Формування творчої активності молодших школярів засобами декоративно-прикладного мистецтва

Участь молодших школярів у діяльності по активному сприйняттю та засвоєнню творів мистецтва є першим етапом на шляху формування їхньої творчої активності. За визначенням В. Сухомлинського, сприйняття, осмислення краси – це основа, стрижень естетичної освіти, серцевина тієї естетичної культури, без якої почуття залишаються глухими до всього прекрасного. Виступаючи перцептивно-емоційним компонентом творчої активності, естетичне сприйняття загострює та поглиблює спостережливість, сприйнятливість та емоційну вразливість особистості, всі ті перцептивні особливості, які, на думку дослідників творчого процесу, притаманні творчій особистості. Звичайна здатність людини реагувати на вплив зовнішнього світу у результаті естетичної оцінки переростає в естетично-почуттєву чуйність. Це і є відібрані та узагальнені на почуттєвому рівні емоційні переваги, найбільш відповідні потребам особистості, тобто оцінені позитивно. Сприйняття є внутрішньою духовною діяльністю, результатом якої повинен стати естетично значущий (художній) образ сприйнятого об'єкта, тобто такий образ, який може сприйматися лише на творчому рівні. Це може бути адекватним запри наявності таких факторів як: розвиток асоціативного мислення, творчої уяви, здатності до естетичної оцінки. Без них сприйняття безумовно відбудеться, але не знайде вираження в естетично значущих переживаннях, не завершиться естетичними почуттями та оцінками, а отже, не справить суттєвого естетичного впливу на особистість.

Бачиться очевидним, що такі компоненти творчої активності як перцептивно-емоційний досить глибоко взаємопов'язаний з пізнавально-інформаційним та оцінним. Адже для активного сприйняття творів мистецтва та їх оцінювання необхідні певні знання. Пізнавальна діяльність учнів у галузі мистецтва та знання її „продуктів”, тобто мистецьких творів, є одним із значущих факторів формування творчо активної особистості. Важливою умовою цього процесу є не тільки певний обсяг знань, але й різні способи пізнання. Так інформативна сторона знань дає уявлення про властивості та якості явищ та закономірності їх функціювання, але вона виступає практично нейтральною стосовно ціннісних орієнтацій особистості, що формується і тільки знання-оцінки, котрі емоційно переживаються та набуваються особистістю, самостійно входять у неї глибоко та міцно, виявляючи суттєве значення для формування творчої особистості. Таким чином, пізнавальна діяльність школяра може розглядатися як суттєвий компонент формування творчої активності особистості, але тільки у тому випадку, якщо прийняти її двохелементний склад: власне пізнання та оцінки.

Ще одним із важливих компонентів творчої активності молодших школярів є діяльнісно-творчий, тобто безпосередня художньо-творча діяльність самих учнів.

 Особливості естетичного  сприймання молодших школярів, їх  схильність до образного мислення  забезпечує розвиток індивідуальності, унікальності особистості, формує почуття прекрасного, високі естетичні смаки, вміння розуміти, оцінювати вироби народної творчості, красу і багатство рідного краю, потребу наслідувати і творчо збагачувати народні традиції.

У цей віковий період продовжується формування розумових операцій, розвиваються різні пізнавальні процеси: сприймання, розвиток уяви, пам’яті, мислення. Сприймання і уява проходять важливий етап становлення: поряд з удосконаленням наочно-понятійних розумових операцій у дітей формується здатність до змістовно-образного мислення. Залучення учнів до народного мистецтва формує здатність, яка має естетичну природу – вміння уявляти і фантазувати. Дитяча уява у цей вік характеризується особливою образністю. Учні молодшого шкільного віку знаходяться на досить високій стадії розвитку почуттєвої сфери духовного життя.

Отже, всі чотири компоненти творчої активності взаємопов’язані, взаємовпливають один на одного і функціонують як певна система. Послідовність і перспективність у формуванні творчої активності молодших школярів передбачає етапність переходу учнів із однієї сходинки розвитку на іншу, збагачення їх як особистостей.

Для обґрунтування рівнів сформованості творчої активності молодшого школяра доцільно ввести чотири критерії, які відповідали б перцептивно-емоційному, інформаційно-пізнавальному, практичному і творчому компонентам.

На підставі аналізу  наукових джерел було розроблено критерії та показники, які забезпечили можливість виявлення рівнів сформованості  творчої активності учнів молодшого шкільного віку на основі обізнаності дітей з декоративно-прикладним мистецтвом: перцептивно-емоційний, пізнавально-інформаційний, оцінний і діяльнісно-творчий.

