Шпаргалка по "Физиологии и психологии труда"

185.Оцінка ефективності впровадження  раціонального режиму праці і  відпочинку.

Показниками ефективності впровадження науково  обгрунтованих режимів праці  та відпочинку є підвищення продуктивності праці, поліпшення використання робочого часу, збільшення фази стійкого стану в тривалості робочої зміни,зниження ступеня втоми працівників і достатнє відновлення працездатності під час відпочинку.Для оцінки ефект-ті впровадження раціональнх режимів праці та відпочинку використовують показники продуктивності праці.З цією метою розраховують: - індекс використання робочого часу при існуючому і запроектованому режимах праці і відп.; - індекс годинної продуктивності праці при існуючому та запроектованому режимах пр. і відп.;- індекс продуктивності за зміну при існуючому і запрокт.режимах.Ефективність нового режиму пр.і відп. може бути оцінена також на основі соціологічних досліджень щодо задоволення працівників таким режимом.

186.Раціоналізація тижневих і  річних режимів пр.і відпоч.

Раціоналізація  тихневих режимів пр. і відп. значною  мірою повязана з вирішенням питання  змінності, організацією багатозміної роботи і впровадженням відповідних  графіків.Важливим питанням є правильне чергування роботи в денні і нічні зміни.При його вирішенні необхідно виходити із закономірностей добового ритму фізіологічних процесів людини.Осн.вимоги до проектування тижневого режиму пр. і відп.зводяться до:-дотримання встановленої законод-вом тривалості часу роботи і відпочинку;- забезпечення нормального ходу технолог.процесів;-фізіологічно обгрунтованої тривалості та черговості обідніх перерв;- максимального скорочення кіл-ті нічних змін;-збільшення і раціонального використання позаробочого часу.Тривалість роб.тижня становить 5 днів.Разом з тим в деяких галузях має місце 6-денний роб. тиждень.Дводдений відпочинок сприяє кращому відновленню працез-ті, хоча і сповільнює процес впрацювання в наступні дні.При 5-денному роб. тижні доцільно надавати 2 дні відп. підряд через рівномірну кіл-ть роб.днів.Річний режим пр. і відп. передбачає раціональне чергування роботи з періодами тривалого відпочинку.Тривал-ть щорічної відпустки для зняття у працівників накопиченої втоми встановлюється в законодавчому порядку, регулюється колективним договором і враховує важкість,складність та особл-ті умов роботи.

187.Суть і завдання профорієнтації  в ринкових умовах. 
Прфесійна орієнтація – це сис-ма державних заходів, спрямованих на допомогу особі у виборі професії або виду діял-ті, які вона вважає найбільш прийнятними з точку зору задоволення власних потреб і потреб сус-ва.Осн. завдання профорієнтації є забезпечення професійного вибору з врахуванням індивідуальних здібностей,інтересів і характеру людини та можливостей розвивати їх у процесі роботи з метою підвищення кваліфікації і професійного рівня.У ринкових умовах при виборі професії змінюються пріорітети.Домінуючим фактором  вибору стає мотив досягнення матеріального достатку в майбутньому.Однак без врахування особистісних якостей він не завжди може бути достатнім в процесі навчання.Тому профорієнтація повинна базуватися на 2 пріорітетах: мотивації та особистісних якостей.За допомогою профорієнтації визначається найбільш прийнятний для людини вид праці, який вона може обрати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

188.Професійна орієнтація і професійна  переорієнтація, їх особливості.  
Прфесійна орієнтація – це сис-ма державних заходів, спрямованих на допомогу особі у виборі професії або виду діял-ті, які вона вважає найбільш прийнятними з точку зору задоволення власних потреб і потреб сус-ва.Профорієн-я необхідна  при:-виборі першої професії або отриманнні першої роботи;-вирішенні проблем, які виникають  під час роботи внаслідок особистісної чи пофесійної невідповідності або незадоволення нею;-втраті чи зміні роботи. 
Професійна переорієнтація- це обєктивно зумовлений і особистісно усвідомлений процес переходу від однієї професійно-трудової діял-ті до іншої з врахуванням набутого професійного досвіду(знань, умінь),віку, стану здоровя,психофізіологічних особл-тей, а також соціально-економічних інтересів особи.В ринкових умовах особливою проблемою є проф.переорієнтація людей зрілого віку, які вже мають професію або спеціальність.Проф.переорієнтація їх має свої особливості порівняно з професійним самовизначенням молоді.По-перше це наявність сформованих знань, умінь, навичок, професійно важливих якостей.По-друге,це зменшення з віком можливостей якісних змін особистості , утворення нових психологічнихструктур, які б відповідали вимогам другого виду діял-ті.Тому при переорієн-ції особис-ті на новий вид діял-ті необхідно хоча б частково враховувати  наявні професійні якості.

