Оцінка конкурентоспроможності підприємства та конкурентноздатності його продукції

ВИСНОВКИ

Основну частку у структурі основних засобів підприємства складає група «Будинки, споруди та передавальні пристрої».Напротязі всього періоду її питома вага складала більше 60% і зменшувалася від 70,19% у 2007 році до 61,25% у 2009 році. Також значну частку основних фондів займає група «Машини та обладнання».Протягом досліджуваного періоду ця група складала більше 27% і кожного року зростала в межах від 27,89% у 2007 році до 37,59% у 2009 році. Найменшу долю складають основні засоби групи «Інші основні засоби».

Фондовіддача у 2009 році значно зменшилася порівняно з 2002 роком, що свідчить про зниження якості використання основних фондів. Найефективнішою з точки зору використання основних фондів діяльність підприємства була у 2002 році – найвище значення фондорентабельності і рентабельності продажу. Отже, в період 2007-2009 років підприємство працює неефективно.

Загальна величина оборотних коштів «Рокитнівський скляний завод» протягом досліджуваного періоду складала:1467499 тис. грн. у 2002 році,1323034,5 тис. грн. у 2007 році,1354387 тис. грн. у 2008 році , 1430517 тис. грн. у 2009 році, тобто у 2007 році вона зменшилася на 144462 тис. грн.  порівняно з 2002 роком, а у наступних роках вона поступово зростала на 31352,5 тис. грн. у 2008 році порівняно з 2007 роком і на 86130 тис. грн. у 2009 році порівняно з 2008 роком.

   Основну частку у структурі оборотних коштів підприємства на протязі 2002-2009 років становила дебіторська заборгованість зо товари, роботи, послуги. ЇЇ питома вага за досліджуваний період складала 87,28% у 2оо2 році, 88,14% у 2007 році, 69,5% у 2008 році і 61,03% у 2009 році.

   Виробничі запаси складають порівняно невелику частину у загальній величині оборотних коштів підприємства. Їх частка у 2007 році становила 7,75%, що на 0,83% менше ніж у 2002 році, а у наступні роки вона зросла і дорівнювала 26,34% у 2008 році та 35,76% у 2009 році.

   Величина грошових коштів та їх еквівалентів значно знизилася порівняно з 2002 роком і становила 1015 тис. грн. у 2002 році, 530,5 тис. грн. у 2007 році, 184,5 тис. грн у 2008 році та 322,5 тис. грн у 2009 році.

   Інші оборотні активи з кожним роком зростали і лише в 2009 році вони  зменшилися на 4261,5 тис. грн. порівняно з 2008 роком.

Частка витрат на оплату праці протягом 2002-2009 років щороку зменшувалася і складала 29,2%, 26,3%. 18,3%, 17,4% відповідно у 2002, 2007, 2008 і 2009 роках.

Питома вага елементу витрат «Інші витрати» протягом досліджуваних років змінювалася неоднозначно і дорівнювала 23,6% у 2002 році, 34,3% у 2007 році, 24,5% у 2008 році і 12,1% у 2009 році.

Рентабельність усіх активів за валовим прибутком показує, скільки грошових одиниць витрачено підприємством для отримання однієї гривні прибутку. У період 2002-2009рр. цей показник відповідно становив 0,0026 грн., 0,0018 грн., 0,0004 грн., 0,0003 грн. Це свідчить про збільшення витрат підприємства.

Рентабельність власного капіталу за валовим прибутком визначає ефективність використання власних ресурсів для отримання прибутку. На підприємстві цей показник у 2007р. зменшився на 0,009грн. порівняно з 2002р., у 2008р.зменшився на 0,054грн., а у 2009р. збільшився на 0,0026 грн. Це свідчить про покращення використання власних ресурсів.

Рентабельність необоротного капіталу відображає ефективність використання необоротних активів. Ефективність використання необоротних активів має нестабільну динаміку, оскільки показник рентабельності необоротного капіталу у 2002р. зменшився 0,128 грн, у 2007р. зменшився на 1,33 грн, а у 2009р. збідльшився на 1,2384.

Рентабельність капіталу, що функціонує характеризує прибутковість виробничої діяльності, на підприємстві цей показник підвищується, хоча його значення є досить низьким тому потрібно шукати шляхи для його підвищення.  Баланс не є абсолютно ліквідним, для того щоб покращити ліквідність балансу необхідно збільшувати величину грошових коштів, зменшувати усі зобов’язання.

Основна ознака банкрутства – це неспроможність підприємства забезпечити виконання вимог кредиторів протягом трьох місяців із дня настання строку виплати. Після закінчення цього терміну кредитори мають право звернутися до арбітражного суду щодо визначення підприємства – боржника банкрутом.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1)      Гордійчук А. С., Стахів О. А. Економіка підприємства. – Навчальний посібник. –Рівне, Рівне, РДТУ, 1999. – 247 с.

2)                 Нємцов В. Д. Стратегічний менеджмент: Навч. посібник. – К.: ТОВ УВПК „Екс об              ”, 2001. – 560 с.

3)                 Сутормина В. М., Федосов В. М., Рязанова Н. С. Фінанси зару­біжних корпорацій. — К.: Либідь, 1996.

4)      Томпсон А. А., Стрикленд А. Цж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки й реализации стратегии: Учеб. для вузов / Пер. с англ.; Под ред. Л. Г. Зайцева, М. Й. Соколовой. — М.: Банки й биржи: ЮНИТИ, 1998.

5)                 Осовська Г.В., Крушельницька О.В. Управління трудовими ресурсами: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2007.

6)                 Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навч. посібник. – К.: Каравелла, 2007.

7)                 Малененко Г.И. Экономика, организация и планирование производства на предприятии: Учебн. пособие для студентов экономических факультетов и вузов. 3-е изд. доп. и перераб. Серия «Экономика и управление». – Ростов-на-Дону. Издательский центр «Март», 2002.

8)      Фінансова звітність підприємства (форма № 1, форма № 2).

9)      Статистична звітність підприємства (форма № 1-ПВ, форма № 3-ПВ).

33

33

Таблиця 5.3

Інтегральні моделі оцінки ймовірності банкрутства

Граничні значення розрахованих показників становлять: Z = 2,675, L = 0,037.

33

33

33