Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Февраля 2014 в 14:03, курсовая работа
Будь-яка організація знаходиться і функціонує в середовищі. Кожна дія всіх без винятку організацій можливо тільки в тому випадку, якщо середовище допускає його здійснення.
Проблема взаємовідносини організації та середовища в науці стала розглядатися вперше в роботах А. Богданова і Л. фон Берталанфі у першій половині ХХ століття. Однак у менеджменті значення зовнішнього середовища для організацій було усвідомлено тільки в 60-і роки в умовах посилення динамізму її чинників і наростання кризових явищ в економіці. Це послужило відправною точкою для інтенсивного використання системного підходу в теорії та практиці управління, з позицій якого будь-яка організація стала розглядатися як відкрита система, що взаємодіє з зовнішнім середовищем.
Введення
Глава 1. Аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища організації
1.1 Змінні внутрішнього середовища організації
1.2 Взаємозв'язок внутрішніх змінних
1.3 Зовнішня мікросередовище
1.4 Зовнішня макросередовище
Глава 2. Методи аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища організації
2.1 SWOT - аналіз
3.2 SNW - аналіз і PEST - аналіз
3.3 Профіль середовища і метод зважування кожного чинника
3.4 Модель п'яти сил конкуренції (за М. Портером)
Глава 3. Механізм розробки внутрішнього і зовнішнього середовища: SWOT-аналіз, модель п'яти сил конкуренції М. Портера
3.1 Опис ТОВ "Автосервіс"
3.2 Вплив факторів зовнішнього середовища на компанію
3.3 SWOT-аналіз
3.4 Аналіз конкурентів по моделі п'яти сил конкуренції М. Портера
Висновок
Бібліографічний список
Ð¦Ñ ÑÑзноманÑÑнÑÑÑÑ
ÑпÑÑмованоÑÑÑ Ð´ÑÑлÑноÑÑÑ
пÑоÑÑиÑаÑÑÑÑÑ Ð´Ð°Ð»Ñ,
оÑкÑлÑки Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÑ Ð¾ÑганÑзаÑÑÑ
маÑÑÑ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñо ÑÑлей.
ÐÐ»Ñ Ñого Ñоб оÑÑимаÑи,
напÑиклад, пÑибÑÑок,
бÑÐ·Ð½ÐµÑ Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ð½ÐµÐ½ ÑÑоÑмÑлÑваÑи
ÑÑÐ»Ñ Ð² ÑакиÑ
облаÑÑÑÑ
,
Ñк ÑаÑÑка ÑинкÑ, ÑозÑобка
Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ñ Ð¿ÑодÑкÑÑÑ, ÑкÑÑÑÑ
поÑлÑг, пÑдгоÑовка Ñ
вÑдбÑÑ ÐºÐµÑÑвникÑв Ñ
навÑÑÑ ÑоÑÑалÑна вÑдповÑдалÑнÑÑÑ
ЦÑÐ»Ñ Ð¿ÑдÑоздÑлÑв Ñ ÑÑÐ·Ð½Ð¸Ñ Ð¾ÑганÑзаÑÑÑÑ , ÑÐºÑ Ð¼Ð°ÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð´ÑÐ±Ð½Ñ Ð´ÑÑлÑнÑÑÑÑ, бÑдÑÑÑ Ð±Ð»Ð¸Ð¶Ñе мÑж ÑобоÑ, нÑж ÑÑÐ»Ñ Ð¿ÑдÑоздÑлÑв в однÑй оÑганÑзаÑÑÑ, Ñо займаÑÑÑÑÑ ÑÑзними видами дÑÑлÑноÑÑÑ.
