Облік і аудит основних засобів

Щомісячна частина цієї суми  буде включатись до витрат даного періоду записом:

Дебет 91 „Витрати на збут”;

Дебет 92 „Адміністративні витрати”;

Кредит 39 „Витрати майбутніх періодів”.

1.3.5 Відображення нематеріальних  активів в облікових регістрах  та Примітках до фінансової  звітності

У Примітках до річної фінансової звітності за вимогами ПБО 8 наводиться інформація, яка пояснює облікову політику підприємства щодо визнання та оцінки нематеріальних активів за кожною групою активів:

—підхід до переоцінки нематеріальних активів(вартість(первісна або переоцінена), за якою нематеріальні активи відображені в балансі);

—підхід до відображення витрат на дослідження і розробки;

—обрані методи амортизації та діапазон термінів корисної експлуатації.

Крім того, у Примітках щодо кожної групи нематеріальних активів з виділенням інформації про створені підприємством нематеріальні активи наводиться така інформація:

1. наявність та рух у звітному році:

• первісна(переоцінена) вартість нематеріальних активів та сума зносу на початок періоду;

• первісна вартість нематеріальних активів, які визнані активом, з виділенням вартості нематеріальних активів, отриманих у результаті об’єднання підприємств;
• сума зміни первісної (переоціненої) вартості та зносу нематеріальних активів у результаті переоцінки;
• первісна (переоцінена) вартість та сума зносу нематеріальних активів, які вибули;
• сума нарахованої амортизації;
• сума втрат від зменшення корисності, відображена в звіті про фінансові результати в звітному періоді;
• інші зміни первісної (переоціненої) вартості та сума зносу на кінець періоду;

2.вартість нематеріальних активів  щодо яких існують обмеження  прав власності;

3. вартість нематеріальних активів, переданих у заставу;

4. сума угод на придбання в  майбутньому нематеріальних активів;

5. загальна сума витрат на  дослідження  і розробки, включена до складу витрат звітного періоду;

6.первісна вартість, залишкова  вартість і метод оцінки нематеріальних  активів, отриманих за рахунок  коштів цільового фінансування.

Аналітичний облік нематеріальних активів та зносу цих активів ведеться за кожним об’єктом окремо в картках обліку з розподілом на власні та утримані на умовах фінансової оренди, виробничі та невиробничі об’єкти.

Для узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів та їх знос призначений Журнал 4 (за кредитом рахунків 10, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 35). У першому розділі Журналу 4 відображається:

• вибуття нематеріальних активів внаслідок їх продажу, безоплатної передачі, невідповідності критеріям визнання активом;
• сума уцінки, яка відображається за кредитом відповідних рахунків нематеріальних активів;
• сума нарахованої амортизації;
• сума збільшення зносу нематеріальних активів внаслідок їх дооцінки та зменшення корисності.

У другому розділі Журналу 4  відображаються капітальні інвестиції (введення в дію нематеріальних активів, вибуття капітальних інвестицій внаслідок продажу, уцінка тощо).

Аналітичний облік капітальних інвестицій у нематеріальні активи ведеться у Відомості 4.1 за дебетом рахунку 15. Також у цій відомості відображаються витрати на модернізацію, модифікацію нематеріальних активів, які призводять до збільшення первісно очікуваних від їх використання майбутніх економічних вигод.

Увідомості 4.3 ведеться аналітичний облік нематеріальних активів за кожним інвентарним об’єктом.

4. Охорона праці

Стан охорони праці на виробництві

Сучасне виробництво вимагає, щоб охорона праці базувалася на науково-технічній основі. Останнім рокам характерне широке впровадження у виробництво напівавтоматичних та автоматичних машин,безпечних технологічних процесів з програмним керуванням. Енергетичні функції людини  в системі „людина-машина” значно спрощуються. Вони полегшують працю робітників, роблять її комфортною. Роль людини зводиться до керування та контролю  за роботою машин і ходом технологічних процесів.