Перцептивно-емоційний  критерій дає змогу з’ясувати ступінь сформованості активного сприйняття творів мистецтва.

Основні показники зазначеного  критерію: наявність потреби спілкування  з українським народним мистецтвом; зосередженість та захопленість у процесі сприйняття художнього твору; безпосередність емоційних реакцій; активність у процесі обговорення вражень від сприйнятих художніх творів; підвищений інтерес до занять з вивчення та самостійного виготовлення виробів декоративно-прикладного мистецтва.

Пізнавально-інформаційний критерій творчої активності   відображає ступінь розвиненості пізнавальних здібностей дитини, рівень наявності набутих знань у галузі народного мистецтва. Він складається з певного обсягу інформації про призначення виробів та творів декоративно-прикладного мистецтва; про промисли з виготовлення виробів декоративно-ужиткового мистецтва та їх регіональні особливості; про українських народних майстрів-умільців; про матеріали для виготовлення виробів декоративно-прикладного мистецтва в Україні; про традиційні техніки та прийоми роботи з різними художніми матеріалами; про види декоративно-прикладного мистецтва; розуміння змісту художніх термінів і понять.

Оцінний критерій творчої активності допомагає визначити рівень здатності дитини до естетичної оцінки духовних цінностей, окремих мистецьких творів і рівень розвиненості естетичних почуттів, уяви, асоціативної пам’яті, а також навичок до співставлення, порівняння та аналізу сприйнятого.

Основні показники даного критерію: володіння розумовими операціями аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення; здатність вербалізувати власні почуття та особисте ставлення до творів мистецтва; самостійність оцінних суджень.

Діяльнісно-творчий  критерій творчої активності віддзеркалює міру прагнення молодших школярів до художньо-творчої діяльності, що передбачає розвиток практичних умінь і навичок та особливо здатності до самостійної декоративної і образотворчої діяльності.

Показники даного критерію: бажання виразити себе у різних видах  творчої діяльності у галузі декоративно-прикладного мистецтва; прояв самостійності задуму та оригінальність вирішення завдань творчого характеру; широта асоціацій у художньому втіленні творчого задуму.

За кожним із зазначених компонентів творчої активності молодших школярів були визначені та досліджені рівні її сформованості (високий, середній, низький).

Для кількісного аналізу  ознак сформованості творчої  активності молодших школярів засобами декоративно-прикладного мистецтва розроблена система оцінювання кожного показника: 2 бали – високий рівень; 1 бал – середній рівень; 0 – низький рівень.

За сумарною оцінкою  отриманих балів із ознак кожного  критерію загальний рівневий результат матиме такий вигляд:

I критерій

високий рівень – від 5 до 6 балів;

середній рівень –  від 3 до 4 балів;

низький рівень – від 0 до 2 балів;

II критерій

високий рівень – від 6 до 8 балів;

середній рівень –  від 4 до 5 балів;

низький рівень – від 0 до 3 балів;

III критерій

високий рівень – від 5 до 6 балів;

середній рівень –  від 3 до 4 балів;

низький рівень – від 0 до 2 балів;

IV критерій

високий рівень – від 6 до 8 балів;

середній рівень –  від 4 до 5 балів;

низький рівень – від 0 до 3 балів.

У дослідженні простежується  чіткий взаємозв'язок між рівнями  кожного виявленого критерію.

Відповідно визначимо  рівні сформованості досліджуваної  якості: низький, середній, високий.

Низький рівень творчої активності характеризується тим, що у молодших школярів відсутня потреба в усвідомленому ознайомленні з декоративно-прикладним мистецтвом та захопленість даним видом мистецтва, не проявляється інтерес до виготовлення виробів декоративного мистецтва за зразком народних, спостерігаються утруднення у вираженні власного ставлення, настрою та думок, які виникли у ході ознайомлення з різними видами декоративно-прикладного мистецтва. Типовим для учнів даного рівня є часткове, епізодичне, безсистемне засвоєння певної суми знань.

Учні спроможні лише до вираження однозначної емоційної  оцінки стосовно декоративно-прикладного мистецтва. Вони практично не звертають увагу на її естетичні якості, вагаються у поясненні власних суджень та оцінок.

Молодші школярі, які  відносяться до цього рівня малоініціативні, у них відсутні творчі прояви, вони уникають виконання завдань творчого характеру, прагнуть до копіювання, потребують значної допомоги вчителя.