ÐÑÐ½Ð¾Ð²Ð½Ð¾Ñ Ð¼ÐµÑÐ¾Ñ ÑобоÑи бÑлÑÑоÑÑÑ Ð¾ÑганÑзаÑÑй Ñ Ð¾ÑÑÐ¸Ð¼Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑибÑÑкÑ. ÐидÑлÑÑÑÑ ÑÑи оÑÐ½Ð¾Ð²Ð½Ñ Ñипи оÑÑÑнÑаÑÑÑ Ð¾ÑганÑзаÑÑÑ Ð½Ð° пÑибÑÑок:
ÑÑ Ð¼Ð°ÐºÑимÑзаÑÑÑ;
оÑÑÐ¸Ð¼Ð°Ð½Ð½Ñ "задовÑлÑноÑ" пÑибÑÑкÑ, ÑобÑо ÑÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð»ÑÐ³Ð°Ñ Ð² ÑомÑ, Ñо пÑи планÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑибÑÑÐºÑ Ð²Ð¾Ð½Ð° вважаÑÑÑÑÑ "задовÑлÑноÑ", ÑкÑо бÑде вÑÐ°Ñ Ð¾Ð²ÑваÑиÑÑ ÑÑÑпÑÐ½Ñ ÑизикÑ;
мÑнÑмÑзаÑÑÑ Ð¿ÑибÑÑкÑ. Цей ваÑÑÐ°Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð·Ð½Ð°ÑÐ°Ñ Ð¼Ð°ÐºÑимÑзаÑÑÑ Ð¼ÑнÑмÑÐ¼Ñ Ð¾ÑÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð¸Ñ Ð´Ð¾Ñ Ð¾Ð´Ñв поÑÑд з мÑнÑмÑзаÑÑÑÑ Ð¼Ð°ÐºÑимÑÐ¼Ñ Ð²ÑÑаÑ.
Ðле не Ñ Ð²ÑÑÑ Ð¾ÑганÑзаÑÑй оÑÑÐ¸Ð¼Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑибÑÑÐºÑ Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð½Ð¾Ñ Ð¼ÐµÑоÑ. Це ÑÑоÑÑÑÑÑÑÑ Ð½ÐµÐºÐ¾Ð¼ÐµÑÑÑÐ¹Ð½Ð¸Ñ Ð¾ÑганÑзаÑÑй, напÑиклад ÑеÑков, благодÑÐ¹Ð½Ð¸Ñ ÑондÑв. Ðднак, Ñк Ñ Ð² попеÑеднÑÑ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÐ°Ñ , ÑÑÑма може ÑÑнÑваÑи ÑÑлÑки в ÑÐ¼Ð¾Ð²Ð°Ñ ÑÑ Ð¿ÑибÑÑковоÑÑÑ. ТÑлÑки замÑÑÑÑ Ð¼Ð°ÐºÑимÑзаÑÑÑ Ð´Ð¾Ñ Ð¾Ð´Ñ Ð·ÑоÑÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð¾Ñми пÑибÑÑÐºÑ Ð²Ð¸Ñажений в ÑнÑÐ¸Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ð½Ð¸ÐºÐ°Ñ :
Ð·Ð°Ð´Ð¾Ð²Ð¾Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑпоживаÑа або коÑиÑÑÑваÑа поÑлÑг;
позиÑÑÑ Ð½Ð° ÑинкÑ, ÑаÑÑо пов'Ñзана з бажаннÑм Ñинкового лÑдеÑÑÑва;
Ñмови добÑобÑÑÑ Ð¿ÑаÑÑÑÑÐ¸Ñ Ñ ÑозвиÑок Ñ Ð¾ÑоÑÐ¸Ñ Ð²ÑдноÑин ÑеÑед пеÑÑоналÑ;
пÑблÑÑна вÑдповÑдалÑнÑÑÑ
ÑÐµÑ Ð½ÑÑна еÑекÑивнÑÑÑÑ, виÑокий ÑÑÐ²ÐµÐ½Ñ Ð¿ÑодÑкÑивноÑÑÑ Ð¿ÑаÑÑ, Ð½Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¾ÑÐ¾Ð±Ð»Ð¸Ð²Ð¾Ñ ââÑваги наÑковим доÑлÑдженнÑм Ñ ÑозÑобкам;
мÑнÑмÑзаÑÑÑ Ð²Ð¸ÑÑÐ°Ñ Ð²Ð¸ÑобниÑÑва Ñ Ñ.д.
