Українська мова за проф спрямуванням

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 31 Марта 2014 в 22:12, реферат

Краткое описание

У навчальному посібнику надано інформацію про характерні риси сучасної української літературної мови. Розглянуто основні елементи наукового тексту, види згортання його інформації: плани, конспект, резюме, анотація. Описано особливості усної і писемної форм мовлення. Охарактеризовано значущі риси наукового стилю сучасної української літературної мови. Надано інформацію про власне українську і іншомовну лексику. Висвітлено функціонування у словниковому запасі фахівців синонімів, паронімів. Ретельно охарактеризовано науково-термінологічну лексику, скорочування слів і словосполучень, складні випадки використання власних назв, антонімів, стійких сполук у професійному спілкуванні.

Вложенные файлы: 1 файл

Підручник Українська мова за професійним спрямуванням.doc

— 1.13 Мб (Скачать файл)

          Укр.мова                                                Рос.мова

              озиминá                                                    όзимь

              засýха                                                        зáсуха

ім΄я                                                            úмя

ро΄звідка                                                    развéдка

перепис                                                      пéрепись

пóказ                                                           покáз

вербá                                                           вéрба

крéмінь                                                       кремéнь

серéдина                                                     середина

різкúй                                                          рéзкий

старúй                                                         стáрый

зáсув                                                           зáсов

урóдженець                                                урождéнец

вúселення                                                  выселéние

щúпці                                                          щипцы

пéрчити                                                       перчить

шóстий                                                        шестóй

згáрячу                                                        сгорячá

 

!!! В українській мові наголос може змінювати значення слова. Наприклад, прошý (п р о х а ю : Прошý, щоб ви допомогли мені; прошý слова) і прóшу (з а п р о ш у ю – будь ласка: прóшу до стóлу).

 

!!! Наголос в українській мові виконує декілька функцій. Він допомагає розрізняти слова: • за смислом;

                                                  • за формою (відмінок, число тощо.);

                                       • за частинами мови.

 

ЗАВДАННЯ 14. Спробуйте пояснити функцію наголосу у наведених словах:

Мукá – мýка, áтлас – атлáс, пóверх – повéрх, рýки – (Н.в. мн.) – рукú (Р.в. одн.), мúлувати – милувáти, тýга – тугá, сéстри – сестрú, ві΄кна – вікнá. 

 

ЗАВДАННЯ 15. Подані слова запишіть українською мовою, поставте  наголос. Порівняйте та запам΄ятайте наголос слів у двох мовах.

Широкó, простóр, высоко, узкий, живопись, загадка, колесо, восьмой, одиннадцать, шёлковый.

                                                       

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!!!

Ненаголошений [о] перед складом з наголошеним [у] може вимовлятися з незначним наближенням до [у]: [коужух], [гоулýбка], [зоузýл΄а], [тоумý], [роузýмний], [моугýтн΄ій].

 

ЗАВДАННЯ 16. Спробуйте правильно вимовити та пояснити значення фразеологічних одиниць.

Товкти воду у ступі.

Взяти бикá за рóги.

І вовки сúті, і кóзи цілі.

 

ІІ. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ   ВПРАВИ

 

ВПРАВА 1. Запишіть  українською  мовою.

 

Инженер, институт, информация, инициалы, история, физика, химия, иллюстрация; Украина, Киев; Енакиево,  Евпатория, Европа.

 

ВПРАВА 2. Прочитайте  слова.  Складіть  з  ними  (на  вибір)                         5  речень.

 

Газ, газифікація, гайка, ґрати, ґальмо, гілка, голова, ґрунт, грати, гратчастий, ґрунтовий, ґумовий, група.

 

ВПРАВА 3. Перекладіть  подані  слова  українською  мовою  і  запишіть  в  алфавітному порядку.

 

Имя, съезд, подъехать, пять, девять, семья, память, доверие, поя-виться, подъезд, компьютер, объединение, каръера, обязательство, долг.

 

 ВПРАВА 4. Перепишіть  слова  і  поставте  наголос.

 

Перепис, стовбур, діалог, випадок, експерт, квартал, мережа, перепустка, середина, приязнь, достеменний, дотримування, новий, каталог, показ, рукопис, уродженець, успіх.

 

ВПРАВА 5.  Від  поданих  слів  утворіть  форми, у яких було б чергування голосних:  о,е  з  і  та  о,е  з  нулем  звука.

 

Вартість, більшість, цінність, звітність, присутність, платіж, доз-віл, дріт, договір, відомість, власність, заборгованість, папір, рік, захід, засіб, кількість, якість, привід, діяльність, власність, домовленість, вибір, відповідальність, необхідність, підсумок.

 

ВПРАВА 6.  Від  поданих  іменників  утворіть  прикметники,  запишіть  їх,  поясніть  правопис.