Середній рівень творчої активності мають молодші школярі, у яких виявляється неусвідомленість інтересів щодо декоративно-прикладного мистецтва, майже немає потреби у її вивченні й виготовленні, наявна слабка здатність до обґрунтування настрою, думок, почуттів, що виникли у ході ознайомлення з різними видами декоративно-прикладного мистецтва.

Учні, які відносяться  до цього рівня, володіють неповним обсягом знань про декоративно-прикладне мистецтво, основні способи створення його виробів; відчувають певні труднощі при спробі порівнювати, узагальнювати та встановлювати зв'язки між елементами виробів, шукати аналогії; їм важко самостійно актуалізувати набуті знання навіть у знайомих ситуаціях. Разом з тим, у дітей даного рівня спостерігається здатність до оцінки деяких вартостей декоративно-прикладного мистецтва(саме як твору мистецтва), прагнення до вираження власного ставлення до неї з відповідним обґрунтуванням.

Більшість молодших школярів цієї групи прагнуть до самоактуалізації у творчій роботі, намагаються  отримати задоволення від виконання  завдання творчого характеру, нерідко  проявляють ініціативність.

Високий рівень творчої активності характеризує наявну у школярів початкових класів потребу в ознайомленні з українським народним мистецтвом (декоративно-прикладним мистецтвом); відчутну зосередженість та захопленість процесом сприйняття художнього явища. Водночас спостерігається безпосередність переживань, активність у процесі обговорення вражень, отриманих від сприйняття художніх явищ, підвищений інтерес до занять з вивчення та самостійного виготовлення виробів декоративно-прикладного мистецтва.

Для дітей, які відносяться  до високого рівня, характерним є: досить глибока поінформованість про декоративно-прикладне мистецтво, самостійність у ході засвоєння знань та їх застосування; спроможність робити висновки, аналізувати, порівнювати одержану інформацію; оперувати відповідною термінологією. Учні з високим рівнем творчої активності демонструють вільне володіння розумовими операціями (синтезом, аналізом, порівняннями, узагальненнями).

Вони здатні самостійно оцінити естетичні якості твору мистецтва, висловити почуття, викликані тим чи іншим виробом і пояснити, за допомогою яких саме засобів це вдалося майстру-умільцю.

Для школярів даного рівня  характерне самовираження у різних видах художньо-творчої діяльності (відносно декоративно-прикладного мистецтва), яскравість, уяви та художнього бачення, розвиненість образного мислення, самостійність та оригінальність естетичного вирішення задуму, метафоричність та образність, емоційність та виразність творчих робіт.

Представлені критерії та рівні сформованості творчої активності молодших школярів засобами декоративно-прикладного мистецтва дають можливість експериментально визначити ефективність запропонованої методики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА

 

2.1. Стан сформованості  творчої активності учнів молодшого  шкільного віку

 

Мета констатуючого етапу дослідження полягала у з’ясуванні стану сформованості творчої активності молодших школярів засобами декоративно-прикладного мистецтва на уроках та у позакласній роботі з образотворчого мистецтва і художньої праці у початкових класах середніх загальноосвітніх навчальних закладів.

У зв’язку з цим було проведено констатуючу експериментальну роботу до якої було залучено 105 дітей у віці від 6 до 10 років, учнів середніх загальноосвітніх шкіл № 1, № 9 м. Славути Хмельницької області. Експериментом було охоплено 20 вчителів (серед них 13 – вчителі початкових класів, 7 – вчителі початкових класів та образотворчого мистецтва).

Під час констатуючого етапу  дослідження передбачалося послідовно розглянути особливості процесу  формування творчої активності молодших школярів. Він був націлений на вирішення наступних завдань:

1). Вивчити стан навчально-виховної  роботи у школі в аспекті  формування творчої активності  молодших школярів на уроках  і у позакласній роботі з  образотворчого мистецтва та художньої праці.

2). З’ясувати дійсний стан сформованості творчої активності дітей молодшого шкільного віку на матеріалі декоративно-прикладного мистецтва.

3). Узагальнити програмово-методичне  забезпечення шкільних занять  з образотворчого мистецтва та  художньої пралі з метою виявлення  оптимального обсягу знань, умінь і навичок у зазначеній галузі та виявлення об’єктивних можливостей щодо ефективного формування творчої активності учнів початкових класів.

Для розгляду дійсного стану сформованості  творчої активності молодших школярів у ході констатуючого етапу дослідження передбачалося вивчити процес навчально-виховної роботи у школі в аспекті формування творчої активності учнів молодшого шкільного віку. Попередньо було розроблено питання анкети для опитування вчителів міста Славути (див. додаток А), що мала на меті вирішення таких завдань: