УДосконалення функцінування ринку праці як складової ринкової економіки в житомирській області

Серед пасивних форм державного регулювання зайнятості в області традиційно використовуються такі механізми як виплати допомоги по безробіттю, надання допомоги членам сімей, які перебувають на утриманні безробітних. У 2011 р. із Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття виплати на допомогу по безробіттю в цілому в Житомирській області склали 94,7 млн. грн. (при тому близько 40% надходжень становили відрахування від бюджетних установ і лише близько 70% платників постійно, своєчасно і в повному обсязі сплачували страхові внески), у 2012 році - 111,7 млн. грн. Середній розмір допомоги по безробіттю у 2009 р. зріс до 739,3 грн., що є нижче мінімальної заробітної плати й прожиткового мінімуму. Щодо розміру заробітної плати, то в Житомирській області вона традиційно нижча за середню по країні (у 2007 р. її розмір складав 602 грн., а у 2012 р. - 1785 грн., що відповідно на 25,3% та 21,7% менше ніж у середньому по Україні). Тому не можна вважати, що зарплата у повній мірі виконує свої функції. Якщо ж брати до уваги ефективність пасивної політики, то можна сказати, що вона є досить неефективною, так як кошти спрямовані на підтримання безробітного населення «проїдаються», не створюючи економічного ефекту, а іноді породжуючи зниження трудової активності, на відміну від активної політики, яка сприяє створенню робочих місць, підвищуючи рівень зайнятості, та врегульовує кон'юнктуру ринку праці. Показники активної політики державного регулювання попиту та пропозиції на ринку праці Житомирської області представлено в таб. 2.3.

                                                                                                      Таблиця 2.3.

                   Сукупний попит та пропозиція в Житомирській області

Показники	2008	2009	2010	2011	2012	2013	Відхилення,% 2010 до 2005р	до 2008р
Сукупна пропозиція	632,5	625,1	623,9	622,1	621,8	621,1	-1,7	-0,2
Сукупний попит	303	293	284	276	258	255	-15,8	-7,6
Навантаження на одне робоче місце	2,1	2,1	2,2	2,3	2,4	2,4	14,2	4,3

 

Як видно з таблиці, навантаження на одне вільне робоче місце зростає все більшими темпами, із зменшенням попиту на робочу силу, і в порівнянні з 2008 роком цей показник збільшився на 14,2%. Так, за даними статистичного щорічника, у 2011 році в Житомирській області було вивільнено 1812 осіб, найбільше працівників було вивільнено у м. Житомирі -785 осіб або 43,3%, Бердичеві - 247 осіб, Новоград-Волинському - 142 особи та в Овруцькому районі - 157 осіб. Тоді ж як у 2013 році ситуація погіршилась: кількість вивільненого населення значно зросла і становила 3736 осіб, тобто в 2,06 рази в порівнянні з попереднім роком, в тому числі в Житомирі - 1584 особи, в Бердичеві - 387 осіб, Коростень - 241 особи, в Баранівському районі - 310 осіб та в Овруцькому - 283 особи. У 2010 році кількість вивільненого населення скоротилося до 1957 чоловік, що на 46,1% менше, ніж у 2008 році, найбільше працівників вивільнилося в сфері промисловості - 773 особи, що ж до міст та районів, то найбільше в м. Житомир - 821 особа та в Овруцькому районі - 258 осіб.

                                                                                                              Таблиця 2.4.

