Система екологічного виховання учнів на уроках географії

Особливе значення має формування у підлітків бажання внести свій внесок до охорони природи, подолання у них пасивності, безініціативності в цій важливій справі.

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДИ ВИЧЕРПАНІСТЬ КОРИСНИХ КОПАЛИНИ І ЗАХОДИ ПО ПОЛІПШЕННЮ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

 

Розгляд цього питання доцільно почати із з'ясування значення корисних копалини в житті людини.

— З яких пір людство користується корисними копалини?

— Яка проблема, пов'язана з корисними копалини, стоїть перед людством?

—Що розуміється під раціональним використанням корисних копалини?

Відповіді учнів узагальнюються у вивід про необхідність комплексного використання корисних копалини. При цьому підкреслюється, що більшість родовищ є комплексними. Так, в нафтових родовищах попутними компонентами є газ, сіра, йод, нікель і ін. Залізняк, крім заліза, містить титан, свинець, мідь, цинк, сірку, фосфор і інші елементи. Іншим напрямом раціонального використання корисних копалини є утилізація відходів промислового виробництва.

 

НЕРІВНОМІРНІСТЬ РОЗПОДІЛУ ВОД НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ.

ВИКОРИСТАННЯ   ВОД   І ШЛЯХИ  ЗБЕРЕЖЕННЯ  ЇХ  ЯКОСТІ   І  ОБ'ЄМУ

Вивчення цієї теми доцільно провести методом узагальнюючої бесіди. Учням пропонується по кліматичній карті визначити райони з нестійким, недостатнім і надмірним зволоженням.

Узагальнюючи відповіді учнів, вчитель говорить про те, що нерівномірність зволоження може бути «виправлена» зрошуванням посушливих і осушенням перезволожених територій України. Зрошування дає великий економічний ефект, забезпечує високі урожаї при збереженні їх стабільності. Одночасне зрошування оздоровляє біосферу, збільшуючи вміст кисню в повітрі і скорочуючи кількість вуглекислого газу. Позитивний вплив зрошування виявляється лише в тому випадку, якщо ретельно враховуються природні умови і норми води, що витрачається. Інакше зрошування може викликати руйнування ґрунтів і навіть цілих природних комплексів. Наприклад, надмірне зрошування в умовах посушливого клімату може привести до засолення ґрунтів.

Найважливішим же у вирішенні проблеми раціонального використання і охорони водних ресурсів є дбайливе, економне витрачання водних ресурсів в промисловості, сільському господарстві, побуту і так далі

У промисловості початі розробки технологій виробництв з метою скорочення водоспоживання (безводною і маловодною). Важливе місце серед них займає введення оборотної системи водоспоживання. Суть її в тому, що вода, узята з вододжерел, використовується багато разів, в замкнутому циклі, з мінімальними втратами.

У сільському господарстві велике значення має вдосконалення норм і режиму зрошування, скорочення безповоротних втрат в каналах і зрошувальних системах. Відомо, що воду на поля часто подають у великих кількостях, чим її вимагається рослинам. Перевищення ж поливних норм приводить до заболочування і засолення зрошуваних земель. Внаслідок чого значні земельні площі щорічно випадають з сільськогосподарського обороту.

У побуті і комунальному господарстві вода використовується нерідко з   великими  втратами  із-за  несправностей  водопровідної  мережі.

Вчитель пропонує звернути увагу учнів на те, як витрачається вода у них удома, і зробити все необхідне, щоб усунути втрати води. Потім підкреслюється, що для вирішення проблеми раціонального використання води виняткове значення має розробка і здійснення комплексу заходів по захисту вод від забруднення.

Від якості води залежить стан здоров'я людини. Створена спеціальна служба контролю за якістю води розроблені норми гранично допустимих концентрацій (кількостей)' шкідливих речовин у воді. Дотримання їх забезпечить безпека здоров'я населення і сприятливі умови для санітарно-побутового водокористування.

 

ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ, ЗАХОДИ ПО ЇХ ЗАОЩАДЖЕННЮ. БОРОТЬБА З РУЙНУВАННЯМ І ЗАБРУДНЕННЯМ ГРУНТІВ

Для розвитку у школярів ціннісних орієнтації розгляд цього питання починається з виявлення ролі ґрунтів в житті Землі і людини.

Перед учнями доцільно поставити питання: які причини руйнування ґрунтів?

Доповнюючи відповіді, вчитель підкреслює, що руйнування ґрунтів відбувається природним чином і в результаті господарської діяльності. Проте процеси ці протікають з різним ступенем інтенсивності.

Щоб у школярів було повніше уявлення про види ерозії ґрунтів, необхідно відзначити хімічну ерозію, що виникає в результаті хімічного забруднення навколишнього середовища, і вплив її на здоров'я людини. Встановлено, що істотний вплив на зростання і розвиток рослин, на стан і функції організму тварин і людини надають мікроелементи, що знаходяться в ґрунті. Вони поступають в організм з рослинною і тваринною їжею, частково з водою по схемі: грунт —  рослина — організм тварини. Значення їх для організму людини велике. До складу крові людини входить 24 елементи.

Значна частина відходів промислових підприємств, сільськогосподарського виробництва потрапляє в грунт, що може зробити негативний вплив на її властивості. Зокрема, може змінитися загальна кількість мікроелементів, а це спричинить втрату здатності ґрунту до самоочищення, що позначиться на її родючості і кінець кінцем на здоров'ї людини.

Перед учнями ставиться питання: які заходи по попередженню ерозії ґрунтів вам відомі?

Далі організовується робота по статтях Конституції України. Учні зачитують ці статті, під керівництвом вчителя коментують їх, використовуючи зміст уроку.

При поясненні домашнього завдання вчиться пропонується ознайомитися з  краєзнавчою літературою, відвідати краєзнавчий музей, зв'язатися з організацією охорони природи і підготувати коротке повідомлення про стан ґрунтів своєї місцевості.

 

РОСЛИННИЙ І ТВАРИННИЙ СВІТ І ЙОГО ОХОРОНА

Спочатку уроку перед учнями ставиться питання: яке значення рослин в житті Землі і людини?

Узагальнюючи відповіді, вчитель звертає увагу учнів на здатність рослин  очищати повітря від забруднювачів. Розглядається вплив свинцю, сірчистих сполук на навколишнє середовище і роль рослин у боротьбі з цими речовинами.

Підвівши підсумки повідомленням учнів, вчитель знайомить з планом заходів щодо охорони рослинного і тваринного миру своєї місцевості і реалізує його в позакласній роботі.

 

РІЗНОМАНІТНІСТЬ ПРИРОДНИХ КОМПЛЕКСІВ. ЛАНДШАФТИ ПРИРОДНІ І АНТРОПОГЕННІ

З метою розвитку у школярів пізнавального інтересу до даного питання вчитель готує творче завдання. Він роздає по групах учнів кольорові ілюстрації з різними природними ландшафтами і говорить, що зображені територія призначені для освоєння.

Від вас залежить збереження їх природної цілісності і естетичної цінності. Як ви плануєте використовувати їх? Що ви при цьому враховуватимете, чим керуватися?

Розкривши поняття «ландшафт», вчитель відзначає, що вивчення ландшафтів представляє велике практичне значення, оскільки господарська діяльність людини здійснюється не в географічній оболонці взагалі, а в конкретних ландшафтах, що представляють різноманітні можливості і вимагають різних шляхів їх господарського освоєння.

Особливо глибокі, комплексні дослідження ландшафтів необхідні при плануванні їх використання. Розумно змінюючи ландшафт шляхом дії на один або декілька компонентів, треба заздалегідь знати, як при цьому мінятиметься решта всіх компонентів.

Використовуючи різний фактичний матеріал, необхідно показати естетичну цінність ландшафтів, розумне збереження природної краси, живописності ландшафтів при створенні всіляких споруд.

При створенні культурного ландшафту із заданими властивостями необхідно якомога повніше враховувати і використовувати природні особливості природних комплексів.

Потім надається слово учням, які підготували «проекти» про використання відповідних територій. Учні демонструють ілюстрації і висловлюють свої міркування про використання конкретних територій. Їх повідомлення повинні носити дискусійний характер. У обговоренні пропонованих «проектів» бере участь весь клас.

 

ПРИРОДНІ ЗОНИ

При вивченні природних зон доцільно познайомити учнів з проблемою використання їх природних багатств. У її вирішенні однієї з важливих сторін є їх облік, інвентаризація, визначення їх природного потенціалу, оцінка продуктивності.

З цією метою при вивченні відповідної природної зони учні визначають по атласу і підручнику потенціал окремих компонентів природи і виражають його якісно: «низький», «середній», «високий», «дуже високий».

В ході вивчення природних зон своєї республіки, їх екологічних проблем необхідно закріпити прийом визначення природного потенціалу. Для цього вчитель організовує невелику дослідницьку роботу природних багатств своєї місцевості, що вчаться по інвентаризації. Суть її полягає в дослідженні місцевих ресурсів і складанні на них інвентарних карток, що мають державне значення. Облік природних багатств своєї місцевості важливий з точки зору не тільки формування у школярів практичних умінь, поглиблення знань про свою місцевість, але і розвитку ціннісних орієнтації, виховання естетичних відчуттів до навколишньої природи.

На прикладі вивчення малих річок, ключів, джерел, струмків і так далі покажемо особливості виконання цієї роботи на місцевості. Для підвищення ступеня самостійності що вчаться необхідно заздалегідь підготувати інвентарні картки наступного змісту.

 

КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ, ОХОРОНИ І ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ

Для вивчення цього питання ефективніша лекційна форма уроку. Проте для учнів даної вікової групи лекція повинна бути гранично короткою. Вона повинна носити перехідний характер від бесіди до лекції. При цьому вчитель, висловлюючи матеріал, міркує, ставить питання, аналізує відповідні ситуації, робить виводи.

На початку першої лекції, як показав досвід, необхідно виявити розуміння учнями слова «проблема». Уточнюючи відповіді, вчитель підкреслює, що проблеми освоєння і перетворення природи містять суперечність, яка склалася в результаті взаємодії людини і природи. Цю думку вчитель далі конкретизує в ході розгляду проблем, передбачених програмою.

Навчання курсу фізичної географії України істотно поглиблює екологічні знання і уміння. Завершуючи його, учні повинні:

• пояснювати багатоплановість поняття «Цінність природи»;
• знати принципи раціонального природокористування; пояснювати взаємозв'язок навколишнього середовища і здоров'я людини; розкривати на конкретних прикладах зміст комплексних проблем раціонального використання, охорони і перетворення природи;
• знати екологічні проблеми своєї місцевості; пояснювати значення географічного прогнозу зміни природи  під  впливом   господарської  діяльності  людини; мати уявлення про природоохоронне законодавство; виконувати правила поведінки в природі;
• брати участь в суспільно корисній роботі по вивченню і охороні природи своєї місцевості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4. Розвиток екологічних знань у курсі соціально-економічної географії України

Значення цього курсу в екологічному утворенні учнів визначається тим, що зміст він дозволяє найповніше розкрити взаємозв'язки елементів системи «природа — людина — виробництво», способи оптимізації природокористування і показати взаємозв'язок економіки і екології.

На сучасному етапі перебудови радянського суспільства, в результаті якої відбудуться якісні зміни в економіці і управлінні виробництвом, підвищуються вимоги до еколого-економічної підготовки підростаючого покоління.

Система знань про рентабельність, раціональність, собівартість, безвідходну технологію, ресурсозберігання, відтворенні і так далі займає провідне місце у вихованні таких якостей особи, як ощадливість, господарність, соціалістична заповзятливість, необхідні випускникам в їх трудовій діяльності. У екологічній освіті економічні знання набувають сили переконання в можливості людей гармонійно будувати свої відносини з природою. Цьому сприяє фактичний матеріал, що розкриває взаємозалежність економіки і екології.

Ціннісні орієнтації, сформовані у школярів раніше, в курсі економічної і соціальної географії набувають нового виразу: оцінка природних умов і ресурсів різних районів країни дозволяє дати таким, що вчиться елементарні уявлення 6 ролей економічної оцінки в раціональному природокористуванні.

Взаємозв'язок економічних і екологічних знань, що склався в курсі економічної і соціальної географії, створює сприятливі передумови для виховання у підлітків відповідального відношення до навколишнього природного середовища, відчуття дбайливих господарів своєї країни.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

При розгляді цього питання передбачається ознайомити учнів з державним плануванням охорони природи, показати в ньому роль географів. З метою розвитку пізнавального інтересу учнів до питання, що вивчається, їм пропонується осмислити наступний фактичний матеріал.

Потім учні відповідають на питання:

1. Чому при плануванні матеріальних засобів, наприклад, на видобуток корисних копалин слід враховувати засоби на охорону поверхневих і підземних вод, сільськогосподарських угідь, ґрунтів, рослинності і т. д.?

2. Чому в даний час економічні завдання неможливо вирішувати без комплексного підходу до використання природних умов і ресурсів?