  не секрет, що школярам її не вистачає.

Урок-гра. Метод гри був описаний вище, але ще варто додати, що з його допомогою можна проконтролювати міцність засвоєння учнями знань з предмету і вміння їх застосовувати. З цією метою в зміст ігор “Що?”, “Де?”, “Коли?”, “КВК”, “Суспільний огляд знань”, уроків-вікторин та ін. Вчителі включають контрольні запитання з основних тем вивченого курсу або пропонують завдання, при виконанні яких передбачається застосування учнями опорних знань і вмінь. Розглянемо приклади.

«Що? Де? Коли?»

Група заздалегідь поділена на три  команди, обрані капітани, роздані домашні  завдання, підготовлені номери команд, листки обліку з прізвищами тих, хто  грає, для капітанів.