Соціально – психологічні особливості розвитку емоційної культури студентів – психологів

Вправа „Єдність в парі”.

Мета:  зняття емоційної напруги, затисків, сприяння встановленню довірливих взаємин, сприятливого психологічного клімату.

Час виконання: 10 хвилин.

Позиція учасників: Учасники вільно рухаються в аудиторії.

Ведучий дає завдання учасникам: „Зараз ви будете вільно рухатись по кімнаті, а коли я скажу „Об’єднуйтесь у пари (трійки, четвірки і т. д.)”, ви повинні об’єднатись у пари, трійки, четвірки і т. д.” Завершується вправа тоді, коли тренер називає число учасників для об’єднання, яке відповідає кількості усіх учасників групи.

“Зворотній зв’язок”: Учасники діляться враженнями: „Як ви зараз себе почуваєте?”.

Вправа „Рука”.

Мета: дати можливість учасникам пізнати психоемоційний стан іншої людини за допомогою контакту-дотику, розвивати здатність вчувати у внутрішній світ іншої особи.

Позиція учасників: учасники сидять в колі.

Час виконання: 5 хвилин.

Тренер дає інструкцію: „Покладіть руки собі на коліна, потім праву і ліву руку перекладіть на руки сусідів. Протягом 5 хвилин спробуйте заглибитись у сприйняття рук своїх сусідів, намагаючись визначити, яка ця рука (напружена, розслаблена, добра), яку людину ви відчуваєте за цією рукою, який її психоемоційний стан, що вона вам передає, як на вас впливає”.

“Зворотній зв’язок”: відповідь на питання: “Що ви відчували, заглибившись у сприйняття рук сусідів? Чи вірно відчув ваш психоемоційний стан інший учасник?”.

Рефлексія заняття „Позитивний досвід”.

Мета: вироблення навичок рефлексії, оцінка проведеного заняття.

 Позиція учасників: учасники сидять в колі.

Час виконання: 5 хвилин.

Ведучий пропонує учасникам підвестися з місця, стати в коло і передати по черзі по колу справа-наліво мушлю, „наповнюючи” (словесно) її власним позитивним досвідом, набутим завдяки треніговому заняттю.

Домашнє завдання.

Ведучий пропонує учасникам виконати вдома наступне завдання: пригадати участь у даному тренінгу і зобразити за допомогою 2 малюнків свій психоемоційний стан до і після заняття.

Вправа „Подарунки”.

Мета: формування навичок невербальної взаємодії та взаєморозуміння, сприяти встановленню позитивного психологічного клімату в групі.

Позиція учасників: усі стоять у колі.

Час виконання: 5 хвилин.

Тренер повідомляє, що у сьогодні „Свято групи” і потрібно усім учасникам подарувати подарунок. Це потрібно зробити наступним чином: кожен виходить в центр кола і показує за допомогою міміки і жестів свій подарунок. Усі інші повинні здогадатись, що хотів учасник подарувати групі.

За кожен подарунок усі дякують оплесками та посмішкою.

Тренер дякує членам групи за роботу, підводить підсумки заняття і запрошує на наступну зустріч.

ЗАНЯТТЯ 3

Мета:

вироблення навичок невербальної взаємодії;

розвиток вміння розуміти, відображати і переживати психоемоційні стани іншого у різних життєвих ситуаціях;

посилення емоційної чутливості та емпатійності учасників;

розвиток навичок активного та емпатійного слухання;

самопізнання та пізнання учасників.

Рефлексія „А що діється всередині?”.

Мета: вироблення навичок рефлексії та самодіагностики стану, занурення у власний внутрішній світ, усвідомлення та пізнання стану інших учасників.

Позиція учасників: учасники сидять у колі в зручній для них позі.

Час виконання: 5 хвилин.

Ведучий пропонує всім заплющити очі і розслабитись; заглибившись в себе, відчути, що „діється” всередині. Згодом, після невеликої паузи, просить кожного з учасників описати свій стан у цей момент (не відкриваючи очей), спробувати визначити причини виникнення цього емоційного стану: “Який зараз у вас настрій? Чи є бажання працювати?” і т. п. На даному етапі тренер може також виявити очікування членів групи, їх настроєність на активну взаємодію і роботу. Коли всі висловляться, тренер дає знак і учасники відкривають очі.

“Зворотній зв’язок”: члени групи відповідають на запитання: “Як я почуваю себе після виконання вправи?”.

Аналіз домашнього завдання.

Мета: розвиток здатності до рефлексії та аналізу продуктів власної діяльності.

Позиція учасників: учасники сидять у колі.

Час виконання: 5-10 хвилин.

Тренер пропонує учасникам поділитись своїми враженнями від виконання домашнього завдання (що вдалось, що сподобалось, які виникали труднощі, чи задоволені учасники результатами виконання завдання тощо).

Вправа “Світ емоцій”.

Мета: поглиблення розуміння, що певні вирази обличчя передають певні емоційні стани, розвиток емоційної чутливості.

Позиція учасників: Учасники сидять у колі.

Час виконання: 10 хвилин.

Кожний учасник отримує окреме завдання у конверті. Наприклад: показати жестом певну емоцію: радість, захоплення, подив тощо. Кожному потрібно за допомогою жестів та міміки зобразити задану емоцію чи психоемоційний стан людини. Решта учасників повинні відгадати. Захоплення виражається сплеском рук. Мовне спілкування забороняється!

“Зворотній зв’язок”: обговорення ефективності проведеної вправи, виявлення учасниками тих труднощів, з якими вони стикнулись в ході виконання завдання.

Психогімнастична вправа „Подолання перешкод”.

Мета: розширення усвідомлення власних почуттів та переживань,  розвиток емоційної відкритості та чутливості до психоемоційного стану іншого.

Позиція учасників: учасники сидять у колі.

Час виконання: 15-20 хвилин.

Члени групи по черзі зображають, як вони долають життєві труднощі на вузькій стежці (перешкодою може бути стілець чи інший предмет). Накреслюється стежка, якою людина прямує до певної мети й натрапляє на перешкоду. Група спостерігає, як кожен долає її.

“Зворотній зв’язок”: Учасники відповідають на запитання: “Які почуття та переживання виникали у вас, коли ви самі долали перешкоди і коли це робили інші учасники?”.

Емоційно “заряджені” ситуації (ситуаційно-рольова гра).

Мета: розвиток вміння розуміти та адекватно сприймати інших людей, відображати психоемоційні стани іншого у різних життєвих ситуаціях, самопізнання та пізнання учасників.

Позиція учасників: учасники сидять у колі.

Час виконання: 30-35 хвилин.

1. Учасникам роздаються карточки із емоційно „зарядженими ситуаціями”. Тренер просить кожного увійти у цей стан і описати ті почуття, емоції та переживання, які викликала дана ситуація. Після цього ведучий задає питання:

1) Чи виникали у вашому  житті подібні ситуації?

2) Хто проявив до вас  емпатію? Чи ви проявляли співчуття  та співпереживання людям, які  опинялись у таких ситуаціях?

2. Тренер пропонує учасникам поділитись на групи по кольорах (жовтий, червоний, зелений). Кожна група обирає одну із емоційно “заряджених” ситуацій. Завдання учасникам: уважно ще раз прочитати речення, в якому описується емоційно “заряджена” ситуація, і придумати сценку, яка б розкривала суть поданої ситуації, а також придумати її продовження. На підготовку дається 5 хвилин.

Після завершення підготовки учасники мікрогруп представляють свої пантоміми. Решта учасників вгадують, яку саме ситуацію зображали члени групки і висловлюють своє враження оплесками.

Емоційно “заряджені ситуації”:

Твого улюбленого собаку щойно збив автомобіль.

Ти назавжди покидаєш рідну домівку і прощаєшся з ріднею.

Тебе звинуватили в тому, чого ти не робив (робила).

Тебе викликають у деканат для розмови з деканом.

Ти заблудився у чужому місті.

Бабуся твого друга тільки що померла.

Усі твої друзі пішли на вечірку, а тебе не запросили.

“Зворотній зв’язок”: Учасники відповідають на запитання: “Що допомогло вам у виконанні цієї вправи? Що корисного Ви для себе взяли з цієї вправи?”.

Вправа-релаксація „А що далі?..”.

Мета: зняття напруги, розвиток вміння учасників спільно переживати якусь ситуацію, активно слухати іншу людину.

Позиція учасників: учасники стоять у колі.

Час виконання: 10 хвилин.

Тренер дає інструкцію: „Зараз ми ходитимемо по кімнаті, і той, чиє ім’я я назву, має запропонувати продовження ситуації, яку я представлю, або ж запропонувати власний варіант „А що далі?”. Усі повинні імітувати те, про що розповідає кожен учасник. Я розпочинаю: „Ми заходимо в гущавину лісу...”. Далі, через кожні 20-30 секунд, тренер називає ім’я наступного учасника, котрий пропонує своє продовження, іншу ситуацію, яку імітують усі учасники.

