Социальное сопровождение семей с детьми-инвалидами

Отже, процес соціального  супроводу дітей з обмеженими функціональними можливостями є  системою передавання суспільством соціального досвіду з урахування особливостей та потреб різних категорій  дітей з порушеннями розвитку за активної їх участі та забезпечення адекватних умов, у результаті чого діти долучаються до всіх соціальних систем, структур, соціальних зв’язків, беруть активну участь в основних сферах життя і діяльності суспільства, готуються до повноцінного дорослого  життя, самореалізації та розкриття  як особистості.[30].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА  ПРОГРАМА ЩОДО КОРЕКЦІЇ СІМЕЙ, ЯКІ МАЮТЬ  В СКЛАДІ ДИТИНУ З ОБМЕЖЕНИМИ ФІЗИЧНИМИ  МОЖЛИВОСТЯМИ

 

2.1. Виявлення сімей у яких є діти з обмеженими фізичними можливостями

 

Основні  положення  соціально - педагогічної роботи:

• Вивчення соціально – психологічного стану осіб з обмеженою дієздатністю;
• проведення  соціально – педагогічних досліджень особливостей соціалізації дітей – інвалідів з різними типами захворювань;
• побутова реабілітація дітей – інвалідів ( навчання елементів самообслуговування та норм елементарної поведінки  в різних мікросоціумах);
• проведення  психологічного консультування дітей – інвалідів з особистісних проблем;
• здійснення психолого – педагогічної корекційної роботи;
• організація консультпунктів для родичів молодих інвалідів з юридичних, правових,  психолого – педагогічних питань;
• розвиток потенційних творчих здібностей дітей – інвалідів;
• формування рис особистісної самодіяльності засобами спеціально – розроблених психотренінгів та психотренувальних ігор;
• організація культурно – дозвільної діяльності дітей – інвалідів через проектування та впровадження різноманітних програм та форм роботи соціальних служб;
• здійснення профорієнтаційної роботи серед молодих інвалідів;
• конкретні пропозиції щодо поліпшення життя молодих інвалідів у суспільстві;
• координація роботи з різними соціальними інститутами, що опікуються проблемами дітей – інвалідів у суспільстві.[13].

Допомогти зняти напругу, налагодити взаємини може  соціальний педагог вже на перших етапах роботи з сім'єю. Щоб зняти психологічну напругу, використовуються наступні заходи:

§ роз'яснення серед батьків причини виникнення патології, що дозволяє зняти особисту провину з батьків за те, що трапилися;

§ показати перспективи подолання патології дитини і можливості досягнення позитивного результату; використовуючи приклади, дані науки, що перспектива залежить від всієї системи медико-соціально-педагогічної роботи з дитиною, що має особливі потреби;

§ показ необхідності створення і збереження тісного емоційного контакту батька з дитиною в повсякденному житті і соціально-педагогічній роботі з ним.

§ інформування про права і обов'язки батьків, що мають дитину з ДЦП, що підсилює упевненість батьків в тому, що вони не залишаться наодинці з дитиною і держава готова допомагати впродовж всього життя. Соціально-педагогічна робота в цьому напрямі направлена на підтримку матеріально-побутового рівня сім'ї, допомога батькам в оформленні документів на отримання грошової допомоги, страхових виплат, отримання житла або його поліпшення, телефону, в поліпшенні транспортного обслуговування і тому подібне.[ 27].

Розробка сумісної з батьками програми соціально-педагогічної діяльності припускає навчання батьків  методиці роботи з дитиною в наступних  напрямах:

1) розробка розпорядку  дня дитини;

2) навчання самообслуговуванню;

3) особливості догляду  за дитиною;

4) спостереження за проявом  дитини і уміння враховувати  позитивні явища в соціально-педагогічній  роботі з ним;

5) каприз дитини, його  природа, можливості попередження  і подолання;

6) заохочення і примушення  в соціально-педагогічній роботі  з дитиною;

7) використання середовища (домашньою і вуличною) в розвитку  дитини;

8) взаємодія з медичними  працівниками.[29].

