Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Апреля 2014 в 01:10, курсовая работа
Мета дослідження полягає у визначенні та обґрунтуванні проблем неврівноваженості між попитом та пропозицією на ринку праці Житомирської області, його комплексної оцінки та визначення стратегії регулювання процесів зайнятості. Відповідно до цієї мети в роботі поставлено такі завдання:
- розкрити сутність поняття ринку праці, його елементів та функцій;
- визначити чинники, що впливають на формування попиту та пропозиції робочої сили та зрозуміти механізм функціонування ринку праці;
- дослідження нормативно-правової бази, яка забезпечує функціонування ринку праці;
- здійснити аналіз ринку праці Житомирської області та його кон'юнктури;
Вступ
Розділ 1. Теоретичні засади Ринку праці Як СКЛАДОВА РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
. Економічний зміст категорії „ринок праці ”………………………………….5
. Моделі ринку праці………………………………………………………… 15
. Принципи управління ринком праці……………………………………… 16
. Нормативно-правове забезпечення управління ринку праці………………18
Розділ 2. Оцінка системи управління РИКОМ ПРАЦІ ЯК СКЛАДОВА РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ…………26
. Організаційно-економічна характеристика Житомирської області……….26
. Оцінка ринку праці в Житомирській області……………………………….. 34
. Аналіз та процесів функціонування ринку праці………………………… 51
Розділ 3. УДосконалення функцінування ринку праці як складової ринкової економіки в житомирській області………..59
Висновки………………………………………………………………………67
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………69
Рейтинги індексів складових
частин людського розвитку Житомирської
області у 2011-2013 рр.
Показники |
2011 |
2012 |
2013 |
Демографічний розвиток |
20 |
18 |
20 |
Розвиток ринку праці |
19 |
13 |
18 |
Матеріальний добробут |
26 |
27 |
25 |
Умови проживання населення |
27 |
27 |
27 |
Рівень освіти |
14 |
12 |
14 |
Стан та охорона здоров'я |
21 |
25 |
26 |
Соціальне середовище |
11 |
12 |
14 |
Екологічна ситуація |
3 |
5 |
4 |
Фінансування людського розвитку |
17 |
17 |
16 |
Індекс регіонального людського розвитку |
22 |
23 |
25 |
Найменший вплив на визначення місця регіону на єдиній шкалі індексів людського розвитку здійснюють рівень освіти, екологічна ситуація, соціальне середовище.
Таким чином, найсильніший вплив на розвиток людського потенціалу Житомирської області мали демографічні, соціальні та економічні чинники.
Вимоги функціонування ринку праці:
- забезпечення макроекономічної
стабільності країни, за рахунок
зваженої фінансової та
- ефективна податкова політика, яка б сприяла розвитку підприємництва. Так у розвинутих країнах існує програма «податкових канікул» для малих та середніх підприємств, що сприяє вкладанню коштів, які повинні були сплачуватися за податки, у розвиток власного бізнесу;
- забезпечення сприятливого
інвестиційного клімату, який би
стимулював інвесторів
- ефективна соціальна
політика та забезпечення
- сприяння розвитку системи ринкових відносин, приватизації, розвитку нових форм господарювання;
- формування механізму
диференційованого підходу
- створення механізмів
реалізації політики
- регулювання трудових міграцій;
- забезпечення додаткових гарантій зайнятості населення окремим категоріям громадян;
- сприяння професійній мобільності;
- розвиток соціально-трудових відносин;
- удосконалення інформаційно-
- сприяння зайнятості шляхом розвитку соціального партнерства;
- забезпечення розвитку інфраструктури ринку праці;
У процесі дослідження ринку праці Житомирської області та його кон'юнктури, виявлено, що для структури попиту характерна така ситуація: домінують робочі місця, які потребують високої кваліфікації, зокрема законодавців, службовців, курівників менеджерів, професіоналів, кваліфікованих працівників з інструментом, найменшим же попитом користуються працівники найпростіших професій, включаючи осіб без професій. Що ж стосується попиту на робочу силу за видами економічної діяльності, то найбільша потреба спостерігається у працівниках переробної промисловості, сфери торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів, державного управління, що обумовлює пріоритетність навчання висококваліфікованих спеціалістів за даними напрямками. Структура та масштаби попиту не відповідають пропозиції на ринку праці, специфічність попиту робочої сили обумовлена кваліфікаційним рівнем працівника, спостерігається значний структурний та кількісний дисбаланс, зростає кількість звільнених за власним бажанням порівняно з темпами зростання вивільнених працівників, що обумовлене низьким рівнем заробітної плати, шкідливими умовами праці, зростання соціальної напруги всередині колективу, попит на робочу силу має територіальних характер, що зумовлює існування праценедостатніх та праценадлишкових районів.
