Облік і аудит основних засобів

Основну частину коштів в 2005 році у сумі 519,3 тис. грн. використано на оздоровлення  в санаторіях і базах відпочинку 581 працівника  підприємства. У літніх таборах , на узбережжі Чорного моря  відпочило 533 дитини працюючих.

Здійснюється соціальна підтримка працівників і пенсіонерів, а саме: виплачується матеріальна допомога працівникам і членам їхніх родин; працюючих, котрі мають дітей-інвалідів; одноразова допомога при виході на пенсію; матеріальна допомога непрацюючим  пенсіонерам; ветеранам війни; похорон. На ці потреби  за рік використано  681,5 тис. грн.

ЗАТ „Лукор” володіє значною кількістю необоротних активів. Бачимо, що товариство вкладає значні кошти в будівництво (451,6 тис.грн на кінець досліджуваного періоду). Зпочатку періоду до кінця величина незавершеного виробництва зросла з 154 до 375,6 тис.грн. Підприємство володіє значною часткою основних засобів, котра на початок періоду становить 79036,1 тис.грн, а на кінець періоду їхня вартість становить 77879,7 тис.грн.

Якщо аналізувати оборотні активи, то величина запасів підприємства підтримується на досить невисокому рівні: 3665,8 тис.грн на початок та 388 тис.грн на кінець звітного періоду.

Незначна величина запасів пояснюється недоцільнісю відволікати з виробництва значні оборотні кошти, котрі в той же час можуть приносити прибуток, працюючи на підприємство.

Величина товарної продукції товариства постійно зростає, що означає, що попит на продукцію підприємства є, і воно вводить нові потужності та більш продуктивно використовує наявні, щоб задовольнити попит на продукцію та не відстати від конкурентів.

Аналізуючи Баланс, можемо сказати, що дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги дещо збільшилась. Причому присутність резерву сумнівних боргів не спостерігаємо як на початок, так і на кінець аналізованого періоду.

Продовжуючи аналізувати Баланс, можна зауважити, що підприємство збільшило запас грошових коштів на рахунках у банку. Треба сказати, що товариство зберігає свої кошти в банку як в національній валюті, так і в іноземній. Грошові кошти потрібні підприємству для оперативних розрахунків з партнерами, для розрахунків з боргами, для здійснення поточної господарської діяльності. Значна частка грошових коштів товариства вкладена в цінні папери—70250 тис.грн.

З Балансу бачимо, що підприємство для здійснення господарської діяльності взяло в банку кредит, а також має кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги—3370,9 тис.грн. Це означає, що підприємство поступово розраховується з боргами не доводячи їх до критичної відмітки.

Незначна кредиторська заборгованість у процесі господарської діяльності—це цілком зрозуміле явище, що не викликає великих побоювань до того, як дійде до критичної відмітки.

1.2.2 Організаційна структура підприємства

       Вищим органом  акціонерного товариства є загальні  збори акціонерів. До виняткової  компетенції загальних зборів  акціонерів належать такі питання:

• визначення основних напрямків господарської діяльності товариства;
• затвердження виробничих планів та звітів господарських одиниць;
• внесення змін в установчі документи;
• обрання та відкликання членів ради товариства;
• обрання та відкликання членів виконавчих органів та ревізійної комісії;
• затвердження звітів та висновків перевірок ревізійної комісії товариства;
• затвердження порядку розподілу прибутку та формування фондів, кошторису їх витрат;
• визначення організаційної структури керівництва товариства та його підприємств;
• визначення умов оплати праці посадових осіб;
• вирішення питань про притягнення до майнової відповідальності службових осіб товариства.

Загальні збори визнаються правомірними, якщо в них беруть участь акціонери, які мають 60%  голосів. Загальні збори не можуть приймати рішень з питань , які не були включені до порядку денного. Повідомлення про збори робиться не менш як за 45 днів до їх скликання. Усі власники іменних акцій повідомляються про збори особисто. Кожний з акціонерів може вносити свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів, але ця процедура повинна закінчуватись приблизно за 45 днів до визначеної дати скликання зборів. У такий же строк, згідно із законодавством, акціонери, які мають у сукупності понад 10% голосів, можуть вимагати включення питань, запропонованих ними до порядку денного зборів.

На зборах голосування проводиться за принципом: одна акція дорівнює одному голосу. Збори, як правило, скликаються не менше одного разу на рік. Позачергові збори скликає виконавчий орган при зазначених у статуті обставинах, або коли цього вимагають інтереси підприємства. Позачергові збори скликаються і на вимогу наглядової ради або ревізійної комісії.

Для контролю за діяльністю виконавчих органів в акціонерному товаристві утворюється рада акціонерного товариства, члени якої не можуть бути членами виконавчого органу.

Найпоширенішим керівним органом акціонерного товариства є правління, яке вирішує всі питання діяльності товариства. Правління завжди підзвітне загальним зборам акціонерів та спостережній раді. Воно призначається для безпосереднього  виконаня їх рішень. Роботою правління керує голова, якого обирають чи призначають у відповідності з статутом товариства.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління і в цілому всього товариства здійснює власна ревізійна комісія. Членів ревізійної комісії обирають з числа акціонерів та представників трудового колективу. Порядок роботи ревізійної комісії затверджується загальними зборами акціонерного товариства.

