Облік і аудит основних засобів

6.Відділ касового обслуговування. Контролює касове обслуговування  як клієнтів, так і персоналу підприємства шляхом ведення усієї первинної  документації каси.

7.Відділ дебіторських і кредиторських  взаєморозрахунків  веде аналітичний  і синтетичний облік дебіторів  і кредиторів, в тому числі  розрахунки за банківські кредити  і відсотки по них.

Головний бухгалтер зобов’язаний:

1.керуватися дійсною обліковою  політикою, яка є на підприємстві;

2.забезпечити дотримання на  підприємстві встановлених єдиних  методологічних принципів бухгалтерського  обліку;

3.організувати контроль над  всіма способами  для відображення господарських операцій  в бухгалтерському обліку;

4.забезпечити перевірку стану  бухгалтерського обліку на підприємстві;

5.здійснити контроль за дотриманням  вимог згідно наказу про облікову  політику.

Головний бухгалтер на підприємстві наділений правом другого підпису, який він ставить на первинних бухгалтерських документах, реєстрах бухгалтерського обліку, бухгалтерських та фінансових звітах, на інших документах, які стосуються бухгалтерського обліку.

 На керівника товариства  покладені функції:

1.організація бухгалтерського  обліку;

2.організація та контроль за  виконання  планів і наказів;

3.контроль за складання поточних  фінансових звітів;

4.затвердження щорічних кошторисів;

5.забезпечення правильності ведення  та зберігання документів товариства.

3.1.3 Попереднє ознайомлення  із системою внутрішнього контролю

Система внутрішнього контролю—це сукупність процедур, що спрямовані на попередження, виявлення і виправлення суттєвих помилок, а також забезпечення  захисту та збереження актів, повноти і точності облікової документації.

Система внутрішнього контролю включає в себе наступне:

I. „Контрольне середовище”, яке охоплює загальне ставлення , обізнаність та дії керівництва, щодо системи внутрішнього контролю та її значимості для суб’єкта господарювання. Воно  включає в себе такі фактори:

-діяльність Спостережної ради;

- філософію керівництва та його  стиль роботи;

- організаційну структуру суб’єкта  господарювання, а також методи розподілу повноважень та відповідальності;

- систему контролю зі сторони керівництва, включаючи підрозділи внутрішнього аудиту, кадрову політику, а також розподіл обов’язків.

Внутрішньогосподарський контроль здійснює:

1. управлінський персонал та спеціалісти, до функцій яких входить попередній , поточний і наступний контроль;
2. обліковий персонал на чолі з головним бухгалтером, який здійснює контроль функцій в процесі відображення господарських операцій в первинних документах, регістрах, звітах.

II. Процедури контролю—політику та процедури, а також контрольне середовище, створені керівництвом для досягнення конкретних цілей суб’єкта.

До процедур контролю відносяться:

1. звіти та перевірка і затвердження проведених звірок;
2. перевірка арифметичних точностей записів;
3. здійснення контролю над прикладними програмами і середовищем комп’ютерних інформаційних систем;
4. ведення та перевірка аналітичних рахунків  та оборотних відомостей;
5. затвердження документів та здійснення контролю над ними;
6. порівняння даних, отриманих з різних джерел інформації
7. порівняння результатів підрахунку грошових засобів, цінних паперів та товарно-матеріальних запасів з бухгалтерськими записами;
8. обмеження прямого  фізичного доступу до активів та записів;
9. порівняння та аналіз фінансових результатів з витратами, передбаченими кошторисом.

В процесі аудиту фінансової звітності аудитор приділяє увагу тій політиці і процедурам у системі бухгалтерського обліку  та внутрішнього контролю, які мають відношення до тверджень, на основі котрих підготовлено фінансовий звіт. Реалізація внутрішнього контролю перевіряється особами, на котрих покладена така функція.

3.1.4 Ризик та суттєвість

 Оцінка  аудиторського  ризику та його складових: властивого  ризику та ризику контролю 

Ризик є : інформаційний, аудиторський, підприємницький.

Аудиторський є¾ властивий, ризик контролю, ризик невиявлення.

Ризик контролює¾ ризик обліку, ризик внутрішнього контролю.

 Аудиторський ризик—це небезпека  того, що аудитор зробить неправильний  висновок щодо фінансової звітності  після виконання всіх належних  аудиторських процедур, тобто за  неправильною фінансовою звітністю  буде надано позитивний висновок і навпаки.

Для того, щоб ризик був мінімальний, або для того, щоб товариство запобігло ризику аудитор має визначити оптимальний обсяг інформації, щоб дослідити всі необхідні причини ризику і міг взяти на себе професійну відповідальність. При цьому доказів повинно бути якомога менше.

Загальноприйняті стандарти аудиту потребують, щоб аудитор володів знаннями  системи внутрішньогосподарського контролю для збирання аудиторських свідчень.

Вивчивши цю систему внутрішньогосподарського контролю аудитор оцінює можливість виявлення помилок і  запобігання їм, а також відхилення від нормативів. Така оцінка включає застосування конкретних  контрольних процедур, що знижують вірогідність того, що помилки та відхилення від норм можуть виникнути, будуть виявлені і своєчасно усунуті. Цю процедуру називають оцінкою ризику контролю.

