Облік і аудит основних засобів

4.Затвердити схему документообігу  первинних документів у вигляді  окремого Додатку до цього наказу.

5. Встановити межу суттєвості  для оприбуткування активів  на  баланс підприємства  в сумі 10 грн. Цінності, придбані по ціні, нижче цієї межі, списувати на  витрати підприємства без оприбуткування  їх в склад активів.

6. Згідно з ПСБО1 застосовувати принцип  нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити  доходи звітного  періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати  відображаються в обліку у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей.

7. ОЗ визнавати матеріальні активи,які  утримуються з метою їх використання  у процесі виробництва або  постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для адміністративних цілей, очікуваний строк експлуатації яких більше одного року  чи одного операційного  циклу, якщо він довший за рік.

Облік, оцінку, переоцінку і вибуття ОЗ, а також фінансові результати  від цих операцій  здійснювати у відповідності до вимог  ПСБО7.

Встановити, що до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (рахунок 112) відносяться активи—вартістю до 500-00 грн. включно.

Активи вартістю від 501-00 грн. і вище  відносяться до складу ОЗ (рахунок 10).

Суму нарахованого зносу обліковувати  на рахунку 132.

8.   Згідно з ПСБО 8 бухгалтерський  облік нематеріальних активів  вести за такими групами:

1. права користування природними  ресурсами;

2. право користування земельною  ділянкою;

3. права на знаки для товарів  та послуг;

4. права на об’єкти промислової власності;

5.гудвіл;

6.інші нематеріальні активи.

Первісну вартість нематеріальних активів  при їх зарахуванні на баланс  формувати згідно п.п. 11-17 ПСБО8.

За кожною групою нематеріальних активів  встановити термін корисного використання 10 років.

Ліквідаційну вартість  нематеріальних активів  прирівняти до нуля.

Амортизацію нематеріальних активів  здійснювати прямолінійним методом  згідно методики, передбаченої ПСБО 7.

Облік, переоцінку і вибуття нематеріальних активів, а також фінансові результати від цих операцій  здійснювати у відповідності  до вимог ПСБО 8.

9.Одиницею бухгалтерського обліку  запасів  визнати їх найменування. Первісну вартість запасів, придбаних  за плату, визначати за собівартістю  запасів  згідно з ПСБО 9.

Первісну вартість запасів , що виготовляються власними  силами, визначити згідно з ПСБО 16.

В бухгалтерському обліку відображати  запаси за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації, згідно з ПСБО 9.

При відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті, здійснювати їх оцінку за методом ФІФО.

МШП, які поступають на підприємство в складі запасів мають термін корисного використання  більше 1 року і обліковуються в складі малоцінних необоротних матеріальних активів (рахунок 112).

10. Витрати звітного періоду  відображати в балансі  одночасно  з зменшенням активів або збільшенням  зобов’язань, а у звіті про фінансові результати—одночасно з доходами для отримання яких вони понесені.

До собівартості реалізованої продукції включати виробничу собівартість реалізованої продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілені постійні загальновиробничі витрати та наднормативні виробничі витрати.

Оцінку незавершенного виробництва та готової продукції здійснювати за фактичними затратами  за методом ФІФО.

Фактичні витрати по ремонту ОЗ відносити до складу витрат виробництва.

11. Дохід визнавати під час  збільшення активу  або зменшення  зобов’язання, що зумовлює зростання  власного капіталу, за умови, що  оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Дохід включати до складу Звіту про фінансові результати  на підставі принципів нарахування й відповідності і відображати в бухгалтерському обліку  та фінансових звітах тих періодів, до яких він відноситься.

Облік і оцінку доходів здійснювати на підставі  вимог ПСБО 15.

12.До складу „Доходів майбутніх періодів” включати суми доходів, нарахованих протягом поточного звітного періоду, які будуть включені  до доходів в наступних звітних періодах.

До складу „Витрат майбутніх періодів” включати витрати поточного звітного періоду, які будутьвіднесені  на витрати в майбутніх звітних періодах, зокрема сплачені авансом орендні платежі, оплата страхових полісів, передплата на газети, журнали та інше.

13. Податковий облік здійснювати  відокремлено згідно з чинним  законодавством України.

2.2 Нормативно-законодавче  регулювання

Діяльність вибраного підприємства  у своїй фінансово-господарській діяльності керується такими законами та нормативними актами:

П(С)БО№1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”. Згідно з П(С)БО№1, фінансова звітність складається з Балансу підприємства, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал та Приміток до звітів.

П(С)БО №2 „Баланс” від 31.03.1999 року. Метою складання цього документу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. Підсумок активів повинен дорівнювати  сумі зобов’язань та власного капіталу.

П(С)БО”№3 „Звіт про фінансові результати, П(С)БО№4 „Звіт про рух грошових коштів”, П(С)БО№5 „Звіт про власний капітал”, які показують рух грошових коштів  на підприємстві.

П(С)БО№8 „Нематеріальні активи”. За цим положенням визначаються методологічні засади формування  та відображення в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і завершення капітальних інвестицій в нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Закон „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні”.Цей закон визначає бухгалтерський облік як процес виявлення , вимірювання , реєстрації і накопичення ,узагальнення та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім і  внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Закон „Про податок на додану вартість”.

Закон „Про податок на прибуток”.

Закон „Про податок з доходів фізичних осіб”.

Закон „Про порядок погашення зобов’язань платників податків  перед бюджетом та державними цільовими фондами”.

Закон 349. Закон України від 24.12.2002 року №349-ІV „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, зі змінами та доповненнями.