Ð¦Ñ ÑÑзноманÑÑнÑÑÑÑ
ÑпÑÑмованоÑÑÑ Ð´ÑÑлÑноÑÑÑ
пÑоÑÑиÑаÑÑÑÑÑ Ð´Ð°Ð»Ñ,
оÑкÑлÑки Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÑ Ð¾ÑганÑзаÑÑÑ
маÑÑÑ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñо ÑÑлей.
ÐÐ»Ñ Ñого Ñоб оÑÑимÑваÑи,
напÑиклад, пÑибÑÑок,
бÑÐ·Ð½ÐµÑ Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ð½ÐµÐ½ ÑÑоÑмÑлÑваÑи
ÑÑÐ»Ñ Ð² ÑакиÑ
облаÑÑÑÑ
,
Ñк ÑаÑÑка ÑинкÑ, ÑозÑобка
Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ñ Ð¿ÑодÑкÑÑÑ, ÑкÑÑÑÑ
поÑлÑг, пÑдгоÑовка Ñ
вÑдбÑÑ ÐºÐµÑÑвникÑв Ñ
навÑÑÑ ÑоÑÑалÑна вÑдповÑдалÑнÑÑÑ
2. СÑÑÑкÑÑÑа
СÑÑÑкÑÑÑа оÑганÑзаÑÑÑ Ð²ÑдобÑÐ°Ð¶Ð°Ñ ÑклалоÑÑ Ð² оÑганÑзаÑÑÑ Ð²Ð¸Ð´ÑÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾ÐºÑÐµÐ¼Ð¸Ñ Ð¿ÑдÑоздÑлÑв, зв'Ñзки мÑж Ñими пÑдÑоздÑлами Ñа об'ÑÐ´Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑдÑоздÑлÑв Ñ Ñдине ÑÑле.
СÑÑÑкÑÑÑа оÑганÑзаÑÑÑ - Ñе логÑÑÐ½Ñ Ð²Ð·Ð°ÑмовÑдноÑини ÑÑвнÑв ÑпÑавлÑÐ½Ð½Ñ Ñа ÑÑнкÑÑоналÑÐ½Ð¸Ñ Ð¾Ð±Ð»Ð°ÑÑей, побÑÐ´Ð¾Ð²Ð°Ð½Ñ Ð² ÑакÑй ÑоÑмÑ, Ñка дозволÑÑ Ð½Ð°Ð¹Ð±ÑлÑÑ ÐµÑекÑивно доÑÑгаÑи ÑÑлей оÑганÑзаÑÑÑ.
ÐднÑÑÑ Ð· оÑÐ½Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ñ ÐºÐ¾Ð½ÑепÑÑй, Ñо маÑÑÑ Ð²ÑдноÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ ÑÑÑÑкÑÑÑи Ñ ÑпеÑÑалÑзований подÑл пÑаÑÑ. У бÑлÑÑоÑÑÑ ÑÑÑаÑÐ½Ð¸Ñ Ð¾ÑганÑзаÑÑй подÑл пÑаÑÑ Ð·Ð¾Ð²ÑÑм не ознаÑÐ°Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÐ¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾ подÑÐ»Ñ ÑобÑÑ Ð¼Ñж наÑвними лÑдÑми. ХаÑакÑеÑÐ½Ð¾Ñ Ð¾ÑобливÑÑÑÑ Ñ ÑпеÑÑалÑзований подÑл пÑаÑÑ - закÑÑÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð°Ð½Ð¾Ñ ÑобоÑи за ÑÐ°Ñ ÑвÑÑми, ÑобÑо Ñими, Ñ Ñо здаÑний виконаÑи ÑÑ ÐºÑаÑе ÑÑÑÑ Ð· поглÑÐ´Ñ Ð¾ÑганÑзаÑÑÑ Ñк Ñдиного ÑÑлого. У пÑиклад можна пÑивеÑÑи подÑл пÑаÑÑ Ð¼Ñж екÑпеÑÑами з маÑкеÑингÑ, ÑÑнанÑÑв Ñ Ð²Ð¸ÑобниÑÑва. [4]
Ðе Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð²Ð°Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ð¾ Ñ Ñе
Ñк здÑйÑнÑÑÑÑÑÑ Ð²ÐµÑÑикалÑний
ÑозподÑл пÑаÑÑ. ÐеÑÑикалÑний
ÑозподÑл пÑаÑÑ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ
Ñдно
Ð´Ð»Ñ ÑÑпÑÑÐ½Ð¾Ñ Ð³ÑÑповоÑ
ÑобоÑи. ЦенÑÑалÑноÑ
Ñ
аÑакÑеÑиÑÑÐ¸ÐºÐ¾Ñ Ð²ÐµÑÑикалÑноÑ
ÑÑÑаÑÑ
ÑÑ Ñ ÑоÑмалÑна
пÑдпоÑÑдкованÑÑ
ÐÐµÐ¾Ð±Ñ ÑднÑÑÑÑ Ñ ÐºÐ¾Ð¾ÑдинаÑÑÑ, ÑÑнÑÑÑа завжди, ÑÑÐ°Ñ Ð²Ð¾ÑÑÑÐ¸Ð½Ñ Ð½Ð°Ð³Ð°Ð»ÑнÑÑÑÑ, коли ÑобоÑа ÑÑÑко дÑлиÑÑÑÑ Ñ Ð¿Ð¾ гоÑизонÑалÑ, Ñ Ð¿Ð¾ веÑÑикалÑ, Ñк Ñе Ð¼Ð°Ñ Ð¼ÑÑÑе Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¸Ñ ÑÑÑаÑÐ½Ð¸Ñ Ð¾ÑганÑзаÑÑÑÑ . ЯкÑо кеÑÑвниÑÑво не ÑÑвоÑиÑÑ ÑоÑмалÑÐ½Ð¸Ñ Ð¼ÐµÑ Ð°Ð½ÑзмÑв кооÑдинаÑÑÑ, лÑди не зможÑÑÑ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½ÑваÑи ÑобоÑÑ Ñазом. Ðез вÑдповÑÐ´Ð½Ð¾Ñ ÑоÑмалÑÐ½Ð¾Ñ ÐºÐ¾Ð¾ÑдинаÑÑÑ ÑÑÐ·Ð½Ñ ÑÑвнÑ, ÑÑнкÑÑоналÑÐ½Ñ Ð·Ð¾Ð½Ð¸ й окÑÐµÐ¼Ñ Ð¾Ñоби легко можÑÑÑ Ð·Ð¾ÑеÑедиÑиÑÑ Ð½Ð° забезпеÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑвоÑÑ Ð²Ð»Ð°ÑÐ½Ð¸Ñ ÑнÑеÑеÑÑв, а не на ÑнÑеÑеÑÐ°Ñ Ð¾ÑганÑзаÑÑÑ Ð² ÑÑломÑ.
ФоÑмÑлÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÑдомленнÑ
ÑÑлей оÑганÑзаÑÑÑ Ð²
ÑÑÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ ÑÑ
пÑдÑоздÑÐ»Ñ ÑвлÑÑ ÑобоÑ
лиÑе один з ÑиÑленниÑ
меÑ
анÑзмÑв кооÑдинÑваннÑ.