Методологічною основою ОП на будь-якому підприємстві є широкий аналіз умов праці, технологічних процесів, виробничого обладнання, робочих місць, трудових операцій, організації виробництва, навколишнього середовища з метою виявлення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, виникнення можливих аварійних ситуацій. На підставі такого аналізу розробляються заходи щодо усунення небезпечних і шкідливих виробничих факторів, створення здорових і безпечних умов праці.

У 2005 році на підприємстві стався один нещасний випадок.

Основними причинами травматизму залишаються:

1.низький рівень виробничої  дисципліни робітників, відсутність  належного контролю з боку  інженерно-технічних працівників  за веденням  робіт згідно з  нормативно-правовими актами, некваліфіковані  дії під час включення плану  ліквідації аварії;

2.недостатня підготовленість персоналу, низька якість інструктажів на  робочих місцях.

Обставини та причини травматизму, які сталися, було розглянуто на селекторних нарадах з питань охорони праці, які проводять щочетверга.

Аналіз потенційних небезпек та шкідливостей виробничого середовища

До складу ЗАТ „Лукор” входять різні підприємства, кожне з яких характеризується певними особливостями технологічного процесу. Тому для аналізу потенційних небезпек та шкідливостей виробничого середовища підприємства скористаємось даними одного з заводів.

Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифікації—за джерелом походження, локалізацією, наслідками, збитками, сферою прояву, структурою,характером впливу на людину тощо. Найбільш вдалою класифікацією небезпек життєдіяльності людства за джерелами походження, на нашу думку, є така, згідно з якою всі небезпеки поділяються на чотири групи: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані. Перші три вказують на те, що небезпеки за своїм походженням належать до трьох елементів життєвого середовища, яке оточує людину—природного, техногенного (матеріально-культурного) та соціального. До четвертої групи належать природно-техногенні, природно-соціальні та соціально-техногенні небезпеки, джерелами яких єкомбінація різних елементів життєвого середовища.

В таблиці 1.2 вказано вплив деяких небезпечних виробничих факторів для робочих місць, які найбільше піддаються цьому впливу.

 

Таблиця 1.2—Потенційно-небезпечні виробничі фактори

Робоче місце	Небезпечний фактор	Фактичне значення	Нормативне значення	Характер дії на людину	Тривалість дії фактора, % на зміну
Машиніст ескаватора	Шум, дБ	82	80	Втома, погіршення слуху	80
	Вібрація	109	101	Головна втома	80
	Електр.струм, Гц	50	50	Електротравми різного ступеня	20
Дробильна установка	Шум, дБ	84	80	Роздратування , втома	80
	Вібрація	112	101	Віброхвороба	80
	Пил, м/м	15	4,0	Головна біль, роздратвання	80
Генераторник	Шум, дБ	90	80	роздратвання	80

З таблиці 1.2  видно, що негативний вплив на організм людини мають шум і вібрація. Негативна дія шуму і вібрації стосується всьго організму. У працівників, які працюють в таких умовах, помічені симптоми перевтоми, зниження працездатності, а також більш високі показники виробничого травматизму.

На виробництві основними показниками небезпеки є: наявність рухомих і обертових частин обладнання, що можуть призвести до механічних травм, можливість ураження електричним струмом, шум і вібрація, запиленість робочих місць, можливість утворення вибухонебезпечних сумішей природного газу з повітрям, використання обладнання і апаратів, які працюють під тиском і під вакуумом, балонів із стисненим киснем і зрідженим газом.

На підприємстві проводяться регулярні дослідження, які потрібні для вивчення небезпек і застосовуються заходи із їх зменшенням або усунення.

 

Забазпечення нормальних умов праці

Згідно з державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів підприємства, їх окремі будівлі та споруди з технологічними процесами, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними, чи біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами (СЗЗ). Розмір санітарно-захисної зони визначають безпосередньо від джерел забруднення  атмосферного повітря до межі житлової забудови. Джерелами забруднення повітря є: організовані (зосереджені) викиди через труби і шахти; розосереджені—через ліхтарі промислових споруд; неорганізовані—відкриті склади та підвали, місця завантаження, місця для збереження промислових відходів, все це враховано на заводах Лукор, котрі проходять регулярні заходи із забезпечення відповідних умов праці.