Найбільшу ж пропозицію на ринку праці Житомирської області складають кваліфіковані робітники сільського, лісового господарства, риборозведення та рибництва і працівники найпростіших професій,однак попитом дані професійні групи не користуються. Щодо першої групи то дисбаланс в даній галузі пов'язаний із занепадом аграрного сектору, лісництва та рибництва у області. Низький попит на некваліфіковані кадри пов'язаний із структурними зрушеннями в економіці, автоматизацією виробничих процесів та конкуренцією із зарубіжними виробниками, що визначає необхідність в високій продуктивності праці та постійного підвищення якості продукції. Все це обумовлює об'єктиву необхідність у працівниках високої кваліфікації та передовим досвідом.
Аналіз статистичних даних соціально-економічного розвитку Житомирської області та тенденцій розвитку ринку праці повинен бути основою для створення регіональної програми зайнятості населення, яка повинна бути спрямована на врівноваження попиту та пропозиції робочої сили. Ці завдання покладені на Житомирський обласний центр зайнятості, функції якого полягають в наданні інформаційних, профорієнтаційних послуг, створення банку вакансій та пошук за фахом роботи, працевлаштування неконкурентоспроможних верств населення на заброньовані робочі місця, підвищення конкурентоздатності незайнятих громадян шляхом організації професійного навчання, залучення до тимчасових громадських робіт, надання дотацій роботодавцям, виплата соціальної допомоги по безробіттю.
Як вже зазначалось, на ринку праці Житомирської області існує значний дисбаланс. Враховуючи ці тенденції, на нашу думку, до пріоритетних напрямків, які сприятимуть врівноваженню попиту і пропозиції робочої сили, слід віднести:
- вдосконалення координаційної
роботи місцевих органів
- сприяння залученню інвестицій,
інших джерел фінансування
- створення умов для
працевлаштування випускників
- проведення щорічного
моніторингу регіонального
- з урахуванням потреб
ринку праці у кваліфікованих
робітничих кадрах забезпечити
в професійно-технічних
- розширити підготовку
кваліфікованих робітників на
замовлення фізичних та
- з метою забезпечення
мобільності професійно-
- з метою вдосконалення
організації професійно-
- забезпечення цільового направлення сільської молоді на навчання у вищі аграрні навчальні заклади;
- з метою підвищення
якості професійної підготовки
робітничих кадрів необхідно
забезпечити впровадження в
- забезпечення розширення
сфери застосування праці із
створенням нових робочих
- розширити мережу робочих
місць в аграрній сфері за
рахунок розвитку фермерства, обслуговуючих
кооперативів, приватного підсобного
сектора, придбання нової техніки,
а також, відродження таких
- постійно оновлювати
базу даних про наявність
- забезпечення фінансування
та виконання в повному обсязі
програм підтримки малого
- забезпечення доступ
незайнятого населення до
- сприяти у відновленні
діяльності або створенні
- сприяння у реалізації
державних гарантій щодо
- забезпечення виконання
у повному обсязі зобов'язань
сторін щодо забезпечення
- здійснення моніторингу
професійного навчання
- щорічно створення робочих
місць для працевлаштування
- посилити контроль за
використанням роботодавцями
- ініціювання проведення
семінарів, зустрічей, засідань за
участю представників органів
виконавчої влади, роботодавців
та громадських організацій з
метою поглиблення їх
- проведення превентивних профорієнтаційних заходів для вивільнюваних працівників з метою їх адаптації до умов сучасної ситуації на ринку праці, профілактики запобіганню безробіття;
- інформувати про стан
та потреби регіонального