Облік і аудит основних засобів

У таблиці 1.4 вказано систему вентиляції на одному із заводів ЗАТ „Лукор”. Отже, забезпечення нормальнихумов праці працівників збутового підрозділу вимагає дотримання певних умов праці на робочому місці та вимог до характеристик обладнання.

Розташування, розміри, обробка допоміжних приміщень обумовлюються цілою низкою санітарних вимог.Наприклад, вбиральні, розташовують, як правило, на кожному поверсі на відстані не більше 75 м від найбільш віддаленого робочого місця, а душові слід влаштовувати в кімнатах, суміжних з гардеробними біля внутрішніх стін.

Ці положення на Лукорі виконані в повному об’ємі.

Пожежна безпека

Пожежна безпека—стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі та впливу  на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання закону „Про пожежну безпеку”.

Небезпечними факторами пожежі і вибуху, які можуть призвести до травми, отруєння, загибелі або матеріальних збитків є відкритий вогонь, іскри, підвищена температура, токсичні продукти горіння, дим, низький вміст кисню, обвалення будинків і споруд.

За стан пожежної безпеки на підприємстві відповідають її керівники, начальники цехів, майстри та інші керівники.На підприємстві створена власна пожежна частина, яка відповідає за стан ПБ на підприємстві.

Основними причинами пожеж на вибухонебезпечних об’єктах є порушення вимог пожежної безпеки. Тому необхідно, щоб дані території постійно утримувались в чистоті та систематично очищались від сміття, відходів виробництва, тари, мали зовнішнє освітлення, яке забезпечує швидке знаходження протипожежного обладнання, пожежних драбин, засобів пожежогасіння.

На підприємстві використовуються різні легкозаймисті речовини, їх властивості та методи гасіння  подані у таблиці 1.4.4.

 

 

Таблиця 1.5—Пожежонебезпечні властивості речовин і матеріалів

Назва речовини	Температура		Межі згорання		Засоби гасіння
	спалаху	самозгорання	об’єм , %	температура
Бензин	-38	255	0,75	39	Піна, вуглекислота, порошкові суміші
Дизпаливо	48	240			Суміші на основі галоїдалкілів
Метанол	16		6,72-36,5

Охорона навколишнього середовища

Найбільший внесок в забруднення навколишнього середовища вносять ТЕС, яка є структурою Лукору. На частку теплових електростанцій припадає 35% сумарного забруднення води і 46% повітря. Вони викидають сполуки сірки, вуглецю та азоту, споживають велику кількість води: для утримання однієї кВт -години електроенергії теплові електростанції витрачають близько 3 л води (атомні— ще більше:6-8л). Стічні води теплових електростанцій забруднені і мають високу температуру, що стає причиною не тільки хімічного, а й теплового забруднення.

Різноманітними видами виробництва характеризується хімічна промисловість. Найбільш небезпечними є виробництво аміаку, кислот, анілінових фарб, фосфорних добрив, хлору, пестицидів, синтетичного каучуку, каустичної соди, ртуті, карбіду кальцію, фтору.

 

 

 

 

 

Таблиця 1.6—Викиди в атмосферу

Найменування викиду і шкідливої речовини в ньому , відділення, апарат, висота викиду	К/ТР, джерело викиду	Сумарна об’ємна витрата вихідних газів, м3 / год	Тривалість викиду , год/ рік	Характеристика викиду
				Температура,   •С	Склад викиду
					Найменування показника, одиниця
Пароповітряна суміш з душника центрифугування, поз. Ц-16, Ц-56,Н=25м с=0,4м	1	Не більше 350	8000	55±5	Аерозоль соди каустичної, мг/м	Не більше 3,5	0,00113	9
Пароповітряна суміш з душників баків солерозчинників, поз. Е-29, Е-66, Н=25мм , і=0,3м	1	Не більше 1900	-	35±5	-	-	0,00655	52,2
Пароповітряна суміш відсмоктувана вакуум-насосами, поз. Н-56 із вакуум фільтрів поз. Н-45, Н=15м а =0,10 м	4	Не більше 3100	-	25±5	-	-	0,010584	84,6

  

Платежі за викиди в атмосферу розраховуються за формулою:

П=І (Нбі*Мі)*Кт*Кінд,

Де Нбі—базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що утворюються в   результаті спалення одної тони пального, грн./т.

Мі—річний об’єм використання пального і-го виду, т.

Кт—коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості.

Кінд—коефіцієнт індексації.

Розрахунок платежів за викиди в атмосферу для заводу по виробництву соди каустичної ЗАТ „Лукор”:

Так як речовин, що викидаються, немає в каталозі, то плата встановлюється по ГДК.

ГДК по даних речовинах відноситься до VI класу і плата за їх викиди становить 63,95 грн/т.

Дані для розрахунку платежів  беремо з таблиці 6.

Відповідно, П=(63,95*0,009072)+(63,95*0,052416)+(63,95*0,084672)+(63,95*0,033696)=11,50 грн.

Під впливом місцевої влади і природо-захисних організацій, на підприємстві проводиться ревізія засобів захисту навколишнього середовища, для мінімізації згубного впливу.

Таблиця 1.7—Розрахунок викидів в атмосферу

Повітря від аераційного люка з відділення центрифугування  Н=23 мм, 3,0x6,0м	1	Не більше 8500	8000	Не нормується	-	Аерозоль соди каустичної, мг/м	0,00421	33,3
Повітря від аераційного люка з відділення фільтрафугування Н=23 м, Р=2,8x2.8	1	Не більше 3100	-	-	-	-	0,00151	12

 

 

 

 

 

2 ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ДОСЛІДЖУВАНОГО  ОБ’ЄКТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Формування облікової  політики

 Під обліковою політикою  розуміється сукупність принципів, методів, процедур, що використовуються  для подання фінансової звітності.

Принципи обліку—це ті правила, за якими вимірюють, оцінюють і реєструють господарські операції, а потім їх результати відображають у фінансовій звітності. Їх десять. Керуючись ними, встановлюють два інших елементи—методи і процедури обліку.

Методи обліку—це способи і прийоми , за якими господарські операції показують в обліку. Для облікової політики встановити метод  означає вибрати облікову оцінку статей фінансової звітності. Можливі варіанти облікових оцінок передбачені відповідними Національними стандартами. А кожне підприємство обирає ту з них, яка дозволить  максимально точно уявити його фінансову картину.

Що стосується процедур бухгалтерського обліку, то на рівні  Закону про бухоблік та Національних стандартів вони не виділені, але зазвичай до них відносять форму ведення, порядок документообігу і технологію обробки облікової інформації, іншими словами, порядок організації обліку на підприємстві.

Як відомо , облікову політику затверджують наказом керівника. При цьому він може бути складений  у загальній формі, а може містити розділи і додатки. На практиці найчастіше цей документ складається із загальної частини, розділів “Облікова політика” і “Організація  бухгалтерського обліку  на підприємстві”додатків (робочий план рахунків підприємства, схема документообігу, перелік первинних документів, що застосовуються на підприємстві, зразок підписів осіб, які мають право підпису первинних документів, тощо). Водночас  не заборонено організаційні моменти обліку на підприємстві встановлювати окремим наказом, положення якого можуть змінюватися з року в рік.

Положення облікової політики  є обов’язковими  для застосування  як товариством, так і всіма структурними  одиницями. Для забезпечення правильного ведення бухгалтерського обліку  даною обліковою політикою зобов’язані  керуватися всі підрозділи, служби і керівники. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку  і призначення порядку створення первинних документів, відображення господарських операцій, зберігання оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого терміну несуть уповноважені посадові  особи, що здійснюють керівництво товариством та структурними одиницями відповідно до установчих документів. При цьому керівники товариства і структурних одиниць зобов’язані створювати необхідні умови для  правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання  всіма підрозділами , службами та працівниками, які є причетними до  бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера, щодо дотримання та подання первинних документів  відповідно до графіку документообігу.

Змінюють облікову політику  підприємства з трьох причин.

Перша—змінилися вимоги статуту підприємства.

Друга—змінилися вимоги  Міністерства фінансів України (тобто внесено поправки до чинних стандартів  або прийнято нові).

Третя—зміни дозволяють більш достовірно і повно показати події або операції у фінансовій звітності.

Будь-яку зміну облікової політики і облікової оцінки (якщо вона істотна) слід обгрунтувати і розкрити  у примітках до фінансової звітності. Зміни і доповнення до облікової політики вносять окремим наказом.

Не вважають зміною облікової політики встановлення її для:

1.подій або операцій , що відрізняються  за змістом від попередніх  подій або операцій;

2.подій або операцій , які раніше  не відбувалися.

Якщо зміни до облікової політики  вплинули на події та операції минулих періодів, то треба:

1.скоригувати сальдо нерозподіленого  прибутку на початок звітного  року;

2.надати повторно порівняльну  інформацію щодо попередніх звітних  періодів.

Відомо, що:

—правила податкового обліку  записані у спеціальних законах;

—дані податкового обліку повинні підтверджуватися відповідними документами;

—яких-небудь спеціальних облікових регістрів податкового обліку  поки немає (якщо не враховувати Книгу обліку  придбання та Книгу  обліку продажу  товарів (робіт, послуг)).

У п.2 ст.3 Закону про бухоблік сказано чітко: „Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, які використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На ЗАТ „Лукор” прийнятий наказ про облікову політику  від 20.12.2000 року:

1.Бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерією підприємства, яку очолює головний бухгалтер. Головному бухгалтеру  для забезпечення  відображення господарських операцій підприємства скласти і затвердити  робочий план рахунків, який оформляється окремим Додатком  до цього наказу.

2.Використовувати для узагальнення  інформації  про витрати  підприємства  рахунки класу 9. Закриття рахунків  класу  7 і 9 проводити щомісяця . Рахунки  класу 8 не застосовувати.

3.Встановити, що підставою для  бухгалтерського обліку  господарських  операцій  є первинні документи, які фіксують факти  здійснення господарських операцій.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується  на рахунках  бухгалтерського обліку  в регістрах  синтетичного та аналітичного обліку, шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках  бухгалтерського обліку.

Відображення та узагальнення  всіх операцій  підприємства  у бухгалтерському  обліку та фінансовій звітності здійснювати у єдиній  грошовій одиниці  України—гривні.

Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків  та платежів  по кожній  іноземній валюті окремо.

Для аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам  синтетичного обліку  на  перше число  кожного місяця. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність  відображених  у них даних  несуть особи, які склали  та підписали ці документи.