Ðожна ÑÑнкÑÑÑ ÑпÑавлÑннÑ
вÑдÑгÑÐ°Ñ Ð¿ÐµÐ²Ð½Ñ ÑолÑ
Ñ ÐºÐ¾Ð¾ÑдинÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑпеÑÑалÑзованог
3. ÐавданнÑ
Ще одним напÑÑмком подÑÐ»Ñ Ð¿ÑаÑÑ Ð² оÑганÑзаÑÑÑ Ñ ÑоÑмÑлÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ñ. ÐÐ°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ - Ñе запÑопонована ÑобоÑа, ÑеÑÑÑ ÑобÑÑ Ð°Ð±Ð¾ ÑаÑÑина ÑобоÑи, Ñка повинна бÑÑи виконана заздалегÑÐ´Ñ Ð²ÑÑановленим ÑпоÑобом Ñ Ð·Ð°Ð·Ð´Ð°Ð»ÐµÐ³ÑÐ´Ñ Ð¾Ð±ÑÐ¼Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ñ ÑеÑмÑни. Ð ÑÐµÑ Ð½ÑÑÐ½Ð¾Ñ ÑоÑки зоÑÑ Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑопонÑÑÑÑÑÑ Ð½Ðµ пÑаÑÑвникÑ, а його поÑадÑ. Ðа пÑдÑÑÐ°Ð²Ñ ÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐµÑÑвниÑÑва пÑо ÑÑÑÑкÑÑÑÑ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð° поÑада вклÑÑÐ°Ñ ÑÑд завданÑ, ÑÐºÑ ÑозглÑдаÑÑÑÑÑ Ñк Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдний внеÑок Ñ Ð´Ð¾ÑÑÐ³Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑлей оÑганÑзаÑÑÑ. ÐважаÑÑÑÑÑ, Ñо, ÑкÑо Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°ÑÑÑÑÑ Ñаким ÑпоÑобом Ñ Ð² ÑÐ°ÐºÑ ÑеÑмÑни, Ñк Ñе запÑопоновано, оÑганÑзаÑÑÑ Ð±Ñде дÑÑÑи ÑÑпÑÑно.
ÐÐ°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¾ÑганÑзаÑÑÑ ÑÑадиÑÑйно подÑлÑÑÑÑÑÑ Ð½Ð° ÑÑи каÑегоÑÑÑ. Це ÑобоÑа з лÑдÑми, пÑедмеÑами, ÑнÑоÑмаÑÑÑÑ.
Ðва Ð²Ð°Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ð¸Ñ Ð¼Ð¾Ð¼ÐµÐ½Ñи в ÑобоÑÑ - Ñе ÑаÑÑоÑа повÑоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð°Ð½Ð¾Ñ Ð·Ð°Ð´Ð°ÑÑ Ñ ÑаÑ, Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдний Ð´Ð»Ñ ÑÑ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ. ÐаÑинна опеÑаÑÑÑ, напÑиклад, може ÑкладаÑиÑÑ Ñ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· ÑвеÑдлÑÐ½Ð½Ñ Ð¾ÑвоÑÑв ÑиÑÑÑÑ ÑазÑв на денÑ. Щоб виконаÑи ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ñ Ð¾Ð¿ÐµÑаÑÑÑ, поÑÑÑбно вÑÑого лиÑе кÑлÑка ÑекÑнд. ÐоÑлÑдник виконÑÑ ÑÑзноманÑÑÐ½Ñ Ñ ÑÐºÐ»Ð°Ð´Ð½Ñ Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ, Ñ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ можÑÑÑ Ð·Ð¾Ð²ÑÑм не повÑоÑÑваÑиÑÑ Ð¶Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ ÑÐ°Ð·Ñ Ð¿ÑоÑÑгом днÑ, ÑÐ¸Ð¶Ð½Ñ Ñи ÑокÑ. ÐÐ»Ñ Ñого Ñоб виконаÑи деÑÐºÑ Ð· завданÑ, доÑлÑÐ´Ð½Ð¸ÐºÑ Ð¿Ð¾ÑÑÑбно кÑлÑка годин або навÑÑÑ Ð´Ð½Ñв. Ðагалом можна ÑказаÑи, Ñо ÑпÑавлÑнÑÑка ÑобоÑа ноÑиÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð¼Ð¾Ð½Ð¾Ñонний, повÑоÑÑваний Ñ Ð°ÑакÑÐµÑ Ñ ÑÐ°Ñ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ Ð²Ð¸Ð´Ñ ÑобоÑи збÑлÑÑÑÑÑÑÑÑ Ð² мÑÑÑ Ð¿ÐµÑÐµÑ Ð¾Ð´ÑÑи ÑпÑавлÑнÑÑÐºÐ¾Ñ ÑобоÑи вÑд нижÑого ÑÑÐ²Ð½Ñ Ð´Ð¾ виÑого.