Перевірки фінансово-господарської діяльності правління чи інших керівників та виконавчих органів комісія  проводить за власною ініціативою, за дорученням загальних зборів, ради акціонерного товариства, а також на вимогу акціонерів, які разом мають понад 10% голосів. Про підсумки перевірки комісія  доповідає загальним зборам  акціонерів чи наглядовій раді. Без висновків ревізійної комісії загальні збори не затверджують річного звіту та балансу акціонерного товариства.

3. Методика обліку нематеріальних активів
1. Визнання нематеріальних активів

Відповідно до ПБО 8 нематеріальними вважаються  немонетарні активи, які:

• не мають  матеріальної форми;
• не можуть бути ідентифіковані;
• утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, постачання товарів або послуг, в адміністративних цілях або для надання в оренду іншим особам.

Придбаний нематеріальний актив визнається підприємством  і відображається  в обліку та звітності, якщо він відповідає всім критеріям визнання:

    1.  Критерії   визнання активів   взагалі:

• актив контролюється підприємством внаслідок минулих подій;
• існує ймовірність одержання підприємством майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням;
• вартість активу може бути достовірно визначена.

   2. Критерії визнання нематеріальних  активів:

• немонетарний актив;
• не має матеріальної форми;
• може бути ідентифікований;

- утримується з метою використання  протягом періоду                           більше        одного  року або операційного циклу, якщо він перевищує один рік, для:

1.виробництва;

2.торгівлі;

3.адміністративних цілей;

4.надання в оренду іншим особам.

Всі активи підприємство отримує внаслідок минулих подій. Операції  або події,що очікуються в майбутньому, не приводять до появи активів.

Критерій щодо можливості достовірної оцінки вартості активу застосовується незалежно від того, чи був нематеріальний актив придбаний, отриманий ззовні, чи створений на підприємстві.

Для визнання нематеріальних активів, створених на підприємстві, відповідно до вимог ПБО 8 застосовуються додаткові критерії визнання:

1.Витрати на створення нематеріального  активу класифікуються на етап  досліджень та етап розробок.

Дослідження—заплановані підприємством дослідження, які проводяться ним уперше з метою отримання і розуміння нових наукових та технічних знань.

Розробка—застосування підприємством результатів досліджень  та інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва чи використання.

2.Витрати на дослідженя визнаються витратами під час їх здійснення. Якщо підприємство не може відокремити етап дослідження від етапу розробок у процесі створення наматеріального активу, тоді всі витрати розглядаються як витрати на дослідження.

3.Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в Балансі за умови, якщо підприємство має:

- намір, технічну можливість та  ресурси для доведення нематеріального  активу до стану, у якому він  придатний для реалізації або  використання;

-  можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

-   інформацію для достовірного  визначення витрат, пов’язаних з розробкою нематеріального активу.

Якщо нематеріальний актив не відповідає переліченим вище критеріям визнання, то витрати, пов’язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Прикладом витрат, які не ведуть до виникнення нематеріального активу і підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені є:

• витрати на дослідження (інші операційні витрати);
• витрати на підготовку і перепідготовку кадрів (адміністративні витрати);
• витрати на рекламу і просування продукції на ринку (витрати на збут);
• витрати на створення, реорганізацію, переміщення підприємства або його частин (адміністративні витрати);
• витрати на підвищення ділової репутації підприємства (адміністративні витрати).

Крім того, не слід визнавати нематеріальним активом розроблені самим підприємством торгові марки, заголовки, назви видань, переліки клієнтів та інші подібні за своєю суттю об’єкти. 

1.3.2 Класифікація нематеріальних  активів

В обліку і фінансовій звітності нематеріальні активи поділяються  за кількома ознаками.

1. За способом  отримання:
• створені власними силами.
• отримані іншим шляхом:

1. придбані за грошові кошти;
2. придбані в обмін на інші активи;
3. придбані в обмін на інструменти капіталу;
4. отримані внаслідок об’єднання підприємств;
5. отримані безоплатно;
6. придбані за рахунок коштів цільового фінансування.

2. За групами:

1. права користування природними ресурсами;

2. права користування майном;
3. права на знаки для товарів і послуг;
4. права на об’єкти промислової власності;
5. авторські і суміжні з ними права;
6. інші нематеріальні активи.

Класифікація нематеріальних активів за способом отримання пов’язана з особливостями  їх визнання та оцінки в обліку і звітності.

У розрізі груп повинен бути організований облік нематеріальних активів за субрахунками рахунку 12”Нематеріальні активи”.

Група нематеріальних активів—сукупність однотипних за призначенням та умовами використання нематеріальних активів.

До підсумку Балансу включається різниця  між первісною вартістю нематеріального активу та сумою його зносу.

1.3.3 Оцінка і переоцінка нематеріальних активів.

Придбані або створені нематеріальні активи зараховуються на Баланс  за первісною вартістю (таблиця 1.1). Собівартість внутрішньо створених активів визначається в сумі витрат, здійснених з дати, коли нематеріальний актив почав відповідати критеріям визнання. Не можна здійснювати перерахунок витрат, визнаних у звіті про фінансові результати за попередні звітні періоди.

Переоцінка за справедливою вартістю на дату Балансу здійснюється для тих нематеріальних активів, для яких існує активний ринок.