Показники природного та міграційного руху населення Житомирської бласті

Показники	1990	1995	2000	2002	2005	2007	2011	2013
Кількість, тис. осіб
народжених	19,6	16,3	12,6	12,3	12,9	14,3	14,7	15,2
померлих	20,1	23,6	23,1	23,7	24,9	24,2	21,2	20,4
Природний приріст (скорочення), тис. осіб		-7,2	-10,6	-11,4	-12,0	-9,9	-6,5	-5,3
На 1000 населення:
народжених	12,9	11,0	8,9	8,9	9,6	10,9	11,4	11,9
померлих	13,2	15,9	16,4	17,1	18,6	18,5	16,6	16,0
природний приріст (скорочення)	-0,3	-4,9	-7,5	-8,2	-9,0	-7,6	-5,2	-4,1
Міграційний приріст (скорочення) населення, тис. осіб	-26,4	-7,4	-5,6	-2,4	-3,2	-1,7	-0,3	-0,5

 

Загальний коефіцієнт природного скорочення у 2013 р. у сільській місцевості становив -8,3 на 1000 наявного населення (кількість померлих - 20,4 на 1000 наявного населення, кількість народжених - 12,1 на 1000 наявного населення), а у міських поселеннях значно менше - -1,1 (12,8 та 11,7, відповідно).

У всіх районах області в 2013 р. спостерігається природне скорочення населення. Тільки у містах обласного значення Житомир та Малин кількість народжених перевищує кількість померлих: природний приріст становив, відповідно, 177 та 12 осіб.

Загалом по Україні спостерігається зменшення населення. Лише 6 регіонів України (м. Київ, м. Севастополь, Волинська, Закарпатська, Рівненська, Чернівецька області) мають незначний приріст населення, в решті областей, як і в Житомирській області, спостерігається зменшення населення.

Від'ємні показники природного приросту зумовлюють звуження бази відтворення людності у майбутньому, що, безумовно, негативно впливає на формування людського потенціалу.

Міграційні процеси є одним з факторів, які посилюють негативні демографічні тенденції в області, зокрема зменшення чисельності населення. Житомирська область має від'ємне сальдо міграції, тоді як в Україні починаючи з 2005 р. зафіксовано міграційний приріст населення. У 2013 р. позитивне сальдо міграції країни забезпечили дванадцять регіонів. В решті регіонів України відбулося міграційне скорочення. Міграційне скорочення чисельності населення Житомирської області за 2013 р. склало 546 осіб, в тому числі в міських поселеннях - 9 осіб, в сільській місцевості - 555 осіб. Міграційний приріст спостерігався в м. Коростені, м. Малині, Андрушівському, Володимир-Волинському, Житомирському Коростишівському, Народицькому, Овруцькому, Попільнянському, Чуднівському районах. В інших районах області відбувається міграційне скорочення населення.

Освітній потенціал людського капіталу вважається його найважливішою складовою, оскільки освіта сприяє здобуттю знань, вмінь, навичок, забезпечує розвиток професійних здібностей і, як наслідок, створює умови для отримання конкурентних переваг і додаткових благ. Формування та накопичення людського капіталу розпочинається у ранньому віці і триває протягом усього життя, особливо у сучасних умовах швидкого морального старіння знань та основних засобів. Розвиток освіти в Житомирській області характеризується різноманітними і різноспрямованими процесами, що суперечливо впливають на результати людського розвитку і реалізацію людського потенціалу. Мережа дошкільних навчальних закладів, як і в інших регіонах, зростає. Якщо у 2005 р. налічувалось 575 дошкільних закладів, то у 2011 р. - 644 од., а у 2013 р. - 681 од. Кількість дітей в даних закладах також зростає (у 2005 р. - 29,8 тис., у 2010 р. - 38,7 тис., у 2011 р. - 44 тис.).

Статистичні дані свідчать, що кількість загальноосвітніх навчальних закладів та учнів в них по регіонах щороку зменшується. Ці явища пов'язані з погіршенням загальної демографічної ситуації, закриттям вечірніх та сільських шкіл. Так, в Житомирській області у 2005/2006 навчальному році налічувалось 903 загальноосвітні навчальні заклади, у 2011/2012 рр. - 844 од., у 2012/2013 рр. - 831 од.; кількість учнів в них: у 2005/2006 рр. - 172,9 тис. осіб, у 2011/2012 рр. - 137,1 тис. осіб, у 2012/2013 рр. - 134,1.