4. Ð¢ÐµÑ Ð½Ð¾Ð»Ð¾Ð³ÑÑ
ТеÑ
нологÑÑ Ñк ÑакÑоÑ
внÑÑÑÑÑнÑого ÑеÑедовиÑа
Ð¼Ð°Ñ Ð½Ð°Ð±Ð°Ð³Ð°Ñо бÑлÑÑе
знаÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ñж багаÑо
Ñ
Ñо дÑмаÑ. ÐÑлÑÑÑÑÑÑ
лÑдей ÑозглÑдаÑÑÑ ÑеÑ
нологÑÑ
Ñк ÑоÑÑ, пов'Ñзане з винаÑ
одами
Ñ Ð¼Ð°Ñинами, напÑиклад
з напÑвпÑовÑдника
ТеÑ
нологÑÑ Ð¿ÐµÑедбаÑаÑ
ÑÑандаÑÑизаÑÑÑ Ñ Ð¼ÐµÑ
анÑзаÑÑÑ.
ТобÑо викоÑиÑÑаннÑ
ÑÑандаÑÑниÑ
деÑалей
може ÑÑÑоÑно полегÑиÑи
пÑоÑÐµÑ Ð²Ð¸ÑобниÑÑва
Ñа ÑемонÑÑ. У Ð½Ð°Ñ ÑаÑ
ÑÑнÑÑ Ð´Ñже мало ÑоваÑÑв,
пÑоÑÐµÑ Ð²Ð¸ÑобниÑÑва
ÑкиÑ
не ÑÑандаÑÑизовани
Ðа поÑаÑÐºÑ ÑÑолÑÑÑÑ
з'ÑвилоÑÑ Ñаке понÑÑÑÑ
Ñк ÑкладалÑÐ½Ñ ÐºÐ¾Ð½Ð²ÐµÑÑнÑ
лÑнÑÑ. ÐаÑаз Ñей пÑинÑип
викоÑиÑÑовÑÑÑÑÑ
Ð¢ÐµÑ Ð½Ð¾Ð»Ð¾Ð³ÑÑ, Ñк ÑакÑоÑ, Ñо ÑилÑно Ð²Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° оÑганÑзаÑÑÐ¹Ð½Ñ ÐµÑекÑивнÑÑÑÑ Ð²Ð¸Ð¼Ð°Ð³Ð°Ñ ÑеÑелÑного вивÑеннÑ.
5. ÐÑди
ÐÑди Ñ Ð¾ÑÐ½Ð¾Ð²Ð¾Ñ Ð±ÑдÑ-ÑÐºÐ¾Ñ Ð¾ÑганÑзаÑÑÑ. Ðез лÑдей Ð½ÐµÐ¼Ð°Ñ Ð¾ÑганÑзаÑÑÑ. ÐÑди в оÑганÑзаÑÑÑ ÑÑвоÑÑÑÑÑ ÑÑ Ð¿ÑодÑкÑ, вони ÑоÑмÑÑÑÑ ÐºÑлÑÑÑÑÑ Ð¾ÑганÑзаÑÑÑ, ÑÑ Ð²Ð½ÑÑÑÑÑнÑй клÑмаÑ, вÑд Ð½Ð¸Ñ Ð·Ð°Ð»ÐµÐ¶Ð¸ÑÑ Ñе, Ñим Ñ Ð¾ÑганÑзаÑÑÑ.