Закон №400. Закон України від 26.06.97 року №40/97-ВР „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, зі змінами та доповненнями.

Закон про бухоблік.Закон України від 16.07.99 року №996-XIV „Про бухгалтерський облік  та фінансову звітність в Україні”, зі змінами та доповненнями.

Інструкція №291. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.99 №291, зі змінами та доповненнями.

Положення №72. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджена постановою Правління НБУ від 19.02.2001 року №72, зі  змінами та доповненнями.

Постанова №419. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 року №419 „Про затвердження порядку надання фінансової звітності”, зі змінами та доповненнями.

Наказ №352. Наказ Держкомстату України від 29.12.95 року №352 „Про затвердження типових форм первинного обліку”.

Наказ №989. Наказ МФУ від 25.11.2002 року  №989 „Про внесення змін до деяких положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Наказ 732— Наказ Мінфіна України від 22.11.2004 року №732”Про затвердження типових форм  первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності в складі НА”.

“Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку”. Затверджено наказом МФУ від 24 травня  1995 року №88.

Закон України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР “Про оплату праці”.

Кодекс законів України про працю.

2.3 Організація обліку  нематеріальних активів на підприємстві

2.3.1 Документування господарських  операцій з обліку нематеріальних  активів

Основи формування в бухгалтерському обліку  інформації про нематеріальні активи і розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначені П(С)БО№8 „Нематеріальні активи”.

Основними первинними документами  та реєстрами синтетичного та аналітичного обліку нематеріальних активів на ЗАТ „Лукор” є:

1. Акт прийому-передачі—складається на кожний об’єкт окремо приймальною комісією, а на декілька лише в тому випадку, коли об’єкти однотипові, мають однакову вартість і прийняті одночасно на відповідальне  зберігання однією  і тією ж особою. У цьому акті є всі необхідні реквізити для відображення детальної  характеристики об’єкта, його первинної вартості, терміну корисного використання, норми амортизації й іншої інформації, необхідної для обліку об’єкта НА.

Після оформлення передається до бухгалтерії підприємства, підписується головним бухгалтером  та затверджується керівником підприємства або уповноваженою особою.

2. Акт-списання—застосовується після ліквідації нематеріальних активів. Складання актів, яке здійснюється комісією, на списання нематеріальних активів: перший примірник передається до бухгалтерії, де на його підставі робиться запис до інвентарного   списку нематеріальних активів, другий залишається у матеріально-відповідальної особи. Розрахунок зносу нематеріальних активів здійснюється з врахуванням вимог П(С)БО№8 „Нематеріальні активи” за формою ВНА-1 „Відомість обліку нематеріальних активів, нарахованої амортизації (зносу)”.

Нарахування амортизації НА здійснюється протягом часу їхнього корисного використання, що встановлюється підприємством при зарахуванні НА на баланс, але не більше 20 років. Цей метод нарахування  амортизації передбачений формою №ВНА-1, незалежно від того, що законодавством дозволено застосовувати і методи, передбачені  в П(З)БУ-7 для ОЗ.

Розрахунок первинної вартості нематеріальних активів рекомендується проводити у Відомості визначення первинної вартості нематеріальних активів за формою ОЗ-18. Переоцінка нематеріальних активів повинна проводитися у порядку, рекомендованому П(С)БО№8 з оформленням акту переоцінки нематеріальних активів.

    3. Інвентарний список—застосовується в місцях експлуатації             

        нематеріальних  активів для обліку кожного  об’єкта за 

        матеріально-відповідальними  особами. Дані, що містяться в 

        цій інформації, мають бути тотожними записам  в  

        інвентарних  картках обліку нематеріальних активів.

  4.Опис інвентарних карток—застосовується  для реєстрації інвентарних карток. Ця форма складається в одному  примірнику в бухгалтерії з  метою контролю за зберіганням  інвентарних карток.

5.Інвентарна картка обліку—здійснюється  запис на підставі актів прийому-передачі нематеріальних активів та активу списання нематеріальних активів: для обліку окремих об’єктів нематеріальних активів; для групового обліку однотипних об’єктів, які надійшли в експлуатацію в одному календарному місяці і мають одне і те ж виробничо-господарське призначення і вартість. Ведеться у бухгалтерії в одному примірнику на кожний об’єкт  нематеріальних активів.

6.Головна книга та регістри  обліку нематеріальних активів.

Використовується  для узагальнення даних журналів, взаємної перевірки правильності записів  за окремими рахунками і складання фінансової звітності. До Головної книги заносяться із журналів підсумки оборотів з кредиту рахунків. Вона ведеться протягом календарного року, на кожний синтетичний рахунок у Головній книзі відводять окрему сторінку.

7.Баланс підприємства—документ, що  підприємство представляє органам  податкової служби по закінченні  звітного періоду господарювання.

Підставою для обліку НА є патенти, свідоцтва, довідки, накладні, рахунки-фактури.

Для оформлення  внутрішніх документів з обліку нематеріальних активів використовують зовнішні документи:

1.договір купівлі-продажу;

2.довіреність;

3.платіжне доручення;

4.акт виконаних робіт.

2.3.2 Амортизація нематеріалних  активів

За ПБО8, усі без виключення нематеріальні активи підлягають амортизації. Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання.

Строк корисного використання об’єкта нематеріальних активів встановлюється підприємством самостійно при визнанні цього об’єкта активом. При цьому загальний строк корисного використання нематеріального активу не повинен перевищувати 20 років і при його визначенні слід ураховувати: