Формування творчої активності молодших школярів засобами декоративно-прикладного мистецтва

Невід’ємною частиною комплексу  форм і методів, що забезпечували  успішність процесу формування творчої  активності молодших школярів засобами декоративно-прикладного мистецтва стали домашні завдання. Їх виконання передбачало: закріплення, поглиблення та розширення знань, умінь і навичок учнів у галузі декоративно-прикладного мистецтва; підготовку учнів до активного сприймання нового матеріалу; формування вмінь і навичок самостійної творчої праці.

З огляду на специфіку  вікових особливостей учнів молодшого  віку та насиченість навчального  програмового матеріалу, кількість  домашніх завдань, їх зміст підбиралися  так, щоб не перевантажити учнів.

Дітям І класу пропонувалися цікаві, корисні та посильні усні й практичні завдання, які мали загально розвивальне значення, давали можливість застосувати щойно вивчене. Наприклад: 1). Розкажи вдома, що нового дізнався про декоративно-прикладне мистецтво. 2). Покажи вдома декоративний виріб, який виготовив на уроці. 3). Навчи братика чи сестричку робити такі вироби.

Також молодшим школярам пропонувалися завдання, які вимагали застосування знань у новій ситуації, стимулюючи їхню пошукову діяльність, пробуджуючи допитливість і фантазію. Наприклад, після вивчення теми: „Іграшки-забавлянки з тіста” дітям було запропоновано вдома разом з бабусею чи мамою  (за розробленими на уроці ескізами) зліпити та випекти пряник. Принести його на святковий шкільний ярмарок (II кл.). „Навчаємося у майстрів декоративно-прикладного мистецтва” – підібрати, записати  у тематичних книжечках та вивчити прислів'я, приказки, загадки (II – III кл.) пов'язані з працею народних майстрів або створюваними умільцями образами”.

Ефективною формою роботи виявилося відвідування осередків майстерень, де працюють народні майстри-умільці. Учні молодших класів мали змогу безпосередньо у природних умовах ознайомитися з різноманітними видами художніх матеріалів (глиною, деревом, лозою, тканиною, нитками, фарбами), простежити процес створення декоративного виробу, сприйняти специфічні особливості роботи майстрів-умільців та створених ними виробів, а також під керівництвом народного умільця навчитися традиційним прийомам виготовлення виробів декоративно-прикладного мистецтва. У ході даного дослідження молодші школярі відвідали майстерню, поспостерігали за процесом створення іграшок майстрині І. Котихової у будинку мистецтв м. Славути.

 Неабияке значення  для ефективності формування  творчої активності молодших  школярів має, за нашим переконанням, цілеспрямована позакласна робота. Для здійснення процесу ефективного формування творчо активної особистості учнів початкових класів нами використовувались різні форми позашкільних занять. Серед них: заняття гуртка з художньої праці та образотворчого мистецтва, предметні шкільні тижні, конкурси, виставки дитячих робіт у школах, зокрема у художній школі, у музеї декоративно-ужиткового мистецтва «Берегиня» ЗОШ І-ІІІ ст. №9 м. Славути, у будинку дитячої творчості.

Особливе значення у  процесі формування творчої активності мали такі форми роботи, як шкільні свята та фестиваль мистецтв. Вони сприяли поглибленню естетичного досвіду, розкриттю індивідуальних та творчих можливостей кожної дитини.

  На час закінчення  формуючого експерименту молодші школярі одержали достатньо інформації про декоративно-прикладне мистецтво, навчилися традиційним прийомам виготовлення виробів, їх творчому відтворенню та доповненню. Тому підсумком вивчення теми "Декоративно-прикладне мистецтво", а відповідно і результатом сформованості творчої активності молодших школярів стало проведення фестивалю "Чим багата й славна Україна", складовою частиною якого стало "Свято української народної творчості".

Загальні форми організації  навчання, які було використано у  процесі формування творчої активності учнів молодшого шкільного віку засобами декоративно-прикладного мистецтва, знайшли своє втілення у конкретних формах класно-урочної системи. Це індивідуальна, фронтальна, колективні форми роботи.

З метою формування творчої  активності учнів молодшого шкільного віку засобами декоративно-прикладного мистецтва доцільним було проведення таких колективно-творчих завдань: 1) Створення колективного панно "Як народні майстри візерунки шукали'' із застосуванням різних художніх матеріалів (І клас).

2) Колективне створення  декорацій та персонажів до  лялькової вистави "Пан Коцький", "Дикі звірі" (III клас). 3) Колективне виготовлення масок та елементів стилізованих костюмів до різдвяного свята (III клас). 4) Колективне виготовлення та художнє оздоблення костюмів до проведення "Свята української народної творчості" за колективним вибором конкретної святкової події (IV) клас).

У залежності від типу, цілей та задач кожної з форм, які використовувалися у процесі  формування творчої активності учнів  молодшого шкільного віку  засобами декоративно-прикладного мистецтва було визначено відповідні методи та прийоми.

Методикою викладання образотворчого мистецтва та трудового навчання у початкових класах передбачається використання більшості загальновідомих  вербальних (розповідь, пояснення, коментар, доповнення, бесіда, колективне обговорення); практичних (навчальний рисунок, інструктаж, ігрові вправи, демонстрування послідовності виконання практичних завдань та прийомів володіння різними художніми техніками) та наочних (аудіовізуальні, зображувальні, ілюстративні, репродуктивні) методів навчання. Перелічені методи використовувалися у ході проведення даного дипломного дослідження.

Поряд з цим специфіка  викладання даних предметів у  сучасних умовах потребує від учителя впровадження нетрадиційних методів, прийомів навчання, серед яких: особистісно зорієнтовані, колективні, ігрові, інтегровані, творчо-стимулюючі, емоційно-регулюючі, проблемно-моделюючі.

Важливе місце серед  методів формування творчої активності належить грі. Саме через гру успішно може здійснюватися  прилучення учнів до декоративно-прикладного мистецтва. Своєрідність використання гри на уроках образотворчого мистецтва і художньої праці полягає у тому, що це є не просто гра у власному розумінні слова, а гра – мистецтво. Рух по творчості через гру.

Наприклад, у ході проведення дослідно-експериментальної роботи з формування творчої активності молодших школярів доцільним було використання таких дидактичних ігор: „В гостях у майстрів-умільців ” (гра-подорож), „У музеї декоративно-прикладного мистецтва”, „У художньому салоні”, „На виставці творів декоративно-прикладного мистецтва” (сюжетно-рольові ігри). „На Андріївському узвозі”, „Сорочинський ярмарок”, „Ми – майстри-декоратори”, „Створюємо орнамент „для монетки”, (художньо-дидактичні ігри), „Якби я був майстром-умільцем ” (гра-припущення),”Відгадай за описом”, „До якого виробу орнамент” (Ігри-вікторини), „Прийди, весно, прийди, красна” (гра-драматизація), тематичні ігри-кросворди, ігри-ребуси.

Будь-який метод реалізується за допомогою прийомів, які є способами розв'язання дидактичних підзадач у структурі вибраного методу навчання.

Сприйняття  та запам'ятовування імен та робіт майстрів декоративно-прикладного мистецтва – методичний прийом, який має важливе значення для розширення зорового ряду, вражень дітей.

За рік експерименту молодші школярі повинні запам'ятати  прізвища та назви робіт таких народних майстрів, які спеціально акцентуються вчителем та найчастіше демонструються.

        Бажаючи піднести творчу активність молодших школярів у процесі опанування мистецтва створення творів декоративно-прикладного мистецтва та вивчення творчості народних майстрів бажаним є поєднання безпосереднього сприйняття красі витворів народного мистецтва з поетичним словом, музикою, піснею. Так, організовуючи спостереження за процесом творення декоративних виробів, вивченням та розумінням змісту образів, узорів, орнаментів, кольору, які використовували народні майстри, що увійдуть у майбутню творчу дитячу роботу ми використовували елементи народного фольклору. Вони викликали емоційний настрій дитини, підкреслювали характерні ознаки та індивідуальні особливості образу, створеного народним майстром, стимулювали образну та творчу уяву молодших школярів.

Щоб захопити всіх дітей художньою творчістю, кожному учню важливо пережити успіх у своїй роботі. Після виконання конкретного завдання або перед уроком ми монтували на тимчасову виставку у класі роботи учнів (бажано всього класу). Демонстрація робіт у класі та обговорення імпровізованих вернісажів створюють у класі естетичне середовище, приносять емоційне задоволення дітям, які бачать, що їхня праця потрібна. Це, у свою чергу, збільшує бажання займатися даним видом мистецтва, стимулює творчу активність учнів.

Молодші школярі з готовністю беруть участь в обговоренні своїх робіт. Спираючись на природну активність дітей, на їхні вдалі слова-образи, вчитель ненав'язливо спрямовує обговорення у потрібне русло. Даний методичний прийом активізує увагу учнів, надає можливість творчо застосувати набуті знання у новій ситуації, сприяє розвиткові ерудиції.

Формуванню творчої  активності молодших школярів у процесі  оволодіння мистецтвом створення  творів декоративно-прикладного мистецтва сприяє показ засобів спільних образотворчих дій учителя і учня. Демонструючий показ виконання та декорування виробів вчителем підтверджують наукові дослідження про те, що уподобання дорослої людини підказує дитині засіб дії, розкриває їй власні можливості, стимулює творчий потенціал.

Неабияке значення в  організації процесу формування творчої активності молодших школярів мають наочно-демонстраційні методи.

Вчасно використана  виразна наочність – це змістовне  й емоційне підживлення процесів сприймання, мислення, пам'яті молодших школярів.

У ході дослідження було з'ясовано, що використання високоякісних зразків-оригіналів виробів декоративно-прикладного мистецтва викликає в учнів позитивну емоційну реакцію, розвиває естетичні почуття, збагачує емоційний досвід дитини. Захоплення, замилування прекрасними роботами майстрів-умільців поступово викликає у школярів інтерес, бажання розглядати, мати такі вироби , спілкуватися з ними та створювати подібні.

Виріб декоративно-прикладного  мистецтва повинен не тільки відбивати приємний близький дитячому досвіду зміст, апелювати до дитини, рівню їх розуміння (доступність), бути пристосованою до гри (функціональність), але мати:

• колір, який надає виробу святковість, яка викликає у дітей радість;
• умов<span class="dash0