Соціально – психологічні особливості розвитку емоційної культури студентів – психологів

 

 

Висновки

У нашому розумінні емоційна культура психолога виступає важливим компонентом його професійної культури. В якості структурних компонентів емоційної культури нами прийняті: аксіологічний, технологічний, особистісно-творчий .

Структура емоційної культури складається з таких компонентів, як: певні якості особистості (емоційне відчуття (емоційність), толерантність та емпатія (естетика людських стосунків), емоційна пам’ять, фантазія (уява, образне мислення, інтелект), уміння емоційної регуляції діяльності, знання про суть, значення, роль емоцій у житті людини, знання, що розкривають багатство емоційних реакцій людини, знання, що розкривають шляхи та засоби збагачення емоційної сфери й управління емоціями, знання емоційно-експресивних засобів мовлення.

На основі експериментального дослідження порівнюються результати діагностики рівня розвитку емоційного відгукування та розвиток емпатійних, серед яких виявлено кореляційний зв’язок. Який показує істотну залежність показників емоційного відгукування від розвитку емпатійних здібностей студентів – психологів.

Практичним внеском є «Програма соціально-психлогічного тренінгу з розвитку емпатії майбутніх практичних психологів», за допомогою якої ми зможемо підвищити рівень емпатичних здібностей студентів – психологів, а саме: розвиток вміння активного, емпатійного слухання, здатності розуміти іншу людину; вміння ставити себе на місце іншого, розпізнавати емоції, виражені невербально посилення емоційної чутливості та спостережливості учасників; самопізнання та пізнання учасників; розвиток вміння розуміти, відображати і переживати психоемоційні стани іншого у різних життєвих ситуаціях; посилення емоційної чутливості та емпатійності учасників; підвищення рівня прийняття себе, самооцінки; формування навичок ефективної комунікації (з клієнтом); освоєння нових моделей емпатійної взаємодії .

Результати роботи не вичерпують всіх аспектів проблеми. Подальшу перспективу її досліджень вбачаємо в аналізі психологічних механізмів і способів розвитку емоційної культури студентів - психологів, а також вивченні умов забезпечення ефективного та високопрофесійного розвитку даної сфери особистості.

 

Список вкористаних джерел:

1. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности. Учебное пособие для вузов. – М.: ПЭР СЭ, 2001. – С. 264 – 265.
2. Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе. Психология подростка. Хрестоматия / сост. Ю.И. Фролов, - М., 1997.
3. Бойко В. В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и на других – М: Информационно-издательский дом "Филинъ", 1996. – 472 с.
4. Большая психологическая энциклопедия. – М.: Эксмо, 2007. -544с.
5. Бреслав Г.М. Психология эмоций. М., 2004.
6. Вачков И.В. Основы технологии группового третинга. Психотехники: Учебное пособие. - 3-е изд., перераб. И доп. – М.: Издательство «Ось-89», 2005. – 256с.
7. Вудвортс Р. Выражение эмоций // Экспериментальная психология. М., 1950.
8. Долінська Ю.Г. Самоактуалізація особистості майбутнього психолога у процесі професійної підготовки // Дис. ... канд. психол. наук. – К., 2000. –      196 с.
9. Дубровина И.В. Формирование личности в переходный период от подросткового к юношескому возрасту. Москва, 1987 г.
10. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. – СПб.: Питер, 2007. – 783с.
11. Кириленко Т.С. Психологія: емоційна сфера особистості.: Навч. Пос. – К.: Либідь, 2007. – 256с.
12. Кон И.С. Психология ранней юности.
13. Крайг Г., Бокум Д. Психология развития. — 9-е изд. — СПб.: Питер, 2005. — 940 с: ил. — (Серия «Мастера психологии»).
14. Лабунская В.А. Психология экспрессивного поведения. М., 1989.
15. Лазарус Р. Теория стресса и психофизиологические исследования //Эмоциональный стресс / под ред. Л.Леви, В.Мясищева. Л., 1970.
16. Лазурский А. Ф. Очерк науки о характерах. — М.: Наука, 1995.
17. Левитов Н.Д. Фрустрация как один из видов психических состояний. Психология мотивации и эмоций. Хрестоматия / под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и М.В. Фаликман. – М., 2002.
18. Липпс Т. Основные вопросы этики. — СПб., Б. г.
19. Лоос В.Г. Об активных методах психологической подготовки руководителей и педагогов// Психологический журнал. – 1982. - №5. – С. 73-81.
20. Мэй Р. Искусство психологического консультирования. Как давать и обретать душевное здоровье/ Пер. с англ. М. Будининой, Г. Пимочкиной. – М.: Апрель. Пресс, Изд-во ЭКСМО – Пресс, 2001. – С. 98-99.
21. Небылицын В. Д. Основные свойства нервной системы. — М.: Просвещение, 1966.
22. Основи практичної психології / В.Панок, Т.Титаренко, Н.Чепелєва ті ін.: Підручник. – 3-тє вид., стереотип. – К.: Либідь, 2006. – 536с.
23. Петровская Л.А. Компетентность в общении. Соціально-психологический тренінг. – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 216с.
24. Практическая психология образования / под ред. И.В. Дубровиной – М., 1997;
25. Психология человека от рождения до смерти / Под общ. ред. А.А. Реана. - СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. - 656 с. - (Серия «Психологическая энциклопедия»).
26. Психология. Словарь / под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – М., 1990.
27. Савчин М.В., Василенко Л.П. – Вікова психологія: Навчальний посібник. – К.: «Академвидав», 2006.
28. Санникова О.П. Эмоциональность в структуре личности. Одесса, 1995.
29. Тарабрина Н. В. Экспериментально-психологическое и биохимическое исследование состояния фрустрации и эмоционального стресса при неврозах: Автореф. дис. ...канд. наук. — Л., 1973.
30. Удовенко М.В. Развитие эмпатии у подростков. Программа игрового социально-психологического тренинга // Практична психологія і соціальна робота. – 1999. - №4. – С. 6-13; №5. – С. 12-15.
31. Шадриков В.Д. Психология деятельности и способности человека: Учебное пособие. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Изд. Корпорация “Логос”, 1996. – С.80.
32. Шафранская К. Д. Эмоциональные характеристики и их структура // Психодиагностические методы в комплексном лонгитюдном исследовании студентов. — Л., 1976.-С. 176-188.
33. Эвтихов О.В. Практика психологического тренинга. – СПб.: Издательство „Речь”, 2004. – 256с.
34. Яценко Т. С.  Психологічні основи групової психокорекції. – К. : Либідь, 1996. – 262 с.

 

 

 

 

 

ДОДАТОК А

Дослідження емоційного відгукування

Мета дослідження: визначення рівня емпатичних тенденцій.

Матеріали та обладнання: модифікований тест-опитувальник емпатичних тенденцій, розроблений А. Мехрабіеном і Н. Ейнштейном, бланк для відповідей та ручка.

Процедура дослідження

Дослідження за допомогою тесту-опитувальника емпа¬тичних тенденцій можна проводити в груповому варіанті чи пропонуючи відповідати на нього одному досліджуваному.

Кожному учаснику дослідження видається тест-опитувальник, який містить 33 твердження, котрі відображають ті чи інші ситуації, що можуть викликати співчуття, співпереживання під час спілкування та взаємодії з людьми, з продуктами їхньої діяльності, з живою та неживою природою. Крім цього, кожен отримує бланк для відповідей з нумерацією відповідних опитувальнику тверджень і два варіанти можливих відповідей: "Так" і "Ні". Бланки для відповідей бажано не підписувати, а певним чином пронумерувати, щоб потім визначити респондента, збільшивши при цьому його довіру.

Інструкція досліджуваному:

"Тест містить 33 твердження. Прочитайте і дайте відповіді, пригадуючи чи передбачаючи, які почуття в подібних ситуаціях виникали чи могли б виникнути особисто у Вас. Якщо Ваші переживання, думки, реакції відповідають запропонованим у твердженні, то в бланку відповідей навпроти відповідного номера, що збігається з номером твердження, підкресліть відповідь "Так", а якщо вони інші, тобто не відповідають твердженню, то підкресліть відповідь "Ні". Пам'ятайте: в опитувальнику немає "гарних" чи "поганих" відповідей. Не намагайтеся своїми відповідями створити приємне враження. Свою думку висловлюйте вільно і відверто, тільки в такому разі Ви отримаєте достовірні дані про свої психологічні особливості. Краще давати ту відповідь, яка першою спаде на думку. Кожне наступне твердження читайте після того, як дасте відповідь на попередні, старайтеся також не залишати наведені питання-твердження без відповіді. Якщо у Вас виникнуть які-небудь запитання, пов'язані із заповненням бланку, задайте їх експериментаторові перед тим, як почнете роботу над тестом-опитувальником. Якщо все зрозуміло, починайте давати відповіді".

