Облік і аудит основних засобів

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.3—Експертна оцінка вагомості факторів, що впливають на ризик  внутрішнього контролю

	Фактори	Середня оцінка	Відносна фактична оцінка	Абсолютна оцінка
1	2	3	4	5
1	Методи адміністративного контролю	5,6	0,8	4,48
2	Ставлення адміністрації до контролю	4,9	1	4,9
3	Кадрова політика адміністрації	14,3	0,5	7,15
4	Компетентність кадрового контролю	6,6	0,7	4,62
5	Наявність служби внутрішнього контролю	6	0,5	3
6	Підпорядкованість контролюючому персоналу	7,6	1	7,6
7	Санкціонування операцій	4,5	1	4,5
8	Організація системи обліку і внутрішнього контролю	2,8	0,5	1,4
9	Наявність технічних і технологічних засобів контролю	4,6	0,7	3,22
10	Контроль за документами та їх зберігання	7,5	0,3	2,25
11	Правомірність відображення операцій в обліку	5	0,9	4,5
12	Використання контрольних процедур	3,6	1	3,6
13	Нагляд за виконання контрольних процедур	4,6	0,5	2,3
14	Розподіл повноважень і обов’язків	6,8	0,5	3,4
15	Складна кооперативна структура	10,4	1	10,4
16	Інші фактори	5,2	1	5,2
Разом		100		72,52

Отже, з вище наведених таблиць ми бачимо, що ризик зовнішнього контролю—71,72%, а ризик  внутрішнього контролю—72,52%. Визначивши всі необхідні дані, ми можемо розрахувати ризик невиявлення (DR): DR=0,1/0,7172*      0,5753*0,7252=0,3790=37,90%

Отже, ризик того, що аудитор не виявить після перевірки помилки становить 37,9%

Отже, чим менший коефіцієнт невиявлення, тим детальніше проведена перевірка. Ми повинні взяти досить велику вибірку і провести досить ретельну перевірку, звертаючи особливу  увагу на фактори, які мають суттєвий вплив на результати діяльності підприємства.

В загальному, рівень аудиторського ризику значною мірою залежить від професіоналізму аудиторів, їхніх морально-вольових та етичних якостей. А прогнозування  оптимального рівня  аудиторського ризику залежить від організації  контрольно-аудиторського проесу.

Встановлення рівнів суттєвості для цілей аудиту                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       

Концепція суттєвості є одним з основних понять аудиту. Встановити чіткі й однозначні критерії суттєвості зовсім не просто.

Суттєвість—це максимально допустимий розмір помилкової суми, яка може бути показана у звітності і розглядається як несуттєва, тобто така, що не вводить користувачів  в оману.

Допустимо, що рівень суттєвості становить 1%, тобто відхилення до 1% є не значним, а відхилення більше 1% є суттєвими. Для розрахунків планового рівня суттєвості використаємо Звіт про фінансові результати і результати запишемо в таблицю 3.4.

Таблиця 3.4—Розрахунок рівня суттєвості для цілей аудиту

Назва статті	Сума, тис. Грн.	Коефіцієнт, суттєвості %	Показник суттєвості, тис грн.
Нематеріальні активи
Залишкова вартість	1884,7	1%	0,33
Первісна вартість	2356,3	1%	1,35
Накопичена амортизація	-471,6	1%	1,02

За даними розрахунку ми можемо прийняти  за показник суттєвості 1,35 тис. грн. і помилки за даними розрахунками  можливі. І будь-які зловживання  незалежно від розміру є суттєвими.

 Визначення основних  завдань аудиторської перевірки  об’єкта аудиту

Важливою ділянкою  діяльності аудитора є перевірка стану організації  і ведення бухгалтерського обліку нематеріальних активів на ЗАТ „Лукор”. Ефективна організація обліку має велике значення для управління виробництвом  і збереження майна.

Завданнями аудиту нематеріальних активів, які формуються на основі якісних аспектів, є:

—перевірка наявності посадових інструкцій розподілу функціональних обов’язків та їх дотримання працівниками  бухгалтерії підприємства;

—встановлення правильності документального  оформлення  здійснення господарських операцій щодо нематеріальних активів;

—встановлення якості оформлення документів по нематеріальних активах;

—перевірка наявності внутрішніх документів, якими оформляється обрана облікова політика;

—перевірка правильності відображення  в бухгалтерському обліку  нематеріальних активів;

—перевірка правильності визначення  строку корисного використання нематеріальних активів;

—перевірка правильності нарахування зносу нематеріальних активів;

—підтвердження законності і правильності  відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій із нематеріальними активами.

 Типові порушення  в системі контролю, веденні бухгалтерського обліку  та відображенні об’єкта аудиту у фінансовій звітності

Відхилення в бухгалтерській звітності присутні майже завжди. В ході перевірки потрібно виявити ту їх частину, в резуьтаті якої суттєво перекручена звітність в цілому.