Кількість вищих навчальних закладів у 2011/2012 навчальному році зменшилась у порівнянні з 2000/2001 навчальним роком (рис. 3). Кількість студентів у закладах за цей період зросла: у 2000/2001 навчальному році - 37,5 тис., а у 2011/2012 навчальному році - 42,0 тис. У порівнянні з 2010/2011 навчальним роком кількість студентів у вищих навчальних закладах зменшилась на 2,2 тис. осіб.

                                                                                                           

 

 

 

 

 

                                                                                                           Таблиця 2.5.

Кількість працівників, які були підготовлені або підвищували кваліфікацію в цілому по Україні та Житомирській області

Показники	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Навчено новим професіям, тис. Осіб
Україна	302,6	310,6	290,1	209,3	216,5	230,0
Житомирська область	6,7	6,2	5,7	3,5	3,8	4,6
Підвищили кваліфікацію, тис. осіб
Україна	994,5	1071,2	1022,7	890,4	943,9	978,4
Житомирська область	17,6	19,9	19,0	17,2	17,3	17,7

Відсутність статистичних даних щодо рівня витрат підприємств на професійне навчання найманих працівників у 2008-2013 роках не дала можливості визначити обсяг інвестицій в людський капітал для даного періоду. Однак дані, наведені в таблиці, свідчать про те, що в 2010-2011 роках спостерігалося постійне зростання кількості працівників, які підвищили свою кваліфікацію та були навчені новим професіям, тобто очевидним є збільшення обсягу інвестицій в людський капітал.

Житомирська область істотно відрізняється від інших регіонів України і по рівню заробітної плати (Додаток Б). Середньомісячна заробітна плата у 2013 році становила 2071 грн., що на 21% нижче середнього рівня по Україні (2633 грн.). Варто зазначити, що лише 5 регіонів України (м. Київ, Дніпропетровська, Донецька, Київська та Луганська області) мають означені показники вище середнього по країні. Диференціація заробітної плати між Києвом (найвищий показник - 4012 грн.) та Тернопільською областю (1871 грн.) за 2013 р. сягнула 2,1 рази.

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                Таблиця 2.6.

Динаміка заробітних плат, доходів і ВРП у розрахунку на одну особу у 2005-2013 рр. по Житомирській області, % до попереднього року

Індекс	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Номінальної зарплати	124,4	130,1	138,6	131,7	130,3	135,9	106,3	121,1	116,0
Реальної зарплати	117,9	123,8	120,4	121,4	116,0	107,7	92,7	111,0	107,4
Доходів населення	118,9	128,9	137,1	121,8	131,9	133,6	102,2	126,5	113,3
Валового регіонального продукту у розрахунку на одну особу	110,5	116,8	102,2	104,7	106,1	105,1	89,5	113,5	-

 

Із табл.2.6. видно, що в докризовий період (до 2007 р.) темпи зростання номінальної й реальної заробітної плати були досить високими, а в кризові роки відбувся спад. Темпи зростання заробітних плат у 2009 р. до попереднього року значно нижче, ніж у 2010 р. Характерно також, що темпи зростання зарплат і доходів значно випереджали темпи зростання ВРП у розрахунку на одну людину. Знецінення зарплат визнається серйозною перешкодою на шляху до збереження і розвитку трудового потенціалу України.

Отримані результати досліджень свідчать, що існують значні регіональні диспропорції за показниками соціально-економічного розвитку. При цьому, ця диференціація за окремими показниками поглибилась. Зазначені проблеми склалися в основному через відсутність ефективного механізму обмеження та послаблення впливу диспропорцій у рівнях розвитку, ефективного стимулювання діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та підприємців, пов'язаної із прискоренням розвитку виробничої та соціальної інфраструктури районів і міст на основі більш повного використання природного, економічного, трудового, наукового та інших потенціалів.

                                                                                                             Таблиця 2.6.