Тест-опитувальник

1. Мені стає прикро, коли  я бачу, що незнайома людина  почувається серед людей самотньо.

2. Люди перебільшують  здатність тварин розуміти і  переживати.

3. Мені неприємно, коли  люди не вміють стримуватися  і відкрито проявляють свої  почуття.

4. Мене дратує в нещасних  людях те, що вони самі себе жаліють.

5. Коли хто-небудь поруч  зі мною нервує, я також починаю нервувати.

6. Я вважаю, що плакати  від щастя нерозумно.

7. Я беру близько до  серця проблеми своїх друзів.

8. Часом пісні про любов викликають у мене сильні переживання.

9. Я дуже хвилююся, коли  доводиться повідомляти людям  неприємні для них звістки.

10. На мій настрій дуже впливають люди, які оточують мене.

11. Я вважаю іноземців "холодними" і байдужими.

12. Я хотів би знайти  професію, пов'язану із спілкуванням  з людьми.

13. Я не засмучуюся, коли мої друзі роблять необдумані вчинки.

14. Мені дуже подобається  спостерігати, як люди приймають  подарунки.

15. На мою думку, самотні  люди похилого віку недоброзичливі.

16. Коли я бачу людину, яка плаче, то дуже засмучуюсь.

17. Слухаючи деякі пісні, я почуваюся часом щасливою людиною.

18. Коли я читаю книжку (роман, повість тощо), то так переживаю, ніби все, про що читаю, відбувається  насправді.

19. Коли я бачу, що з  кимсь погано поводяться, то завжди серджуся або переживаю, буваю невдоволеним.

20. Я можу не хвилюватися, навіть якщо всі навколо хвилюються.

21. Якщо мій товариш  чи моя подруга починають обговорювати  зі мною свої проблеми, я намагаюся  перевести розмову на іншу  тему.

22. Мені неприємно, якщо  люди схлипують і плачуть, коли  дивляться кінострічку.

23. Чужий сміх мене не  заражає.

24. Коли я приймаю рішення, почуття інших людей на нього, як правило, не впливають.

25. Я втрачаю душевний  спокій, якщо оточуючі чимось  пригнічені.

26. Я хвилююся, якщо бачу  людей, які легко засмучуються  через дрібниці.

27. Я дуже засмучуюся, коли  бачу страждання тварини.

28. Безглуздо переживати  те, що відбувається в кіно або про що читаєш у книжці.

29. Я дуже засмучуюся, коли  бачу безпорадних людей похилого  віку.

30. Чужі сльози викликають  у мене роздратування, а не співчуття.

31. Я дуже переживаю, коли  дивлюся фільм.

32. Я можу залишатися  байдужим (байдужою), коли інші хвилюються.

33. Малі діти плачуть без причин

Обробка результатів

Мета обробки результатів: одержання індексу емпатійності (або емпатичних тенденцій) досліджуваного.

Щоб отримати індекс емпатійності, потрібно підрахувати кількість відповідей, що збігаються з таким ключем:

Таким чином, індекс емпатійності (Іe) є сумою, отриманою за запитаннями-твердженнями, що передбачають відповідь "Так", і — за запитаннями-твердженнями, якими передбачено відповідь "Ні". Для визначення рівня емпа-тичних тенденцій пропонується таблиця інтерпретації індекса Іe із врахуванням віку та статі респондентів.

Так 

1, 5, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 16, 17, 18, 19, 25, 26, 27, 29, 31

Ні 

2, 3, 4, 6, 11, 13, 15, 20, 21, 22, 23, 34, 28, З0, 32, 33

Якщо індекс емпатійності виявився меншим запропонованого для інтерпретації в таблиці, то досліджуваного потрібно попросити ще раз відповісти на запитання тесту, знову пояснивши умови його виконання. При повторному тестуванні важливо поспостерігати за реакцією того, хто відповідає, щоб переконатися в адекватності тестової діагностики. У разі повторення результату рівень емпатичних тенденцій вважають дуже низьким.