 

Швидкість, контраст, випуск, гігант, вартість, почесть, тиждень, якість, область, почесть, пропуск, відпустка,  баласт, цілість, проїзд.

 

ВПРАВА 7. Прочитайте наведені нижче речення, випишіть слова, у яких є складні  злиті  звуки   [дж],  [дз],  [дз΄].

 

1. Доцент Джура Микола Петрович  оголосив рішення Вченої ради  енергетичного факультету ДонНТУ відносно пільг для студентів, що вчасно захистили курсові проекти. 2. Новий прилад демонстрував дзеркальночисте зображення інформації на екрані. 3. Команда ДонНТУ посіла 1-е місце у змаганнях дзюдоїстів на першість України.  4.  Переможці у фіналі отримали приз – фігуру птаха за ім´ям Ківін, у якого навіть дзьоб розтягувався у посмішці.

 

ВПРАВА 8.  Виберіть  з  наведених  нижче  іменники  IV відміни  і  про-відміняйте. Пам΄ятайте,  що  у  непрямих  відмінках  вони  мають  суфікси  -ен-,  -ат-.

 

Ім΄я,      коліща.

 

ВПРАВА 9.  Поставте  іменники  у  родовому відмінку однини;  поясніть, чому вони  мають  закінчення  -а (я) чи  -у (ю).

 

Вівторок, квадрат, рукопис, листопад, спосіб, дозвіл, комп΄ютер, університет, інститут, цех, контролер, калькулятор, банк, факультет, прогрес, інтелект, маршрут, бюджет, будинок, корпус, аналіз, синтез, атом, вектор, інтеграл, відсоток.

 

ВПРАВА 10. Перечитайте  запропоновані   нижче  фрагменти з  текстів  наукового  стилю  мови.  Поясніть  форму  закінчення    виділених  іменників.

А. Шановний  Петре Олександровичу, оголошуйте    перерву   в  роботі    конференції до  14-ої години.

Б. 1. Група  молодих  дослідників  піклувалася історією знаходження й  застосування  срібла, аналізом  його   фізико-хімічних  властивостей. 2. Дуже  докладно  розглянуто типоморфні  властивості, парагенетичні  асоціації  срібних та  срібновміщувальних  мінералів,  які  є  важливою   пошуковою характеристикою  руд.

 

ВПРАВА 11. Ознайомтеся з   фрагментами наукових  текстів, знайдіть приклади для характеристики синтаксичних особливостей викладу інформації  українською  мовою.

 

1. Автором  висвітлено  дані щодо  геохімії  та  мінералогії  срібла. 2. У  першому  розділі  подано  загальну  характеристику  срібла, наведен  опис   його  фізико-хімічних  властивостей, історію  знаходження й  застосування. 3. Відзначено   цінні  фізико-хімічні  властивості  срібла, що  обумовили його  широке  використання  в  промислово-технічних, ювелірних  та  медичних  цілях. 4. Відкрито новий спосіб очищення брудного повітря від пилу.  5. Якщо параметр -О випущений, то всі директиви компілятора ігноруються.  6. Обмін повідомленнями однаковий для всіх вузлів.

 

ВПРАВА 12. Перекладіть фрагменти документів українською мовою. Охарактеризуйте особливості україномовного оформлення підкреслених  слів.

1. Предлагаю рассмотреть вопрос о целесообразности пребывания господина  Сердюка И.Я. на занимаемой должности              (з пояснювальної записки). 2. Я, Иванов Олег Петрович, ассистент кафедры философии поручаю   получить   в   кассе  ДонНТУ  принадлежащую  мне  зарплату Шевченко Татьяне Алексеевне… (з приватного доручення). 3. Просим прислать информацию о наличии у Вас изделий новых марок (з листа). 4. Высылаем проектную документацию на строительство жилого дома (з листа). 5. Уважаемый Анатолий Вячеславович, прошу Вас дать информацию о прибытии студентов на преддипломную практику (з листа).

 

ІІІ. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

ЗАВДАННЯ  1. Ознайомтесь з поданою нижче інформацією. Аргументуйте свою точку зору щодо прочитаного.

***

Після перемоги під Полтавою цар Петро І з метою розбудови тоталітарної з єдиним мисленням і єдиною мовою імперії почав війну з українською мовною реальністю. Літературною мовою України тих часів була старослов'янська мова, читана і виголошувана з українською вимовою.

Яка це була вимова?

Характерною ознакою цієї вимови було озвучення слов'янської літери Ђ як українського звуку І:

вЂра         вІра

дЂд         дІд

дЂло         дІло

мЂдь         мІдь.

Другою досить виразною ознакою прочитання тодішніх текстів була вимова старослов'янської літери И як українського

звукуИ:

 
глаголати    глаголати

                         Господи                       Господи

                         милостивий                  милостивий.