“Зворотній зв’язок”: Учасники відповідають на запитання: “Які стани у вас виникали у різних ситуаціях? Що найбільше сподобалось у вправі?”.

Вправа „Клієнт говорить – консультант слухає”.

Мета: налагодження довірливих взаємостосунків у групі, формування навичок емпатійного слухання та вчування у внутрішній стан іншої особи (клієнта), розвиток здатності розуміти невербальну мову людини.

Позиція учасників: Учасники сидять у колі по двоє.

Час виконання: 20 хвилин.

Учасники розбиваються по парах із врахуванням однієї умови: кожен обирає партнера, якого найменше знає. У парах визначають, хто буде виконувати роль клієнта і консультанта. Вправа передбачає виконання завдання у два етапи. Учасники сідають обличчям один до одного. Спочатку протягом трьох хвилин „клієнт” із закритими очима розповідає „консультанту” про свій стан на даний момент і про проблеми, труднощі, які його турбують (неуспіхи, конфлікт з близькими, незадоволеність собою тощо). „Консультант” мовчки вислуховує розповідь, спостерігаючи за усіма невербальними проявами „клієнта” і фіксуючи їх у пам’яті (насуплювання брів, зміна виразу обличчя, рухи очей тощо). Наступним завданням для „консультанта” буде дати повну характеристику і психологічний аналіз почутого й зафіксованого під час розповіді. Після обговорення учасники міняються ролями і програють цю ситуацію ще раз.

“Зворотній зв’язок”: Учасники відповідають на запитання: “Що цікавого ви спостерігали під час виконання вправи? З якими труднощами ви стикались?”.

Вправа „Приймаю твій стан”.

Мета: розвивати вміння відчувати, розуміти стан іншої людини.

Позиція учасників: учасники сидять у колі.

Тренер дає інструкцію: „Зараз ми будемо кидати один одному м’яч, називаючи вголос того, кому кидаємо. Той, хто отримує м’яч, приймає таку позу, яка відображає його внутрішній стан, а всі решта, відтворюючи цю позу, намагаються відчути, зрозуміти стан цієї людини”.

“Зворотній зв’язок”: Тренер пропонує для обговорення наступні питання: “Як вам здається, який стан у кожного з нас зараз?”, „Чи важко було виконувати цю вправу?”, „Що нового ви дізнались?”.

Рефлексія “тут і тепер”.

Мета: вироблення навичок рефлексії, оцінка проведеного заняття.

Позиція учасників: учасники сидять у колі.

Час виконання: 10 хвилин.

Кожному учаснику пропонується висловити своє розуміння того, що відбулось у групі і що він зараз відчуває. Протягом хвилини кожен повинен описати свій стан, продовжуючи речення: “Зараз я відчуваю..”, „У цей момент...”, „Мені зараз хочеться...” та ін.

Домашнє завдання.

Завдання для учасників: „Кожен із вас повинен створити своєрідний щоденник (для цього потрібен звичайний зошит), який буде представлений у формі таблиці. У першій колонці ви відмічаєте тих людей, яких ви зустріли протягом кількох днів і які потребували вашого співчуття чи співпереживання (дитина, старець, мати, батько, подруга і т.д.). У другій колонці вам необхідно зафіксувати ті емоційні прояви, яві ви спостерігали у цих осіб. Третя колонка – це ваші прояви емпатії до цієї людини. Бажаю успіху у виконанні цього завдання!”.

Вправа “Усмішка по колу”.

Мета: навчитися знімати скутість з обличчя за допомогою посмішки, підтримувати усмішкою, бажати добра навколишнім; створити і підтримувати позитивний емоційний фон, сприятливий психологічний клімат.

Позиція учасників: учасники стоять у колі.

Час виконання: 5 хвилин.

Усі учасники групи беруться за руки і дарують один одному усмішки. Перший учасник повертається до свого сусіда праворуч або ліворуч і посміхається йому, при цьому побажавши чогось гарного. Можна також взяти посмішку в долоні і обережно передати іншому.

Тренер дякує членам групи за роботу, підводить підсумки заняття і запрошує на наступну зустріч.

ЗАНЯТТЯ 4

Мета:

розвиток навичок емпатійної поведінки;

розвиток вміння розуміти стани інших людей та адекватно сприймати їх;