В процесі оцінки ризику контролю виконують тести внутрішньогосподарського контролю.

За міжнародними та національними нормами аудиту змодельована орієнтовна  формула аудиторського ризику:

Ра=Рвн*Рк*Рв ,  де                      (3.1),

Ра—ризик прийнятий, Рвн—внутрішньогосподарський, Рк—ризик контролю, Рв—ризик невиявлення.

Ризик поділяється на ризик внутрішнього контролю та ризик зовнішнього контролю.

АR=IR*CRвн*CRзн*DR                           (3.2)

У тих випадках, коли аудитор передбачає, що шанс фінансової скрути, або втрати високий, необхідно знизити рівень прийнятного  аудиторського ризику.

Внутрішньогосподарський ризик—це ймовірність того, що необхідна інформація, яка може існувати за класом операцій або класом укладених угод і може бути суттєво окремою або в сукупності з недостовірною інформацією за іншими рахунками або класами операцій, не буде попереджена або несвоєчасно виявлена системою внутрішнього контролю товариства.

Оцінюючи внутрішньогосподарський ризик, аудитор повинен враховувати ряд важливих факторів: характер бізнесу клієнта; чесність адміністрації; результати попереднього аудиту; первинний та повторний аудит; професіоналізм бухгалтерських кадрів; вірогідність привласнення коштів; достовірність сальдо на рахунках бухгалтерського обліку.

Ризик контролю— оцінювання  аудитором системи внутрішнього контролю клієнта з метою визначення її ефективності при запобіганні  або виправлення помилок  у бухгалтерському обліку і звітності.

Крім того, ризик контролю—це небезпека того, що недостовірна інформація не буде виявлена або буде несвоєчасно попереджена системою внутрішнього контролю.

Ризик невиявлення—це ризик, який аудитор готовий взяти на себе  такою мірою, в якій він ризикує не виявити  істотних помилок у фінансовій звітності за допомогою аудиторських процедур. Цей ризик визначає кількість свідоцтв, які аудитор планує зібрати. Приймаємо, що аудиторський ризик дорівнюватиме 10%.

Від аудитора залежить контроль невиявлення, який визначається  за формулою: DR=AR/IR*CRвн*CRзн (3.3)

Для виявлення властивого ризику використаємо дані, в нижче наведеній таблиці.

 

 

 

 

 

Таблиця 3.1—Експертна оцінка вагомості факторів, що впливає на властивий ризик

	Фактори	Середня оцінка	Відносна фактична оцінка	Абсолютна оцінка
1	2	3	4	5
1	Характер бізнесу клієнта	9.6	0,5	4,8
2	Економічна ситуація на підприємстві і в галузі	8,5	1	8,5
3	Законодавчі та нормативні акти , що регулюють основні види діяльності клієнтів	3,8	0,8	3,04
4	Операції з дочірними підприємствами	6,9	0,6	4,14
5	Система оподаткування і можливість проникнення  нелегального бізнесу	13,8	0,5	6.9
6	Конфлікт інтересів	8,7	0	0
7	Професійність і чесність адміністрації	5,4	1	5,4
8	Комплексний і незначний характер операції та їх складність	6,9	0,4	2,76
9	Форма розрахунків на підприємстві	6,8	2,7	4.76
10	Капітальні вкладення	7,4	0,5	3,7
11	Використання  кредитів банку	6,5	0,4	2,6
12	Незавершене  будівництво	5,3	0,1	0,53
13	Інші фактори	10,4	1	10,4
	Разом	100		57,53

Отже , з даних розрахунків бачимо, що властивий ризик становить 70,15%. Найбільший вплив в даній ситуації мала  економічна ситуація на підприємстві і в галузі, яка в свою чергу регулює основні види діяльності.

Великий вплив мав показник системи  оподаткування. Не вплинув на властивий ризик  такий показник, як незавершене  виробництво. Всі інші фактори незначною мірою вплинули на результат.

Надалі оцінимо такі ризики контролю, як: внутрішній і зовнішній. Для цього використаємо нижче наведені таблиці.

Таблиця 3.2—Експертна оцінка вагомості факторів, що впливають на ризик зовнішнього контролю 

	Фактори	Середня оцінка	Відносна фактична оцінка	Абсолютна оцінка
1	2	3	4	5
1.	Час проведення зовнішнього контролю	6,9	0,5	3,45
2	Зміна законодавчих і нормативних актів	13,2	1	13,2
3	Обсяг вибірки для зовнішнього контролю	9	0,7	6,3
4	Регулювання  зовнішнього контролю	8,7	1	8,7
5	Мета   і завдання зовнішнього контролю	7,4	0,3	2,22
6	Об’єкти зовнішнього контролю	9,4	0,5	4,7
7	Кваліфікація і практичний стан зовнішнього контролю	10,6	1	10,6
8	Перелік контрольних процедур , що використовуються у зовнішньому контролі	6,5	0,7	4,55
9	Об’єктивність в оцінці об’єктів перевірки і дій керівників та   інших службових осіб	4,5	0,4	1,8
10	Компетентність зовнішного контролера щодо  об’єктів перевірки	15,2	0,5	7,6
11	Інші фактори	8,6	1	8,6
	Разом	100		71,72