Молитва Отче нашь, иже еси на небесЂх, в устах українців звучала тоді так: Отче наш, їже єси на небесіх.

Вираз во вЂки вЂков звучав во віки віков, а то й во віки віків, бо коли літеру О записувано з дашком: Ō, її належало вимовляти як І.

Молитва ВЂрую звучала Вірую.

Нема жодного сумніву, що старослов'янське Г в Україні вимовляли як наше сучасне Г.

Така вимова наводить на роздуми, чи не була основою для старослов'янської мови українська мова? В усякому разі ця вимова в Україні, будучи традиційною, базувалася на морфологічних рисах саме української мови: наш звук (літера) І та старослов'янський Ђ збігаються і в коренях слів: дЂло — діло, і в морфологічних закінченнях: на конЂ— на коні.

Для нас важливо, що така вимова — хай яке її походження — наближала старослов'янські тексти до розуміння широкого українського загалу. На той час це була українська літературна мова. Своєю вимовою ця українська старослов'янщина відрізнялася від вимови, яка пізніше закріпилася в Московській Русі. На ділі, ті самі тексти можна було прочитати "по-руськи" (в сучасній термінології — по-українськи) і по-московськи (в сучасній термінології — по-російськи).

Міркуючи логічно, треба думати, що українська вимова старослов'янських текстів поширилася в Україні від часів хрещення Руси, а можливо, була притаманна старослов'янщині і до цього. Важко собі уявити, щоб за часів, коли Володимир Великий охрестив Русь-Україну, старослов'янські тексти виголошувано із сучасним російським акцентом. Таж тоді ще не існувало Московської Руси! Очевидно, що від часів Володимира і до 1709 р., коли видано перші укази Петра І проти української мови, в Україні не було жодних змін у вимові старослов'янських текстів. Ця вимова була характерна передусім для служби Божої по церквах. З цією вимовою велося викладання у школах в Україні, в тому числі у Києво-Могилянській Академії. Скасована Петром І вимова збереглася у греко-католиків Галичини. Галицька вимова нічим не відрізняється від вимови православних України до 1709 р. Вона збереглася в Галичині, бо Галичина не входила до Російської імперії.

Вимова друкованих та писаних старослов'янських текстів була головною різницею між українською та російською літературними мовами у XVIII ст. Саме тому Петро І, почавши боротьбу з українською культурною самобутністю, став поборювати українську вимову, "дабы не было различия" між цими мовами.

Він видав низку указів, спрямованих на ліквідацію української вимови у церквах, що тоді вже належали до московського патріархату. Патріархат цей за Петра І і пізніше слухняно виконував волю царів.

1709 р. був дуже плідним  на антиукраїнські укази. Забороною  української вимови у церквах  Петро І не обмежився.

1709 р. — указ Петра  І про запровадження "гражданського  письма", який мав і антиукраїнське спрямування тим, що підривав авторитет Києво-Могилянської Академії як наукового центру новоствореної Росії.

1720 р. — указ Петра  І про заборону друкувати в  Малоросії будь-які книги, крім  церковних.

1753 р. — указ про заборону  викладання українською мовою  в Києво-Могилянській Академії.

1769 р. — заборона Російської православної Церкви на друкування й використання українського "Букваря".

1784 р. — переведення  викладання в Києво-Могилянській  Академії на російську мову.

1786 р. — наказ київського  митрополита С. Миславського, щоб  в усіх церквах дяки й священики читали молитви і правили службу Божу "голосомъ, свойственнымъ російскому нарЂчію". Те саме заведено й у школах України.

З цієї хронології видно, що українська мова й культура вже переживали один період "наближення і злиття мов".

Державні заходи Москви підтинали в корені самобутність українського культурного розвитку, вели до знецінення духовного життя України.

Залишки Петрових "реформ" і досі шкодять науковому вивченню історії нашої мови. Прищеплену ще Петром І вимову старослов'янських літер у пам'ятках давньої української літератури усе офіційне колоніяльне мовознавство визнало єдино правильною вимовою. Тобто давню літеру Ђ  вимагали читати як Є, замість І. Цей шаблон не втратив свого значення і в незалежній Україні, бо деякі мовознавці й навчальні заклади і далі підходять до історії української мови через призму антиукраїнських царських указів XVIII ст. [С.Караванський, 2001, с.99-101].

 

ЗАВДАННЯ 2. Прочитайте наведені нижче матеріали. Обґрунтуйте своє відношення до наступних тверджень:

І.

1) Ну, що б, здавалося слова...

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється, ожива.

Як їх почує...

2) Наслідки життя кожного покоління  лишаються в мові спадщиною  нащадкам.

Информация о работе Українська мова за проф спрямуванням