Для підприємства такого як Лукор, що є джерелами забруднення атмосфери промисловими викидами (залежно від потужності, умов здійснення технологічного процесу, кількісного та якісного складу шкідливих виділень тощо), встановлені такі розміри санітарно-захисних зон відповідно до класу шкідливості підприємств: І клас—1000 м, ІІ клас—500 м, ІІІ клас—300 м, VI клас—100 м, V клас—50 м. Встановлені різні класи, для різних заводів, тому, що у підприємство Лукор входить більше 17 виробничих одиниць.

До І, ІІ, ІІІ класу відносяться в основному підприємства хімічної та металургійної промисловості.

До VI класу, поряд з підприємствами хімічної та металургійної промисловості, відносяться підприємства металооброблювальної промисловості з чавунними (в кількості до 10000 тон/рік) та кольоровим (в кількості до 100 тон/рік) литвом, ряд підприємств по виробництву будівельних матеріалів, обробці деревини, багато підприємств текстильної, легкої, харчової промисловості.

До V класу, крім деяких виробництв хімічної та металургійної промисловості, відносяться підприємства металооброблювальної промисловості з термічною обробкою без ливарних процесів, великі друкарні, меблеві фабрики.

Санітарно-захисні зони повинні бути озеленені, адже саме тоді вони повною мірою можуть виконувати роль захисних бар’єрів від виробничого пилу, газів, шуму. Згідно останньої комплексної перевірки зон озеленення. Було встановлено, що вони не відповідають встановленим нормам.І в даний час підприємство Лукор займається виправленням ситуації.

Основні вимоги до будівель виробничого призначення викладені в СниП 2.09.02-85.

Об’єм виробничих приміщень на одного працівника  згідно з санітарними нормами повинен складати не менше 15 м³, а площа приміщень—не менше 4,5 м².

Якщо в одній будові необхідно розмістити виробничі приміщення, до яких з точки зору промислової санітарії та пожежної профілактики висуваються різні вимоги, то необхідно їх групувати таким чином, щоб вони були ізольованими один від одного. Цехи, відділення, та дільниці зі значними шкідливими виділеннями, надлишком тепла та пожежонебезпечні необхідно розташовувати біля зовнішніх стін будівлі і, якщо допустимо за умовами технологічного процесу та потоковістю виробництва—на верхніх поверхах багатоповерхової будівлі. Не можна розташовувати нешкідливі цехи та дільниці (наприклад, механоскладальні, інструментальні, ЕОМ тощо), а також конторські приміщення  над шкідливими, оскільки при відкриванні вікон гази та пари можуть проникати в ці приміщення.

Важливим моментом забезпечення нормальних умов праці є забезпечення освітленості робочих місць та характеристика системи вентиляції.

 

 

 

Таблиця 1.3—Характеристика штучної освітленості робочих місць

Виробниче приміщення	Розряд зорової роботи	Освітленість				Тип світильників
Цех	Vа	Загальна	Комбінована	аварійна	евакуційна	Люмінесцентні ФББ  Пилозахищені 100/Д

Підприємства, особливо хімічної промисловості повинні мати системи очищення повітря, тобто вентиляцію.

Таблиця 1.4 - Характеристика системи вентиляції в цеху з виробництва каустичної соди ЗАТ „Лукор”.

Виробниче приміщення	Вид вентиляції	Вентиляційне обладнання	Кратність повітрообміну, 1/год
Цех	Механічна	Вентилятор , повітропровід, пристрій очистки повітря від пилу або газів, виключаючий пристрій , витяжні отвори	10-15
	Аварійна		22
	Місцева	Використовують місцеві відсоси , які складаються із приймача , забрудненого повітря, повітропроводів, фільтруючого пристрою