Типовими порушеннями, які виявляються аудиторами при дослідженні документів, операцій і записів щодо обліку ведення нематеріальних активів є:

—невідповідність нематеріальних активів встановленим критеріям визнання активу;

—неправильна оцінка нематеріальних активів в результаті розробки;

—порушення щодо вимог обліку придбаних нематеріальних активів;

—неправильний облік придбання  нематеріальних активів в обмін на подібні об’єкти;

—порушення щодо обліку придбання нематеріальних активів  в обмін на неподібні об’єкти;

—порушення обліку безоплатно одержаних нематеріальних активів;

—неправильне визначення вартості нематеріальних активів, за якою вони зараховуються  на Баланс підприємства;

—порушення вимог щодо визначення  вартості нематеріальних активів, за якою вони зараховуються на Баланс підприємства;

—порушення обліку нематеріальних активів щодо отримання їх внаслідок об’єднання підприємств;

—порушення  в обліку створення нематеріальних активів;

—порушення в обліку амортизації нематеріальних активів;

—порушення в обліку переоцінки нематеріальних активів;

—неправильне відображення суми зменшення корисності нематеріальних активів;

—порушення в обліку вибуття нематеріальних активів;

—порушення у відображенні інформації про нематеріальні активи в Примітках до річної фінансової звітності.

Правопорушення поділяються на дві групи: помилки і шахрайство.

Аудитор відповідає за виявлення шахрайства і виправлення помилок.

Аналітичні процедури для визначення основних тенденцій стану та руху об’єкту дослідження

Про результати фінансово-господарської діяльності товариства свідчать такі документи: Баланс, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про фінансову звітність.

З Балансу можемо зробити наступні висновки про ситуацію, яка є на товаристві. Як ми бачимо з Балансу, товариство володіє значною кількістю нематеріальних активів. Незавершене будівництво значно збільшилось:  на початок  року  становило 451,6 тисю грн., а на кінець 551,9 тис. грн. Товариство володіє значною часткою основних засобів, котра на початок року становила 79036,1 тис. грн., а на кінець—77879,7.Якщо говорити про оборотні активи, то можемо побачити, що запаси збільшились до 5388, а становили—3665,8 тис. грн. Готова продукція на підприємстві, як бачимо, на кінець періоду становить—783,7 тис. грн.

Таблиця 3.5—Загальна оцінка нематеріальних активів

Стаття балансу	Абсолютна величина , тис. грн.		Питома вага, тис. грн.		Зміни
	На поч.	На кін.	На поч.	На кін.	В абсолютній величині	В питомій вазі	У % до величини	У % до зміни підсумку
Нематеріальні активи
Залишкова вартість	2119,1	1884.7	1,39	1,25	-234	-0,14	0,15	0,68
Первісна вартість	2354,6	2356,3	1,5	1,5	21.7	0	0,16	0,74
Накопичена амортизація	-235,5	-471,6	-0,15	-0,31	-2361	0,16	0,013	0,061
Всього активів	151856,8	150566,3	100	100	100	-1290,5	0

Як бачимо, що дані помірно змінилися у сторону збільшення, а це призвело до змін на підприємстві. Для більш детальної інформації про наявність нематеріальних активів на підприємстві розрахуємо коефіцієнт зносу нематеріальних активів та частку реальної вартості нематеріальних активів  в майні підприємства.

Коефіцієнт зносу нематеріальних активів:

К=накопичена амортизація/первісна вартість (3.4)

      К=-471,6/2356,3=-0,2

Частка реальної вартості нематеріальних активів в майні підприємства:

Ч=залишкова вартість/I Балансу        (3.5)

      Ч=1884,7/150566,3=0,01

З вище наведених розрахунків можна зробити висновок, що проамортизована частка нематеріальних активів становить -0,2. Частка реальної вартості нематеріальних активів в майні підприємства складає 0,01.

Отже, можна  зробити висновок, що в наявності підприємства є невелика кількість нематеріальних активів.

 Визначення складних  областей  аудиторської перевірки  об’єкту

Основним предметом аудиторської перевірки є те, що операції з нематеріальними активами є господарські процеси та операції, які пов’язані з структурою наявності, рухом і використанням нематеріальних активів, що виникають в середині підприємства і за його межами. Оскільки перевірка нематеріальних активів є трудомісткою, то вона потребує великого обсягу інформації. В процесі аудиторської перевірки аудитор може зробити висновок про те, що при перевірці окремих об’єктів перевірки можуть виникнути певні труднощі.

Складними областями аудиторської перевірки нематеріальних активів є:

1.контроль розрахунку накопиченої амортизації по нематеріальних активах;

2.перевірка правильності списання  об’єкту нематеріальних активів;

3.перевірка правильності дооцінки  та уцінки нематеріальних активів;

4.перевірка правильності документального  оформлення відповідних документів;

5.перевірка дотримання чинного  законодавства по операціях з  нематеріальними активами.

Особливу увагу слід звернути  при нарахуванні накопиченої амортизації. Чи не допущені помилки  при нарахуванні. Також при перевірці складних операцій  і областей аудиту слід бути вкрай обережним.

 

3.1.5 Програма аудиторської  перевірки

 Програма аудиторської перевірки  є переліком етапів проведення  аудиту, необхідної для його реалізації. В програмі зазначаються завдання, які необхідно вирішити для  досягнення мети перевірки.