У ÑÐ¸Ð»Ñ Ñакого Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð»Ñди Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½ÐµÐ´Ð¶ÐµÑа Ñ "пÑедмеÑом Ð½Ð¾Ð¼ÐµÑ Ð¾Ð´Ð¸Ð½". ÐÐµÐ½ÐµÐ´Ð¶ÐµÑ ÑоÑмÑÑ ÐºÐ°Ð´Ñи, вÑÑановлÑÑ ÑиÑÑÐµÐ¼Ñ Ð²ÑдноÑин мÑж ними, вклÑÑÐ°Ñ ÑÑ Ñ ÑвоÑÑий пÑоÑÐµÑ ÑпÑлÑÐ½Ð¾Ñ ÑобоÑи, ÑпÑиÑÑ ÑÑ ÑозвиÑкÑ, навÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ñ Ð¿ÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ ÑобоÑÑ.
ÐÑди, Ñо пÑаÑÑÑÑÑ Ð² оÑганÑзаÑÑÑ, дÑже ÑилÑно вÑдÑÑзнÑÑÑÑÑÑ Ð¾Ð´Ð¸Ð½ вÑд одного за багаÑÑма паÑамеÑÑами: ÑÑаÑÑ, вÑк, оÑвÑÑа, наÑÑоналÑнÑÑÑÑ, ÑÑмейний ÑÑан, його здаÑноÑÑÑ Ñ Ñ.п. ÐÑÑ ÑÑ Ð²ÑдмÑнноÑÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶ÑÑÑ Ð²Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ð°Ñи Ñк на Ñ Ð°ÑакÑеÑиÑÑики ÑобоÑи Ñа поведÑнка окÑемого пÑаÑÑвника, Ñак Ñ Ð½Ð° дÑÑ Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÐ´ÑÐ½ÐºÑ ÑнÑÐ¸Ñ ÑленÑв оÑганÑзаÑÑÑ. У зв'ÑÐ·ÐºÑ Ð· Ñим Ð¼ÐµÐ½ÐµÐ´Ð¶Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ð½ÐµÐ½ бÑдÑваÑи ÑÐ²Ð¾Ñ ÑобоÑÑ Ð· кадÑами Ñаким Ñином, Ñоб ÑпÑиÑÑи ÑозвиÑÐºÑ Ð¿Ð¾Ð·Ð¸ÑÐ¸Ð²Ð½Ð¸Ñ ÑезÑлÑÑаÑÑв поведÑнки Ñа дÑÑлÑноÑÑÑ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ñ Ð¾ÐºÑÐµÐ¼Ð¾Ñ Ð»Ñдини Ñ Ð½Ð°Ð¼Ð°Ð³Ð°ÑиÑÑ ÑÑÑваÑи негаÑÐ¸Ð²Ð½Ñ Ð½Ð°ÑлÑдки його дÑй. Ðа вÑдмÑÐ½Ñ Ð²Ñд маÑини лÑдина Ð¼Ð°Ñ Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ, Ñ Ð´Ð»Ñ Ð½Ñого Ñ Ð°ÑакÑеÑна наÑвнÑÑÑÑ Ð²ÑдноÑини до ÑвоÑÑ Ð´Ñй Ñ Ð´Ñй оÑоÑÑÑÑÐ¸Ñ . Ð Ñе може ÑеÑйозно впливаÑи на ÑезÑлÑÑаÑи його пÑаÑÑ. У зв'ÑÐ·ÐºÑ Ð· Ñим менеджменÑÑ Ð´Ð¾Ð²Ð¾Ð´Ð¸ÑÑÑÑ Ð²Ð¸ÑÑÑÑваÑи ÑÑд надзвиÑайно ÑÐºÐ»Ð°Ð´Ð½Ð¸Ñ Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ñ, вÑд Ñого Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÑй мÑÑÑ Ð·Ð°Ð»ÐµÐ¶Ð¸ÑÑ ÑÑпÑÑ ÑÑнкÑÑонÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¾ÑганÑзаÑÑÑ. [6]