Стать	Рівні емпатичних тенденцій
	Високий	Середній	Низький
Юнаки	33—25	24—17	16—8
Дівчата	33—29	28—22	21 — 1

Аналіз результатів

Емоційна чутливість на хвилювання інших, яка в психології називається емпатією, належить до моральних почуттів. Емпатія у формі співчуття або переживання, чи то співрадість чи співсмуток, пов'язана з умінням людини "проникати" в чуттєвий світ інших. У різноманітних життєвих ситуаціях емоційна чутливість залежить від адекватності сприймання переживань людей і емоцій тварин, а також від уявлення про причини, які їх викликали. Така чутливість стає спонукальною силою, спрямованою на допомогу іншим. Тому під час аналізу результатів дослідження потрібно враховувати вплив соціокультурних традицій. Дуже часто юнаки в якійсь мірі приховують свої переживання і не завжди схильні їх рефлексувати, тому в таблиці для інтерпретації Іе рівні емпатичних тенденцій у юнаків і дівчат відрізняються.

Розвиток емоційної чутливості залежить від багатьох факторів, серед яких: ступінь актуалізації потреб у добробуті інших людей, вміння правильно сприймати невербальну інформацію про стан людини або тварини за позою, мімікою, жестами, інтонацією голосу тощо, а також — від життєвого досвіду, від характеру виховання в сім'ї та школі.

Найбільш вірогідно, що емоційна чутливість визначається спрямованістю особистості, яка виражається емпатичними тенденціями.

У разі низького рівня емпатичних тенденцій важливо проаналізувати вже наведені фактори і продумати заходи, які дозволяють "розкріпачити" і розвинути емоційну чутливість, потрібну в педагогічній діяльності майбутнього вчителя.

Треба звернути увагу й на тих осіб, котрі мають високий рівень емпатичних тенденцій, тобто із коефіцієнтом З0—33, простежити особливості стосунків з ними друзів по навчанню. Справа в тому, що емоційно чутливих людей можуть експлуатувати егоїстично виховані особи, котрі користуються їхньою добротою, створюючи цим самим основу для реалізації власної мети.

Особливо часто це спостерігається в конкурентних взаємодіях. Для емоційно чутливих людей важливо вміти відстояти себе в умовах зіткнення з індивідуалізмом, з корисливістю інших юдей. Потрібна програма вироблення прийомів емоційного захисту і диференційоване ставлення до суперників та до співробітників.

 

 

ДОДАТОК Б

МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ "ПЕРЕШКОД" У ВСТАНОВЛЕННІ ЕМОЦІЙНИХ КОНТАКТІВ В. В. БОЙКО

Інструкція: Читайте судження і відповідайте "так" чи "ні".

1. Зазвичай до кінця  робочого дня на моєму обличчі  помітна втома.

2. Трапляється, що при першому знайомстві емоції мешают мені справити сприятливіше враження на партнерів (втрачаюся, хвилююся, замикаюся або, навпаки

багато говорю, перезбуджуюся, поводжуся неприродно).

3. У спілкуванні мені  часто бракує емоційності, виразності.

4. Мабуть, я здаюся оточенням  занадто строгим.

5. Я в принципі проти  того, щоб зображувати врахуйвость, якщо тобі не хочеться.

6. Я зазвичай умію приховати  від партнерів спалахи эмоций.

7. Часто в спілкуванні  з колегами я продовжую думати  про щось своєму.

8. Буває, я хочу виразити партнерові емоційну підтримку (увага, співчуття, співпереживання), але він цього не відчуває, не сприймає.

9. Найчастіше в моїх  очах або у виразі обличчя  видно заклопотаність.

10. У діловому спілкуванні  я прагну приховувати свої  сімпатии до партнерів.

11. Усі мої неприємні  переживання зазвичай написаны  на моєму обличчі.

12. Якщо я захоплююся  розмовою, то міміка обличчя становится надмірно виразною, експресивною.

13. Мабуть, я декілька емоційно  скутий, затиснутий.

14. Я зазвичай знаходжуся  в стані нервового напряжения.

15. Зазвичай я відчуваю  дискомфорт, коли доводиться обмінюватися  рукостисканнями в діловій обстановці.

16. Іноді близькі люди  обсмикують мене: розслаб м'язи  особи, не криви губи, не морщ особу і т. п.