189.Фактори вибору професії в  ринкових умовах.

При виборі професії необхідно враховувати три фактори: -відповідність індивідуальних характеристик  людини вимогам майбутньої діял-ті; - організацію підготовки з врахуванням особливостей даного виду діял-ті; - ринковий попит на працівників відповідних професій і кваліфікацій. У ринкових умовах при виборі професії змінюються пріорітети.Домінуючим фактором  вибору стає мотив досягнення матеріального достатку в майбутньому.Однак без врахування особистісних якостей він не завжди може бути достатнім в процесі навчання.Тому вибір професії повинен базуватися на 2 пріорітетах: мотивації та особистісних якостей.

190.Компоненти професійної орієнтації.

У структурі  професійної орієнтації  виділяють такі компоненти:-Профінформація;-профконсультація;-профвідбір. Профінформація полягає в ознайомленні людей з існуючими можливостями реалізації професійної діял-ті.Завдяки профінф-ї у людини формуються уявлення про існуючі в регіоні вир-ва і наявні роб.місця, ринок професій, зміст праці по окремих профксіях, вимоги до спеціал. знань, умінь,навичок,умови та режими праці тощо.Професійна консультація-являє собою сис-му психолого-педадогічного вивчення особистості з метою надання їй допомоги у виборі професії,яка відповідала б її здібностям та інтересам і сприяла подальшому вдосконаленню, або певного виду підприємницької діял-ті.Профвідбір являє собою сис-му засобів прогноститчної оцінки взаємовідповідності людиниі професії на основі порівняння вимог професії з психодіагностичними даними людини.

191. Суть і завдання професійної інформації.

Професійна  інформація — це система заходів  нагромадження й поширення відомостей про зміст та перспективи сучасних професій і вимоги, що висуваються до особи, яка бажає їх одержати, форми й умови оволодіння різними спеціальностями, можливості підвищення професійно-кваліфікаційного рівня, стан і потреби ринку праці, формування професійних інтересів, намірів та мотивації особи.

Професійна  інформація полягає в ознайомленні людей з існуючими можливостями реалізації професійної діяльності. Для одних ця інформація є основою  професійного самовизначення, вибору професії, усвідомлення необхідного обсягу знань та відповідної професійної підготовки; для інших — можливістю працевлаштування на вільні робочі місця або необхідності переміни професії. Завдяки професійній інформації у людини формуються уявлення про існуючі в регіоні виробництва і наявні робочі місця, ринок професій, зміст праці по окремих професіях, вимоги до спеціальних знань, умінь, навичок, фізіологічних та психологічних характеристик працівника, можливості кваліфікаційного росту, умови і режими праці тощо.

Для незайнятого  населення та безробітних важливою є інформація з таких питань, як:

•  економічний  стан регіону та перспективи розвитку;

•  ситуація на ринку праці;

•  можливості оволодіння новими професіями або спеціальностями;

•  організаційні  та економічні передумови самостійної зайнятості;

•  послуги, які надають центри зайнятості.

192. Профорієнтація і профвідбір.

Під орієнтацією розуміють процес систематичної професійної допомоги людині шляхом застосування психопедаго-гічних прийомів щодо позитивної самооцінки та позитивного сприйняття нею навколишнього середовища, підвищення інтелектуальної, професійної та особистісної віддачі.

Професійна  орієнтація — це система державних заходів, спрямованих на допомогу особі у виборі професії або виду діяльності, які вона вважає найбільш прийнятними з точки зору задоволення власних потреб і потреб суспільства. Профорієнтація необхідна при:

•  виборі першої професії або отриманні першої роботи;

• вирішенні  проблем, які виникають під час  роботи внаслідок особистісної чи професійної  невідповідності або незадоволення нею;

• втраті чи зміні роботи.

Основним  завданням профорієнтації є забезпечення професійного вибору з врахуванням індивідуальних здібностей, інтересів і характеру людини та можливостей розвивати їх у процесі роботи з метою підвищення кваліфікації і професійного рівня.

Профвідбір являє собою систему засобів прогностичної оцінки взаємовідповідності людини і професії на основі порівняння вимог професії з психодіагностичними даними людини.

В Україні  прийнято Концепцію державної професійної орієнтації населення, на основі якої розроблено відповідну нормативно-правову базу. Для реалізації основних завдань Концепції за участю всіх заінтересованих міністерств підготовлено і затверджено Положення про організацію професійної орієнтації населення, а в системі Міністерства освіти — Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається.

Професійна  орієнтація здійснюється освітніми  закладами всіх типів і організаційно-правових форм, центрами профорієнтації, навчально-профорієнтаційними центрами, органами служби зайнятості. В Україні працюють 22 профорієнтаційні відділи при обласних центрах зайнятості, 2 навчально-профорієнтаційні центри і 3 відділи професійного навчання міських центрів зайнятості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

193.Професіограма і психологічний профіль особистості і професії.

Професіограма — це спеціальна карта, яка містить розгорнутий перелік умов і характеристик трудової діяльності по конкретній професії, її окремих вимог і професійно важливих якостей, якими повинен володіти працівник.

Професіограма містить:

• загальні відомості  про професію та її динаміку в зв'язку з розвитком науки і техніки, соціальне та економічне значення;

• виробничу  характеристику професії, опис трудового  процесу (наводяться назви знарядь праці, за допомогою яких виконується робота, вказується рівень фізичного і психологічного напруження (значне, помірне, незначне), робоча поза тощо;

• санітарно-гігієнічні умови праці з виділенням професійних  шкідливостей і переліком фізіологічних  умов та медичних протипоказань;

• перелік  обсягу знань і умінь, які необхідні  для успішної професійної діяльності, з виділенням тих, що визначають професійну майстерність;

• характеристику видів і тривалості професійного навчання, можливості підвищення кваліфікації;

•  психограму, тобто характеристику психологічних вимог професії до людини з виділенням основних і бажаних психічних особливостей, а також психофізіологічних протипоказань.

Психологічний профіль особистості являє собою  графічне зображення розвитку її властивостей, включаючи професійні інтереси і схильності. Він враховує такі властивості особистості, як: фізичні, психофізіологічні, психічні процеси, темперамент  і характер. Своєрідне гармонічне поєднання в структурі особистості здібностей та інтересів, які обумовлюють високу успішність професійної діяльності в тій чи іншій сфері, характеризується як професійна обдарованість.

Кожна професія ставить різні вимоги до фізичних, психофізіологічних та психологічних властивостей людини. Такі вимоги називають характеристиками професії. Комплекс психофізіологічних і психологічних характеристик складає психограму професії, графічне зображення якої називається психологічним профілем професії. В психограмах вимоги професії до різних властивостей працівника оцінюються в балах в діапазоні від 1 до 5 (від незначної до високої).

194.Класифікації професій та їх значення для профорієнтації.

Загальновизнаною  і поширеною в практиці профорієнтації є класифікація професій, запропонована  Є. О. Климовим. В основу цієї класифікації покладено чотири ознаки:

•  особливості  предмета (об'єкта праці);

•  мета праці;

• знаряддя праці;

• умови праці.

Виходячи  з особливостей предмета (об'єкта) праці, всі професії поділяються на п'ять типів:

•  біономічні («людина—природа»);

•  технономічні («людина—техніка»);

•  соціономічні («людина—людина»);

•  сигномічні («людина—знакова система»);

•  артономічні («людина—художній образ»).

За метою  праці кожний тип професій поділяється  на три класи:

•  гностичні (розпізнавання, оцінка, перевірка);

•  перетворюючі (обробка, впорядкування, організація, вплив);

•  пошукові (знаходження, відкриття, творення нового).

Так, гностичні  професії вимагають від працівника виразної пізнавальної активності, стійкої уваги, спостережливості, інтересу до властивостей певних об'єктів. Перетворюючі професії вимагають схильності до практичного впливу на навколишнє середовище, інтересу до процесів і результатів. Пошукові професії пов'язані з інтересом до інновацій, творчим мисленням і уявою.

195.Професійна придатність, її види і значення для профвідбору.

Під професійною придатністю розуміють наявність у людини психофізіологічних і психологічних властивостей, які відповідають конкретній професії і забезпечують достатню ефективність праці з цієї професії.

За цією ознакою  професії поділяються на дві групи:

•  професії, що не ставлять особливих, підвищених вимог до фізіологічних і психологічних  властивостей людини;

•  професії, які ставлять жорсткі вимоги до психофізіологічних функцій людини.

В Україні  підготовлено і погоджено з Кабінетом Міністрів Тимчасовий перелік професій і спеціальностей, які вимагають професійного відбору.