  Cоціальний супроводу сімей з дітьми, що мають особливі потреби направлений на покращення сімейно-побутових умов, комунікативної складової, залученні дитини до колективної участі у суспільній діяльності, проведення реабілітаційних заходів, спрямованих на адаптацію дитини-інваліда в суспільному житті; сприяння у професійному навчанні і професійній адаптації; психологічну підтримку в процесі професійної адаптації; соціально-побутову адаптацію і соціально-середовищну орієнтацію, соціальне обслуговування; забезпечення виробами медичного призначення; надання необхідної інформації – довідникової або інформації правового характеру, наприклад, щодо прав дітей-інвалідів;

Всі ці реабілітаційні заходи мають здійснюватися на основі принципу добровільності прийняття допомоги, повноти інформації, поваги до сім’ї, опори на позитивний соціальний досвід сім’ї.[ 26].

Процес соціального супроводу забезпечується застосуванням ряду методів: корекція, психотерапія, навчання, моделювання, спонукання, рефлексія, посередництво, розвиток у клієнтів соціальних і особистісних навичок, створення ситуацій, які допомагають знизити почуття тривожності у клієнтів, соціально-психологічний супровід тощо.

Під час здійснення супроводу використовуються різні форми соціально-педагогічної роботи: бесіда, консультування, поради, надання інформації, залучення в соціально активну діяльність та ін.

Домінуючу роль у соціальному  супроводі відіграє процес прямого (безпосереднього) і опосередкованого спілкування фахівців з клієнтами, що має багатогранний і різноплановий характер (вербальні, практичні, письмові, посередницькі й інші дії).

Також існує методика Л.Б. Філонова « Методика контактної взаємодії»,яка передбачає шість стадій у контактуванні, у процесі яких закономірно розвиваються позитивні відносини між педагогами та батьками.

На першій стадії знімається напруга, тривога і непевність батьків у відносинах з педагогом за допомогою акцентування уваги на позитивному з того, що відомо соціальному педагогу про родину і її членів з попередньо зібраної інформації. Причому на цій стадії соціальний педагог виконує роль слухача, використовуючи емпатичне педагогічне вміння.

На другій стадії (при дотриманні сказаного вище) батьки починають “виговорюватися”, соціальний педагог, як і раніше, - слухач. Батьки починають просити поради.

На третій стадії соціальний педагог переключає увагу батьків на підвищення вимог як до себе, так і до кожного члена родини.

На четвертій стадії соціальний педагог переходить до дій - обговорення окремих негативних властивостей особистості, несприятливих супровідних обставин.

На п'ятій стадії довіра завойована, і це є початком  взаємодії.

  На шостій стадії ведеться корекційно-виховна робота з боку соціального педагога.[18].

Табл. 2.1

Основні етапи  соціально – педагогічного супроводу дітей з функціональними обмеженнями

( за М.Ф. Басовим[17])

Етапи соціально  – педагогічного супроводу	Структура практичного  впровадження соціально – педагогічного супроводу	Залучені учасники процесу соціально – педагогічного супроводу
Діагностичний	- фіксація сигналу проблемної ситуації ; - розробка плану проведення діагностичного дослідження	-  встановлення довірчих  стосунків з усіма учасниками  проблемної ситуації; - обговорення проблеми; - оцінка можливостей на  шляху розв’язання проблемної  ситуації
Пошуковий	- Збір інформації щодо  проблемної ситуації; - пошук шляхів та засобів  вирішення проблеми	- Доведення інформації  до відома всіх учасників проблемної  ситуації
Консультативно – проективний ( етап домовленості)	- Пошук можливих варіантів  вирішення проблемної ситуації; - обговорення позитивних  та негативних сторін різних  способів вирішення проблемної  ситуації; - створення прогнозу ефективності можливого способу вирішення проблемної ситуації; - обрання різних методів  допомоги в проблемній ситуації; - розподіл обов’язків  для реалізації плану виходу  з проблемної ситуації;   - визначення послідовності  дій щодо реалізації плану  виходу з проблемної ситуації; - уточнення терміну виконання  та коригування планів	- Обговорення можливих  варіантів розв’язання проблеми  з усіма зацікавленими особами; - враховується бачення проблеми самою дитиною
Дієвий етап	- Забезпечення досягнення  бажаного результату; - залучення зовнішніх  спеціалістів( психолога, медичних  робітників, юриста та ін.)	- Допомога всім учасникам  проблемної ситуації; - координування процесом  соціального супроводу

В ході нашого дослідження  участь в експерименті взяло 7 сімей. Метою дослідження було виявити сім’ї, які потребують соціального супроводу з боку соціального педагога. Прикладом опитування є 

« Індивідуальна картка дитини»

ІНДИВІДУАЛЬНА КАРТКА ДИТИНИ

( соціально – педагогічний супровід)

Прізвище дитини ___Козакова____________________________________   

Ім’я____Валентина_______________________________________________

Вік 8років Число, місяць, рік народження 09.12.2000 рік______

Адреса Одеська обл., Великомихайлівський р-н, смт Велика Михайлівка, вул. Чкалова 56._________________________________________________

Відомості про батьків 

Мати

Рік народження  1967______________________________________________

П.І.Б.  Козакова Ірина Петрівна_____________________________________

Працює чи ні - ні______________________________________________

Якщо працює, то ким  __------------___________ _____________

Чи працює за фахом: ні____________________________________________

Чи шкідлива робота( якщо так, то яка) ні____________________________

Чи є в сім’ї ще діти, їх стать і вік Козаков Володимир, хлопчик, 5 років__

Батько 

Рік народження 1966_____________________________________________

П.І.Б. Козаков Сергій Іванович_____________________________________

Працює чи ні  так_________________________________________________

Якщо працює, то ким ____________________

Чи працює за фахом: -----__________________________________________

Чи шкідлива робота ( якщо так, то яка)  ні____________________________

Побутові умови

Кількість членів сім’ї: 4____________________________________________

Кількість кімнат : 4________________________________________________

Чи має дитина окрему кімнату так___________________________________

Чи є в дитини необхідні пристосування( якщо є, то які) відсутні_________

Захворювання в сім’ї з урахуванням найближчих родичів( у кого, з якого віку)

1. Порушення слуху -----_________________________________________

2. Порушення зору  у бабусі з 22 років._____________________________

3.Алергія ------_________________________________________

4. Краснуха мати  у 6 років, батько у 13 років_________________

5. Епілепсія -------_________________________________________

6. Алкоголізм --------________________________________________

7. Венеричні захворювання ---------________________________________

8. Наркоманія --------________________________________________

9. Розумова відсталість     ---------__________________________________

10. Ендокринні порушення --------___________________________________

11. Порушення мови -------_________________________________________

12. Ліворукість у матері з народження______________________________

Чи були в сім’ї випадки самогубства ні_____________________________

Відомості про  дитину

Діагноз ДЦП___________________________________ 

З якого віку на диспансерному  обліку та у якого спеціаліста на обліку з 4 років у невропатолога____________________________________________

Здібності  ----------------_____________

Яким іграм віддає перевагу настільним іграм: шашки, шахмати та інші________

Особливості пізнавальної сфери  низька пізнавальна сфера

Особливості емоційно – вольової сфери емоційно – вольова сфера нерозвинута_______________________________________________

Ступінь рухомості : у візку

Функція рук : малорухомі

Мовлення : є деякі проблеми з мовленням

Відвідування дитячого виховного  закладу( спеціалізованого чи загального типу) виховувалась в домашніх умовах______________________________

Як пройшла адаптація ----------

Відвідування навчально – виховного закладу ( спеціалізована школа - інтернат, загальноосвітня школа, інше, з якого віку) : не відвідує школу через хворобу__________________________

• як пройшла адаптація  ----------_______________
• успішність   -----------_______________________________
• улюблені предмети -----------__________________
• предмети, що спричиняють труднощі  ---------________________
• стосунки з ровесниками  ---------------- ____________________
• стосунки з педагогами  -------------__________________________
• чи бувають конфлікти ( з ким, з якого приводу)  ------------------___
• ставлення батьків до шкільних занять__-----------_________
• участь у роботі позашкільних закладів  не беруть участі_____________

Психолого – соціальний статус дитини

Психологічний клімат у сім’ї:

• уявлення про сім’ю та сприйняття один одного  погане сприйняття між братиком и сестрою, уявлення про неї неадекватне_________________
• частота гострих сімейних конфліктів висока_________________
• ставлення членів сім’ї до захворювання  родина вже звикла, ставлення нормальне___________________________________________________